Справа №756/4983/24 Головуючий в 1-й інстанції - Ткач М.М.

Провадження №33/824/4268/2024 Доповідач - Слива Ю.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Маляренко Т.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маляренко Т.С., на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 05.04.2024 року о 21:40 год., в м. Києві по пр. В.Івасюка, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volvo XC90», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя). Водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» (результат 0,79‰) та був не згоден з результатом. Водія було доставлено до лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П.Запорожця, 20, де водій в подальшому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, які кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

На вказану постанову суду, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Маляренко Т.С., подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою, через порушення норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що судом не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, не враховано, що огляд на стан сп`яніння було проведено зі значними порушеннями, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, а відтак інформація внесена у протокол щодо відмови від проходження огляду ОСОБА_1 , не відповідає дійсності. Також, судом не враховано, що ОСОБА_1 не вручено другий примірник протоколу, не видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та направлення на огляд водія для встановлення наявності стану сп`яніння, що вказує на необ`єктивний та упереджений розгляд справи. Тому, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю доказів вчинення адміністративного правопорушення.

Також, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію повного тексту оскаржуваної постанови вона отримала не вчасно, у зв`язку з чим причину пропуску строку просить визнати поважною.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Маляренко Т.С., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити у повному обсязі, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст.280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст.130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також ст.62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України та доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.

Згідно з положеннями ч.ч.2-6 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306(із змінами та доповненнями).

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп`яніння закріплені у п.п.3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, та п.п.6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за №1452/735 від 09.11.2015 року.

Свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя обґрунтував даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №032639 від 05.04.2024 року складеного та підписаного уповноваженою на те посадовою особою. При цьому, ОСОБА_1 були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та який будь-яких заперечень чи незгоди зі змістом протоколу не зазначив, незгоди з діями працівників поліції не вказав, лише відмовився від підпису у протоколі; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом інспектора поліції від 05.04.2024 року.

За результатами перегляду апеляційним судом відеозапису з нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, встановлено, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» №032639, на що він погодився та пройшов такий огляд, результат якого був позитивний та дорівнював 0,79‰. З таким результатом огляду ОСОБА_1 був не згоден, після чого, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, куди ОСОБА_1 було доставлено, однак згоди на проведення огляду ОСОБА_1 не надав, що розцінюється як відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (постанова КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.18).

Отже, вказаний відеозапис повністю спростовує доводи апелянта щодо недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також що в матеріалах справи відсутні докази керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

На переконання апеляційного суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а відповідно й відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Досліджені та перевірені обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно абз.1, 4 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (Постанова Верховного Суду №18 від 19.12.2008 року).

Таким чином, висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції спонукали ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, не підтверджені жодним доказом та спростовуються відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.

Ніяких переконливих доводів які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а зазначені захисником доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст.17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року, є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маляренко Т.С., слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Маляренко Т.С., строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Маляренко Т.С., залишити без задоволення.

Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 18 липня 2024 року, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива