УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/1044/19 Головуючий у 1-й інст. Лівочка  Л. І.

Категорія 10 Доповідач Микитюк О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого         Микитюк О. Ю.                 суддів Борисюка Р.М.

Григорусь Н.Й.

при секретарі Бірюченко Д.А.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Житомирі справу №289/1044/19

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Радомишльської міської ради Житомирської області (треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) про визнання права власності на нерухоме майно та земельні ділянки, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Радомишльської міської ради Житомирської області (треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) про визнання права власності на нерухоме майно та земельні ділянки в порядку спадкування після смерті матері

за апеляційними скаргами адвоката Бойка Володимира Володимировича, який діє в інтересах  ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , 

на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Лівочки Л.І. у смт. Брусилів,

встановив:

         В липні 2019 року ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом  про визнання права власності на нерухоме майно та земельні ділянки. Після уточнення позовних вимог остаточно просила: визнати дійсним не посвідчений нотаріально договір купівлі-продажу, за яким 19 квітня 2018 року вона купила у ОСОБА_2 за 40000 грн., у ОСОБА_4 за 20000 грн., у ОСОБА_4 за 40000 грн. нерухоме майно та земельні ділянки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,0204га з кадастровим номером 1825010100:06:002:1.371, земельну ділянку площею 0,0182га з кадастровим номером 1825010100:06:002:1373 та земельну ділянку площею 0,0087га з кадастровим номером 1825010100:06:002:1372, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 та визнати за нею право власності на придбане майно (т.2 а.с.155-160). В обґрунтування позову зазначила, що посвідчити нотаріально укладені в письмовій формі договори купівлі-продажу неможливо через втрату правовстановлюючих документів.

В грудні 2020 року ОСОБА_4 подала зустрічну позовну заяву про визнання за нею в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , на квартиру АДРЕСА_5 та земельні ділянки 0,0204га з кадастровим номером 1825010100:06:002:1.371, площею 0,0182га з кадастровим номером 1825010100:06:002:1373, площею 0,0087га з кадастровим номером 1825010100:06:002:1372 за цією ж адресою (т.4 а.с.105-115). В обґрунтування позову заначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7 , після якої вона є спадкоємицею всього майна за заповітом. Фактичним набувачем і власником зазначеного майна є ОСОБА_1 . Приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Мельниченко Н.М., якою заведено спадкову справу № 35/2018 щодо майна ОСОБА_7 , не може видати ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з пандемією СОVID-19 на Земній Кулі та через незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 , її чоловіка ОСОБА_2 та їх сина ОСОБА_3 .

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2021 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що договір купівлі-продажу квартири нотаріально не посвідчений, відповідачі, які проживають в Російській Федерації, отримали гроші, але ухиляються від нотаріального посвідчення договору, гроші повертати відмовляються.

В апеляційній скарзі адвокат Бойко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_4 , просить скасувати рішення суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ОСОБА_2 надав позивачці розписку про оформлення всіх необхідних документів для оформлення договору купівлі-продажу, не маючи змоги приїхати з Російської Федерації надав довіреність ОСОБА_8 , яка не має права без реєстрації громадянина Російської Федерації в ДРФОУ, без отримання відповідного ідентифікаційного номеру у нотаріуса оформити зазначений договір. ОСОБА_6 помилково залучено до участі у справі, вона не є власницею квартири АДРЕСА_6 , право власності на земельні ділянки підтверджено державними актами та витягами з ДЗК.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до розписки-зобов`язання від 19 квітня 2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 40000 грн. за продану квартиру АДРЕСА_7 (т. 1 а.с.13).

Відповідно до розписки-зобов`язання від 19 квітня 2018 року, ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 20000 гривень за продану їй 1/4 ідеальну частку квартири АДРЕСА_8 ( т.1 а.с.18).

Відповідно до розписки-зобов`язання від 19 квітня 2018 року, ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_1 40000 грн. за продані 3/4 ідеальні частки квартири АДРЕСА_8 , за квартиру АДРЕСА_5 , за земельні ділянки загальною площею 0,0473 га, що розташовані по АДРЕСА_4 (т.1 а.с.19).

Встановлено, що ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_8 - відповідно 1/2, 1/4, 1/4 часток (т.1 а.с.20, 23, 25, 161-162).

Згідно державного акту на право власності на земельні ділянки ОСОБА_7 є власницею земельних ділянок площею 0,0204га, 0,0182га, 0,0087га (без зазначення кадастрових номерів і адреси розташування).

Власником квартири АДРЕСА_7 є ОСОБА_2 (т.1 а.с.14-17).

Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5 на ім`я ОСОБА_7 визнано недійсним рішенням апеляційного суду Житомирської області від 10.07.2012 (т.1 а.с.184-187). Відповідні дані 10.07.2019 внесені до Державного реєстру речових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла. 23 квітня 2018 року за заявою її доньки ОСОБА_4 , заведено спадкову справу №35/2018 , номер у спадковому реєстрі - 62318458 (т. 2 а.с.1343-140). Згідно заповіту від 12.01.1998 ОСОБА_7 заповіла все своє майно дочці ОСОБА_4 (т.2 а.с.139, зворот).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_4 , не видавались, нотаріусом зупинено всі нотаріальні дії в спадковій справі № 35/2018 до розгляду судом справи № 289/1044/19 (т.3 а.с.184).

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч.ч.1,2 ст.220 ЦК України).

Обов`язковими умовами для визнання такого договору дійсним є:

- встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину;

- втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження того, що власник квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_2 та власники по ј частин квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ухиляються від нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу зазначеного майна, і що можливість їх нотаріального оформлення втрачена. Натомість, із відзивів на первісну позовну заяву вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_4 визнають позов і просять його задовольнити.

За таких обставин відсутні передбачені ч.2 ст.220 ЦК України підстави для визнання договорів купівлі-продажу в цій частині дійсними.

Як передбачено ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки ОСОБА_4 не є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_8 , яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_7 , не є власником квартири АДРЕСА_5 , не є власником земельних ділянок (державний акт про право власності на які виданий на ім`я ОСОБА_7 ), то вона не має права на укладення договорів купівлі-продажу цього майна у будь-якій формі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставні, суд першої інстанції правильно відмовив в їх задоволенні.

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.Свідоцтва про право на спадщину видають державні або приватні нотаріуси (ст.ст.34, 36 Закону України «Про нотаріат»). Постанову про відмову у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно на ім`я ОСОБА_4 нотаріус не виносив.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні зустрічного позову, виходячи з того, що суд не може замінювати органи нотаріату.

Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.

       Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційні скарги адвоката Бойка Володимира Володимировича, який діє в інтересах  ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 23 липня 2021 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча:                                Судді: