У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15.11.07 Справа №22/217/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Коробка Н.Д. , Яценко О.М.
при секретарі: Лолі Н.О.
За участю представників сторін:
від позивача – Ляшенко К.Б. (довіреність № 1/05-б від 18.12.2006 р.)
від відповідача – не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (м. Запоріжжя)
на рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2007 р. у справі № 22/217/07
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (м. Запоріжжя)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запоріжбудмаш» (м. Запоріжжя)
про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Відкритим акціонерним товариством «Запоріжтрансформатор» заявлено позов про стягнення з ВАТ «Запоріжбудмаш» 16200,00 грн. основного боргу, 980,88 грн. пені за період з 01.01.2007 р. по 10.05.2007 р., 173,10 грн. – 3% річних за період з 01.01.2007 р. по 10.05.2007 р. та 211,44 грн. збитків від інфляції за період з січня по березень 2007 р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.06.2007 р. у справі № 22/217/07 (суддя Скиданова Ю.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16200,00 грн. попередньої оплати, 173,10 грн. – 3% річних, 211,44 грн. інфляційних витрат. В частині стягнення пені в задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Рішення мотивовано наявністю у відповідача обов’язку, який випливає з умов додаткової угоди № 1 про розірвання договору № GІ 000599 від 09.08.2006 р., щодо повернення позивачу попередньої оплати в сумі 16200,00 грн., підтвердженим наданими доказами розміром боргу, правомірністю нарахування річних відсотків та збитків від інфляції за порушення строків повернення коштів. Обґрунтовуючи рішення в частині відмови в стягненні пені, господарський суд послався на відсутність в договорі умови про відповідальність відповідача за несвоєчасне повернення попередньої оплати у разі розірвання договору.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор» (позивач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить змінити рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2007 р. у справі № 22/217/07 в частині відмови в стягненні пені та стягнути з відповідача на користь позивача також 980,88 грн. пені за період з 01.01.2007 р. по 10.05.2007 р., тобто задовольнити позов у повному обсязі. Заявник вказує, що висновки господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення пені не відповідають обставинам справи, суперечать умовам договору, а рішення в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального права. За твердженням позивача, пунктами 7.1, 7.2 договору сторони не окреслювали коло зобов’язань, за невиконання яких можуть бути застосовані штрафні санкції, зміст наведених пунктів договору передбачає можливість стягнення пені з винної сторони за прострочення виконання будь-якого зобов’язання за договором.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 03.10.2007 р. апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 15.11.2007 р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3026 від 14.11.2007 р. справу № 22/217/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Коробка Н.Д., Яценко О.М.. Зазначеною колегією суддів справу прийнято до розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач по справі ухвалу суду від 03.10.2007 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.
За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за його згодою в судовому засіданні 15.11.2007 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
09.08.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “Запоріжбудмаш” (підрядником) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжтрансформатор” (замовником) було укладено договір підряду № GІ 000599 (надалі – Договір).
Згідно ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник (відповідач у справі) зобов’язався виконати роботу за завданням замовника (позивача у справі), а замовник зобов’язався прийняти та оплатити виконану роботу.
У пункті 2.1. Договору сторони визначили його предмет – виготовлення станка за кресленням 7-05.175 для заплітки стропів з наступною передачею результатів робіт замовнику.
Сторони в Договорі також узгодили порядок оплати підрядних робіт: 30% ціни договору ( 16200,00 грн.) замовник перераховує підряднику у якості попередньої оплати, 70% ціни договору – протягом 10 днів після підписання уповноваженими особами акту прийому-передачі виконаних робіт (пункт 6 Договору)
Згідно з п. 3.4 Договору, підрядник виконує обумовлені договором роботи протягом 60 днів з моменту отримання на свій поточний рахунок попередньої оплати у розмірі 30% вартості робіт.
Платіжним дорученням № 9107 від 15.08.2006 р. позивачем (замовником) було перераховано відповідачу (підряднику) попередню оплату у розмірі 16200,00 грн. (арк. справи 15).
Як свідчать матеріали справи, в подальшому сторони дійшли згоди щодо розірвання Договору підряду, у зв’язку з чим 22.12.2006 р. було укладено Додаткову угоду № 1 до договору підряду № GІ 000599 від 09.08.2006 р. ( арк. справи 14), за умовами якої Договір підряду сторони за взаємною згодою розірвали з 11.12.2006 р. Також було вирішено, що ВАТ “Запоріжбудмаш” (відповідач) повертає попередню оплату в сумі 16200,00 грн. з врахуванням ПДВ на поточний рахунок ВАТ «Запоріжтрансформатор» (позивача) не пізніше 31.12.2006 р.
Отже, виходячи зі змісту Угоди про розірвання Договору підряду, відповідач взяв на себе зобов’язання, яке за своєю суттю є грошовим зобов’язанням, повернути позивачу попередню оплату – 16200,00 грн. в обумовлений сторонами термін.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав у встановлений сторонами строк (до 31.12.2006 р.) зобов’язання щодо повернення позивачу 16200,00 грн.
В процесі розгляду справи в господарському суді актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.06.2007 р. сторони підтвердили наявність заборгованості ВАТ «Запоріжбудмаш» перед ВАТ «Запоріжтрансформатор» в сумі 16200,00 грн. (арк. справи 16).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містяться у ст. 193 Господарського кодексу України.
За наведених обставин господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з ВАТ «Запоріжбудмаш» на користь ВАТ «Запоріжтрансформатор» 16200,00 грн. заборгованості.
Колегія суддів також погоджується з рішенням господарського суду щодо стягнення з відповідача 273,10 грн. – 3% річних та 211,44 грн. збитків від інфляційних процесів, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, 3% річних за період часу з 01.01.2007 р. по 10.05.2007 р. склали 173,10 грн., збитки від інфляційних процесів за період з січня 2007 р. по березень 2007 р. – 211,44 грн. Розрахунок здійснено з дотриманням приписів закону.
Відмова господарського суду в задоволенні позову в частині стягнення 980,88 грн. пені за період з 01.01.2007 р. по 10.05.2007 р. стала підставою для звернення позивача із апеляційною скаргою.
Як вбачаться з матеріалів справи, позивач обґрунтовує нарахування ним пені на суму неповерненої відповідачем попередньої оплати пунктами 7.1, 7.2 Договору підряду, ст. 611 ЦК України, стверджуючи, що зміст наведених пунктів Договору передбачає можливість стягнення пені з винної сторони за прострочення виконання будь-якого зобов’язання за договором.
Колегія суддів, на підставі аналізу норм чинного законодавства, враховуючи обставини справи, дійшла висновку щодо правомірності відмови господарським судом в задоволенні позовних вимог про стягнення пені.
Так, згідно з приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання. Виходячи зі змісту ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений законом. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції за порушення зобов’язання застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ.
Слід зазначити, що пеня як штрафна економічна санкція застосовується в основному в разі прострочення виконання грошових зобов’язань суб’єктом господарської діяльності.
Виходячи з преамбули діючого Закону України «Про відповідність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» ( 543/96-ВР), цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суб’єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а у ст. 3 Закону закріплено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який пеня сплачується.
Отже, в договорі сторони встановлюють взаємні зобов’язання та визначають, яка відповідальність настає за їх порушення, в т.ч. узгоджують розмір пені (якщо її розмір не встановлено законом), за умови досягнення згоди щодо такого виду відповідальності.
За порушення строків виконання зобов’язання щодо повернення попередньої оплати внаслідок розірвання договору підряду спеціальним законом (або нормою закону) не передбачено відповідальність у вигляді пені у визначеному розмірі, тому для застосування даного виду відповідальності слід виходити з умов договору.
Відповідно до п. 7.1 Договору підряду, сторони узгодили, що за прострочення виконання зобов’язань за цим Договором винна Сторона оплачує іншій Стороні пеню у розмірі 0,5% від ціни невиконаного зобов’язання за кожний день прострочення.
Таким чином, виходячи з умов Договору та змісту встановлених ним зобов’язань, сторонами за Договором передбачались штрафні санкції за невиконання підрядних робіт (виготовлення станка за кресленням 7-05.175 для заплітки стропів) або невиконання зобов’язань з оплати даних підрядних робіт.
В Договорі підряду не передбачено обов’язку сторони (підрядника – відповідача у справі) щодо повернення нею попередньої оплати, отже, не передбачено і відповідальність у вигляді сплати пені за порушення такого зобов’язання.
Матеріали справи свідчать, що про зобов’язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати йдеться лише в Додатковій угоді № 1 від 22.12.2006 р, яка за своїм змістом є угодою про розірвання Договору підряду. Але в зазначеній угоді сторони також не обумовили відповідальність відповідача за несвоєчасне повернення попередньої оплати.
Крім того, колегія суддів вважає необхідним зауважити, що Договір підряду було розірвано з 11.12.2006 р., тож передбачені ним штрафні санкції у будь-якому разі не можуть нараховуватись за період з 01.01.2007 р.
Таким чином, нарахування позивачем пені за порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення попередньої оплати та вимога про її стягнення на підставі п.п. 7.1, 7.2 Договору підряду є неправомірними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.
За наведених обставин рішення господарського суду в частині відмови в стягненні з відповідача 980,88 грн. пені колегія суддів вважає обґрунтованим.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105
Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний
господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (м. Запоріжжя) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2007 р. у справі № 22/217/07 залишити без змін.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Коробка Н.Д. Яценко О.М.