12.01.2011
Справа №22ц-298,2011р. Головуючий в 1-й інстанції
Кравченко І.М.
Категорія: Доповідач –Вербицька Л.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року січня місяця «12»дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого –Вербицької Л.І.
Суддів: Капітан І.А.,
Колісниченка А.Г.
при секретарі –Дремлюзі О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха», ОСОБА_3, на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від «20»липня 2010 року
за позовом
ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 20 липня 2010 року позов задоволено частково:
- стягнуто з ТОВ «Епоха»на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 60580 грн.;
- стягнуто з ТОВ «Епоха»на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 1500 грн.;
- стягнуто з ТОВ «Епоха»на користь ОСОБА_4 судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,80 грн.;
- стягнуто з ТОВ «Епоха»на користь ОСОБА_4 ІТЗ у розмірі 120 грн.;
- стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 2500 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ТОВ «Епоха»та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення представника ТОВ «Епоха»та ОСОБА_3, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 05.03.2007 року по вул. Миколаївське шосе в м.Херсоні сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Daewoo Lanos», під керуванням ОСОБА_4 –позивача по справі, та автомобіля КАМАЗ 355111 під керуванням ОСОБА_3 Автомобіль КАМАЗ 355111 належить ТОВ «Епоха», ОСОБА_3 працює водієм у цьому підприємстві.
Постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 18.03.2009 року прийнятою за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що невиконання водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 23.2; 23.3; 30.5 і 16.11 ПДР знаходиться у причинному зв’язку з зіткненням автомобілів у дорожньо-транспортній пригоді. Цією постановою ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Крім того, суд вірно застосував ст. 61 ЦПК України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, вина водія ОСОБА_3 у порушенні правил дорожнього руху, внаслідку чого сталася дорожньо-транспортна пригода 05.03.2007 року за участю автомобіля, під керуванням позивача ОСОБА_4, підтверджується зазначеною постановою Білозерського районного суду Херсонської області від 18.03.2009 року.
Згідно вимог передбачених ч.1 ст.1188 ЦК України при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За правилами ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.
Таким чином, суд на підставі зазначених вимог закону та з урахуванням роз’яснень даних у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»обґрунтовано дійшов висновку про те, що заподіяну позивачу матеріальну шкоду, завдану внаслідку дорожньо-транспортної пригоди, має відшкодувати відповідач –ТОВ «Епоха», якому належить транспортний засіб, яким керував водій товариства ОСОБА_3
При цьому розмір матеріальної шкоди визначений судом, підтверджується наданими позивачем доказами дослідженими при вирішенні спору. Будь-яких доказів у відповідності з вимогами ч.1 ст.60 ЦПК України у заперечення наданих позивачем доказів, ТОВ «Епоха» суду не надало.
Доводи апеляційної скарги щодо неналежного позивача, оскільки він не є власником автомобілю, є необґрунтованими з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що під час дорожньо-транспортної пригоди автомобілем «Daewoo Lanos», керував ОСОБА_4, що не заперечується відповідачами.
Відповідно до довіреності від 27.12.2006 року власник автомобілю ОСОБА_5 надала право ОСОБА_4 керувати зазначеним транспортним засобом /а.с.28,29/. Зазначеними обставинами встановлено, що предметом спору є відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки згідно ст. 1188 ЦК України. Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління, або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).
Зазначені обставини свідчать про те, що позивач має право на захист порушеного права у визначений ним спосіб.
Рішення в частині стягнення з ТОВ «Епоха» матеріальної шкоди є законним і обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, а тому скасуванню не підлягає.
Разом з тим, в порушення вимог ч.1 ст.1172 ЦК України відповідно до якої юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків, суд задовольнив позов в частині стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3, який є працівником ТОВ «Епоха»і заподіяв шкоду позивачу під час виконання трудових обов’язків.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині, заявлені до ОСОБА_3, є безпідставними, а тому рішення підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у позові.
Вимог щодо відшкодування моральної шкоди до юридичної особи ТОВ «Епоха»позивачем відповідно до вимог процесуального закону не заявлялося.
Керуючись ст.ст. 303,307,308, п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха», ОСОБА_3, задовольнити частково.
Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 20 липня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 2500 грн. скасувати, ухвалити нове.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині зазначене рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Л.І.Вербицька
Судді: І.А.Капітан, А.Г.Колісниченко
Копія вірна: Л.І.Вербицька