Справа №: 653/334/18

Провадження № 2-п/653/5/21

У Х В А Л А

іменем України

01 грудня 2021 року

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Костишак С.В. про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Генічеського районного суду від 02 жовтня 2018 року, ухваленому у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299 заборгованість за Кредитним договором № б/н від 06 грудня 2012 року у розмірі 91602 (дев`яносто одна тисяча шістсот дві) грн. 67 коп., що складається: - 5149,84 грн. – заборгованість за кредитом; 85352,83 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 1100,00 грн. – заборгованість за пенею.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн. 62 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

19 листопада 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Костишак С.В. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що про заочне рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2018 року відповідач дізналась лише у жовтні 2021 року, коли побачила, що на її банківські рахунки було накладено арешт. Вказане рішення отримано представником відповідача 02 листопада 2021 року. Зазначає, що відповідач жодного судового виклику не отримувала, оскільки за адресою зазначеною у позовній заяві не проживає із 2003 року, оскільки проживає у м.Мелітополь, Запорізької області. Також вважає, що суд не повідомив у встановленому законом порядку відповідача про розгляд справи, оскільки підпис у поштовому повідомленні, яке повернулось до суду, відповідачці не належить, та в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що відповідач вчасно особисто отримувала судові виклики до суду.

Щодо заперечень проти позовних вимог вказує, що 06 грудня 2012 року відповідач працювала в Таврійському Державному агротехнологічеському університеті у м.Мелітополь Запорізької області, де отримала від ПАТ КБ «ПриватБанк» зарплатну картку, також представником позивача їй було надано і другу картку для здійснення розрахунків, не надаючи будь-яких роз`яснень, банк надав анкету – заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яку підписала відповідач. В даній анкеті-заяві працівником банку було зазначено місце реєстрації, місце проживання, телефон, інформацію про сімейний стан, місце роботи. Проте, в анкеті-заяві відсутня інформація про те, в якій сумі встановлено кредитний ліміт і чи встановлений він взагалі, також зазначено що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку. Разом з тим, до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували факт встановлення кредитного ліміту про який йдеться. А тому, оскільки відповідач не підписувала «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», працівники банку, позивача її з ними не ознайомили, отже вони не є складовою частиною договору. Така позиція збігається із правовою позицією Верховного Суду, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17. У зв`язку з вищевикладеним просить заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явились, надіслали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно з ч.3 ст.287 ЦПК України, суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Статтею 284 ЦПК України встановлено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення Генічеського районного суду від 02 жовтня 2018 року представник відповідача адвокат Костишак С.В. отримав особисто 02 листопада 2021 року, що підтверджується його підписом на заяві про видачу копії заочного рішення суду.

Заява представника відповідача про перегляд заочного рішення надійшла до суду поштою 19 листопада 2021 року, тобто в строки, встановлені ст. 284 ЦПК України.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство комерційного банку „Приватбанк” зверталось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Провадження у цивільній справі відкрито ухвалою судді від 24 травня 2018 року, підготовче судове засідання було призначено на 13 червня 2018 року.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання, призначене на 13 червня 2018 року не з’явилась. До суду повернулось поштове повідомлення щодо вручення судової повістки разом із позовною заявою, але без підпису ОСОБА_1 . Шляхом перевірки статусу відправлення за трек-номером на офіційному сайті Укрпошти, було встановлено, що судову повістку вручено ОСОБА_1 особисто 30 червня 2018 року.

Підготовче судове засідання відкладено на 02 серпня 2018 року. Відповідач до підготовчого судового засідання не з`явилась, повернулось поштове повідомлення, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала судову повістку 11 серпня 2018 року.

Ухвалою від 02 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи на 03 вересня 2018 року о 09.10 годині.

В судове засідання призначене на 03 вересня 2018 року, відповідач не з`явилась, до суду повернулось поштове повідомлення із відміткою «За закінченням терміну зберігання». Судове засідання відкладено на 02 жовтня 2018 року.

02 жовтня 2018 року відповідач до судового засідання також не з`явилась, про час, місце та дату розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада України».

Заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у її відсутності відповідач до суду не надавала. Відзив на позов також не надавала, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі про відкриття провадження у справі від 24 травня 2018 року.

Внаслідок повторної неявки відповідача в судове засідання, призначене на 02 жовтня 2018 року, судом ухвалено заочне рішення 02 жовтня 2018 року на підставі наявних у справі доказів після повторної неявки відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, яка не з`явилась в судове засідання без поважних причин або не повідомила про них, не подавши відзив та за згодою позивача про винесення заочного рішення.

Ці обставини відображені у заочному рішенні та відповідають положенням щодо умов проведення заочного розгляду справи, визначені ст. 280 ЦПК України.

Щодо доказів в обґрунтування заяви по суті спору, то суд знаходить їх такими, що не ставлять під сумнів рішення суду.

З огляду на роз`яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

   Зі змісту вказаної вище статті та роз`яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин одночасно: відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про призначені у справі судові засідання, з огляду на відсутність доказів, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи, а також приймаючи до уваги те, що наведені відповідачем обставини не спростовують висновків суду, заява представника відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Також, слід зазначити, що посилання представника відповідача на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, суд не може прийняти до уваги, оскільки на момент судового розгляду справи у суді та винесення заочного рішення у справі за вказаним позовом (справа перебувала в провадженні судді з 05 лютого 2018 року по 02 жовтня 2018 року), зазначеної позиції Верховним Судом прийнято не було.

Разом з тим, суд роз`яснює, що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України,  у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Костишак С.В. про перегляд заочного рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 02 жовтня 2018 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова