УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року М.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Вотьканича Ф.А. суддів Стана І.В. і Демченка С.М.,
з участю прокурора Сирохман Л.І., засудженої ОСОБА_1., її законного
представника ОСОБА_2. і захисника ОСОБА_3. та потерпілої
ОСОБА_4.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за
апеляцією законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_1.
- ОСОБА_2. на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 16
травня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянку України, українку, уродженку і мешканку АДРЕСА_1 Ужгородського району, ученицю 11-го класу ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судиму,
засуджено за ч.З ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_1. від покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянку України, українку, уродженку і мешканку АДРЕСА_2 Ужгородського району, студентку 1-го курсу ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судиму
засуджено за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_1. від покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4. задоволено частково.
Із батьків засуджених ОСОБА_6. і ОСОБА_2. солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4. стягнуто 14539 грн., у тому числі 11039 грн. матеріальної шкоди і 3500 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_5 і ОСОБА_1 визнано винними у тому, що вони 23 листопада 2005 року приблизно0 20 год. в АДРЕСА_3 Ужгородського району, за попередньою змовою, групою осіб з метою привласнення чужого майна, шляхом відкриття віхдних дверей викраденим ключем, проникли у жилий будинок потерпілої ОСОБА_4. по вулиці АДРЕСА_4, звідки викрали 100 доларів США і 500 грн., заподіявши потерпілій шкоду у розмірі 1005 грн.
Справа: № 11-478
Категорія: ч.3 ст.185 КК України
Головуючий у першій інстанції: Івашкович І.І.
Доповідач: Вотьканич Ф.А.
23 грудня 2005 року біля 20 год. ОСОБА_5 і ОСОБА_1 аналогічним способом проникли у жилий будинок потерпілої ОСОБА_4. по вулиці АДРЕСА_4, звідки викрали 1500 грн., заподіявши потерпілій шкоду на вказану суму.
31 грудня 2005 року ОСОБА_5 і ОСОБА_1 знову таким же способом проникли у у жилий будинок потерпілої ОСОБА_4. по вулиці АДРЕСА_4, звідки викрали мобільний телефон, МРЗ плеєр „LG", цифровий фотоапарат „Kenon", а також ювелірні виоби із золота, всього загальною вартістю 19847 грн.75 коп. заподіявши потерпілій шкоду на вказану суму.
в апеляції законний представник неповнолітньої засудженої -ОСОБА_2 просить змінити вирок суду через неправильне вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_4..
в обгрунтування апеляції ОСОБА_2 посилається на те, що висновок суду про доведеність вини неповнолітніх ОСОБА_1 і ОСОБА_5 в частині крадіжки 5 речей загальною вартістю 5600 грн. грунтується тільки на показаннях потерпілої і жодним іншим доказом не стверджений, не наведено у вироку суду і доказів спричинення потерпілій, ОСОБА_4. моральної шкоди, тому, суму задоволеного цивільного позову на думку ОСОБА_2. слід зменшити на 9100 грн.
Вислухавши доповідь суді апеляційного суду Закарпатської області, пояснення неповнолітньої засудженої ОСОБА_1., законного представника ОСОБА_2. захисника ОСОБА_3., які підтримали апеляцію і просять змінити вирок суду, зменшивши суму задоволеного цивільного позову на 9100 грн., міркування прокурора, який просить вирок суду залишити без зміни, а апеляцію законного представника неповнолітньої засудженої без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Винність неповнолітньої засудженої ОСОБА_1. у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_4. підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку після дослідження їх у судовому засіданні.
ОСОБА_1. свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України визнала частково і пояснила, що в дійсності вона разом з неповнолітньою ОСОБА_5. у листопаді-грудні 2005 року вчинили три крадіжки з будинку потерпілої ОСОБА_4.. Визнаючи свою вину у крадіжках частково, ОСОБА_1. заперечила крадіжку з будинку потерпілої ОСОБА_4. ювелірних виробів із золота - сережки вартістю 300 грн., ланцюжка вартістю 3500 грн., ланцюжка варістю 700 грн., пари сережок вартістю 400 грн. і браслета вартістю 500 грн. не визнала ОСОБА_1. і крадіжку 350 доларів США та 550 грн. в частині крадіжки решти речей зазначених в обвинуваченні ОСОБА_1. свою вину визнала.
Аналогічні показання дала в судовому засіданні неповнолітня засуджена ОСОБА_5 ., яка також в пред'явленому обвинуваченні винною визнала себе частково.
показання неповнолітньої ОСОБА_1. про те, що вона не викрадала частину ювелірних виробів із золота, утому числі сережки вартістю 300 грн., ланцюжка вартістю 3500 грн., ланцюжка варістю 700 грн., пари сережок вартістю 400 грн. і браслета вартістю 500 грн., не грунтуються
на матеріалах справи і повністю спростовані наведеними у вироці
доказами.
Зокрема, з показань потерпілої ОСОБА_4. вбачається, що одразу після крадіжки у ніч на 1 січня 2006 року вона не змогла проаналізувати, що було викрадено, тому у заяві вказала не про всі речі, пізніше оглянувши будинок подала заяву, де зазначила, що саме у
неї викрадено і описала вигляд цих речей, крім того, частину із золотих виробів про які вона вказала у першій заяві, вона виявила пізніше і заявила про це слідчому, золоті вироби які не повернуто вона бачила напередодні нового Року, при цьому не були повернуті саме дорогі речі, такі як великий золотий ланцюжок та кулон у формі „Терезів".
Про крадіжку золотого ланцюжка і кулона формі „Терезів" ствердив також допитаний в якості свідка ОСОБА_7.
з матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства у процесі розслідування даної справи було виявлено і вилучено тільки частину золотих виробів, передених ОСОБА_8., ОСОБА_9 і ОСОБА_10. для реалізації неповнолітніми засудженими ОСОБА_1 і ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_8. в судовому засіданні ствердив Факт передачі йому 19.01.2006 р. неповнолітніми ОСОБА_1 і ОСОБА_5 золотих виробів для продажу.
даний факт свердили також свідки ОСОБА_9. і ОСОБА_11., які були присутні при передачі ОСОБА_8. золотих ювелірних виробів неповнолітніми ОСОБА_1 і ОСОБА_5.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано дано критичну оцінку показанням неповнолітніх ОСОБА_1 і ОСОБА_5 про їх непричетність до викрадення частини золотих ювелірних виробів, оскільки у процесі досудового слідства достовірно встановлено факт передачі засудженими викрадених ними золотих ювелірних виробів свідку ОСОБА_8. для продажу, які так і не були віднайдені.
Таким чином, всебічно і повно дослідивши обставини справи суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про винність неповнолітніх засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_5 у вчиненні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_4. і правильно кваліфікував ці їхні дії за ч.З.ст.185 КК України.
Твердження законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_2. про неправильне вирішення судом першої інстанції цивільного позову потерпілої ОСОБА_4. є необгрунтованим.
Судом першої інстанції цивільний позов потерпілої ОСОБА_4. вирішено з дотриманням вимог ст.ст.28, 328 КПК України та ст.1179 Цивільного кодексу України, які регламентують порядок відшкодування шкоди заподіяної злочином.
З дотриманням вимог закону судом першої інстанції вирішено і позов потерпілої ОСОБА_4. в частині відшкодування заподіяної їй моральної шкоди.
покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_5 призначено відповідно до вимог закону з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особи засуджених та обставин, що пом'якшують покарання, і є справедливим.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, судова колегія, -
Ухвалила :
Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 16 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляцію законного представника неповнолітньої засудженої ОСОБА_2. - без задоволення.