Справа № 1-63/11

ВИРОК

ІменемУкраїни

05.01.2011року                                                          Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді                     Бондаренко О.І.

при секретарі:                              Штойко О.П.

з участю прокурора:                              Чабана С.В.

підсудного:                                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Майськ Республіки Казахстан, росіянина, особи без громадянства, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого: 17.04.2009 року Дніпровським райсудом м. Києва за ст. 185 ч. 3 КК України до 3- х років позбавлення волі; 08.02.2010 року Харківським райсудом Харківської області за ст. 391 КК України до 3- х років 6 місяців позбавлення волі, відбуваючого покарання в Стрижавській ВК № 81,

          за ст. 391 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, відбуваючи покарання у Стрижавській виправній колонії УДДПВП України у Вінницькій області № 81 з 15.03.2009 року за вироком Харківського районного суду Харківської області від 08 лютого 2010 року за вчинення злочину, передбаченого ст. 391 КК України до трьох років позбавлення волі, протиправної поведінки не змінив, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та систематично порушував вимоги режиму відбування покарання, що виражалося у виявленні неповаги до представників адміністрації, невиконанні встановленого розпорядку дня, відмові виконувати законні вимоги представників адміністрації виправної установи, за що на законних підставах неодноразово притягувався до різних видів дисциплінарних стягнень.

За злісне порушення установленого порядку відбування покарання засуджений ОСОБА_1, за постановою начальника виправної установи від 07 травня 2010 року на законних підставах був підданий стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу строком на три місяці.

Після закінчення відбування стягнення у виді переведення в приміщення камерного типу засуджений ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і продовжив злісно порушувати вимоги режиму відбування покарання.

Так, 13.09.2010 року, о 11 год. 50 хв. ОСОБА_1, після відбуття ним дисциплінарного стягнення у виді дисциплінарного ізолятора, начальником відділення СПС №10 виконуючим обов'язки начальника відділення СПС №2 Захарчуком В.В., в присутності начальника відділення СПС Білогубцева А.В. та ст. інспектора СВПР Жупанова О.А., а також в присутності засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 була поставлена законна вимога прослідувати до відділення СПС №2, на яке він був розподілений рішенням комісії установи по розподілу засуджених з дільниці КДіР до відділень СПС. Засуджений ОСОБА_1, будучи повністю забезпеченим спальним речовим майном, будучи здоровим, одягненим за сезоном, нагодованим згідно з встановленими нормами, попередженим про кримінальну відповідність за ст. 391 КК України, в категоричній формі, не маючи на те ніяких причин, зухвало, в присутності представників адміністрації, демонстративно перед іншими засудженими, відкрито на міжзонному КІШ №2 відмовився прослідувати до відділення СПС №2, на яке він був розподілений та проживати з основною масою засуджених, чим не виконав законні вимоги представника адміністрації.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому та підтвердив фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, просив його суворо не карати.

Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, у зв’язку з відсутністю спору по фактичним обставинам справи, на підставі ст.ст.299, 301? КПК України суд визнав за необхідне обмежитися допитом підсудного та дослідженням доказів, характеризуючих його особу, і при цьому ОСОБА_1 роз’яснено, що в такому випадку він буде позбавлений можливості оспорювати дані фактичні обставини в апеляційному порядку.

На думку суду дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної колонії особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі яка за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу і дана кваліфікація знайшла своє підтвердження в ході досудового та судового слідства.

При призначенні виду та розміру покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин віднесений до категорії середньої тяжкості, особу винного, те що він раніше неодноразово судимий, інкримінований злочин вчинив в період відбування покарання, негативно характеризується за місцем відбування покарання, хворобливий стан здоров’я підсудного, запевнення у неповторенні подібного.

Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд встановив: визнання вини.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання підсудного, суд визнає рецидив злочинів.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного дають суду підстави вважати, що ОСОБА_1 через схильність до вчинення повторних злочинів  представляє підвищену суспільну небезпеку, тому його виправлення і перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, внаслідок чого йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення з застосуванням положень ст. 71 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391  КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Харківського райсуду Харківської області та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі з відбуванням покарання  в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 30.09.2010 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити без змін –утримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: