АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 1-15/2010

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    “30” грудня 2010 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-судді - Літвінцева В.М.

судді - Лиги М.П.

народних засідателів : Олійника Д.В., Лихогруда Т.В., Курбатової О.С.

при секретарях : Тараненко А.О., Єгоровій С.А.

           за участю прокурора        - Білика О.П.

            захисників підсудних –

           адвокатів                           -  ОСОБА_8, ОСОБА_9,

                                                         ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні по першій інстанції в залі суду в м. Черкаси та в м. Маньківка Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення

                            ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1

                            року народження, українця, громадянина

                            України, уродженця м. Тальне Черкаської

                            області, з неповною середньою освітою,

                            неодруженого, не працюючого, жителя

                            АДРЕСА_1,

                            раніше судимого :

1.   11.10 2002 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ст. ст. 15, 185 ч. 3; 185 ч. 3 , 70 КК України на три роки позбавлення волі, звільненого 15.10.2003 року умовно-достроково на один рік 4-и місяці і 21 день;

2.   9.11.2004 року Маньківським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3-х років і шести місяців позбавлення волі, звільненого 20.02.2008 року по відбуттю строку покарання;

3.   29.01.2009 року Маньківським районним судом Черкаської області за ст. 395 КК України до одного місяця арешту.

Перед цими трьома судимостями ОСОБА_12 постановою Маньківського районного суду від 30.08.2001 року було звільнено від покарання за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України (в ред.1960 року), на підставі п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 5.07.2001 року, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187; ч. 4 ст. 187; п. п. 6, 9,12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 194 КК України;

                        ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3, росіянина,

                        громадянина України, уродженця

                        с. Бондаренково, Ленінського району

                          Автономної республіки Крим, з неповною

                        середньою освітою, неодруженого, не

                        працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого :

1.   8.06.1999 року Маньківським районний судом Черкаської області за ч. 1 ст. 229-6, ст. 14 КК України (в ред.1960 року) до одного року і шести місяців позбавлення волі в ВТК суворого режиму, з примусовим лікуванням від наркоманії в місцях позбавлення волі, звільненого 9.09.2000 року по відбуттю строку покарання;

2.   2.02.2004 року Маньківським районний судом Черкаської області за ст. ст. 124, 75, 76 КК України до двох років обмеження волі, із звільненням від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, звільненого 7.02.2005 року по закінченню випробувального терміну;

3.   17.04.2007 року Маньківським районний судом Черкаської області за ст. ст. 307 ч. 2, 69, 317 ч. 1, 70, 75, 76 КК України до п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна, із звільненням від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187; п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 194 КК України;

                        ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки

                        України, уродженки та жительки АДРЕСА_1, неодруженої, не

                        працюючої, судимої :

1.   7.11.2007 року Маньківським районний судом Черкаської області за ст. ст. 307 ч. 2, 75, 76 КК України до п’яти років позбавлення волі без конфіскації майна, із звільненням від покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, -

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 396 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и л а :

Двічі судимий в неповнолітньому віці за крадіжки чужого майна ОСОБА_12 на шлях виправлення не став і маючи не погашену та не зняту в установленому законом порядку судимість, з травня 2008 року – по березень 2009 року, в тому числі в період притягнення до кримінальної відповідальності і засудження його втретє вироком Маньківського райсуду від 29.01.2009 року за ст. 395 КК України до одного місяця арешту, сам, а також за попередньою змовою і у групі осіб із своїм знайомим, співмешканцем ОСОБА_13, раніше тричі судимим, переважно  за незаконні дії з наркотиком, в останнє - 17.04.2007 року з випробуванням на два роки іспитового  строку, якого він не витримав, - за місцем свого проживання в с. Іваньки, Маньківського району Черкаської області, в продовження свої злочинної діяльності вчинив ряд крадіжок чужого майна з помешкань односельців, шляхом проникнення в нічний час у ці приміщення та у відповідних чималих його розмірах, завершивши її вчиненням особливо тяжких злочинів – розбійними нападами і вбивством з корисливих мотивів і інших спонукань одиноких пристарілих людей за їх місцем проживання з послідуючим підпалом цих помешкань разом з їх власниками, що мало наслідком умисне знищення у такий спосіб чужого майна у чималих його розмірах.

Здобуте злочинним шляхом майно потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 привласнювали і витрачали на власний розсуд, в тому числі і з відома ОСОБА_14, також раніше судимої за незаконні дії з наркотиками 7.11.2007 року з випробуванням на два роки іспитового строку і якого вона не витримала, з якою вони разом проживали в АДРЕСА_1 і підтримували близькі стосунки. Остання, в свою чергу, вчинила заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину шляхом  переховування за вищевказаним місцем їх сумісного проживання здобутих 8.03.2009 року ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в процесі розбійного нападу і вбивства гр. ОСОБА_15 деяких речей цієї потерпілої.

Зазначені події відбувалися у слідуючій послідовності.

Так, спочатку ОСОБА_12 повторно, на початку травня місяця 2008 року і у нічний час, діючи умисно і з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом підбору ключа проник до будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно гр. ОСОБА_16, а  саме : металеві батареї опалення в кількості шість штук, вартістю 180 грн. за одну батарею, на суму 1080 грн. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на крадіжку майна, ОСОБА_12 шляхом зламу замку проник у літню кухню вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав : дві металеві решітки, вартістю 70 грн. кожна, на суму 140 грн.; троє металевих дверцят пічного опалення, вартістю 25 грн. кожна, на суму 75 грн., а всього викрав  належне гр. ОСОБА_16 майно на загальну суму 1295 грн., завдавши потерпілій відповідної шкоди, і з викраденим з місця вчинення злочину зник.

Він же повторно, 28 січня 2009 року близько 22 годин, за попередньою змовою і разом із ОСОБА_13, з метою крадіжки чужого майна прибули до домоволодіння АДРЕСА_3, де шляхом підбору ключа навісного замка вхідних дверей проникли всередину вказаного домоволодіння, звідки діючи умисно і з корисливих спонукань таємно викрали майно гр. ОСОБА_17, а саме : телевізор «JVC» з пультом «ДУ», вартістю 1100 грн.; покривало, вартістю 150 грн., а всього викрали належне гр. ОСОБА_17 майно на загальну суму 1250 грн., завдавши потерпілій відповідної шкоди, і з  викраденим з місця вчинення злочину зникли.

10 січня 2009 року приблизно в 21 год. 10 хв. ОСОБА_12, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном прибув до будинку АДРЕСА_4, де зважуючи на те, що він був раніше знайомий наглядно з потерпілою, під приводом отримати послуги з гадання, шляхом вільного доступу проник в це домоволодіння, де скориставшись тимчасовою відсутністю біля нього потерпілої гр. ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_7, таємно викрав належні їй гроші в сумі 5000 грн. Викритий цією потерпілою безпосередньо на місці вчинення крадіжки, ОСОБА_12 безрезультатно намагався втекти, після чого  здійснив розбійний напад на цю пристарілу особу із корисливих мотивів та умисно убив її шляхом підпалу, у такий спосіб знищивши її саму та решту її майна.

При цьому ОСОБА_12, напавши на цю одиноку і пристарілу жінку, застосував небезпечне для життя  гр. ОСОБА_18 фізичне насильство, сильно штовхнувши її руками, внаслідок чого остання впала на підлогу і втратила свідомість. Довівши гр. ОСОБА_18 до такого непритомного стану, ОСОБА_12, реалізуючи свій злочинний  корисливий намір, безперешкодно обшукав зазначене домоволодіння, відшукав в помешканні і заволодів ще й кухонним ножем, вартістю 15 грн.; брошкою, вартістю 35 грн.; намистом, вартістю 50 грн., всього , з урахуванням грошових коштів, належних гр. ОСОБА_18, майном на загальну суму 5100 грн. А заволодівши чужим майном цієї людини, ОСОБА_12, щоб ще й приховати раніше вчинений розбій вчинив підпал в безпосередній близькості від місця знаходження потерпілої на підлозі в кімнаті вказаного домоволодіння, увімкнув потік природного газу, скерувавши його з газової плити на кухні всередину домоволодіння так, щоб ОСОБА_18 опинилася в осередку пожежі, що йому вдалося і спричинило смерть  цієї особи внаслідок гострого отруєння оксидом вуглецю, згідно висновку судово-медичної експертизи № 040/358 від 27.05.2009 року.

Після вчиненого вбивства гр. ОСОБА_18 і заволодіння її майном ОСОБА_12, тоді ж і там же, вирішив знешкодити  також сліди вчинених ним злочинів і вчинив підпал в середині  цього домоволодіння. Для цього він умисно увімкнув потік природного газу всередину домоволодіння шляхом відкриття конфорок газової плити і центрального газового крану на кухні. Внаслідок виниклої пожежі була знищена частина будинку АДРЕСА_4 із майном на загальну суму 42469 грн., яке належало цій потерпілій.

