Справа № 145/1863/21
Провадження №3/145/1006/2021
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2021 р. смт Тиврів
Суддя Тиврівського районного суду Вальчук В. В. , розглянувши матеріали, що надійшли від СПД №1 ВП №2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, жительки АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 399883 від 25.11.2021 р. , 25.11.2021 р. о 14:20 год. в АДРЕСА_2 , в магазині "Товари повсякденного попиту" ОСОБА_1 здійснювала реалізацію продуктових товарів без СОVID сертифікату, чим порушила постанову КМУ №1236 від 09.11.2020 року .
Під час підготовки справи до розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
Відповідно до положень частини 1 статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення зобов`язана ретельно з`ясувати характер правопорушення, правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративні правопорушення та правильність його складання залежить своєчасність, правильність розгляду справи за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
У протоколі про адміністративне правопорушення за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка є бланкетною, має бути зазначено, акти законодавства та/або рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, які встановлюють правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми.
Протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 399883 від 25.11.2021 року, не містить посилання на пункти постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року зі змінами постанови КМУ №104 від 17.02.2021, які порушила ОСОБА_1 , таким чином, працівником поліції при складені даного адміністративного протоколу взагалі не вказаний пункт Постанови на яку він посилається. Крім того, із даних адміністративних матеріалів не можливо встановити, чи дійсно ОСОБА_1 є продавцем даного магазину та чи є такий магазин в даному населеному пункті взагалі, оскільки доказів цього суду не надано.
Крім того, відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно із частинами першою - третьою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з приписами статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень статті 254 КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.
За статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
У разі якщо наведені вимоги до протоколу не дотримані й про це, зокрема, наголосив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», суд може вмотивованою постановою повернути такий протокол для належного оформлення.
Завершальним етапом адміністративного розслідування при провадженні у справах про адміністративні правопорушення є направлення протоколу і всіх матеріалів розслідування на розгляд органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати відповідну категорію справ про адміністративні правопорушення (частина перша статті 257 КУпАП). Протокол надсилається у певний строк відповідному уповноваженому органу. Зі змісту частини першої статті 257 КУпАП видно, що термін, з настанням якого протокол про адміністративне правопорушення має бути переданий органу, уповноваженому на розгляд справи, не встановлений.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Зі змісту вказаних норм КУпАП випливає, що особи, уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, на завершальному етапі адміністративного розслідування повинні відобразити в протоколі про адміністративне правопорушення всі відомості, що обов`язково мають бути закріплені в ньому для того, щоб він мав відповідну силу і щоб його не можна було заперечувати. Уповноважена особа повинна відмітити в протоколі про роз`яснення порушнику його прав та обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також сповістити повісткою про час і місце розгляду справи.
Особи, уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, зобов`язані дотримуватися положень КУпАП, які регламентують не тільки стадію адміністративного розслідування, але й положення загальної частини адміністративно-деліктного провадження у питаннях мети, завдання та принципів регулювання правовідносин, пов`язаних з адміністративною відповідальністю, строку накладення адміністративного стягнення, строків й порядку направлення справи для розгляду до уповноваженого органу і строків розгляду справи таким органом й, зокрема, судом, відносно якої за законом встановлені нетривалі часові рамки їхнього розгляду. Водночас уповноважений орган зобов`язаний сповістити особу, яка притягається до відповідальності, про день і час розгляду справи судом і сподіватися, що таким чином було вжито дієвих засобів для того, щоб особа порушника стала перед судом. Така особа повинна пам`ятати про строки розгляду окремих категорій справ, встановленні статтею 277 КУпАП.
Треба зазначити, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
Сформовані на підставі аналізу сталої судової практики рекомендації відповідної вищої судової інституції в окресленому сегменті адміністративно-деліктних правовідносин орієнтував суддів на можливість повернення протоколу уповноваженому органу, який його склав, для дооформлення шляхом винесення відповідних постанов, вказана позиція висловлена в постанові ВП ВС від 11.02.2021 року у справі № 11-1219сап19.
Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів в розумінні вимог статті 251 КУпАП.
Таким чином, справа про адміністративне правопорушення не може розглядатись суддею без усунення порушень, допущених при складенні протоколу, оскільки допущена при складанні протоколу неповнота передбачених законом даних унеможливлює встановлення істини у справі та ухвалення судом справедливого, законного та обґрунтованого рішення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно ч.3 ст.8 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП слід направити до СПД №1 ВП№2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для термінового доопрацювання (звернувши увагу на строки розгляду адміністративних матеріалів) належного оформлення та подальшого направлення до суду.
Керуючись статтями 245, 256, 278, 283-284 КУпАП; Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом МВС України від 06 листопада 2015року №1376, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП повернути начальнику СПД №1 ВП№2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для організації термінового доопрацювання, належного оформлення та подальшого направлення до суду.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Вальчук В. В.