Справа № 2-2240/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2010 року, Красногвардійський районний  суд Автономної Республіки Крим у складі:   головуючого, судді – Павлюкової О.В.,    

                  при секретарі – Мустафаєвій А.Р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Красногвардійське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до П'ятихатської сільської ради про визнання права правочину купівлі-продажу дійсним та визнання власності на домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що в в 1958 році вона приїхала по переселенню на постійне місце проживання в с.Пятихатка, Красногвардійського району та працювала в колгоспі ім..Леніна. Їй був наданий будинок, як колгоспниці, за адресою:  АДРЕСА_1. Вказаний будинок був нею викуплений, проте оформити право власності  в БРТІ  їй відмовлено, бо в неї відсутній нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу. Просить визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на будинок.

В судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав.

          Представник відповідача  сільської ради у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнав.

        Згідно з ч.2 ст. 197 ЦПК України  за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі,  суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Судом встановлено, що у 1958 році ОСОБА_2 по переселенню приїхав на постійне  місце проживання до Красногвардійського району, колгосп ім..Леніна (переселенській квиток № НОМЕР_1) разом із родиною: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Відповідно до вимог постанови  Ради міністрів Української РСР «Про впорядкування пільг по переселенню» №477 від 07.04.1959 року члену колгоспу  ім..Калініна ОСОБА_2  для проживання  наданий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1

29.12.1958 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 одружилися, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, виданим 29.12.1958 року П'ятихатською сільською радою.

Згідно довідки колгоспу ім..Леніна від лютого 1969 року, за підписом голови колгоспу ОСОБА_9 та головного бухгалтера  ОСОБА_10 - ОСОБА_2 виплатив за переселенський будинок 960 руб., будинок перейшов у його власність.

Згідно домової книги на домоволодіння за адресою:  АДРЕСА_1, з 03 квітня головою родини є ОСОБА_4. ОСОБА_11 зареєстрована у будинку з 07.10.1964 року, постійно, рід занять: - колгоспниця колгоспу ім..Леніна.

Згідно довідки  сільської ради від 21.10.2010 року  домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 з 1992 року по 1999 рік рахується за ОСОБА_11, а з 1999 року по теперішній час за ОСОБА_1, відповідно до записів в по господарських книгах.

Згідно свідоцтво про одруження, виданого 07.09.1998 року ОСОБА_11 уклала шлюб із ОСОБА_12 та змінила прізвище на ОСОБА_12.

Згідно довідки  сільської ради від 21.10.2010 року домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на балансі сільської ради не знаходиться.

Згідно довідки СТОВ «П'ятихатка-Агро»  колгосп ім..Леніна реорганізований в КСП колгосп ім..Леніна з 19.02.1993р. (нак.№ 1 від 19.02.1993 року), який 17.03.2000 року реорганізований у СПК «П'ятихатка», яка є установником СТОВ «П'ятихатка-Агро» з 22.08.2002 року. ОСОБА_1 дійсно викупила домоволодіння  за адресою: АДРЕСА_1  в колгоспі ім..Леніна, будинок є її приватною власністю і на балансі СТОВ «П'ятихатка - Агро» не знаходиться.

Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 7 квітня 1959 р. N 477 “Про впорядкування пільг по переселенню”, для сімей, які переселяються  в плановому порядку на добровільних началах у колгоспі і радгоспі, середні розміри одноразової грошової допомоги  за рахунок державних кредитів на будівництво будинків із надвірними будівлями, з частковим покриттям цих кредитів за рахунок державного бюджету. Кредити  на будівництво жилих будинків  для переселенців видаються Сільгоспбанком колгоспам і радгоспам, з погашенням їх протягом десяти років, починаючи з третього року після одержання кредиту. Переселенці повертають колгоспам і радгоспам свою частку кредиту у строки і на умовах, встановлених зазначеною постановою, після чого для переселенців будинки з надвірними будівлями переходять в особисту власність.  

Таким чином, відповідно до зазначеної постанови право власності на житловий будинок виникає з часу повної сплати частки кредиту, встановленої для переселенця.  Як встановлено судом в повній сумі вартість сплачено у 1969 році.

Відповідно до Постанови Ради  Міністрів УРСР від 22 вересня 1970 р. N 510 “Про продовження на 1971-1975 роки чинності постанови Ради  Міністрів Української РСР від 7 квітня 1959 року N 477 “Про впорядкування пільг по переселенню” продовжено дію зазначеної постанови.

Таким чином правовідносини стосовно моменту набуття права власності регулюються ст. 128 Цивівльного кодексу України в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення права власності на спірний житловий будинок, відповідно до якої право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором,  постановою Ради  Міністрів УРСР від 7 квітня 1959 р. N 477 “Про впорядкування пільг по переселенню”, дію якої  продовжено на 1974-1975 рік- час повної виплати своєї частки кредиту ОСОБА_13 Передання житлового будинку підтверджується довідкою без дати за підписом голови та головного бухгалтера колгоспу ім..Калініна (без зазначення числа).

Згідно  Інструкції  «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року, затвердженої Міністерством комунального господарства Української СРСР 31.01.1966 року, яка діяла до затвердження Правил державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19.01.1996 року за № 31/1056 та діючих на час виникнення правовідносин  виникнення права власності на житлові будинки у сільській місцевості не було пов’язане з видачею правовстановлюючого документу та його реєстрацією в бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до норм законодавства, що діяли на час виникнення права власності на домоволодіння за ОСОБА_1 право власності на будинок виникає з моменту його реєстрації у місцевій раді.

Як вбачається з матеріалів справи житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований  за ОСОБА_11, а в подальшому за ОСОБА_1 з 1992 року, у по господарських книгах  сільської ради.

Матеріали справи свідчать про те, що компетентним органом влади – Пятихатьскою сільською радою, право власності на спірний будинок визнавалося і ніким не було оспорене. Відсутність у позивача документів про право власності на житловий будинок відповідно до вимог законодавства, чинного з 1963 року не можна визнати відсутністю в позивача прав власника на житловий будинок.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача про  визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку, бо вказаний договір між колгоспом та позивачкою не укладався, а будинок був наданий відповідно до постанови  Ради міністрів Української РСР «Про впорядкування пільг по переселенню» №477 від 07.04.1959 року члену колгоспу  ім..Леніна ОСОБА_2  для проживання і в подальшому був оплачений ним.

На підставі викладеного, ст.128 Цивільного кодексу України  редакції 1963 року Постанови Ради Міністрів УРСР від 7 квітня 1959 р. N 477 “Про впорядкування пільг по переселенню”, Постанови Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1970 р. N 510 “Про продовження на 1971-1975 роки чинності постанови Ради  Міністрів Української РСР від 7 квітня 1959 року N 477 “Про впорядкування пільг по переселенню”, керуючись ст.  10, 11, 60, 209, 212, 215, 224-226    Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 за права власності на домоволодіння, розташоване за адресою:  АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим, через Красногвардійський районний суд АР Крим, шляхом подання протягом десяти  днів апеляційної скарги. Особи, які приймали участь у розгляді справи але не були присутні при оголошенні рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання його копії.

 Суддя