8 березня 2009 року близько 20 години, ОСОБА_12, вже будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння , за попередньою змовою і разом із ОСОБА_13, з метою заволодіння чужим майном прибули на територію домоволодіння АДРЕСА_5, де, після  того як господарка  гр. ОСОБА_15, 1941 року народження, добровільно відчинила їм вхідні двері свого домоволодіння, здійснили розбійним напад на цю пристарілу особу і умисно і з корисливих мотивів убили її.

При цьому ОСОБА_12 і ОСОБА_13, напавши на цю одиноку і пристарілу жінку, застосували небезпечне для життя гр. ОСОБА_15 фізичне насильство : ОСОБА_13 умисно наніс удар рукою в обличчя потерпілій, від чого остання  впала на підлогу, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 схопили її і затягнули всередину домоволодіння, де ОСОБА_13 руками утримував ОСОБА_15 на підлозі, при цьому обмежував її рухи та паралізував опір потерпілої, а ОСОБА_12 почав наносити потерпілій множинні удари руками і ногами в область голови та тулубу, завдаючи фізичний біль і вимагаючи від потерпілої повідомити їм, де в хаті знаходяться гроші. Після того як їм не вдалося отримати від ОСОБА_15 ніякої інформації щодо місця зберігання цінностей, ОСОБА_12, реалізуючі їх спільний із ОСОБА_13 корисливий намір, безперешкодно обшукав зазначене домоволодіння, відшукав в помешканні і заволодів разом із своїм співучасником наступним майном потерпілої , а саме : мобільним телефоном «Nokia – 1110i», вартістю 253 грн. 40 коп., з чіп-картою стартового пакету «Діджус», вартістю 25 грн., грошима в сумі 8 грн.; гаманцем, вартістю 25 грн., полімерною пляшкою місткістю 2 л з спиртовмісною рідиною, вартістю 25 грн., золотими сережками, вартістю 350 грн., всього заволоділи належним ОСОБА_15 майном на загальну суму 686 грн. 40 коп. А доводячи свій спільний корисливий намір до кінця, ОСОБА_13 шляхом стискання руками шиї потерпілої ОСОБА_15, з відома і за допомогою ОСОБА_12, задушив останню, спричинивши їй смерть на місці нападу, яка настала внаслідок механічної асфіксії, згідно висновку судово-медичної експертизи № 144/340 від 25.05.2009 року.

В результаті таких дій ОСОБА_12 і ОСОБА_13 потерпілій були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, а також ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я у виді переломів грудини та ребер у ОСОБА_15 з лівої та правої сторони.

Після вчиненого розбою і вбивства ОСОБА_15, ОСОБА_12 і ОСОБА_13, тоді ж, там же і в тому ж самому стані алкогольного сп’яніння , вирішили знешкодити сліди вчинених ними злочинів і, знаходячись в домоволодінні загиблої, з цією метою умисно, з метою знищення чужого майна вчинили підпал в середині цього домоволодіння. Для цього вони облили тіло ОСОБА_15 спиртовмісною рідиною, яку знайшли у домоволодінні і підпалили її. Внаслідок виниклої пожежі була знищена частина будинку АДРЕСА_5 із майном на загальну суму 18888 грн., яке належало цій потерпілій.

В свою чергу ОСОБА_14, з якою ОСОБА_12 і ОСОБА_13 проживали разом в с. Іваньки Маньківського району за адресою : АДРЕСА_1 і підтримували близькі стосунки, достовірно знаючи про вчинення  ОСОБА_12 і ОСОБА_13 розбійного нападу та умисного вбивства 8.03.2009 року їх односельчанки ОСОБА_15 і про злочинне походження здобутих у такий спосіб речей останньої, умисно вчинила заздалегідь не обіцяне приховування зазначеного особливо тяжкого злочину шляхом переховування за вищевказаним місцем їх сумісного проживання здобутих 8.03.2009 року ОСОБА_12 і ОСОБА_13 деяких речей цієї потерпілої. А саме : мобільного телефону «Nokia – 1110i» з чіп-картою стартового пакету «Діджус»; золотих сережок жіночих у кількості 2 шт. у формі троянди з гранованими камінцями червоного кольору в середині, які за її вказівкою були виявлені і вилучені як такі працівниками міліції, відповідно, 14.03.2009 року та 13.03.2009 року по місцю проживання ОСОБА_14 по АДРЕСА_1.

ОСОБА_14, добровільно  видавши міліції 13.03.09 р. та 14.03.09 р. речі убитої перед цим ОСОБА_15 ( т. 1 а. с. 114, 116-118; 119, 121-123 ), і пояснивши як свідок таке їх походження  в своєму домоволодінні ( т. 1 а. с. 111-113 ), а ОСОБА_13  із ОСОБА_12 з’явившись із зізнанням 16.03.09 р. до правоохоронних органів на предмет вчинених розбою і вбивства ними 8.03.2009 р. гр. ОСОБА_15 у її власному будинку ( т. 1 а. с. 135, 136 ), на такій своїй позиції перебували недовго, тільки на початковій стадії досудового слідства і по завершенні судового, коли у захисній промові та останньому слові головні учасники події  фактично повернулися до своїх перших показань. Останні двоє, будучи в той же день затриманими ( т. 1  а. с. 137-139, 140; 146-148, 149 ) і забезпеченими захисниками – професійними адвокатами ( т. 1 а. с. 156-158; 161-163 ), дали викриваючі себе покази в якості підозрюваних ( т. 1 а. с.159-159 зв.; 165-166 ), під відеозапис відтворили обстановку і обставини даної події ( т. 1 а. с. 167-185, 186-193; 197-219,220-225 ). Як обвинувачені 18.03.09 року вони ще визнавали себе винними повністю і розкаювалися у вчиненому ( т. 1 а. с. 242, 244-246; 250,252-253 ).

Натомість, по завершенні досудового слідства, будучи притягнутими та допитані по справі  в якості обвинувачених останній раз 27.08.09 р. і у повному його обсягу - за ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 4, 115 ч. 2 п. п. 6, 9, 12, 13, 194 ч. 2 КК України ОСОБА_13 і ОСОБА_12 винними визнавали себе лише частково, заперечуючи участь один одного у групі і  беручи кожен тільки на себе відповідальність за розбій, вбивство і підпал домоволодінь потерпілих за одним із двох таких епізодів обвинувачення; участь у крадіжках майна з домоволодінь односельців – ними не заперечувалася. Від дачі показань по суті справи на цій стадії провадження обвинувачені ОСОБА_13 і ОСОБА_12 відмовилися ( т. 5 а. с. 119; 128 ).

ОСОБА_14 на досудовому слідстві свою вину в приховуванні вчиненого її співмешканцями 8.03.09 р. особливо тяжкого злочину проти ОСОБА_15, тобто в злочині, передбаченому ч. 1 ст. 396 КК України, визнавала частково. Заперечувала лише ту обставину, що про пограбування і вбивство цієї особи вона дізналася від ОСОБА_12 і ОСОБА_13 не відразу ж, а випадково на другий день, 9.03.2009 року. Тому заздалегідь приховувати ці речі убитої вона нікому не обіцяла, зробила це ненавмисно і спонтанно за власної ініціативи, але по підказці у міліції ОСОБА_13, після того як міліція стала викликати всіх їх для дачі пояснень, робила обшуки у домоволодінні, щоб допомогти своїм  друзям позбутися зайвих неприємностей у виді відповідальності  за скоєне ( т. 5 а. с. 134-137 ).

На початку судового засідання всі троє підсудних визнали себе винними лише частково, погодилися давати суду показання. При цьому ОСОБА_12 свою причетність до епізодів крадіжки з домоволодіння гр. ОСОБА_16, а також розбою, вбивства і підпалу у домоволодінні ОСОБА_15 не визнав взагалі, а визнав тільки  епізоди крадіжки з домоволодіння ОСОБА_17, а також розбою, вбивства ним і підпалу у домоволодінні ОСОБА_18; ОСОБА_13 заявив про свою причетність до крадіжки у ОСОБА_17 разом із ОСОБА_12, а розбій, вбивство і підпал у домоволодінні ОСОБА_15 , на його твердження, він вчинив сам, без ОСОБА_12, якого на досудовому слідстві в цьому обмовив. ОСОБА_14 наполягала на тому, що вона випадково натрапила  у хаті на речі убитої ОСОБА_15, хоча перед цим у міліції їй ОСОБА_13 нагадував про якісь «сережки», злякалася, хотіла на слідуючій день  відвезти все до міліції, але та приїхала сама і вона добровільно все це їм повіддавала.

В процесі судового слідства, а саме в судовому засіданні 30.11.2009 року, двоє підсудних – головних учасників події зробили заяву про незаконні методи досудового слідства, які нібито застосовувалися до них з боку правоохоронних органів  і обумовили дачу первинних визнавальних показань проти себе  і своїх співучасників. При цьому конкретних прізвищ або ознак цих працівників  підсудні не називали, виключаючи з цього переліку тільки слідчого у справі, якому за таких обставин вони вимушені були казати неправду. ОСОБА_12 і ОСОБА_13 були забезпечені захистом з моменту свого затримання і ніяких заяв такого змісту тоді вони не робили. По заявах підсудних судом була призначена і проведена відповідна прокурорська  перевірка, результати якої є невід’ємною частиною даної справи.

По завершенні судового слідства ОСОБА_12 вже визнавав свою причетність по всіх епізодах крадіжок, давав відповідні пояснення, заперечуючи тільки підпал в будинку ОСОБА_18 та епізод розбою, вбивства і підпалу у ОСОБА_15; ОСОБА_13 акцентував увагу на самостійності своїх дій по епізоду у ОСОБА_15; а ОСОБА_14 прийшла до висновку про свою повну невинуватість, т. я. взагалі нічого вона тоді не знала, в домі не ховала і відношення до виявлених міліцією речей – не має ніякого.

В судових дебатах і останньому слові підсудна ОСОБА_14 просила її виправдати, оскільки виявивши вночі у своїй хаті телефон загиблої ОСОБА_15, вона просто не встигла відвезти його у міліцію, яка вже ранком, раніше ніж вона прокинулася, була в неї вдома; а сережки – вона відшукала вдома разом із міліцією, сама їх навіть не торкалася , допомагаючи працівникам міліції виявити сліди злочину, вчиненого ОСОБА_12 і ОСОБА_13 без її відома.

Натомість підсудні ОСОБА_12 і ОСОБА_13 навпаки, визнали себе винними в пред’явленому їм обвинуваченні повністю, просили суд полегшення у покаранні і стверджували, що насправді все відбувалося саме так, як вони розповідали у своїх першопочаткових показах і робили це без будь-якого примусу і добровільно.

Незважаючи на таку протирічливу позицію по справі, постійну кон’юктурність в цьому питанні з боку підсудних в залежності від обсягу і значущості доказів, які ставали відомі суду в процесі проведення ретельного і довготривалого судового слідства, намагання вплинути на висновки суду непослідовністю і невідвертістю своїх показань та позицій, у відсутність інших очевидців розглядаємих подій злочинів, об’єктивної неможливості встановити сліди біологічного, дактилоскопічного чи іншого походження на місці їх вчинення, окрім підпалу та його наслідків, – колегія суддів вважає доведеною вину ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14  у повному обсягу пред’явленого і зміненого в порядку ст. 277 КПК України прокурором обвинувачення, виходячи із встановлення нею слідуючого.

1.   По епізоду крадіжки на початку травня місяця 2008 року

майна з домоволодіння гр. ОСОБА_16 вина ОСОБА_12

                                        підтверджується :

-   показаннями потерпілої ОСОБА_16 на досудовому слідстві, які досліджувалися за заявою цієї потерпілої в судовому засіданні і яка пояснила, що на початку 2008 року вона придбала домоволодіння АДРЕСА_2. Однак до кінця травня 2008 року вона тимчасово мешкала в своєї матері по АДРЕСА_6. 04.05.2008 року ОСОБА_16 прийшла за адресою АДРЕСА_2, виявила, що хтось проник у будинок та в літню кухню та викрав батареї опалення, металеві решітки транспортної стрічки, пічні дверцята. Від пред’явлення цивільного позову вона відмовилася і просила її не турбувати і в суд не викликати.

т. 3 а. с. 117-117 зв.; 118

-   показаннями свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що на початку травня 2008 року в вечірній час знаходилась в с. Іваньки Маньківського району  у свого брата ОСОБА_12. Під час розмови він запропонував прогулятись по селу. Коли проходили біля кладовища, ОСОБА_12 помітив на території кладовища на відстані 3-4 метрів від стежки, лежали складені на купу батареї водяного опалення та чавунні решітки, які були накриті бур’яном. Вони підійшли до цих речей і виявили, що там було шість батарей білого кольору, в яких було по шість секцій, та дві чавунних решітки. ОСОБА_12 запропонував їх забрати і продати. На це ОСОБА_19 погодилась, і вони пішли в село. На вулиці побачили незнайомого хлопця, який був на моторолері. Вони з ним познайомились і запропонували йому випити з ними горілки. На це він погодився і вони поїхали додому до ОСОБА_12. В будинку ОСОБА_12 вони випили горілку і ОСОБА_12 попросив цього хлопця поїздити на моторолері. Коли хлопець дав згоду, ОСОБА_19 з ОСОБА_12 сіли на моторолер і поїхали до невідомого чоловіка, який мешкав у с. Іваньки. ОСОБА_12 запропонував йому купити в нього металеві батареї та інші вироби з металу по ціні металобрухту. Після цього ОСОБА_12, залишивши ОСОБА_19 біля вказаного домоволодіння, поїхав моторолером  і почав перевозити батареї та решітки. Після того, як він за кілька разів перевіз вказані речі, постукав у вікно до вказаного чоловіка, і той вийшов до них. ОСОБА_19 та ОСОБА_12 склали привезені батареї  в кількості 6 штук та чавунні решітки в кількості 2 штуки на ваги. Потім чоловік заплатив ОСОБА_12 гроші в сумі приблизно 300 гривень. Після цього вони поїхали назад до будинку ОСОБА_12, де він віддав моторолера вказаному хлопцеві.

т. 3 а. с. 115

-   показаннями свідка ОСОБА_20 на досудовому слідстві, які досліджувалися за його заявою в судовому засіданні і який пояснив, що в перших числах травня 2008 року, точної дати не пам’ятає, в вечірній час його викликав на вулицю невідомий хлопець (як потім дізнався, його звали ОСОБА_12, житель с. Іваньки) віком 20-25 років, зріст приблизно 175 см, середньої тілобудови, обличчя кругле. Разом з ним була невідома молода дівчина віком 18-20 років, худорлявої тілобудови, обличчя овальне. Олег сказав, що в нього є батареї опалення, запропонував купити їх по дешевій ціні, по ціні металобрухту. ОСОБА_20 запитав у нього, звідки він взяв батареї, і чи вони не крадені. Хлопець відповів, що в нього всього є 6 (шість) батарей, і він їх зняв з свого нежилого будинку, який він розбирає, а продає їх по низькій ціні, так як потрібні терміново гроші. Це саме підтвердила і дівчина, яка була з ним. Дівчина представилась сестрою цього хлопця. ОСОБА_20 погодився придбати вказані батареї. ОСОБА_21 запропонував купити в нього решітки чавунні, які використовуються на транспортерних стрічках на фермах. Після цього він сказав, що привезе ці предмети на своєму моторолері. Приблизно через дві години після цього вони знову постукали у вікно, і ОСОБА_20 вийшов на вулицю. Побачив, що на подвір’ї лежали чавунні батареї водяного опалення в  кількості 6 шт. пофарбовані фарбою білого кольору та дві чавунних решітки. Також поруч з ними, у рогозяному мішку білого кольору були троє металевих дверцят до плити. Вони поклали вказані речі на вагу і виявилось, що загальна вага цих предметів склала 325 кг. Після цього ОСОБА_20 віддав йому гроші в сумі 292 гривні 50 копійок, і хлопець з дівчиною поїхали у невідомому напрямку на моторолері. Про те, що вказані металеві вироби були крадені, ОСОБА_20 не знав.

