Справа № 431/4831/20

Провадження № 33/810/124/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 р.                                                                 м. Сєвєродонецьк

Суддя Луганського апеляційного суду Белах А.В., за участю секретаря Василович Г.Ю., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Христенко М.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника Христенко М.С. на постанову Новопсковського райсуду Луганської обл. від 21.05.2021 р., -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.

                                               Гуляйполе Запорізької обл., громадянина Ук-

                                               раїни, працює слюсарем аварійно-диспетчер-

                                               ської служби Старобільського міжрайонного

                                               управління по експлуатації газового госпо-

                                               дарства, проживає

АДРЕСА_1  

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУп АП, провадження у справі закрите на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.11.2020 р. о 15 год. 00 хв. на автодорозі Н-21 3 км + 200 м Старобільського р-ну Луганської обл., Петров керуючи транспортним засо-бом Audi А4 р/номер НОМЕР_1 , перед зміною напряму руху, а саме повороту праворуч з прилеглої території, не переконався що це буде безпечно і не створить перешкод іншим уча-сникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію автомобіля Hyundai Sonata р/номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого цей автомобіль отри-мав механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 ПДР України, за що встановлена відпові-дальність ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Христенко М.С. просить скасувати постанову суду пер-шої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення віднос-но Петрова.

Вказує, що вина ОСОБА_2 в скоєнні ДТП не підтверджена допустимими і належними доказами. В схему ДТП працівники поліції, на її думку, після повернення протоколу для до-опрацювання внесли зміни, які не погоджувалися з учасниками ДТП. Справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні були розглядатися в одному провадженні, що сприяло б повному та неупередженому з`ясуванню як обставин справи, так і винних осіб. Свідок ОСОБА_4 змі-нив свої покази під час судового розгляду. Висновки судової автотехнічної експертизи були зроблені на підставі невірних вихідних даних. Вказує, що оскільки обов`язок доведення вини особи покладено на особу, яка склала протокол про адмінправопорушення, але суду першої інстанції не було надано таких доказів, то справу необхідно закрити за відсутністю складу адмінправопорушення. Разом з тим, з урахуванням вимог ст. 38 КУпАП, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, без встановлення вини особи.

Апеляційний суд, заслухавши захисницю ОСОБА_5 та Петрова, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили задовольнити її по викладеним доводам, вивчивши ма-теріали справи про адміністративне правопорушення, оглянувши матеріали адмінсправи № 431/4829/20 стосовно ОСОБА_3 , дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши за-конність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов до наступ-них висновків.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини про-ти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні право-порушення на транспорті» при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподія-но майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушен-ня на розгляд громадської організації, трудовому колективу, а також з`ясувати інші обстави-ни, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції відповідає вимо-гам ст. 280 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослід-женні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду першої інстанції відповідає вимо-гам ст. 252 КУпАП, вина ОСОБА_2 підтверджена матеріалами адміністративної справи, а са-ме.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №387008 від 21.11.2020 р., 21.11.2020 р. о 15 год. 00 хв. на автодорозі Н-21 3 км + 200 м Старобільсь-кого р-ну Луганської обл., Петров, керуючи транспортним засобом Audi А4 р/номер НОМЕР_1 , перед зміною напряму руху, а саме повороту праворуч з прилеглої території, не переко-нався що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, чим створив аварійну ситуацію водію автомобіля Huyndai Sonata р/номер НОМЕР_2 , який руха-вся по головній дорозі, внаслідок чого цей автомобіль отримав механічні пошкодження, чим порушив п. 10.1 ПДР України ( т. 1, а. пр. 2).

Схемою ДТП від 21.11.2020 р. та фототаблицею до неї ( т. 1, а. пр. 3, 4), яку складено інспектором СРПП Старобільського ВП ГУНП в Луганській обл. Тертичним, встановлено та зафіксовано взаємне розташування транспортних засобів після ДТП та об`єктів інфраструк-тури та дорожніх знаків населеного пункту.

Правопорушник Петров суду першої інстанції та під час апеляційного розгляду пояс-нив, що 21.11.2020 р. він виїжджав із заправки у с. Половінкине Старобільського р-ну Луган-ської обл. по другорядній дорозі, увімкнув поворот праворуч, подивився наліво та ніяких ав-томобілів, які рухаються з лівої від нього сторони не бачив, повернув направо і продовжував рухатися. Почувши скрегіт металу він зупинився та побачив, що сталося зіткнення на зустрі-чній від нього смузі руху дороги автомобілів Hyundai та Opel. З висновками працівників по-ліції, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, він не згодний та вва-жає, що правил дорожнього руху він не порушував.

Допитана в судовому засіданні в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_3 по-яснила, що 21.11.2020 р. в світлий час доби вона їхала на автомобілі Hyundai Sonata з боку м. Старобільськ Луганської обл. в напрямку с.м.т. Новоайдар Луганської обл. Наближаючись до АЗС за 15-20 метрів прямо перед собою вона побачила, як з боку заправки виїхав автомобіль Ауді А4 та повернув праворуч. З метою уникнення зіткнення вона загальмувала, дорога була з прошарками льоду і снігу, тому автомобіль став некерований і його понесло на зустрічну смугу, де трапилось зіткнення з автомобілем Opel. Працівники поліції склали протокол від-носно неї та ОСОБА_2 . За результатами судової автотехнічної експертизи складено висновок № 796/08 від 18.12.2020 р. Постановою Старобільського райсуду Луганської обл. від 4.01.2021 р. по справі № 431/4829/20 провадження відносно неї за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 21.11.2020 р. він керував автомобілем Opel та рухався з с. Половинкине до м. Старобільськ. Він побачив, що з лівої сторони із заправки виїжджає автомобіль Аudi, який повернув нап-раво йому на зустріч. Потім він побачив, як автомобіль Hyundai почав гальмувати щоб уни-кнути зіткнення з автомобілем Аudi, від цього автомобіль Hyundai понесло на нього та ста-лось зіткнення. Дорожнє покриття було з прошарками льоду зі снігом.

Також, суд першої інстанції дослідив висновок автотехнічної експертизи № 796/08 від 18.12.2020 р., який було призначено за матеріалами справи про адмінправопорушення № 431/4829/20 стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновків цієї експертизи в даній дорожній обстановці нормативні (на-лежні) дії водія автомобіля Audi A4 Петрова регламентувалися вимогами п. п. 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, згідно з якими, він повинен був перед виїздом з АЗС на дорогу і виконання повороту праворуч, дати дорогу автомобілям, що рухаються по ній, а та-кож переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху.

Протиріч технічного характеру в показах водія автомобіля Hyundai Sonata ОСОБА_3 в частині початку її руху в некерованому стані після гальмування і винесення автомобіля на зустрічну смугу, по якій рухався автомобіль Opel Kadett, і механізму розвитку даної дорож-ньо-транспортної пригоди в цілому, не вбачається, тому дані покази були використані при подальшому дослідженні. В даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія авто-мобіля Hyundai Sonata ОСОБА_3 регламентувалися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог зазначеного вище пункту, вона повинна була в момент виникнення небезпеки для руху (в момент виїзду автомобіля Audi A4 з АЗС) негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

В даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія автомобіля Opel Kadett ОСОБА_4 регламентувалися вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Відпо-відно до вимог зазначеного вище пункту, він повинен був в момент виникнення небезпеки для руху (в момент виїзду автомобіля Hyundai Sonata на смугу його руху) негайно вжити за-ходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В даній дорожній обс-тановці водій автомобіля Hyundai Sonata ОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки (з мо-менту виїзду автомобіля Audi A4 на проїзну частину з прилеглої території) шляхом гальму-вання не мала технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Audi A4, то її дії піс-ля виникнення небезпеки в частині руху автомобіля ліворуч на зустрічну смугу слід розціни-ти як дії в умовах аварійної ситуації. В умовах пригоди що розглядається, водій автомобіля Audi A4 ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом належного виконання з його боку вимог п. п. 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-тра-нспортній ситуації водій автомобіля Opel Kadett ОСОБА_4 не мав технічної можливості запобігти дорожньо-транспортній пригоди шляхом виконання вимог п.12.3 Правил дорожнь-ого руху України. Дії водія в умовах аварійної ситуації Правилами дорожнього руху України не регламентуються, і тому аналіз і оцінка дій водія автомобіля Hyundai Sonata ОСОБА_3 в частині наявності (відсутності) у її діях причинного зв`язку з настанням дорожньо-транспор-тної пригоди, вимагає правової оцінки її психофізичного стану, практичних навичок водіння, уміння оцінювання і прогнозування дорожньо-транспортної ситуації, індивідуальної майсте-рності, і діяти в умовах аварійної ситуації, що виходить за межі компетенції експерта. В да-ній дорожній обстановці дії водія автомобіля Audi A4 Петрова, що не відповідали вимогам п. п. 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, перебували у прямому причинному зв`язку з виникненням аварійної обстановки і з наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди.

Також, суд першої інстанції врахував встановлені фактичні обставини, які викладені в постанові Старобільського райсуду Луганської обл. від 4.01.2021 р. у справі № 431/4829/20, яка набрала законної сили та якою провадження у справі про адмінправопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю складу адмінправопору-шення.

Всі об`єктивні дані адміністративної справи в сукупності з іншими доказами, які міс-тяться в матеріалах провадження, були предметом дослідження суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність встановлення вини ОСОБА_2 -ва у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у порушенні уча-сником дорожнього руху п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкод-ження транспортних засобів.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що викладений в постанові суду першої інс-танції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушеня, передбаче-ного ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням ст. 17 ЗУ «Про вико-нання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною на-ціонального законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є та-ким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти ав-томобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та викону-вати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно п. п. 1.4 та 1.5 ПДР України, кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учас-ників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи про адмінправопорушення № 431/4829/20 стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП відбувся без будь-якої участі Петрова ніяким чином не спростовують висновки суду першої інстанції які були зроблені про фак-тичні обставини події ДТП за участю Петрова. Змінити або скасувати це судове рішення можливо тільки у визначений законом процесуальний спосіб. Апеляційний суд в межах розг-ляду апеляційної скарги в межах цього провадження (тобто іншого) не має права та повнова-жень будь-яким чином ставити під сумнів інше судове рішення, яке набрало законної сили.

Доводи апеляційної скарги про те, що покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не узгоджуються з показами Петрова апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ці покази хоча і мають незначні розбіжності, але вони не стосуються встановлення обставин справи та встановлення винної особи, тобто саме тих обставин, які були предметом судового розгляду.

Що стосується доводів апеляційної скарги про швидкість проведення автотехнічної експертизи та про недопустимість висновку експерта як доказу, тому що він зроблений на підставі викривлених вихідних даних, то апеляційний суд виходить з того, що експерт був попереджений судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 та 385 КК України, під-став вважати висновок експерта таким, що не відповідає вимогам закону суд першої інстан-ції не встановив, з таким висновком погоджується і апеляційний суд. Крім того, апеляційний суд наголошує, що предметом судового розгляду був протокол про адміністративне правопо-рушення стосовно ОСОБА_2 , а тому суд першої інстанції не мав право вирішувати питання про відповідність закону дій чи бездіяльності інших громадян (осіб). У випадку наявності в діях інших осіб ознак адміністративного чи кримінального правопорушення зацікавлені осо-би мають право звернутися до відповідного органу з відповідною заявою або звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, доводи апеляційної скарги про допущені процесуальні порушення під час розгляду справи в суді не ґрунтуються на матеріалах справи із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції ухвалене рішення на неналеж-них і недопустимих доказах є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять докази доведеності події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та вини ОСОБА_2 у його вчиненні.

Безпідставним та необґрунтованим є посилання апелянта на узагальнений науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, а саме стосовно того, що під час закриття провадження у справах про адмініст-ративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, оскільки да-ний висновок носить суто рекомендаційний характер та не має силу закону, тому апеляцій-ний суд не враховує його при вирішенні даної справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням приписів ст. 280 КУпАП, якою встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності в суду повноважень на встановлен-ня обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи в його вчиненні в разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний кодекс не містить.

Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження за зазна-ченою підставою можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адмі-ністративного правопорушення та сплив встановленого законом строку.

Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністратив-ного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є, в тому числі, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення – протиправ-ної, винної дії чи бездіяльності.

Провадження в адміністративній справі не може бути закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП без встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідаль-ності, а встановлення винуватості є важливим юридичним фактом, який може вплинути на відшкодування шкоди .

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були до-пущені суттєві порушення вимог КУпАП є безпідставними та спростовуються наведеними доказами, а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Посилання в апеляційній скарзі про невзяті до уваги покази правопорушника, свідків, не проведення судом ретельного аналізу ситуації або не призначення експертиз не знайшли свого підтвердження.

Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження по адміністративній справі за реабілітуючими підставами.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Новопсковського райсуду Луганської обл. від 21.05.2021 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУп АП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисниці Христенко М.С. - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                Белах А.В.