СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Харків Справа № 905/813/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф.

за участю секретаря судового засідання Бірчак К.Є

за участю представників сторін

за участю представників сторін

від кредитора (скаржника) - адвокат Дядюк Є.М., ордер серія КВ №088973 від 01.11.2021,

від заінтересованої особи ТОВ "Олд Трейд" - не з`явився

від боржника - не з`явився

ліквідатор (арбітражний керуючий) - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (вх.№3122 Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/813/20, суддя Чорненька І.К.

за заявою кредитора Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) Карел ван Биландтлаан 30, 2596 HR, Гаага, Нідерланди

про визнання недійсними правочинів боржника

у справі

за заявою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) (Карел ван Биландтлаан 30, 2596 HR, Гаага, Нідерланди

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", м.Маріуполь

про банкрутство

ліквідатор - Сиволобов М.М.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/813/20 за заявою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", м. Маріуполь, Донецька область.

27.05.2021 до Господарського суду Донецької області надійшла заява кредитора, Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. б/н від 26.05.2021 про визнання недійсними правочинів боржника, за якою останній просив суд визнати недійсними правочини ТОВ "Торгівельний дім "Галпап Плюс" щодо здійснення оплат на користь ТОВ "Олд Трейд" в сумі 2 620 000,00 грн та стягнути з останнього на користь ТОВ "Торгівельний дім "Галпап Плюс" грошові кошти у розмірі 2 620 000,00 грн (т.13, а.с. 1-5).

Обґрунтовуючи заяву кредитор, Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В. посилався на те, що 06.05.2021 ним було отримано від ліквідатора ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" Сиволобова М.М. лист №01-16/512, згідно якого боржник в період з 04.04.2019 по 03.09.2020 здійснив оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олд Трейд" у загальній сумі 2 620 000,00 грн, яке, на думку заявника, є зацікавленою особою.

Як зазначав заявник, вказані оплати підпадають під критерії недійсності, визначені п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ та мають бути визнані недійсними з поверненням їх до ліквідаційної маси боржника.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/813/20 відмовлено у задоволенні заяви кредитора Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.) б/н від 26.05.2021 про визнання недійсними правочинів про перерахування боржником грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Олд Трейд" (т.13, а.с. 48-52).

Ухвала господарського суду обґрунтована тим, що згідно даних фінансової звітності за 2018 рік кредиторська заборгованість (поточні зобов`язання) боржника станом на 31.12.2018 року становить 105013,7 тис.грн. Окрім того, матеріали справи містять банківську виписку по особистому рахунку боржника щодо руху грошових коштів боржника з 03.01.2019 по 21.02.2020, згідно якої боржником протягом 2019 року здійснювався постійний (щомісяця) обіг грошових коштів.

Не погодившись з прийнятою ухвалою кредитор, Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/813/20. Прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В про визнання недійсними правочинів боржника від 26.05.2021 (т.13, а.с. 57-60).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що скаржник вважає спірні правочини такими, що вчинені протягом річного підозрілого періоду (за рік до відкриття справи про банкрутство, тобто з 03.09.2019 по 03.09.2020 та в умовах, коли боржник здійснив оплату кредитору (зацікавленій особі) у день, коли сума вимог кредиторів боржника перевищувала вартість його майна.

Скаржник зазначає, що у п. 115 постанови Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 чітко визначено, що приписи ст. 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019; згідно з випискою АТ «Альт Банк» спірний правочин вчинено 01.10.2019, тобто до 21.10.2019 (набрання чинності КУПБ).

Відтак, місцевий господарський суд мав оцінювати спірні правочини з підстав недійсності, передбачених ст. 20 Закону про банкрутство.

Скаржник зазначає, станом на 02.08.2019 розмір усіх активів (47590900грн), боржника був менший за розміром його зобов`язань, строк оплати яких настав (106216521,88 грн = 105013700 грн + 1202821,88 грн - сума першої поставки кредитора (47467,32 доларів США) в гривні за офіційним курсом НБУ станом на 02.08.2019.

