Справа № 755/20894/21

Провадження №2-о/755/735/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2021 р. м.Київ

Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Коваленко І.В.,

при секретарі судових засідань - Розпутній Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

15.12.2021 року ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить встановити факт смерті його матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у Ленінському районі міста Донецька в Україні.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника - ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та постійно проживала у м.Донецьку в Україні. Факт її смерті підтверджується довідкою про причину смерті №636 від 08 листопада 2021 року, свідоцтвом про смерть від 10 листопада 2021 року серії НОМЕР_1 , виданим Куйбишівським відділом ДРАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки (актовий запис №1769). Вказані документи не відповідають вимогам законодавства України, оскільки були видані на тимчасово окупованій території України, визначеній відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями». Зареєструвати факт смерті у встановленому законом порядку заявник не має можливості, оскільки такий факт відбувся на тимчасово окупованій території України. Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно для отримання встановленого законодавством України зразка свідоцтва про смерть, на підставі якого для заявника виникають правові підстави для реалізації своїх спадкових прав.

Заявник у судове засідання не з`явився, у заяві про встановлення факту смерті просив розглядати справу без його участі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Згідно із вимогами частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази, суд приходить до таких висновків.

Із копії свідоцтва Серії НОМЕР_2 про народження, виданим 11 липня 1968 року Розсипнянською селищною радою депутатів трудящих, встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю заявника ОСОБА_1 .

З довідки про причину смерті від 08 листопада 2021 року № 636 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті: Covid-19, вірус не був ідентифікований.

На підставі зазначеної довідки, 10 листопада 2021 року Куйбишівським відділом ДРАЦС Донецького міського управління юстиції Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки (актовий запис №1769) видано свідоцтво про смерть, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, Ленінський район, Україна.

Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким доведено до відома громадян України, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх посадових і службових осіб, що будь-які органи, їх посадові та службові особи, утворені, обрані, сформовані та призначені за результатами так званих виборів 2 листопада 2014 року, які проводилися в окремих районах Донецької та Луганської областей, є такими, що утворені, обрані, сформовані, призначені і діють усупереч Конституції та законам України, а також зобов`язано Кабінет Міністрів України вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.

Відповідно до статті 1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VІІ) тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Частиною 2 статті 4 Закону № 1207 -VІІ визначено, що правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до частин другої, третьої, четвертої статті 9 Закону № 1207 -VІІ будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Частиною першою статті 17 Закону № 1207 -VІІ визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).

За змістом статті 17 Закону України від 01 липня 2010 року№ 2398-УІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Відповідно до пункту 1Постанови Пленуму Верховного Суду Українивід31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Згідно із статтею 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

При ухваленні рішення суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях наголошує, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Отже, документи, що видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров`я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

З наданих документів суд вважає встановленим юридичний факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.П`ятківка Бершадського району Вінницької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у Ленінському районі міста Донецька в Україні, тобто в районі проведення антитерористичної операції, перебуваючи на тимчасово окупованій території, і тому факт її смерті суд вважає доведеним і встановленим. Дата смерті також встановлена. Оскільки реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, тому є підстави для встановлення у судовому порядку факту смерті, а також для подальшого внесення відповідного актового запису.

Даний факт має юридичне значення, оскільки на його підставі для заявника виникають правові підстави для реалізації своїх прав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 263-265, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.П`ятківка Бершадського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку в Україні.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення виготовлений 20 грудня 2021 року.

Суддя І.В.Коваленко