Справа № 310/5088/21

2-о/310/198/21

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2021 року                                                                 м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кошевої О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ледовської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцями на час віддкриття спадщини, встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа Бердянська міська рада,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до Бердянського міськрайонного судду Запорізької області із заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцями на час віддкриття спадщини, встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа Бердянська міська рада у якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 яка доводилась матерю заявниці. З 25.02.2004 ОСОБА_2 перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 . Заповіту ОСОБА_2 не залишила, у зв`язку з чим, спадкування здійснювалось за законом. Спадкоємцями першої черги були донька спадкодавця - заявниця ОСОБА_1 , яка у передбачений законом шестимісячний термін звернулась до Бердянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, та чоловік померлої - ОСОБА_3 , який у той же термін подав відмову від 1/2 частки спадкового майна на користь ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, заповіту він не залишив, тому спадкування здійснюється за законом. Спадкове майно складається із: 1/2 частини земельної ділянки площею 0,1200га у межах згідно з планом, що розташована за адресою: сад. тов. «Гроно», зем. діл. АДРЕСА_1 , цільове призначення - для ведення садівництва; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,2500га у межах згідно з планом, що розташована за адресою: Броварський район Погребська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,2500га у межах згідно з планом, що розташована за адресою: Броварський район Погребська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,2500га у межах згідно з планом, що розташована за адресою: Броварський район Погребська сільська рада, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства; автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

У березні 2021 року під час звернення до нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області з питання оформлення документів на спадкове майно, заявниці стало відомо, що для здійснення нотаріальних дій необхідне підтвердження факту спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини і факту спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_3 станом на час відкриття спадщини, як обставина, що підтверджує прийняття спадку.

Зазначила, що єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після ОСОБА_3 є заявниця.

У 2005 році у матері заявниці було діагностовано онкозахворювання. Стан її здоров`я погіршився. У зв`язку з цим у січні 2006 року ОСОБА_2  разом із чоловіком ОСОБА_3  переїхали із квартири АДРЕСА_2 , де вони разом були зареєстровані, до належного заявниці на праві власності будинку АДРЕСА_3 . З цього часу заявниця мешкала разом із матерю (до часу смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та вітчумом (до його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ), мала з ними спільний бюджет, та господарства, була пов`язана з ними спільним побутом; спільною участю у питаннях життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідніх товарів, здісненні ремонту, спільним проведення дозвілля; здійснювала дії з їх представництва під час укладення договорів; здійснювала догляд під час хвороб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, догляду за місцем поховання, тощо.

Оскільки заявниця доводиться спадкодавцю падчеркою, проживала разом із спадкодавцем однією сім`єю з січня 2006 року до дня його смерті, просить встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22.06.2021 відкрито провадження провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцями на час віддкриття спадщини, встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа Бердянська міська рада.

Представником заінтересованої особи Бердянської міскьої ради подано відзив у якому просять залишити заяву ОСОБА_1 без розгляк, оскільки вбачають спір про право.

В судовому 10.11.2021 засідання заявниця та її представник адвокат Полянчук С.О. заяву підтримали. ОСОБА_4 додатково пояснила, що з часу створення сім`ї мати та відчим мешкали у належній ОСОБА_2 на праві власності квартирі. У 2005 році стан здоров`я матері різко погіршився, малі місце втрати свідомості, слабкість; відчим також хворів мав інвалідність. Для створення належного догляду та побуту, контролю за їх станом здоров`я, підтримки наприкінці грудня 2005 року заяниця перевезла мати та відчима до себе у будинок АДРЕСА_3 . З цього часу і до смерті мати та відчима вони проживали разом однією сім`єю, мали спільний бюджет та господарство. Лікування мати та відчума було дорогим, їх пенсій не вистачало, заявниця від підприємницької діяльності отримувала дохід. Саме її кошти складали основну частину сімейного бюджету, вона оплачувала лікування матері в Австрії. З відчумом у неї були дуже добрі відносини. Саме вона як довірена особа укладала договори та здійснювала необхідні дії в інтересах ОСОБА_3 .

Представник Бердянської міської ради у судовому засіданні 10.11.2021 зазначила, що не може висловити позицію до дослідження доказів. В судове засідання 16.12.2021 представник заінтересованої особи не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, відзив на заяву, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в Книзі реєстрації смертей 12 березня 2009 року зроблено відповідний актовий запис за № 365.

