Справа №11-49/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Левченко

Код категорії 60 Доповідач - Забара

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Забари

суддів -  Сахнюка , Борсая  

з участю прокурора -  Ворфоломеєвої Н.П.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30 листопада 2010 року,  якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України повернуто прокурору Зарічного району м. Суми для проведення додаткового розслідування, -

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він, займаючи посаду головного державного інспектора Сумського міжрайонного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, будучи службовою особо та здійснюючи функції представника влади, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов’язків, після проведеної в період з 22 по 25 вересня 2009 року перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, в порушення вимог ст. 29 ЗУ “Про планування і забудову територій”, ст.ст. 1, 3 ЗУ “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, п.2 Постанови КМУ від 06.04.1995 року № 244 “Про затвердження положення про порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудування”, п. 5.13 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області та п.п. 7, 8 Посадової інструкції головного державного інспектора інспекції ДАБК у Сумській області, не склав протоколів про порушення у сфері містобудування за самовільне будівництво базових станцій мобільного зв’язку у с.м.т. Велика Писарівна, с. Ямне, с. Пожня, с. Добрянське, с. Яблучне, с. Солдатське Великописарівського району Сумської області стосовно підприємств замовника – ЗАТ “Український мобільний зв’язок” та підрядника – ТОВ “Українські радіотелекомунікації” Харківська філія № 4, внаслідок чого останні уникли відповідальності та застосування до кожного з них штрафних санкцій у розмірі 50% вартості виконаних будівельних робіт, оскільки вони були проведені без дозволу на їх виконання, чим заподіяв державним інтересам в особі Державного казначейства України у Сумській області матеріальні збитки на загальну суму 295750 грн., що є тяжкими наслідками.

Зарічний районний суд м. Суми своєю постановою від 30 листопада 2010 року вказану кримінальну справу повернув прокурору для проведення додаткового розслідування, посилаючись на неповноту досудового слідства, оскільки в ході останнього не було з’ясовано, чи дійсно юридичні особи - ЗАТ “Український мобільний зв’язок” та ТОВ “Українські радіотелекомунікації” понесли б відповідальність у вигляді штрафу на зазначену у обвинувальному висновку суму, з урахуванням дії, серед інших, Постанови КМУ від 21.05.2009 року № 502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”, можливості оскарження рішення про правопорушення у сфері містобудування до господарського суду, а також органами досудового слідства не встановлено, яким конкретно державним інтересам завдані тяжкі наслідки діями ОСОБА_2 по не складанню протоколів про правопорушення у сфері містобудування.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, в поданій апеляції просить постанову суду скасувати як незаконну, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки суд першої інстанції при розгляді справи невірно поставив під сумнів реальність збитків, заподіяних недбалістю ОСОБА_2 державним інтересам, в своїй постанові безпідставно послався на невизначеність, чиїм саме інтересам були заподіяні збитки, а виявлені судом недоліки досудового слідства могли бути усунені під час судового розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які просили постанову суду залишити без зміни, думку прокурора на підтримку поданої апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України суд вправі повернути кримінальну справу на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства лише в тому разі, коли їх не можна усунути в судовому засіданні.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а неправильним - досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень було неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Суд в ході судового розгляду справи прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість усунення в судовому засіданні неповноти досудового слідства, направивши справу для провадження додаткового розслідування.

Так, як видно з матеріалів кримінальної справи саме обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_2, є неконкретизованим, оскільки з нього не вбачається, чому саме заподіяна шкода службовою недбалістю останнього – державному бюджету, управлінню Держанказначейства України у Сумській області чи яким іншим державним інтересам.

Крім цього, залишилась не з’ясованою в ході досудового слідства і відповідно не знайшла свого відображення в обвинуваченні, пред’явленому ОСОБА_2, складова частина об’єктивної сторони інкримінованого злочину, а саме – час та місце службової недбалості, яка потягла тяжкі наслідки. Також не було звернуто уваги в ході досудового слідства на питання документування наслідків проведених перевірок (складання актів, довідок тощо), а також контроль з боку керівництва за підлеглими з цього приводу та в разі необхідності прийняття відповідних заходів реагування.

Поза увагою досудового слідства залишились питання з’ясування, чи є збитки, інкриміновані ОСОБА_2 як тяжкі наслідки його службової недбалості, реальними, які цивільно-правові наслідки їх настання, якщо таке мало місце, хто і яким чином повинен їх відшкодовувати та на яких правових підставах, чи планувалось надходження грошових коштів у виді фінансових санкцій, які могли бути накладені на ЗАТ “Український мобільний зв’язок” та ТОВ “Українські радіотелекомунікації”, до державного бюджету, якщо так, то саме в якому розмірі і чи являвся би він незмінним, не з’ясовувалась можливість і наслідки оскарження вказаними підприємствами можливо накладених фінансових санкцій до господарського суду з урахуванням положень Постанови КМУ від 21.05.2009 року № 502 “Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року”.

Також в порушення вимог ст. 22 КПК України в ході досудового слідства не перевірялись і відповідно не було надано ніякої оцінки твердженням ОСОБА_2 про те, що в дійсності ним було складено 7 протоколів про порушення у сфері містобудування за самовільне будівництво базових станцій мобільного зв’язку у с.м.т. Велика Писарівна, с. Ямне, с. Пожня, с. Добрянське, с. Яблучне, с. Солдатське Великописарівського району Сумської області відносно підприємств замовника – ЗАТ “Український мобільний зв’язок” та підрядника – ТОВ “Українські радіотелекомунікації” Харківська філія № 4 і ці протоколи до теперішнього часу знаходяться в нього, оскільки були повернуті керівництвом юридичного відділу установи, де він працює.

Без встановлення всіх зазначених обставин події неможливо з достатньою  повнотою  з'ясувати всі обставини даної справи і прийняти рішення по суті.

Виходячи з  цього суд цілком обґрунтовано порушив питання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства.

А тому, не знаходячи підстав для задоволення апеляції прокурора по викладеним мотивам, та керуючись ст.362, 377 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30 листопада 2010 року,  якою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України повернуто прокурору Зарічного району м. Суми для проведення додаткового розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції – без задоволення.

СУДДІ:

Забара Сахнюк                      Борсай