Справа № 2-14710/10  

У Х В А Л А  

Іменем України  

«17» грудня 2010 року  

Суддя Приморського районного суду м. Одеси С.О. Погрібний, розглянувши позовну заяву Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги, –  

  в с т а н о в и в :  

  Позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення з нього надміру виплаченої допомоги.  

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що при зверненні до суду заявником порушено правила щодо цивільної юрисдикції суду, оскільки це питання виходить за межі компетенції цього суду щодо розгляду цивільних справ у порядку цивільного судочинства.  

Позивач звернувся до суду з цим позовом в порядку цивільного судочинства посилаючись на норми ЦПК України в редакції закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року, який набув законної сили 10 березня 2010 року.  

Рішенням Конституційного Суду України № 19-рп/2010 від 9 вересня 2010 року положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості спорів, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18 лютого 2010 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

Таким чином, підстави, відповідно до яких позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства зникли від дня ухвалення рішення Конституційним Судом України № 19-рп/2010, тобто з 9 вересня 2010 року.  

Судом взято до уваги, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів, у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним не може бути оскаржене.  

Згідно з ч. 3 ст. 50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При цьому, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.  

Таким чином, судом констатується наявність саме такого випадку, а також наявність публічно-правового спору, що, безумовно спростовує вірність обраного позивачем виду судочинства.  

Враховуючи, що змінити вимоги та вид судочинства, обрані позивачем, суд не вправі, у відкритті провадження повинно бути відмовлено.  

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.  

Разом з тим суд роз’яснює, що після усунення недоліків та складання належного адміністративного позову про стягнення надміру виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку заявник вправі звернутися до належного суду.  

Керуючись ст. ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України СУДДЯ, –  

  У Х В А Л И В :  

  Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги.  

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.  

    СУДДЯ:                   С.О. ПОГРІБНИЙ