Із свідоцтва про народження ОСОБА_1 вбачається, що вона доводиться донькою ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 ОСОБА_2 перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 , про що в книзі реєстрації актів про одруження 25 лютого 2004 року зроблено запис № 72.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що 15 жовтня 2013 року складено відповідний актовий запис № 1392.

В розділі реєстрації місця проживання паспорту на ім`я ОСОБА_3 зазначено, що він зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_2 .

З копій державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗП № 156894, договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстраційний № 178 та витягу з Державного реєстру правочинів, державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 196759, договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстраційний № 184 та витягу з Державного реєстру правочинів, державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 196762, договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстраційний № 189 та витягу з Державного реєстру правочинів, державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 208365 слідує, що наявне спадкове майно. Також при дослідженні зазначених письмових доказів судом встановлено, що довіреної особою ОСОБА_3 виступала ОСОБА_1 .

За інформацією Бердянської державної нотаріальної контори від 30.11.2021 № 2861/02-14 спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 с заявами звернулися 26.08.2009 року ОСОБА_1 , дочка спадкодавця с заявою про прийняття спадщини за законом та ОСОБА_3 с заявоюю про відмову від прийняття спадщини за законом на користь дочки спадкодавця. На ім`я ОСОБА_1 видани 26.11.2009 свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти, 11.12.2009 на ціле убудоване приміщення 7/16 по АДРЕСА_4 , на 13/20 частин квартири АДРЕСА_2 , на квартиру АДРЕСА_5 , 04.02.2010 на земельні ділянки 179/1 та АДРЕСА_6 , на земельну ділянку АДРЕСА_7 . Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 за даними алфавітних книг Бердянськох державної нотаріальної контори спадкова справа не значиться.                

На підставі договору дарування від 14.08.2003, посвідченого приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області, зареєстрованого в реєстрі за № 3874, ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_3 .        

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За саттею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років до часу відкриття спадщини.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові ВС від 21.03.2019 у справі № 461/4689/15-ц.

Частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Частинами другою та шостою статті 29 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом від 03 березня 2004 № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті 1168 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Отже державна реєстрація ОСОБА_3 сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті за адресою реєстрації.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19).

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права па спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7 підтвердили, кожен окремо, що ОСОБА_1 постійно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 більше п`яти років до дня смерті останніх за адресою: АДРЕСА_3 . Свідки вказали, що ОСОБА_2 доводилась заявниці матерю, а ОСОБА_3 - відчумом і вони разом в останні числа грудня 2005 року переїхали до ОСОБА_1 . Переїзд був обумовлений станом здоров`я матері та відчума заявниці. Із спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 їм відомо, що вони мали спільний бюджет, знають, що разом харчувалися, вирішували спільні побутові проблеми. Крім того особисто бачили, що зазначені особи мали спільне господарство, спільний досуг. Після смерті матері заявниці відчум продовжав проживати у її будинку, взаїмовідносини у них залишилися як і раніше.

Покази свідків підтверджуються сумісними фотографіями заявниці, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зробленими за тривалий період.

Також суд враховує, що в зазначений у заяві період заявниця, як преставник ОСОБА_3 , від його імені та в його інтересах укладада нотаріально посвідчені договора, що свідчить про довірчі відносини між ними.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявниця постійно проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_3 з початку 2006 року до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 включно за адресою: АДРЕСА_3 .

Щодо позиції представника заінтересованої особи про наявність спору про право суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є         суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Аналогічну позицію зазначено у постанові ВС від 07.11.2018 року по справі № 336/709/18-ц.

Під час розгляду справи не встановлено осіб, які перешкоджають у реалізації суб`єктивного права заявниці на прийняття спадщини, оскільки за інформаціє Бердянської державної нотаріальної контори відсутні інши спадкоємці.

З урахуванням викладеного суд вважає заяву обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 29, 1217, 1221, 1223, 1261-1265, 1268, 1270 ЦК України, ст. 3 СК України, та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293-24, 315, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_8 ) зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Встановити факт постійно проживання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_8 ) разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя                                                О. А. Кошева