2а-122-11

          П О С Т А Н О В А

                                                  ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

       21 січня 2011 року  Суддя Дзержинського міського суду Донецької області  Бухтіярова О.М.  розглянувши в порядку скороченого провадження  справу за адміністративним  позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області «Про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії», -   

                                                        В С Т А Н О В И В:     

       Позивач звернувся  з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, в якому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та нарахувати недоплачену з 01 травня  2010 року по 31 грудня 2010 року щомісячну державну соціальну допомогу як особі, що має статус «дитини війни», стягнути на  її користь недоплачене підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року.  В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до статті 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни.  Всупереч діючого законодавства відповідачем з 01 травня  2010 року не виплачувалася в належному стані доплата до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком

               Відповідач  заперечення проти позову не надав.

           Суддя, розглядає справу в порядку скороченного  провадження одноособово, в порядку передбаченому ст.183-2 КАСУ. Та вважає  задовольнити частково заявлені  позивачем вимоги.

            Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт не заперечується відповідачем і підтверджується копією посвідчення позивача  з поставленням в ньому штампу «Дитина війни»(а.с.4).

                 Правовідносини, пов’язані із питаннями соціального захисту дітей війни врегульовані   Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року   № 2195-IV,   положенням п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України   від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008.       

           Позивач перебуває на обліку в УПФУ  м. Дзержинська Донецької області, отримує пенсію за віком і належить до категорії громадян, яким відповідно до Закону   № 2195-IV встановлено правовий статус дитини війни. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантії надання пільг і державної соціальної підтримки. З метою надання соціальної підтримки особам, які мають статус «дитини війни»державою встановлені певні державні соціальні гарантії. Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції  на час виникнення спірних правовідносин, дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Між тим, дія зазначеної норми Закону протягом 2007 -2009 років зупинялась Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік або бюджетним законом до неї вносилися зміни, що зменшували розмір доплати до пенсії, визначений ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

                 Щодо позовних вимог позивача про покладання на відповідача обов’язку виплачувати з 01 травня 2010 році щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, суд вважає за наступне.  Починаючи з 1 травня  2010 року у відповідача не було підстав для невиконання вимог     ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо підвищення пенсії дітям війни на 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції від 18 листопада 2004 року, чинний у 2010 році), дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.   

            Ст. 52 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2010 рік «Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». З зазначених підстав, виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії., як обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань перед позивачем.   

             Так, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав. За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реализовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії..   

            Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.  Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади –Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, суд вважає, що вони свої повноваження не виконали.   

Крім того, суд виходить з того, що відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено та не надано доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Таким чином, з 01 травня  2010 року по 31 грудня 2010 року діяла і діє ст. 6 Закону № 2195- IV у редакції на час виникнення спірних правовідносин.   

           Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

        УПФУ в м. Дзержинську Донецької області, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6   Закону № 2195- IV і здійснити позивачу відповідні нарахування за період з 01 травня 2010 року ,  але на порушення цієї правової норми за вказаний період таких нарахувань в повному обсязі не проводило. З зазначених підстав суд визнає, що розрахунок щомісячного підвищення необхідно проводити з визначеного ч. 1 ст. 28  Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»розміру мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

На підставі положень ст. ст. 3, 6 Закону № 2195-IV встановлено конкретний розмір державної соціальної гарантії дітям війни у вигляді підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком та передбачено, що соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими  актами. З огляду на пріоритетність законів над підзаконними актами, суд застосовує  дію Закону     № 2195- IV,  а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.

               Враховуючи вищевикладене,  з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з зобов’язанням відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 травня   2010 року  та здійснити відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум. У відповідності до ч.1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. На підставі ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Більш того,згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачу про порушення його прав стало відомо  09 грудня 2010 року з листа відповідача, тому строки звернення з позовом до суду не порушені.    ( а.с. 5)

             На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 22, 46,152 ч. 2 Конституції України,  ст. ст. 1-4, 6-9, 18, 41 ч.2, 71, 72, 94,  99, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 6,7 Закону  України «Про соціальний захист дітей війни».

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області «Про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії «Діти війни» –задовольнити частково.

      Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області щодо не нарахування доплати до пенсії у розмірі встановленому ч. 1 ст. 28 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни».

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»та провести донарахування  з 01 травня  2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахування виплачених сум по день ухвалення постанови.

Стягнути з Державного Бюджету України  на користь ОСОБА_1 витрати   із сплати судового збору в сумі   5 гр. 40 коп.

         Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.   

Суддя: