УХВАЛА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 серпня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Стана І.В., Дідика В.М.,
з участю - ОСОБА_1., який є представником потерпілої ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому засіданні матеріали за апеляцією ОСОБА_2. на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 7 червня 2006 року.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. звернулася до суду зі скаргою про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_3. за те, що він самоправно 24 березня 2004 року в частині кафе - магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1" в м. Хусті, на вул. АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності їй, відключив воду, газ, електроенергію, забрав належний їй газовий лічильник, чим порушив її права власника, передбачені законом, причинив матеріальну шкоду на суму 7180 грн. 39 коп., а також причинив моральну шкоду на суму 5 000 грн.., тобто за ст. 356 КК України покарати його згідно закону, стягнути з нього матеріальну та моральну шкоду.
Постановою судді Хустського районного суду Закарпатської області від 7 червня 2006 року ОСОБА_2. відмовлено в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3. за ст. 356 КК України за відсутністю в його діях складу злочину за п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
В апеляції ОСОБА_2. порушує питання про скасування судового рішення, посилаючисьна те, що постанова суду є незаконною, оскільки доказів вчинення самоправства ОСОБА_3. є достатньо, але суддя не дав їм належної оцінки. Суддя неодноразово повісткою викликав у судове засідання свідків, але ні разу нікого не допитував. Крім того, ОСОБА_3. не з'являвся ні разу, пояснень своїх не давав. Суддя проводив судове засідання в своєму кабінеті 7.06.2006 року в 1505 год., хоча її викликали повісткою на 15.30 год., про що свідчить судова повістка. Вважає, що між нею та дією ОСОБА_3. не можуть
Справа: № 508\2006 р.
категорія: 11
Головуючий у першій інстанції: Савицький С.А. Доповідач: Дорчинець С.Г.
існувати цивільно - правові відносини. Оскільки між ними майно розподілене, а ОСОБА_3. вчинив самоправство не на своїй частині кафе - магазину чи на спільній, а в частині приміщення, яке їй належить на праві власності, тобто ОСОБА_3. самовільно розбив вхідні двері на її половині приміщення кафе -магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить їм на праві власності в рівних долях, відрізав електропостачання, водо - і газопостачання, зірвав і забрав новий газовий лічильник, самоправно звів стіну в приміщенні магазину, захватив при цьому 15 см. її приміщення. Своїми діями ОСОБА_3. причинив їй матеріальну шкоду на суму 7 180 грн. 39 коп. та моральну шкоду на суму 5 000 грн. Просить скасувати постанову суду, задовольнити вимоги, викладені в скарзі, направити скаргу на новий судовий розгляд, але в іншому місцевому суді.
Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши представника потерпілої ОСОБА_2. - ОСОБА_1. про задоволення апеляції, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що така є підставною і підлягає до задоволення з таких міркувань.
Як вбачається з постанови судді Хустського районного суду від 7.06.2006 року, своє рішення про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3. за ст. 356 КК України, суддя мотивував тим, що між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. існує спір про розподіл приміщення магазину -кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1", тобто їх відносини носять цивільно - процесуальний характер.
Крім того, в матеріалах справи є відповідь з відділу містобудування та архітектури Хустської міської ради від 2.04.2004 року в якій ОСОБА_2. рекомендовано звернутися до суду про відшкодування збитків, причинених ОСОБА_3., а тому в його діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 356 КК України.
Погодитися з такими доводами апеляційний суд не може.
Зі скарги ОСОБА_2. та приєднаних до неї доказів вбачається, що 24 березня 2004 року вона та ОСОБА_3. добровільно розподілили та встановили порядок користування своїми частками в магазині - кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1". І після розподілу ОСОБА_3. самоправно, без її згоди чи дозволу зірвав замок на вхідних дверях, замінив його, звів стіну в приміщенні кафе, захвативши 15 см. її частки, відрубав кабелі електропостачання, газо- і водопостачання на її частці, зірвав і забрав газовий лічильник, чим порушив її права на нормальну роботу магазину - кафе, причинив значну як матеріальну, так і моральну шкоду її інтересам власника.
З матеріалів також вбачається, що згідно договору оренди, укладеного 7.08.2002 року, ОСОБА_3. свою 1\2 частину магазину - кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" здав в оренду ОСОБА_2. на 10 (десять ) років.
Вказаний договір оренди не розірваний, не скасований, а ОСОБА_2. користується магазином - кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1" в цілому.
Цим доказом суддя не дав жодної оцінки, не дав належної оцінки діям ОСОБА_3. внаслідок чого постановив поспішне, необгрунтоване рішення.
Таким чином, постанова судді не відповідає матеріалам справи, є незаконною, тому підлягає скасуванню, а матеріали поверненню в суд першої інстанції для розгляду і вирішення по суті.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляцію ОСОБА_2. задовольнити, постанову судді Хустського районного суду від 7 червня 2006 року про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3. за ст. 356 КК України - скасувати, а матеріали повернути в суд першої інстанції для вирішення згідно закону.