На думку скаржника, на дату спірних оплат зацікавлений особі, боржник перебував під загрозою неплатоспроможності та не був здатний розраховуватись з усіма існуючими кредиторами; не мав права віддавати пріоритет задоволення зацікавленій особі. Це порушило принцип конкурсності та права апелянта - адже вимогу зацікавленої особи було задоволено повністю, в той час як апелянтові не дісталось жодного платежу.

На відміну від ч.1 ст. 42 КУзПБ, збитки апелянта як кредитора (попри їхню очевидність) не підлягають доказуванню за ст. 20 Закону про банкрутство. Отже, апелянт у належний спосіб довів наявність підстав недійсності спірної оплати.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.10.2021 року сформовано колегію у складі: Радіонова О.О. - головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І.В., Чернота Л.Ф. (т.13, а.с. 71).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/813/20. Встановлено учасникам справи строк до 08.11.2021 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання всім учасникам справи. Призначено справу до розгляду на 24.11.2021 о 10:30 годині (т.13, а.с. 72-74).

01.11.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

02.11.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представників кредиторів адвокатів Собченко О.К. та Дядюка Є.М. надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 у справі №905/813/20 відповідні клопотання задоволені.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №905/813/20 до 08.12.2021 о 15:30 годині (т.13, а.с. 156-158).

29.11.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.11.2021 року у зв`язку із навчанням судді Зубченко І.В. сформовано колегію у складі: Радіонова О.О. - головуючий суддя (доповідач), судді: Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф. (т.13, а.с.171).

30.11.2021 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника кредитора, адвоката Дядюка Є.М. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №905/813/20 відповідні клопотання задоволені.

08.12.2021 до початку судового засідання від ліквідатора надійшли письмові пояснення у справі №905/813/20, у яких останній просив витребувати у адвоката Костіна О.Ю. для огляду договір про надання правової допомоги б/н від 01.11.2021, на підставі якого було видано ордер на надання правової допомоги.

Суд відмовляє ліквідатору у витребуванні у адвоката Костіна О.Ю. для огляду договору про надання правої допомоги б/н від 01.11.2021, оскільки ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021 було відмовлено останньому у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з підстав того, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Сиволобов М.М. (виконуючий обов`язки керівника) є керівником та головою комісії з припинення та ліквідатором, останнім договори про надання правової допомоги з адвокатом Костіним О.Ю. та іншими представниками не укладались, функції органів управління підприємства банкрута виконує виключно ліквідатор (арбітражний керуючий).

Представник скаржника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити у повному обсязі, ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Ліквідатор, заінтересована особа, ТОВ «Олд Трейд» в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалися.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю ліквідатора та заінтересованої особи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши представника кредитора, розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Кредитор, Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В. звернувся до Господарського суду Донецької області із заявою б/н від 26.05.2021, у якій просив визнати недійсними правочини боржника щодо здійснення оплат на користь ТОВ «Олд Трейд» у сумі 2620000,00 грн. Стягнути з ТОВ «Олд Трейд» на користь ТОВ «ТД Галпап Плюс» грошові кошти у сумі 2620000,00 грн.(т.13, а.с.1-5)

Обґрунтовуючи заяву, кредитор Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В. посилався на те, що 06.05.2021 заявником було отримано від ліквідатора ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" Сиволобова М.М. лист №01-16/512, згідно якого боржник в період з 04.04.2019 по 03.09.2020 здійснив оплати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олд Трейд" в загальній сумі 2620000,00 грн, яке, на думку заявника, є зацікавленою особою (т.13, а.с. 10).

Як зазначав заявник, вказані оплати підпадають під критерії недійсності, визначені п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ та мають бути визнані недійсними з поверненням їх до ліквідаційної маси боржника з наступних підстав:

- розрахунки між боржником та зацікавленою особою відбулись в період з 04.04.2019 по 03.09.2020, отже були вчиненні протягом трьохрічного підозрілого періоду у розумінні ст.42 КУзПБ;

- вчинений правочин укладений боржником у підозрілий період та є фраудаторним на підставі п.4 ч.1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки:

- правочин був вчинений за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; боржник здійснив оплату кредитору у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість його майна; правочином завдано збитків боржнику або кредиторам;

