Справа № 2-а-7/11   

  П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

31 січня 2011 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді  Шешені М.О.,

при секретарі - Багара Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшого сержанта міліції Вознюка Андрія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 166468 від 15 грудня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 15 грудня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшим сержантом міліції Вознюк Андрієм Миколайовичем відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ1 № 086245, згідно якого він 15.12.2010 року о 16 год. 20 хв. на автодорозі Городище-Рівне-Старокостянтинів 220 км, керуючи автомобілем марки “Субару” н/з НОМЕР_2, здійснив обгін транспортного засобу марки “Фольксваген” д/н НОМЕР_1 на залізничному переїзді. З вказаним протоколом він був не погодився та пояснив інспектору, що через несприятливі погодні умови, слизької та засніженої дороги його автомобіль почало зносити з дороги у правий бік, а саме у кювет. Після чого, він розпочав зменшувати швидкість руху, для того щоб вирівняти свій автомобіль, і у той час автомобіль начало нести у перед, і він щоб уникнути зіткнення з автомобілем марки “Фольксваген”, який рухався попереду, змушений був викрутити кермо у ліву сторону, щоб об'їхати його і уникнути ДТП. Обгін, на залізничному переїзді він не здійснював і не намагався це робити. Однак всупереч його поясненням, у той же день інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшим сержантом міліції Вознюк Андрієм Миколайовичем було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 166468, згідно якої його визнано винним у вчиненні вищевказаного правопорушення і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі                        430 (чотириста тридцять) грн. 00 коп. Оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що винесена всупереч вимогам ст. ст. 19, 55, 62 Конституції України, ст. ст. 33, 251, 254, 256, 277, 268 КУпАП та п.п.2.14, 12.3 ПДР України, тому просить позов задовольнити.

Позивач у судове засіданні не з'явився, однак подав до канцелярії суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ст.128 КАС України.

На пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 25 січня 2011 року, подати заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються, взагалі не було надано відповідних доказів, тому суд вирішує справу на основі наявних доказів, що відповідає положенням ч.6 ст.71 КАС України.  

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає  задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До  адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Отже, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 15 грудня 2010 року інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшим сержантом міліції Вознюк Андрієм Миколайовичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВХ1 № 086245, згідно якого ОСОБА_1 15.12.2010 року о 16 год. 20 хв. на 220 км автодороги Городище-Рівне-Старокостянтинів, керуючи транспортним засобом марки “Субару” н/з НОМЕР_2, здійснив обгін транспортного засобу марки “Фольксваген” д/н НОМЕР_1 на залізничному переїзді, чим порушив п.14.6 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП (а. с. 3).

Також встановлено, що цього ж дня інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшим сержантом міліції Вознюк Андрієм Миколайовичем винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 166468, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 430 (чотириста тридцять) грн. 00 коп. (а. с. 4)

Згідно ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до роз”яснень, які містяться у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України N14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з цим, згідно п.2.14.(е) Правил дорожнього руху України водій має право відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

Відповідно до п.12.3. Правил дорожнього руху України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.   

Однак, даних вимог закону інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшим сержантом міліції Вознюк А.М. при винесенні оскаржуваної постанови дотримано не було.

Зокрема, як убачається із самої постанови в справі про адміністративне правопорушення у такій взагаліне зазначено доказів, на підставі яких було прийняте рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення, не враховано пояснення позивача з цього приводу, не зазначено пояснення свідків, які б могли підтвердити факт порушення позивачем вимог п.14.6 ПДР України тощо. Отже, із постанови взагалі не видно на підставі яких доказів інспектор ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодший сержант міліції Вознюк Андрій Миколайович дійшов висновку, що позивач порушив правила дорожнього руху.

Також, при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення та винесенні постанови інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшим сержантом міліції Вознюк А.М. вчинено низку порушень вимог ст.280 КУпАП, зокрема не з’ясовано всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, в постанові відсутні відомості щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 111 від  27 березня 2009 року взаємовідносини працівника ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватися на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканності особи, забезпечення її прав, уважному, доброзичливому і поважному ставленні до громадян (п.28.1).

З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення серії ВХ № 166468 від 15.12.2010 року відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 19, 55, 62 Конституції України,       ст. ст.  1, 2, 3, 17, 18, 70, 71, 86, 159-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 222, 251, 258, 288 КУпАП,              ПДР України, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України,  затвердженої наказом  МВС 27  березня 2009 року за  № 111, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшого сержанта міліції Вознюка Андрія Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 166468 від 15 грудня 2010 року - задовольнити.

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 166468 від 15 грудня 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування Славутського району молодшим сержантом міліції Вознюк Андрієм Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 (чотириста тридцять) грн. 00 коп.- скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:М. О. Шешеня