Справа № 2-29/11

Номер рядка звіту 4

Рішення

іменем України

          Лебединський районний суд Сумської області  

в складі : судді                      Подопригори Л.  І.

                                           при  секретарі  Соколовій  Н.О.  

                                               з участю позивача ОСОБА_1                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом   ОСОБА_1 до  ОСОБА_2, треті  особи  ОСОБА_3,  ОСОБА_4  про визнання  довіреності  на  право  керування  і  розпорядження   автомобілем удаваним  правочином, визнання  права  власності  на  автомобіль ,-

                                                             в с т а н о в и в :

Позивач  звернувся  до суду з  позовом  до  відповідача треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги  тим, що 26 листопада 2002 року  відповідач та треті особи   на  підставі  довіреності  отримали  від  ОСОБА_5  належний   їй автомобіль  марки Mazda 626 2.0 D, 1991 року  випуску, кузов  НОМЕР_1, державний  номерний  знак  НОМЕР_2 з правом  керування, а також  розпорядження  кожному  окремо. Довіреність  видана  строком  на 3 роки з правом  передовіри.  08.02.2003 року  відповідач та треті особи передовірили  йому  вище вказаний автомобіль  з усіма  правами, але  фактично  в цей день  автомобіль  був  йому  проданий  за 3650  американських  доларів, що стверджується  розпискою   ОСОБА_2, тобто  передовірення  йому  автомобіля є удаваним, який  фактично  приховував  договір  купівлі - продажу автомобіля, який  вони  насправді вчинили. Згідно  тимчасового реєстраційного талону  він  є власником  зазначеного автомобіля,  більше  семи  років  автомобіль  знаходиться  у його  постійному  володінні  і користуванні.  За обставин, що склалися він не зміг своєчасно переоформити автомобіль на своє ім’я,  термін  дії  довіреності  закінчився. Тому  він  звернувся  до  суду  з  даним  позовом  та  просить  постановити  рішення суду, яким  визнати, що  передовіра  відповідачем  йому  права користуватися  вищеназваним  автомобілем  та  розпоряджатися, є  удаваним  правочином, який  фактично  приховував  насправді  вчинений  договір  купівлі –продажу автомобіля  та  визнати  право  власності  на  цей  автомобіль  за   ним.

          В судовому засіданні позивач підтримав  позовні вимоги в повному обсязі.

          Відповідач в судове  засідання  не  з»явився,  але  надав  суду  заяву  в  якій  позовні  вимоги  визнав  та  просить  справу  розглянути  за  його  відсутності.

          Треті  особи  в судове засідання  не з»явилися, але  надали  суду  заяви  в яких  проти заявленого  позову  не  заперечують  та  просять  справу  розглянути  за  їх  відсутності.

          Вислухавши  позивача, дослідивши наявні докази в  матеріалах  справи, суд  дійшов  висновку, що  між  сторонами  мають місце   цивільні  правовідносини, які  регулюються  правилами  правочину відповідно ст. 235 ЦК  України.   

          В судовому засіданні було встановлено, що   26 листопада  2002 року  ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на  підставі  довіреності  посвідченої  приватним  нотаріусом  Сумського  міського  нотаріального округу р.№ 6313, отримали  від  ОСОБА_5  належний  їй автомобіль Mazda 626 2.0 D, 1991 року  випуску, кузов  НОМЕР_1, державний  номерний  знак  НОМЕР_2,  з  правом  розпоряджатися ( продавати, подарувати, обміняти, здавати  в оренду, тощо)  кожному  окремо.  Довіреність  видана  на  три  роки по 26 листопада  2005 року з правом  передовіри, що стверджується  довіреністю ( а.с.10).  08 лютого  2003 року  відповідачі   передовірили вказаний  автомобіль позивачу, що стверджується  нотаріальним  написом  приватного  нотаріуса  СМНО ОСОБА_6, р.222 вчиненого на цьому ж дорученні. В цей  день, 8 лютого 2003 року, відповідачем ОСОБА_2 була видана позивачу розписка  про отримання ним грошей в сумі   3650  американських  доларів,  за продажу автомобіля  Мазда 626, 1991 року випуску, державний номерний знак  НОМЕР_2 (а.с.9).  27.11. 2003 року  Сумським ОРЕВ був виданий тимчасовий реєстраційний талон  ( а.с. 11)  з якого вбачається, що  позивач  є  власником   автомобіля   марки  Mazda 626 2.0 D, 1991 року  випуску, кузов  НОМЕР_1, державний  номерний  знак  НОМЕР_2 і більше   семи  років  знаходиться в його  постійному  володінні  та  користуванні.  

          Згідно  ч.2 ст. 235 ЦК України,- якщо  буде  встановлено, що  правочин був  вчинений  сторонами  для  приховання іншого  правочину, який  вони насправді   вчинили, відносини  сторін  регулюються  правилами щодо  правочину, який  сторони  насправді   вчинили.

           При таких обставинах суд вважає,   передовірення  позивачу  автомобіля було  удаваним правочином, який  фактично  приховував   інший  правочин, а саме  договір  купівлі - продажу автомобіля, який  вчинили  насправді  позивач  та  відповідач, тому  позовні вимоги  підлягають  до  задоволення, оскільки  вони  доведені   позивачем  та  не спростовані  відповідачем.

          На підставі наведеного, керуючись  ст.ст. 10, 15, 60, 88, 130, 174, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 235  ЦК України

В И Р І Ш И В:

          Позовні  вимоги ОСОБА_1  задоволити.

          Визнати, що передовіра ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 ОСОБА_1 права  користуватися, а також  розпорядження ( продавати, подарувати,  обміняти, здавати  в  оренду, тощо) автомобіля  марки Mazda 626 2.0 D, 1991 року  випуску, кузов  НОМЕР_1, державний  номерний  знак  НОМЕР_2, є  удаваним   правочином , який  фактично  приховував  насправді   вчинений   договір  купівлі- продажу  автомобіля  та  визнати  право  власності  на   вказаний автомобіль  за  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем  АДРЕСА_1.  

          Рiшення суду може бути  оскаржено  до  апеляційного суду  Сумської  області  протягом 10 днів з дня його проголошення, а  відповідачем  в той же строк  з  дня  отримання  копії  рішення.

          Суддя                                                                      Подопригора Л.  І.