У Х В А Л А

17 вересня 2024 року              м. Чернігівсправа № 927/479/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у попередньому судовому засіданні матеріали справи

за заявою боржника,

Боржник: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

За участю:

Арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (свідоцтво №461 від 07.03.2013, 02105, м. Київ, а/с 77, ід. код НОМЕР_2 ),

Кредитора: Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”,

код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070,

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

за участю представників учасників справи: в судове засідання не з`явились;

У судовому засіданні відповідно до ч.6 ст.233 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи:    

22.05.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2024 була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 06.06.2024.

За наслідками підготовчого засідання 06.06.2024 судом постановлено ухвалу, якою, серед іншого: відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника з 06.06.2024 року, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 06.06.2024 року, призначено керуючим реструктуризацією боржника - арбітражного керуючого Біленка Р.І., зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Біленка Р.І. надати суду: - відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника, (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду, надіслання повідомлень заявникам про повне або часткове їх визнання чи відхилення із мотивованим обґрунтуванням підстав відхилення; - організувати та провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість. За результатами надати суду акт інвентаризації майна та визначену суму вартості активів (баланс); - підготувати та подати до господарського суду схвалений зборами комітету кредиторів та погоджений з боржником план реструктуризації боргів боржника у строк до 05.09.2024 року.

Попереднє засідання суду у справі призначено на 06.08.2024 року на 10:00.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника з метою виявлення кредиторів оприлюднено на офіційному веб порталі судової влади України 06.06.2024 за №73355.

Ухвалою суду від 06.08.2024 року розгляд заяви боржника про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства відкладено. Зобов`язано керуючого реструктуризацією боржника - арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича: у 10-денний строк з дня постановлення цієї ухвали письмово (шляхом направлення, цінним листом з описом вкладення і повідомленням про вручення, відповідного повідомлення з доданими копіями ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.06.24 та цієї ухвали від 06.08.24) повідомити кредиторів боржника (згідно з наданим боржником списком кредиторів, доданим до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження, а також інших кредиторів, додатково виявлених керуючим реструктуризацією у процедурі реструктуризації боргів боржника) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника; докази такого повідомлення кредиторів подати суду; у разі звернення кредиторів з вимогами до боржника та визнання їх вимог судом - провести збори кредиторів відповідно до вимог статей 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства. Призначено засідання суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 17.09.2024 року на 09:00.

23.08.2024 до суду від Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” надійшла, сформована через систему “Електронний суд”, заява від 23.08.2024 про грошові вимоги до боржника.

Ухвалою суду від 27.08.2024 заява  залишена  без руху, заявнику встановлено строк  - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали, для усунення  недоліків.

30.08.2024 до суду від Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” надійшла, сформована через систему “Електронний суд”, заява про  усунення недоліків заяви про грошові вимоги кредитора до боржника з доданими доказами направлення заяви  боржнику.

Ухвалою суду від 04.09.24 заяву Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” про визнання грошових вимог до боржника в сумі 21295,63 грн та 4844,80 грн судового збору від 23.08.2024 прийнято та приєднано до матеріалів справи; розгляд заяви кредитора призначено в судовому засіданні на 17.09.24 на 09:00; зобов`язано арбітражного керуючого Біленко Р.І. розглянути заяву Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” з кредиторськими вимогами до боржника та до початку судового засідання письмово повідомити суд про результати її розгляду. Розгляд справи у попередньому засіданні призначено в режимі відеоконференції.

До початку попереднього засідання до суду надійшли:

- 13.08.24 від керуючого реструктуризацією клопотання (від 13.08.24 №02-01/590) про залучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу кредиторам повідомлень про відкриття провадження у справі з додатком;

- 10.09.24 від представника боржника відзив на вимоги кредитора;

- 12.09.24 від Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” лист (від 26.08.24 №КНО-07.8.6/7022БТ) з інформацією про залишок коштів на рахунках боржника;

- 12.09.24 клопотання кредитора про розгляд справи у відсутності представника останнього, одночасно у якому просить суд визнати кредиторські вимоги;

- 12.09.24 відповідь кредитора на відзив представника боржника на заяву з грошовими вимогами з додатком;

- 12.09.24 від керуючого реструктуризацією повідомлення про результати розгляду вимог Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” до боржника;

- 13.09.24 від керуючого реструктуризацією клопотання про розгляд справи без його участі;

- 16.09.24 від представника кредитора відповідь на повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог з додатком.

Зазначені вище документи з додатками залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду у попередньому засіданні.

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд встановив наступне.          

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За правилими ст. 202      Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників, що не з`явились.

Згідно з частиною 2 статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, передбачено Книгою четвертою КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги четвертої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.

За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою      статті 44 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4      ст. 122 КУзПБ, в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, окрема, зазначаються: 1)обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в      ст. 45 КУзПБ, згідно з ч. 1 якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У попередньому засіданні судом встановлено відсутність вимог кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1      ст. 45 КУзПБ      (30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство      - до 06.06.24 включно).

Водночас поза межами строку, визначеного частиною 1 статті 45 КУзПБ, до суду з кредиторськими вимогами до боржника звернулось Акціонерне товариство “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК”.

Як слідує з матеріалів справи між акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та ОСОБА_1 підписано заяву №2002126105501 від 23.12.23 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На підтвердження вказаних обставин надав суду:

-копію Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2002126105501 від 23.12.23;

-копію виписки з рахунку за договором №2002126105501 від 23.12.23;

-розрахунок заборгованості за договором №2002126105501 від 23.12.23;

-копію публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 07 листопада 2022 року з додатками.

Згідно умов Заяви Боржнику відкрито поточний рахунок у гривнях, надано кредитну картку та відкрито кредитний ліміт у сумі 20   000 грн 00коп. строком на 12 місяці з графіком платежів, розмір стандартної процентної ставки 35,88 % річних, реальної річної процентної ставки 42,36% про, що зазначено у Заяві.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, підписана між Банком та Боржником вказана вище заява на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб є договором приєднання.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ "ПУМБ").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Судом встановлено, що Банк акцептував (прийняв) оферту Похилої Н.В. та згідно вказаного вище договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб надав грошові кошти у кредит.

Водночас, згідно наданого розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ      "Перший український міжнародний банк" заборгованість за згаданим кредитним договором станом на 30.05.24 становить      21   295,63 грн., з яких: 19   586,52 грн. - за сумою кредиту (тіло);            1709,11 грн. – відсотки (період нарахування згідно поданого розрахунку з 30.07.23 по 30.05.24, а.с. 186, т.2).

Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

Отже, договір комплексного банківського обслуговування відповідно до статті 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" є публічною частиною договору, до якої приєднався Боржник, підписавши заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є індивідуальною частиною договору.

Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ "Перший український міжнародний банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, який складається з вищевказаної заяви та договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, розміщеного на сайті АТ      "ПУМБ" - pumb.ua, та за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Перший український міжнародний банк" в загальній сумі 21   295,63 грн не надано.

Представник боржника проти грошових вимог заперечив. Заперечення представника боржника стосовно заявлених кредиторських вимог обґрунтовані неподанням кредитором: належної виписки по рахунку боржника; будь-яких первинних фінансових документів, на підставі яких було зроблено розрахунок заборгованості; відсутність у розрахунку заборгованості за кредитним договором детального періоду нарахування відсотків.

Керуючий реструктуризацією в повідомленні про результати розгляду вимог зазначив, що враховуючи результати розгляду заяви кредитора боржником, повідомляє суд про невизнання грошових вимог кредитора в повному обсязі у зв`язку з відсутністю доданих до заяви кредитором належних доказів про переказ грошових коштів боржнику, передбачених ст.ст. 1, 40 Закону України «Про платіжні послуги», зокрема, копію платіжної інструкції про переказ 19   586,52 грн на поточний рахунок боржника.

Щодо наданих заперечень, суд зазначає наступне.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до пп.2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою Правління НБУ від 30.12.1998 року №566, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Цим положенням визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ.

