Справа №489/6692/21

Провадження №3/489/2620/21

ПОСТАНОВА

іменем України

22 грудня 2021 року                                                         м.Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Кирильчук О.І., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №2 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ №750902 від 19.09.2021 року, 19.09.2021 року, близько 11.30 год. ОСОБА_1 намагався викрасти товар з магазину "Епіцентр" по вул. Херсонське шосе,1 на суму 35,75 грн., чим вчинив дрібне викрадення чужого майна. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.51 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився.

За положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.

За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення окрім іншого зазначаються: інші відомості, необхідні для вирішення справи. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Направлений до суду протокол свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підписаний, записи з камер відео спостереження, на підтвердження факту таємної крадіжки з приміщення супермаркету ОСОБА_1 , суду не надано.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, заява № 25).

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року по справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи, що органом, який направив адміністративний матеріал до суду, не доведено наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, оскільки не доведено умисел на таємне викрадення майна, а тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.221, 247 ч.1 п.1, 278, 283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва.

Суддя