- боржник почав прострочувати першу частину загального боргу перед заявником (кредитором) в розмірі 44462,64 доларів США з 01.08.2019 (п.8.7 договору поставки), тобто з дати першої поставки 17.06.2019 +45 днів - строк платежу. При цьому заявник зазначає, що згідно постанови господарського суду від 10.02.2021 про визнання боржника банкрутом станом на початок прострочення перед кредитором у боржника були відсутні будь-які активи;

- станом на дату виникнення прострочення перед кредитором (01.08.2019) майна боржника було недостатньо для розрахунків з ним. Водночас, маючи борг перед кредитором та не маючи достатнього майна для покриття зобов`язань, боржник все одно з 04.04.2019 по 03.09.2020 розрахувався із зацікавленою особою ТОВ "Олд Трейд", що, на думку заявника, прямо підпадає під ознаки недійсності за п.4 ч.1 ст.42 КУзПБ;

- через оспорюванні платежі кредитор позбавлений можливості отримати задоволення своїх вимог в ліквідаційній процедурі в межах спірної суми (2620000,00грн.), яка б розподілялась між усіма кредиторами до черговості за ст.64 КУзПБ, що, на думку заявника, свідчить про наявність збитків заявника;

- на думку заявника, вчиняючи спірні платежі на користь зацікавленої особи, боржник не міг не усвідомлювати свого фінансового становища.

Також, згідно письмових пояснень ліквідатора Сиволобова М.М. №01-16/1014 від 31.08.2021 щодо аналізу руху коштів боржника, ТОВ "Торговий дім "Галпап Плюс" було перераховано 01.10.2019 на банківський рахунок ТОВ "Олд Трейд" грошові кошти у розмірі 2620000,00 грн з призначенням платежу "оплата за товар згідно дог. поставки №ГП1082019/1 від 01.08.2019 в т ч. ПДВ 20% -436666,67".

Отже, на думку заявника, здійсненні правочини щодо перерахування боржником грошових коштів підпадають під окрему підставу визнання їх недійсними за п.4 ч.1 ст. 42 КУзПБ.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника кредитора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Предметом судового розгляду у цій справі є заява кредитора про визнання недійсним правочину Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" щодо перерахування 01.10.2019 грошових коштів на користь ТОВ "Олд Трейд" у розмірі 2 620 000,00 грн.

За результатом розгляду заявлених вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав про визнання недійсними правочинів боржника.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви кредитора про визнання недійними правочинів про перерахування боржником грошових коштів ТОВ «Олд Трейд».

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду від 03.09.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс".

Постановою Господарського суду Донецької області від 10.02.2021 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс", визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута.

У постанові господарського суду від 10.02.2021 зазначено, що за результатами проведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з прихованого банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства встановлена відсутність будь-яких активів у ТОВ "ТД "Галпап Плюс", крім транспортного засобу, місцезнаходження якого невідоме, можна дійти висновку, що неплатоспроможність, яка визначена під час аналізу та підтверджена показниками у фінансовій звітності, має всі ознаки надкритичної неплатоспроможності, так як повна відсутність майна, оборотних, необоротних та власних активів підтверджує неможливість погашення кредиторських вимог, які станом на 25.01.2021 рік складають 9702049,69 грн. (кредиторська заборгованість перед єдиним кредитором у справі - Шелл Лубрікантс Симплай Компані Б.В.).

Також, згідно даної постанови, поточна неплатоспроможність боржника ТОВ "ТД "Галпап Плюс" за результатами аналізу спостерігається з 2016 року.

Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, який введено в дію з 21.10.2019, а до введення в дію цього Кодексу - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними у застосуванні при розгляді цих справ.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

У контексті зазначеного можна зробити висновок, що застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам спеціального закону про банкрутство.

До того ж, на відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів, укладених боржником щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду, протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб, які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.

21.10.2019 введено в дію КУзПБ №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).

Тобто, перехід від регулювання, передбаченого Законом про банкрутство, до регулювання згідно з КУзПБ, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство, відповідно до положень цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 924/159/14, від 11.08.2020 у справі № 904/3457/19 та від 27.08.2020 у справі №904/4928/17.

