Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 313/1805/18

Провадження № 6/321/53/2021

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2021 року

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                        Машкіної Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання         Бородіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Михайлівка подання начальника Веселівського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Розки Н.В. про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2021 року до Михайлівського районного суду Запорізької області за підсудністю надійшло подання начальника Веселівського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Розки Н.В. про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності, яке мотивовано наступним.

На виконанні у Веселівському відділі державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження № 64301606 за виконавчим листом № 313/1805/18 від 14.01.2021 року, виданим Запорізьким апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 12.11.2015 року в розмірі 15000 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.12.2018 року складає суму в розмірі 417450,00 грн. та судові витрати у розмірі 4174,50 грн. Відповідно до ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» 28.01.2021 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа. Державним виконавцем здійснено всі можливі та необхідні дії, пов`язані з виконанням рішення суду, проте таке виконання унеможливлюється внаслідок ігнорування боржником законних вимог державного виконавця та бездіяльності боржника, які спрямовані на ухилення від виконання рішення суду. Це зумовило необхідність у зверненні стягнення на майно боржника, яким він володіє на праві спільної сумісної власності, а саме: частини земельної ділянки, загальною площею 42.9077 га, кадастровий номер 2321284000:07:003:0002. У зв`язку з зазначеним, просить суд визначити частку майна боржника ОСОБА_2 , у майні, а саме: земельній ділянці загальною площею 42.9077 га, кадастровий 2321284000:07:003:0002, якою вона володіє спільно з іншими особами.

В судове засідання представник заявника не з`явився, від старшого державного виконавця Науменко О.В. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду подання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Від представника боржника – адвоката Кравця О.О. до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, а також повідомлено, що на теперішній час земельна ділянка, якою боржник володіла спільно з іншими особами, поділена і за боржником зареєстровано право приватної власності на виділену земельну ділянку, розмір частки 1/1.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників розгляду подання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали додані до подання дійшов висновку, що подання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Веселівському відділі державної виконавчої служби в Мелітопольському районі Запорізької області (м.Дніпро) перебуває виконавче провадження № 64301606 за виконавчим листом № 313/1805/18 від 14.01.2021 року, виданим Запорізьким апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 12.11.2015 року в розмірі 15000 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ станом на 17.12.2018 року складає 417450,00 грн. та судові витрати у розмірі 4174,50 грн.

28.01.2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа.

В ході примусового виконання рішення державним виконавцем встановлено, що згідно довідок ДФС від 19.02.2021 року, 31.05.2021 року за боржником відсутні зареєстровані рахунки у банківських установах. Згідно довідок ПФУ від 19.02.2021 року боржник пенсію не отримує. Згідно довідок ПФУ від 19.02.2021 року, інформація щодо місця роботи боржника відсутня. Згідно відповідей ДФС від 19.02.2021 року, 31.05.2021 року наявна інформація щодо джерел отримання доходів боржника. Згідно відомостей МВС від 19.02.2021 року, 31.05.2021 року за боржником зареєстрованих яких-небудь транспортних засобів не виявлено.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.08.2021 року за боржником зареєстрована земельна ділянка загальною площею 42.9077 га, кадастровий номер: 2321284000:07:003:0002 на праві спільної сумісної власності зі співвласниками - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

При цьому, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.12.2021 року за боржником зареєстрована земельна ділянка загальною площею 7,1514 га, кадастровий номер: 2321284000:07:003:0007, дата державної реєстрації 23.11.2021 року, підстава: технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, форма власності: приватна, розмір частки: 1/1.

Відповідно до положень ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно зі ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Згідно із статтею 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Боржник у добровільному порядку рішення суду не виконує, при примусовому виконанні судового рішення, грошових коштів які б були виявлені для погашення заборгованості та майна у нього не має. Отже, наявні в матеріалах подання докази свідчать про умисне ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на боржника.

Частиною першою статті 368 ЦК України визначено, що спільна сумісна власність - це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Велика Палата Верховного Суду 15 січня 2020 року по справі № 367/6231 /16-ц зазначила, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шостастатті 48 Закону України «Про виконавче провадження»в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об`єктом цивільних прав, яка може бути об`єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.

Таким чином, визначення частки майна боржника передбачає відсутність визначеної частки боржника у майні, тобто майно належить співвласникам на праві спільної сумісної власності без визначення частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється (ч.3 ст. 364 ЦК України). В такому випадку виділене в натурі майно є самостійним об`єктом цивільних прав.

Враховуючи, що боржником була виділена в натурі частка земельної ділянки, належна їй спільно з іншими особами, її право спільної власності припинилося, що унеможливлює визначення частки ОСОБА_2 у цьому майні.

Враховуючи викладене, суд вважає подання державного виконавця необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.247, 258-261,443ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання начальника Веселівського відділу державної виконавчої служби у Мелітопольському районі Запорізької області Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Розки Н.В. про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності, стягувач: ОСОБА_1 , боржник: ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області                                                        Н.В. Машкіна