У Х В А Л А

20.11.07                                                                                 Справа № 4/4.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом малого приватного підприємства «Комсіс», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьк, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 39532,71 грн.

орган виконання судових рішень –відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, м. Сєвєродонецьк Луганської області

за участю представників:

від позивача:                                  Голубков Є.Л –директор, паспорт, наказ;

від відповідача:                           Корнієнко І.С. за дов. від 31.10.2007;

від ВДВС:                              Рисухіна А.В. за дов. від 15.06.2007.

В С Т А Н О В И В:

Відповідач (боржник) звернувся до суду зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції (далі –ВДВС) по виконанню рішення господарського суду від 26.03.2002 по справі № 4/4, яким з відповідача на користь позивача стягнуто грошові кошти в сумі 21024,69 грн.

Боржник у скарзі вказав, що постановою ВДВС від 24.10.2007 накладено арешт на його грошові кошти, що містяться на реєстраційному рахунку № 614101000014/0 у відділенні Державного казначейства м. Сєвєродонецька.

Боржник зазначив, що ВДВС виніс вказану постанову у супереч вимогам ст. ст. 5, 50, 55, 63 Закону України «Про виконавче провадження», Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік».

Боржник просить суд визнати нечинною вказану постанову ВДВС.

ВДВС проти скарги заперечує посилаючись на законність оспорюваної постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та ВДВС, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом.

Разом з цим, Державне казначейство України та його територіальні органи не є ані банками, ані кредитними установами (організаціями).

Згідно Положенню про Державне казначейство України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232, Державне казначейство України (далі - Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується. 

Зазначеним положенням Державне казначейство України та його територіальні органи не наділені кредитними функціями.

Вказане також витікає з положень ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема:  

частина перша ст. 9 вказаного Закону встановлює, що,

у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, установами банків, кредитно-фінансовими установами. Рішення вказаних органів відповідно до закону можуть виконуватися також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

частина друга ст. 9 вказаного Закону встановлює, що,

виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

          Тобто Закон України «Про виконавче провадження»встановлює, що установи банків та кредитно-фінансові установи, це одні органи, а органи Державного казначейства України, це зовсім інші органи, при чому останні виконують рішення про стягнення коштів з рахунків бюджетних установ.

          Таким чином, стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України або з бюджетних установ, взагалі не відноситься до компетенції органів Державної виконавчої служби.

Постановою ВДВС від 24.10.2007 накладено арешт на бюджетні  грошові кошти бюджетної установи (ДПІ у м. Сєвєродонецьк) у сумі 21024,69 грн., що знаходяться на реєстраційному рахунку у відділенні Державного казначейства м. Сєвєродонецька.

Із системного аналізу Закону України «Про виконавче провадження»витікає, що:

-          Державне казначейство України та його територіальні органи не є ані банками, ані кредитними установами (організаціями);

-          органи Державної виконавчої служби взагалі не мають повноважень на стягнення коштів з бюджетних установ та з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

За таких обставин вимоги про визнання нечинною постанови ВДВС від 24.10.2007 про арешт коштів боржника, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 1212 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.          Скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, задовольнити.

2.          Постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції Рисухіної А.В. від 24.10.2007 про арешт коштів боржника (в сумі 21024,69 грн., які знаходяться на реєстраційному рахунку № 614101000014/0 у відділенні Державного казначейства м. Сєвєродонецька), визнати нечинною.

Суддя                                                                                                                     В.В. Корнієнко