Статтею 5 ЦК України "Дія актів цивільного законодавства у часі" визначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №3-1085гс15.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що приписи ст. 42 КУзПБ в частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства - 21.10.2019.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що суд правильно застосував ст. 20 Закону про банкрутство щодо визначення підстав, за якими оспорюваний правочин може визнаватися недійсним, оскільки саме ця норма права існувала на час укладення та виконання цього правочину.

Аналізуючи положення статті 20 Закону про банкрутство, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (01.10.2019), та положення статті 42 КУзПБ, яка набрала чинності на момент звернення з відповідною заявою, положення цих статей щодо підстав, наслідків не є повністю тотожними.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що посилання кредитора на те, що вчинений правочин відноситься до фраудаторного на підставі п.4 ч.1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства необґрунтоване.

Письмових уточнень щодо підстав визнання правочинів боржника недійсними, окрім зазначених у заяві - п.4 ч.1 ст. 42 КУзПБ, господарському суду надано не було.

Як зазначено судом першої інстанції у судовому засіданні заявник (кредитор) зазначав, що окрім положень статті 20 Закону про банкрутство щодо визначення підстав, за якими оспорюваний правочин може визнаватись недійсним, передбачена можливість визнання правочину недійсним з урахуванням загальних норм цивільного законодавства, та вважає правочин щодо перерахування боржником грошових коштів 01.10.2019 на користь ТОВ "Олд Трейд" фіктивним правочином.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20, тощо.

При розгляді питання про визнання правочину недійсним, суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків або їх відсутність.

Відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину

Даний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.

Основними ознаками фіктивного правочину є введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Для фіктивності правочину необхідний умисел обох його сторін на його завідоме невиконання. Але невиконання правочину сторонами не є умовою визнання його фіктивним.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Отже будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитись під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

У даному випадку доведенню підлягає наявність взятого боржником на себе зобов`язання (документальне підтвердження), наявність неплатоспроможності або неможливість виконання зобов`язань перед кредиторами (аналіз активів та пасивів, експертиза) і причинний зв`язок між взятим зобов`язанням та неплатоспроможністю або неможливістю виконання зобов`язань перед кредиторами.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим посилання скаржника, що перерахування боржником грошових коштів 01.10.2019 на користь ТОВ "Олд Трейд" з призначенням платежу "оплата за товар згідно дог. поставки №ГП1082019/1 від 01.08.2019", суперечить інтересам кредитора, та вчинення вказаного правочину завдало збитки кредитору у розмірі 2 620 000 грн, а також перерахування грошових коштів призвело до неплатоспроможності боржника з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" посадовими особами банкрута не передано бухгалтерської та іншої документації боржника.

Господарським судом також встановлено, що матеріали справи містять звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" та додатки до звіту, зокрема, фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства на 31 грудня 2016, на 31 грудня 2017, на 31 грудня 2018, з відомостями фінансового звіту боржника за 2016, 2017, та 2018 роки (аналіз активів та пасивів).

Фінансові звіти суб`єкта малого підприємства на 31 грудня 2016, на 31 грудня 2017, на 31 грудня 2018, які підписані керівником, головним бухгалтером боржника та підписи скріплені печаткою підприємства, містять відомості, що станом на кінець 2018 майнові активи боржника становлять:

"необоротні активи - 8462,3тис.грн.;

оборотні активи - 39128,6тис.грн., у т.ч.:

- запаси - 18168,7тис.грн.

- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 18780,30 тис.грн.

- дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом - 1197,9 тис.грн.

- гроші та їх еквіваленти - 981,7 тис.грн.;

Всього на кінець звітного періоду активи - 47 590,9 тис.грн.

Поточні зобов`язання усього за розділом становлять - 105 013,7 тис.грн."

Банківська виписка по особистому рахунку боржника підтверджує, що 01.10.2019 боржником перераховано ТОВ "Олд Трейд" грошові кошти у розмірі 2620000 грн з призначенням платежу "оплата за товар згідно дог. поставки №ГП1082019/1 від 01.08.2019р." (т.10, а.с 104).