Пунктом 5.1 гл.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Регістри бухгалтерського обліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Згідно з п.5.5. Положення про організацію операційної діяльності, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити обов`язкові реквізити.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ то є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Керуючись п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У своїй постанові від 17.12.2020 року (справі № 278/2177/15-ц) Верховний Суд дійшов висновків про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Верховний Суд наголосив на тому, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що заявником надано належні та допустимі докази, які підтверджують розмір заборгованості боржника перед кредитором.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 20)9 року у справі №917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Отже, з огляду на наявні у справі банківські виписки по рахунку, а також встановлені обставини справи щодо наявної заборгованості останнього у розмірі 21   295,63 грн., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог кредитора в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 19   586,52грн та заборгованості за відсотками за період з 30.07.23 по 30.05.24 в сумі 1709,11 грн. Зазначені вимоги є конкурсними, оскільки виникли до дня відкриття провадження у справі.

Окрім того, суд критично відноситься до заперечень боржника стосовно заборгованості АТ «ПУМБ», оскільки при зверненні до суду із заявою про неплатоспроможність фізичною особою ОСОБА_1 самостійно визначено наявність кредиторської заборгованості у останньої, в тому числі, перед АТ «ПУМБ» за договором №2002126105501 від 23.12.23 та надано інформацію за відповідним договором із зазначенням наявності поточної заборгованості в сумі 20718,01 грн, простроченої заборгованості в сумі 632,54 грн.

Враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява АТ "ПУМБ" про визнання грошових вимог до боржника, підлягає задоволенню, а заявлені кредиторські вимоги в розмірі 21   295,63 грн. - визнанню у повному обсязі, з віднесенням їх до другої черги задоволення вимог кредиторів. Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 4844,80 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Суд також зазначає наступне.

У попередньому засіданні судом встановлено відсутність вимог кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1      ст. 45 КУзПБ      (30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство      - до 06.06.24 включно).

Аналіз положень статей      45,      90,      120,      122 КУзПБ      дає підстави для висновку про відсутність підстав у господарського суду для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні, попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника      у межах визначеного ч. 1 ст. 45 цього Кодексу      строку.

Отже, відсутність заявлених у визначений законом строк вимог конкурсних кредиторів не є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника у попередньому засіданні суду, оскільки не спростовує наявність ознак неплатоспроможності такої особи чи загрози її неплатоспроможності, підтверджених відповідними доказами.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №921/39/21

За змістом ч. 1, 2      ст. 123 КУзПБ      участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Отже у справі, що розглядається, за відсутності у справі про неплатоспроможність конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу, питання щодо розгляду та затвердження плану реструктуризації боргів боржника підлягає вирішенню конкурсним кредитором з правом дорадчого голосу.

Така правова позиція також викладена у постанові Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №            911/1862/21.

Відтак наявність у справі про неплатоспроможність конкурсного кредитора з правом дорадчого голосу дає підстави для висновку щодо можливості розгляду плану реструктуризації боргів боржника та наявність процесуальної можливості здійснення подальшого провадження у справі.

Беручи до уваги те, що заявлені грошові вимоги конкурсного кредитора розглянуті господарським судом, суд вважає за необхідне зобов`язати керуючого реструктуризацією організувати та провести перші загальні збори кредиторів, з дотриманням положень      КУзПБ; встановити дату проведення зборів кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про призначення розгляду справи у підсумковому засіданні, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Заява Боржника (б/н від 26.07.24) про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства задоволенню не підлягає у зв`язку з відсутністю підстав для її задоволення.

Відповідно до частини п`ятої      статті 240 Господарського процесуального кодексу України      датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 12, 13, 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Акціонерного товариства “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” від 23.08.24 про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 21   295,63 грн задовольнити повністю.

2.Визнати кредитором у справі №927/479/24 по відношенню до фізичної особи – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

Акціонерне товариство “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070) з грошовими вимогами на суму 26   140,43 грн, з яких: 21   295,63 грн – вимоги другої черги та 4844,80 грн витрат по сплаті судового збору (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

3.Зобов`язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

4.Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 30 вересня 2024 року.

5.Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "14" листопада 2024 року на 09:00 год. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань №201.

6.Проведення судового засідання, призначеного на 14.11.24 на 09:00, здійснити в режимі відеоконференції.

7.Копію даної ухвали надіслати до електронних кабінет боржника, керуючоо реструктуризацією та кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 19.09.24.

Суддя                                                                                                    М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.