Провадження № 2/470/217/21

Справа № 470/641/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Лященка В.Л., при секретарі Саларьовій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

16 листопада 2021 року на адресу Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшла вищевказана позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гордейчук Ю.О. до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., в якій представник просила визнати виконавчий напис від 28 січня 2021 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., зареєстрований в реєстрі за № 15999, яким стягнуто заборгованість у безспірному порядку на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" з ОСОБА_1 у розмірі 84150 грн., яка складається з заборгованості за сумою кредиту у розмірі 2500 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам у сумі 80750 грн. та за вчинення виконавчого напису в сумі 900 грн., таким що не підлягає виконанню. Мотивуючи свої вимоги тим, що про спірний виконавчий напис він дізнався лише наприкінці жовтня, після того, як його рахунки були заблоковані згідно з постановою державного виконавця про арешт коштів боржника. Зазначає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства, оскільки сума заборгованості не є беспірною, а саме право вимоги не підтверджено належними документами. Крім того, звертає увагу на порушення вчинення виконавчого надпису нотаріусом, оскільки сплинув строк позовної давності.

На підставі викладеного позивач ОСОБА_1 просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням сторін.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" причини неявки суду не повідомив, відзиву не надав, про час та місце був повідомлений завчасно.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог в судове засідання не з`явився, повідомлявся своєчасно належним чином про час і місце розгляду справи, заперечень та витребувані судом документи не надав.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно виконавчого напису від 28 січня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №15999, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. стягнув у безспірному порядку з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованість за кредитним договором №291447 від 01 листопада 2017 року, за період з 06.11.2017 року по 02.03.2020 рік, у загальному розмірі 84150 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 2500 грн.; заборгованості за відсотками 80750 грн., а також окремо за вчинення виконавчого напису 900 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису, 22 лютого 2021 року постановою державного виконавця Березнегуватського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відкрито виконавче провадження № 64563943.

Постановою про арешт коштів боржника від 25 жовтня 2021 року, було накладено арешт на грошові кошти боржника, які містяться на його рахунках, до виплати у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 92 679,00 грн.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом п. 2 "Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

У відповідності з п. 3.2 та п. 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Пунктом 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов`язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Верховний Суд в постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат», у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ухвалою суду витребовувались у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. матеріали нотаріальної справи, в якій містяться документи на підставі яких вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. виконавчий напис від 28 січня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 15999 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованість за кредитним договором №291447 від 01 листопада 2017 року у загальному розмірі 84 150,00 грн.

Однак, до суду не надано копій вищевказаних документів, якими були обумовлені дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису.

У суду також відсутній документ, який міг би відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог, які б містили в розрахунку підписи позичальника про визнання ним розміру заборгованості, чим було б дотримано вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Згідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно п. 2.3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З договору позики №291447 від 02.11.2017 року, вбачається, що строк позики за цим Договором складає 5 (п`ять) днів, позика має бути повернута згідно графіку розрахунків до 07.11.2017 року (п.1.3 Договору). Пунктом 7.8. Договору встановлено загальний строк позовної давності - 3 (три) роки.

Так, починаючи з 08.11.2017 року відповідач фактично знав про його порушене право, проте не заявляв про це, саме з цього моменту починається перебіг позовної давності щодо основного зобов`язання, застосування відсотків за користування кредитом та інших передбачених договором сум.

Згідно ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Оскільки строк позовної давності за договором позики №291447 від 02.11.2017 року сплив ще у листопаді 2020 року, то вчиняючи 28 січня 2021 року виконавчий надпис, нотаріус здійснив стягнення коштів після спливу строку позовної давності.

Крім того, як вбачається з виконавчого надпису від 28 січня 2021 року за №15999, здійснено безспірне списання заборгованості за договором №291447 від 01.11.2017 року.

Однак в судовому засіданні встановлено, що такий договір за такою датою відсутній, оскільки матеріали провадження містять договір №291447, який укладений саме 02.11.2017 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 908 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 19, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28 січня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №15999, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., за яким стягнуто у безспірному порядку з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" заборгованість за кредитним договором №291447 від 01 листопада 2017 року, за період з 06.11.2017 по 02.03.2020, у загальному розмірі 84150 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 2500 грн.; заборгованості за відсотками 80750 грн., а також окремо за вчинення виконавчого напису 900 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код - НОМЕР_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛФІН", адреса: вул. Героїв Севастополя, буд. 48, м, Київ, ЄДРПОУ - 39952398.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, адреса: вул. Велика Бердичівська, буд. 35, м. Житомир.

Повний текст рішення складено 14.12.2021 року.

Суддя В. Л. Лященко