Аналіз господарсько-фінансової діяльності ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" також містить висновок, що поточна неплатоспроможність боржника за результатами аналізу спостерігається з 2016 року.

Господарський суд правомірно вказав на те, що фінансовий звіт боржника за 2019 рік, за яким у боржника наявні активи на початок звітного періоду та відсутні на кінець звітного періоду, не може бути прийнятий до уваги, оскільки вказаний звіт підписаний ліквідатором Сиволобовим М.М. (т.6, а.с. 70), який призначений ліквідатором боржника лише 10.02.2021 (постанова Господарського суду Донецької області від 10.02.2021).

Таким чином, твердження скаржника в апеляційній скарзі про відсутність майнових активів у боржника у 2019 році не доведено останнім за відсутністю бухгалтерської та іншої первісної документації боржника за 2019 рік та у зв`язку з не прийняттям господарським судом фінансового звіту боржника за 2019 рік, підписаним ліквідатором, який був призначений ліквідатором лише 10.02.2021, а також при наявності банківської виписки по особистому рахунку ТОВ "Торговий Дім "Галпап Плюс" про обіг грошових коштів протягом 03.01.2019 - 21.02.2020 (т. 10, а.с.3-115), яка підтверджує наявність найбільш ліквідного активу у боржника грошових коштів.

Згідно даних фінансової звітності за 2018 рік кредиторська заборгованість (поточні зобов`язання) боржника станом на 31.12.2018 року становить 105013,7 тис.грн.

Окрім того, матеріали справи містять банківську виписку по особистому рахунку боржника щодо руху грошових коштів боржника з 03.01.2019 по 21.02.2020, згідно якої боржником протягом 2019 року здійснювався постійний (щомісяця) обіг грошових коштів.

Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що кредиторська заборгованість станом на 10.11.2020 згідно ухвали Господарського суду Донецької області за результатом попереднього засідання становить 9702049,69 грн. (9702,0 тис.грн) перед єдиним кредитором - Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. (Shell Lubricants Supply Company B.V.).

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що кредиторська заборгованість боржника протягом 2019 року зменшилась з 105013,7 тис.грн. до 9702,0 тис.грн., що спростовує посилання скаржника стосовно фіктивності даного правочину та вчинення оспорюваного правочину без очевидної економічної мети, задля зменшення обсягу майнових активів боржника, внаслідок чого боржник став неплатоспроможним, а також задля вчинення шкоди кредитору - Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В.

З огляду на наведене, господарський суд дійшов правомірного висновку про відсутність ознак протиправності правочину божника щодо перерахування грошових коштів 01.10.2019 на користь ТОВ "Олд Трейд" у розмірі 2620000,00 грн та, відповідно, наявність причинного зв`язку між даним правочином та неплатоспроможністю боржника.

Підсумовую викладене, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при наявності у боржника кредиторської заборгованості станом на 31.12.2018 у розмірі 105013,7 тис.грн., погашення якої здійснювалось протягом 2019 року та виникнення з 01.08.2019 у боржника зобов`язань перед кредитором Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. , не спростовує правомірність правочинів боржника щодо перерахування 01.10.2019 останнім грошових коштів на користь ТОВ "Олд Трейд" у розмірі 2620000,00грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянт у належний спосіб не довів наявності підстав недійсності спірних оплат.

Суд апеляційної інстанції також вважає правильним те, що судом першої інстанції вірно враховано, що заявником Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. не доведено суду того, що ТОВ "Олд Трейд" (код ЄДРПОУ 42380618) є особою, визначеною статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства, як заінтересована особа стосовно боржника.

Стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає підстав недійсності правочину боржника, як укладення боржником правочину із зацікавленою особою.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Олд Трейд" (код ЄДРПОУ 42380618) є ОСОБА_2 (Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_2);

Засновником боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Галпап Плюс" (код ЄДРПОУ 33753628) є ОСОБА_3 , Країна громадянства: Україна, Місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, ухвала Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/813/20 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Шелл Лубрікантс Сипплай Компані Б.В. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/813/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/813/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2021.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця

(з окремою думкою)

Суддя Л.Ф. Чернота