ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"27" листопада 2007 р. | Справа № 14/131/07 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Єрмілова Г.А.
Суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.
При секретарі: Куриленко А.В.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської обласної громадської організації “Закон та Справедливість” (далі - МОГО "Закон та справедливість")
на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2007р.
по справі № 14/131/07
за позовом Миколаївської обласної громадської організації “Закон та Справедливість”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТК “Миколаївський глиноземний завод”
про визнання положень статуту неправомірними
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 27.11.07р.
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2006р. Миколаївська обласна громадська організація “Закон та Справедливість” звернулася до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства “ТК “Миколаївський глиноземний завод” (далі –ЗАТ ТК “МГЗ”) про визнання положення п.п. 5 п.10.3.10 Статуту цього товариства (в редакції від 23.09.2000р.) такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.09.07р. (суддя П.В.Цвєткова) в позові відмовлено з підстав необґрунтованості заявлених МОГО "Закон та справедливість" вимог.
Вирішуючи спір, суд І інстанції дійшов також висновку про те, що позивачем пропущений встановлений ст.71 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) трирічний строк позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням суду МОГО "Закон та справедливість" подала апеляційну скаргу, де просить його скасувати та направити справу до господарського суду Миколаївської області на розгляд в іншому складі суддів, посилаючись порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, позивач вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про збіг строку позовної давності, оскільки позивачеві про зміни, внесені до Статуту ЗАТ ТК “МГЗ” стало відомо лише у 2005році після отримання відповідного листа від реєстраційної палати виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
МОГО "Закон та Справедливість" продовжує наполягати на тому, що положення п.п.5 п.10.3.10 Статуту порушують приписи ст.ст.4,6 Закоку України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст.ст.346,319,321 Цивільного кодексу України, ст.ст.4,13,19 Закону України "Про власність".
Представники сторін двічі в судове засідання не з'явились, хоча про час і місце його проведення повідомлені належним чином.
Враховуючи строки розгляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 102 ГПК України, а також те, що від МОГО "Закон та справедливість" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, судова колегія вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Відзиву на апеляційну скаргу МОГО "Закон та справедливість" від відповідача до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга МОГО "Закон та справедливість" не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2000р. загальними зборами акціонерів ЗАТ “ТК МГЗ” затверджено нову редакцію Статут товариства, а 06.10.2000р. його зареєстровано Реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому.
Відповідно до п.п. 5 п.10.3.10 Статуту ЗАТ “ТК МГЗ” до компетенції Спостережної ради заводу віднесено прийняття рішень про відчуження акцій, внесених до Статутного фонду товариства, а також інших акцій, що належать товариству.
Звертаючись з позовом до господарського суду, МОГО "Закон та справедливість" вважає, що даний пункт Статуту порушує права учасників громадської організації, які є акціонерами ЗАТ “ТК МГЗ”, оскільки тільки акціонерам - власникам акцій належить право розпоряджатись належним їм на праві приватної власності майном.
Проте, погодитися з такими доводами позивача неможливо з огляду на таке.
Відповідно до ст. 177 ЦК України об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери.
За приписами ст. 12 ЗУ “Про господарські товариства” товариство є власником:
- майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
- продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;
- одержаних доходів;
- іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
З матеріалів справи вбачається, що члени МОГО "Закон та справедливість" передали в статутний фонд ЗАТ “ТК МГЗ” акції других товариств і одержали замість них акції ЗАТ “ТК МГЗ”. Таким чином, здійснився обмін акціями, в наслідок чого відповідач став власником майна переданого йому засновниками та учасниками у власність, а акціонери стали власниками акцій ЗАТ “ТК МГЗ” і втратили право власності на акції, передані ними до Статутного фонду глиноземного заводу.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що в доводах позивача має місце підміна уявлення про те, на реалізацію повноважень якого власника (акціонера чи господарського товариства) спрямована дія п.п.5 п.10.3.10 Статуту ЗАТ “ТК МГЗ”.
Як вбачається із зазначеного пункту Статуту, мова йде про компетенцію та порядок прийняття рішень щодо відчуження акцій, що внесені до статутного фонду товариства ЗАТ “ТК МГЗ”, або інших, що належать товариству.
Проте, позов МОГО "Закон та справедливість" спрямований на захист майнових прав акціонерів, як власників належних їм акцій ЗАТ “ТК МГЗ”.
При цьому спірні положення Статуту ЗАТ “ТК МГЗ” не містять будь-яких обмежень щодо прав позивача на акції та прав акціонерів, що випливають з належних їм акцій, і тому не можуть бути підставою для порушення цих прав, про що йдеться в позові МОГО "Закон та справедливість".
Відповідно до ст.46 Закону України "Про господарські товариства" в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.
Положення п.п.5 п.10.3.10 Статуту ЗАТ “ТК МГЗ” відповідають положенню закону, який регулює статус Спостережної ради, яка може бути уповноважена вирішувати питання про відчуження акцій, як різновиду майнових прав, що належить товариству.
За таких обставин, місцевий господарський суд прийшов до слушного висновку про відсутність підстав для задоволення позову МОГО "Закон та справедливість", а доводи апеляційної скарги останньої не спростовують в цій частині правильних висновків суду.
Відносно питання про пропуск позивачем строків позовної давності, судова колегія вважає висновок суду І інстанції щодо цього таким, що не відповідає обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2005р. голова ради МОГО "Закон та справедливість" звернулась до Реєстраційної палати виконавчого комітету Миколаївської міської ради з листом №58, в якому просила повідомити, з якого часу і на підставі якого документу відбулися зміни в Статуті ЗАТ “ТК МГЗ”.
Листом №454-11 від 14.06.05р. Реєстраційна палата виконавчого комітету Миколаївської міської ради надіслала позивачеві копію сторінки 10 Статуту ЗАТ “ТК МГЗ”, затвердженого 23.09.2000р. загальними зборами акціонерів товариства, на якій розташований п.п.5 п.10.3.10 Статуту. Тобто, саме в цей час позивач дізнався про внесення змін до Статуту ЗАТ “ТК МГЗ” лише у 2005році, тому на момент звернення до суду строк позовної давності пропущений не був.
Відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Господарський суд не дав цим обставинам належної оцінки, та дійшов помилкового висновку про те, що трьохрічний строк позовної давності по даному спору почав свій перебіг з дня затвердження нової редакції Статуту ЗАТ “ТК МГЗ” Реєстраційною палатою виконавчого комітету Миколаївської міської ради (тобто з 09.10.2000р.) та закінчився в жовтні 2003 року.
Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставою для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга МОГО “Закон та Справедливість” підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. у справі №14/131/07 - зміні шляхом виключення з мотивувальної частини висновку щодо пропуску позивачем строку позовної давності.
Керуючись ст.ст.85,103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Миколаївської обласної громадської організації “Закон та Справедливість” частково задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 26.09.2006р. у справі №14/131/07 змінити, виключивши з мотивувальної частини висновок суду щодо пропуску Миколаївською обласною громадською організацією “Закон та Справедливість” строку позовної давності.
В решті рішення залишити без змін.
Головуючий суддя Г.А. Єрмілов
Суддя О.Л. Воронюк
Суддя В.В. Лашин
Постанова підписана ________________