Провадження № 2-р/470/1/21

Справа № 470/495/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Лященко В.Л., при секретарі Саларьовій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Березнегуватської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз`яснення рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 року у справі № 470/495/21,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшла заява, в якій відповідач Березнегуватська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в особі завідувачки Нікурадзе Т., просить роз`яснити рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 року у справі № 470/495/21, в зв`язку із незрозумілістю виконання рішення, оскільки згідно п.5.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про зняття заборони на відчуження майна - зняття заборони є нотаріальною дією. При вчиненні нотаріальної дії нотаріусу боржником подаються: копія зобов`язання, копія договору застави/іпотеки, копія повідомлення нотаріуса кредиторові про внесення боргу в депозит, копія заяви боржника, переданої нотаріусом кредиторові відповідно до вимог Порядку, щодо вчинення цим кредитором необхідних дій із зняття заборони відчуження. При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, проставляється відмітка про зняття заборони, проставляється дата, підпис нотаріуса та печатка.

Зазначає, що у позивача відсутні документи для зняття заборони Березнегуватською державною нотаріальною конторою та вони не мають змоги вчинити вказану нотаріальну дію, а тому просять суд надати роз`яснення або зобов`язати Березнегуватську державну нотаріальну контору на зняття заборони житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.271 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, однак не з`явились, про причини не повідомили.

Вирішуючи питання порушені у заяві Березнегуватської державної нотаріальної контори про роз`яснення рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 року у справі № 470/495/21, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Зі змісту наведеної норми права вбачається, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз`яснене може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладнена, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.

При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2018 року Справа № 800/507/17 Провадження № 11-263сап18, постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 803/3805/15, від 25 квітня 2018 року у справі № 484/538/16-а, від 25 червня 2018 року у справі № 826/24294/15.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Березнегуватська державна нотаріальна контора просить роз`яснити рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 року у справі № 470/495/21, оскільки у позивача відсутні документи для зняття заборони та нотаріальна контора не має змоги вчинити вказану нотаріальну дію, а тому просять суд надати роз`яснення або зобов`язати Березнегуватську державну нотаріальну контору на зняття заборони житлового будинку.

Із аналізу наведених питань, з проханням щодо роз`яснення яких звернувся заявник, не вбачається зв`язку між порушеними питаннями та змістом винесеного рішення, тобто заявник не вказав, у чому саме полягає нечіткість та незрозумілість останнього та що викликає труднощі у розумінні його змісту.

Зі змісту резолютивної частини рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 року вбачається, що у ній чітко сформульований висновок у справі, а саме: про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача Березнегуватської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття заборони на відчуження майна. Крім того, вказано про необхідність зняття заборони на відчуження житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що зареєстровані Березнегуватською державною нотаріальною конторою 04.07.2006 року, реєстраційний номер обтяження: 3413584; підстава обтяження: договір застави, 1, 27.02.2003 року, а також реєстраційний номер обтяження: 3413595; підстава обтяження: договір застави, 167, 27.02.2003 року.

Вказана резолютивна частина викладена чітко та зрозуміло, згідно якої Березнегуватська державна нотаріальна контора, будучи відповідачем по справі, зобов`язана виконати рішення суду та зняти заборону з житлового будинку, яку безпідставно було накладено відповідачем.

Порядок вчинення необхідних нотаріальних дій детально наведено в мотивувальній частині рішення, в якому вказано:

.... “У відповідності до ст.34 Закону України “Про нотаріат”, накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 Положення, підставами для внесення до реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Згідно п.5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 нотаріус, який наклав заборону, знімає заборону відчуження майна за рішенням суду.” ....

Крім того, відповідач Березнегуватська державна нотаріальна контора у справі № 470/495/21 отримувала позовну заяву, знайомилась з нею, надала відповідь про незаперечення щодо заявлених позовних вимог, та на той час не мала сумнівів у можливості виконання рішення суду у випадку задоволення вказаних вимог.

З пункту 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 року слідує, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Враховуючи наведене і те, що рішення суду викладено в чіткій формі, є повністю зрозумілим, а доводи заявника не можуть вирішуватись в порядку ст.271 ЦПК України, оскільки потребують зміни змісту судового рішення, в частині додаткового “зобов`язання вчинити дії”, що є неприпустимим, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст 206, 255, 260 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Березнегуватської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про роз`яснення судового рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 21.09.2021 року у справі № 470/495/21.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Дата складення ухвали 22.12.2021 року.

Суддя В. Л. Лященко