Справа № 428/12578/21

Провадження №3/428/2817/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року                                                        м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суд Луганської області Олійник В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області з Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 714627 від 07.12.2021 року, відповідно до якого 07 грудня 2021 року о 10-40 годині ОСОБА_1 перебував біля будинку № 44-а по пр. Хіміків м. Сєвєродонецька, без документів, які посвідчують особу, чим порушив вимоги п.п. 2-2, п. 3, п. 3-5 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року.

Дослідивши матеріали, суд до висновку, що дану справу про адміністративне правопорушення необхідно направити до органу, який складав відповідний протокол, для доопрацювання, з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 278 КУпАП суддя при підготовці справи до розгляду вирішує питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, а також іншими документами.

З цього слідує, що протоколи про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актами обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

В порушення вимог ст. 256 КУпАП даний адміністративний матеріал було складено з недоліками, що перешкоджають та унеможливлюють об`єктивний розгляд справи.

Так, відповідно до фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 714627 від 07.12.2021 встановлено, що 07 грудня 2021 року о 10-40 годині ОСОБА_1 перебував біля будинку № 44-а по пр. Хіміків м. Сєвєродонецька, без документів, які посвідчують особу, чим порушив вимоги п.п. 2-2, п. 3, п. 3-5 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року.

Разом із тим, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 714627 від 07.12.2021 зазначено серію та номер паспорту громадянина України ОСОБА_1 , дату видачі та орган, яким видано паспорт. Крім того, до матеріалів справи  долучено фотокопію паспорту громадянина України ОСОБА_1 та пенсійного посвідчення громадянина України. З огляду на наявність даних про паспорт громадянина України викликають сумніви обставини, визначені у фабулі. При цьому місцем вчинення адміністративного правопорушення є вулиця за адресою: м. Сєвєродонецьк, пр. Хіміків, біля буд. 44-а, однак свідків вчинення адміністративного правопорушення співробітником поліції не встановлено.

Крім того, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив наступні вимоги Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020:

– п. 2-2 - з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні. При цьому перелік обмежень містить 23 підпункти;

– п. 3 встановлює обмеження та заборони для громадян та суб`єктів господарювання у разі встановлення “жовтого” рівня епідемічної небезпеки додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2-2 цієї постанови. При цьому перелік обмежень містить 23 підпункти;

– п. 3-5 встановлює обмеження та заборони для громадян та суб`єктів господарювання на території регіонів, на яких установлений “червоний” рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови. При цьому перелік обмежень містить 16 підпунктів.

Які саме з підпунктів п. 3 КУпАП порушено ОСОБА_1 у протоколі не визначено, що позбавляє суд можливості прийняти законне рішення у справі, адже стаття 44-3 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів, які не є законами про адміністративну відповідальність, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена відповідна стаття певного нормативного акту (частина, пункт) та має бути викладено їх зміст.

Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015 року, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Однак, до даного протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП посадовою особою Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, не додано жодного доказу про знаходження ОСОБА_1 біля буд. АДРЕСА_1 (як то пояснення перехожих громадян, які можливо також знаходились на вулиці чи проходили повз).

Тобто, складання протоколу про адміністративне правопорушення з порушеннями, які суд не має можливості усунути самостійно, унеможливлює об`єктивний розгляд справи та ставить під сумнів зазначене в протоколі.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За вказаних обставин, враховуючи порушення, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а також відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» звертається увага на те, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те особою або без додержання вимог.

Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14).

З урахуванням викладеного, суддя позбавлений можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим, приходить до висновку про необхідність повернення справи для дооформлення, під час якого необхідно всебічно, повно, і об`єктивно з`ясувати всі обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення, після чого, за наявності до того законних підстав, направити до суду, адже ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

За змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року за № 2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КУпАП  щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу для належного оформлення оскарженню не підлягає.

За таких обставин, адміністративний матеріал підлягає поверненню для дооформлення в порядку ст. 278 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 44-3, 245, 251, 256, 276, 278 КУпАП, суд        

                                                ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 714627 від 07.12.2021 року, повернути до Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області, для належного оформлення та усунення зазначених недоліків.

Постанова є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративне правопорушення не підлягає.

Суддя                                                                                В. М. Олійник