Судове рішення #133050754

справа №619/5339/21

провадження №2/619/1750/21


Заочне рішення

іменем України

16 грудня 2021 року                                                        м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

в складі:        головуючого судді                                        Кононихіної Н.Ю.

                       за участю секретаря судового засідання                Мєщан І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,


встановив:


02 листопада 2021 року до Дергачівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 01 листопада 2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг за договором позики грошові кошти у розмірі 730 000, 00 грн, що підтверджується борговою розпискою.

ОСОБА_2 у борговій розписці повідомив, що зобов`язується повернути грошові кошти у розмірі 730 000, 00 грн позивачу ОСОБА_1 до 01 грудня 2018 року.

У визначений строк відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав.

Оскільки, відповідач зобов`язаний був повернути взяту в борг грошову суму до 01 грудня 2018 року, та порушення зобов`язання розпочалося саме з 02 грудня 2018 року, а тому, вважає, саме з цього моменту необхідно здійснювати розрахунок індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума боргу складається з: основної суми заборгованості за договором з 02.12.2018 до 27.10.2021 – 730 000,00 грн; інфляційних витрат за період з 02.12.2018 до 27.10.2021 -1.18407517.

Інфляційне збільшення:

730 000, 00 х 1.18407517 – 730 000, 00 = 134 374, 87 грн.

3% річних за період прострочення грошового зобов`язання:

з 02/12/2018 до 31/12/2019                -         395 днів        = 23 700,00 грн;

з 01/01/2020 до 31/12/2020                -        366 днів        = 21 900,00 грн

з 01/01/2021 до 27/10/2021                -        300 днів        = 18 000,00 грн

Всього штрафних санкцій: 63 600, 00 грн.

Загальна заборгованість:

Період прострочення грошового зобов`язання 1061 день

730 000, 00 (сума боргу) + 134 374, 87 (інфляційне збільшення) + 63 600, 00 (штрафні санкції).

Загальна сума боргу – 927 974, 87 грн.

З урахуванням вищезазначеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь основну суму боргу в розмірі 730 000, 00 грн, 3% річних у розмірі 63 600, 00 грн, інфляційні витрати у розмірі 134 374, 87 грн та сплачений судовий збір у сумі 9 279,75 грн.

Ухвалою суду від 16 листопада 2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16 грудня 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Кіншов Д.С. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача – адвокат Кіншов Д.С. надав суду заяву, в якій підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити, а справу розглядати за його відсутності та відсутності позивача за наявними матеріалами справи, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином. В справі мається поштове повідомлення про неможливість вручення судової повістки, т.я. адресат відсутній за вказаною адресою, тому судові виклики за закінченням терміну зберігання повернуті поштовим відділенням на адресу суду. Про поважні причини неотримання судової повістки та про причини неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позов не подав. Таким чином, суд вважає, що відповідач ухиляється від явки в суд, тому справу можливо розглянути у відсутності відповідача, на підставі тих доказів, які надані до матеріалів справи, в заочному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а позивач та його представник не заперечують проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом було встановлено, що 01 листопада 2018 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у борг грошові кошти за договором позики у розмірі 730 000, 00 грн, що підтверджується борговою розпискою.

ОСОБА_2 у борговій розписці повідомив, що зобов`язується повернути грошові кошти у розмірі 730 000, 00 грн позивачу ОСОБА_1 до 01 грудня 2018 року.

У визначений строк відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав.

Оскільки, відповідач зобов`язаний був повернути взяту в борг грошову суму до 01 грудня 2018 року, та порушення зобов`язання розпочалося саме з 02 грудня 2018 року, а тому, вважає, саме з цього моменту необхідно здійснювати розрахунок індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Основна сума заборгованості за договором з 02.12.2018 до 27.10.2021 – 730 000,00 грн.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, що передбачалися борговою розпискою від 01 листопада 2018 року та не повернув боргу за договором позики.

Частина 1, 2 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків . Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.  Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні умови виконання зобов`язання, передбачені ст. 526 ЦК України встановлюють, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, що зобов`язання підлягає виконанню у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 1046 ЦК Кодексу, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК Кодексу,на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 13.12.2017 у справі № 309/3458/14-ц, а також у справі №6-2789цс16 від 18.01.2017, за своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладання, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

У постанові від 08.07.2019 у справі № 524/4946/16-ц Верховний Суд також зазначив, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, повинна містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням його повернення і дати отримання коштів.

ОСОБА_2 отримав у борг 01 листопада 2018 року – 730 000, 00 грн, що підтверджується борговою розпискою і у відповідача виник обов`язок щодо повернення грошових коштів у строк, визначений розпискою, а саме: до 01 грудня 2018 року.

Відповідно до Постанови Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Подібні висновки сформовані також, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Розрахунок суми інфляційних витрат за період з 02.12.2018 до 27.10.2021 складає: 1.18407517.

Інфляційне збільшення:

730 000, 00 х 1.18407517 – 730 000, 00 = 134 374, 87 грн.

Сума 3% річних за користування грошовими коштами за період з 02.12.2018 до 27.10.2021 складає: 63 600, 00 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання 1061 день

730 000, 00 (сума боргу) + 134 374, 87 (інфляційне збільшення) + 63 600, 00 (штрафні санкції).

Загальна сума боргу становить – 927 974, 87 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 9279,75 грн. і такий у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за розпискою, а саме: основної суми боргу в розмірі 730 000, 00 грн, 3% річних у розмірі 63 600, 00 грн, інфляційні витрати у розмірі 134 374, 87 грн та судовий збір у сумі 9 279,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 202, 204, 207, 257, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283, 351, 352, 354 ЦПК України, суд,


ухвалив:


Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основну суму боргу за договором позики в розмірі 730 000, 00 грн (сімсот тридцять тисяч гривень 00 копійок), 3% річних у розмірі 63 600, 00 грн (шістдесят три тисячі шістсот гривень 00 копійок), інфляційні витрати у розмірі 134 374, 87 грн (сто тридцять чотири тисячі триста сімдесят чотири гривні 87 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 9 279,75 грн (дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень 75 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України – протягом 30 днів безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.


Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

відповідач: ОСОБА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .


               






                Суддя Н. Ю. Кононихіна        







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація