КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/16316/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 2-255/11

09 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Заришняк Г.М.

- Рубан С.М.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 13 жовтня 2021 року, постановлену під головуванням судді Малишенко Т.О., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому листі у цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі, в якій просило:

- замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, що виданий на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05.05.2011 Славутицьким міським судом Київської області відносно ОСОБА_1 ;

- замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, що виданий на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05.05.2011 Славутицьким міським судом Київської області відносно ОСОБА_2 .

Заява мотивована тим, що 05.05.2011 року Славутицьким міським судом Київської області ухвалено рішення в справі № 2-255/11 про солідарне стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 30905Н35 від 16.12.2005 року в сумі 173 161,35 грн. та судові витрати у сумі 1820,00 грн. Славутицьким міським судом Київської області на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05.05.2011 року видано виконавчі листи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відомості про наявність виконавчих проваджень на підставі виконавчих листів № 2-255/11 відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відсутні.

23.11.2017 року Славутицький міський суд Київської області постановив ухвалу, якою замінив сторону у справі № 2-255/11 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 21 744,45 доларів США, що за курсом НБУ склало 173 161, 95 грн., а саме первісного стягувача АКІБ «УкрСиббанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

14.06.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Гефест» укладено договір № 1517/к купівлі-продажу майнових прав, відповідно до п.п. 1.1 якого Продавець - ПАТ «Дельта Банк» передає у власність Покупцеві - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку № 1 до цього договору. Додаток № 1 до договору № 1517/К купівлі-продажу майнових прав від 14.06.2019 року містить інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту № 30905Н35 від 16.12.2005 року та Договору іпотеки № 30905Р44 від 16.12.2005 року.

Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 13 жовтня 2021 року заяву задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, що виданий на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05.05.2011 Славутицьким міським судом Київської області відносно ОСОБА_1 . Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» у виконавчому листі № 2-255/11, що виданий на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05.05.2011 Славутицьким міським судом Київської області відносно ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у № 2-255/11, що виданий на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05.05.2011 Славутицьким міським судом Київської області відносно ОСОБА_1 .

Також, не погоджуючись ухвалою суду, з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_2 , в якій просив скасувати ухвалу в частині задоволення заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Гефест» у № 2-255/11, що виданий на підставі рішення у справі № 2-255/11 від 05.05.2011 Славутицьким міським судом Київської області відносно ОСОБА_2 .

Апеляційні скарги обґрунтовували тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки викладені в ухвалі не відповідають обставинам справи.

В апеляційних скаргах зазначали, що ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» пропустило строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, що виключає можливість заміни ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника «ТОВ «ФК «Гефест».

Посилалися на те, що фактично оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції встановив для стягувачів можливість продовжувати без обмежень строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, який ними пропущений без поважних причин.

Вказували на те, що суд не урахував висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.03.2021 року у справі № 910/2954/17.

У відзивах на апеляційні скарги, ТОВ «ФК «Гефест» просило апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання не є перешкодою для заміни стягувача у виконавчому листі.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справу повідомлені належно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надіслали заяви про проведення розгляду справи за їх відсутності.

Колегія суддів вважала можливим проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, що не суперечить ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Славутицьким міським судом Київської області 22.12.2010 року ухвалено заочне рішення в справі №2-737/2010 про солідарне стягнення на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №30905Н35 від 16.12.2005 в сумі 173161,95 гривень та судові витрати у сумі 1820 гривень.

12.03.2012 року на адресу АТ «УкрСиббанк» судом направлені чотири виконавчі листи по справі №2-737/2010, які отримані банком згідно зворотного поштового повідомлення 14.03.2012 року.

Ухвалою судді від 05 червня 2013 року відмовлено ПАТ «УкрСиббанк» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Ухвалою судді від 23.11.2017 року у справі №2-737/2010 (2-255/11) замінено сторону стягувача на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк» та відмовлено у відновленні пропущеного строку пред`явлення виконавчих листів, яка Постановою Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області 21.02.2018 року залишено без змін.

14.06.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір №1517/К купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до п.п.1.1. якого Продавець - ПАТ «Дельта Банк» передає у власність Покупцеві - ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, зокрема право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку №1 до цього Договору.

Додаток №1 до Договору №1517/К купівлі-продажу майнових прав від 14.06.2019р., містить інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виникли на підставі Договору про надання споживчого кредиту №30905Н35 від 16.12.2005 та Договору іпотеки №30905Р44 від 16.12.2005.

Таким чином, на теперішній час ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» набуло всіх прав кредитора по відношенню до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі).

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (у виконавчому листі), оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61?16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Задовольняючи заяву ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» про заміну сторони у виконавчому листі суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що без заміни сторони стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження», а заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги, яке є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг, що заява про заміну сторони стягувача подана після спливу строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому відсутні підстави для її задоволення, оскільки вказана обставина не позбавляє права стягувача на його заміну, а також судове рішення про стягнення суми боргу з боржників не виконане, вимога є дійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» було надано докази, які стосувалися лише підтвердження правонаступництва, що є предметом доказування відповідно до положень ч. 1 ст. 442 ЦПК України, і будь-яких порушень імперативних строків допущено не було, оскільки вирішувалося питання про заміну сторони у виконавчому листі, а законодавство не передбачає імперативних строків для звернення із заявою про заміну сторони у виконавчому листі.

Посилання в скаргах на те, що фактично оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції встановив для стягувачів можливість продовжувати без обмежень строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, який ними пропущений без поважних причин, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання не було предметом розгляду судом за заявою про заміну сторони стягувача.

Доводи апеляційних скарг про те, що суд не врахував висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2021 року у справі № 910/2954/17, колегія суддів відхиляє, оскільки висновки викладені у вказаній постанові за інших обставин справи та вимог заявника.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотримання норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні правові підстави для її скасування та задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 442 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Славутицького міського суду Київської області від 13 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10 грудня 2021 року.

Головуючий: Судді: