КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи: 761/35871/21 Постанова винесена суддею Мєлєшак О.В.

Номер апеляційного провадження: 33/824/5217/2021

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., при секретарі судового засідання Мудренку А.М., за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Хобти С.Г.

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Хобти С.Г., на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні

адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 17.09.2021 о 00 год. 45 хв. по вул. Лисенка, 4 в м. Києві, керував автомобілем «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 , адвокат Хобта С.Г., вважаючи постанову судді прийнятою з грубим порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням матеріальних норм, що потягло за собою однобічне та неповне з`ясування судом усіх фактичних обставин справи, просить її скасувати, а провадження у справі закрити.

Так, згідно доводів апеляційної скарги, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що у поліцейських були відсутні підстави для зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та відповідно не була складена постанова про адміністративне правопорушення за порушення ПДР.

Також, на думку апелянта, при винесенні постанови місцевим судом не враховано, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду були встановлені поліцейським без залучення свідків.

Вказує адвокат і на відсутність у матеріалах справи направлення водія на огляд до закладу охорони здоров`я, а також зазначає про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.

Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення є фрагментованим, не відображає всіх дій від зупинки транспортного засобу до складання протоколу, а зафіксовані на відеозаписі дії підтверджують неправомірність зупинки та порушення процедури документування відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння. Звертає адвокат увагу суду і на ту обставину, що частина долученого відеозапису взагалі не стосується справи, що розглядається.

Відтак, на переконання апелянта, наявний в матеріалах справи відеозапис є недопустимим доказом.

Вказані обставини, згідно доводів апеляційної скарги, свідчать про те, що складений протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а процедура документування відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння проведена з порушенням ст. 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що на думку адвоката, тягне за собою визнання його недійсним.

Як зазначає апелянт, матеріали справи не містять інших належних та допустимих доказів, які б об`єктивно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та те, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує захисник ОСОБА_1 , адвокат Хобта С.Г. і на своєчасність оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 , адвоката Хобти С.Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі.

При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.

Частиною першою статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимог вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, за обставин, викладених у постанові судді, всупереч доводам апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 223968 від 17 вересня 2021 року, відповідно до якого, 17.09.2021 року о 00 год. 45 хв., в м. Київ, вул. Лисенка, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на місці за допомогою приладу Драгер та проходження такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (а.с. 1);

- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до якого у ОСОБА_1 було встановлено ознаки алкогольного сп`яніння, роз`яснено його права і обов`язки та ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер. Також, з вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв, а автомобіль під керуванням ОСОБА_1 стоїть на в`їзді до прибудинкової території. Крім того, останній зазначив, що на прохання батька мав поставити автомобіль на парковку (а.с. 2).

Вказаний відеозапис в повному обсязі спростовує доводи захисника Хобти С.Г, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б об`єктивно доводили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та те, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що ознаки сп`яніння та дії ОСОБА_1 щодо ухилення від огляду були встановлені поліцейським без залучення свідків, то вони є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, відмову ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння було зафіксовано з застосуванням технічних засобів відеозапису, матеріали яких було долучено до протоколу про адміністративне правопорушення та які містяться в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого місцевим судом рішення.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою, є належними та допустимими, та такими, якими в повній мірі підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для задоволення поданої апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Хобти С.Г. залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.П. Худик