т. 3 а. с. 135

-   первинними показаннями ОСОБА_12 в якості підозрюваного і обвинуваченого, який пояснив, що на початку травня 2008 року вдень він проходив стежкою біля старого «єврейського» кладовища, що розташоване в селі Іваньки поблизу місцевої лікарні. Біля кладовища він  побачив поруч нежилий будинок, який був обкладений плиткою. Вирішив прийти у той же день ввечері, проникнути у вказаний будинок, щоб щось викрасти. З цією метою, в той же вечір він пішов до вказаного будинку. На територію подвір’я зайшов через калитку і  підійшов до вхідних дверей. Відкрив двері шляхом підбору ключа і зайшов всередину будинку. Там побачив, що в будинку проведене водяне опалення і стоять батареї парового опалення. Батареї були пофарбовані фарбою білого кольору, приблизно по 6 секцій у кожній. ОСОБА_12 вирішив викрасти вказані батареї, щоб потім продати їх і таким чином заробити гроші. Він почав знімати з гачків батареї і руками зламувати труби для того, щоб забрати батареї. Всього забрав шість батарей. Зламавши батареї, почав їх по одній переносити на територію кладовища. Коли переніс, знову повернувся назад до вказаного домоволодіння, зірвав  навісний замок вхідних дверей і проник в літню кухню,  звідки забрав чавунні решітки, на зразок тих, які використовуються на фермах на транспортерних стрічках, також позривав металеві дверцята з лежанок. Після цього залишив викрадене на кладовищі для того, щоб пізніше його забрати та продати. Наступного дня, під вечір, пішов до кладовища для того, щоб перенести викрадене. В той день у нього в гостях перебувала його рідна сестра ОСОБА_19, яку він взяв з собою для того, щоб вона допомогла перенести викрадене. ОСОБА_12, коли проходили біля кладовища біля того місця де лежало викрадене майно, зробив вигляд, що помітив батареї та решітки, які лежали на вказаному місці, запропонував їй їх забрати та  продати. На пропозицію ОСОБА_12 ОСОБА_19 погодилась і вони пішли до  ОСОБА_12 додому. По вулиці Захарова вони зустріли невідомо хлопця, який  був на моторолері і перебував в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_12 поросив у нього його моторолер для того, щоб перевезти речі. Хлопець на це погодився і вони разом з ОСОБА_19 поїхали до чоловіка, який проживає в с. Іваньки для того, щоб запропонувати йому купити в них вказані речі. Приїхавши до нього додому, ОСОБА_12 запропонував йому придбати батареї, решітки та дверцята по ціні металобрухту. той питав, звідки ОСОБА_12 взяв ці речі, ОСОБА_12 відповів йому, що розбирає свій старий будинок і йому терміново потрібні гроші, тому і продає їх дешево. На пропозицію чоловік погодився і сказав, щоб ОСОБА_12 привозив вказані речі. Після цього ОСОБА_12 залишив ОСОБА_19 біля домоволодіння чоловіка, а сам почав моторолером перевозити викрадене до домоволодіння вказаного чоловіка. Коли перевіз ці речі, чоловік заплатив йому за речі приблизно 300 гривень. Після цього вони поїхали додому і ОСОБА_12 повернув моторолер вказаному хлопцеві. Отримані гроші ОСОБА_12 витратив на власні потреби. ОСОБА_19 гроші не давав;

т. 3 а. с. 122-123,143

-   аналогічними за змістом показами ОСОБА_12 в якості підсудного в судових засіданнях при розгляді даної справи судом;

-   протоколом огляду місця події від 17.05.2009 року, де на території домоволодіння АДРЕСА_2, виявлено явні сліди злочину;

т. 3 а. с. 106

-   протоколом відтворення обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_12 на місті показав та вказав на обставини скоєння крадіжки майна ОСОБА_16

т. 3 а. с. 124

2.   По епізоду крадіжки 28 січня 2009 року майна з домоволодіння

гр. ОСОБА_17 вина ОСОБА_12 та ОСОБА_13

                                          підтверджується :

-   показаннями потерпілої ОСОБА_17 на досудовому слідстві, які досліджувалися згідно довідки-повідомлення щодо неї в судовому засіданні і яка пояснила, що в зимній період 2008-2009 року вона поїхала проживати до свого сина – ОСОБА_22, який проживав у с. Мар’янівка, Лисянського району, Черкаської області. Свій будинок по АДРЕСА_3, вона зачинила на замок. В березні 2009 року вона повернулась до себе додому, виявила, що зник телевізор «JVC» сірого кольору, а також покривало. Цивільний позов заявляти відмовилася.

т. 3 а. с. 52-52 зв.; 53

-   первинними показаннями ОСОБА_13 в якості підозрюваного і обвинуваченого, який пояснив, що 28 січня 2009 року протягом дня перебував в домоволодінні гр. ОСОБА_14, приблизно в 16 годин цього дня підійшов до ОСОБА_12, в розмові з ним повідомив, що в с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області по вулиці, назви якої він не знає, але знає, що вона знаходиться неподалік від приміщення Іваньківської лікарні, є  домоволодіння, на території якого розташований будинок і який можна пограбувати, так як там на той час ніхто не проживав, а сам будинок був в доглянутому стані. На пропозицію ОСОБА_12 погодився. Цього ж дня приблизно в 22 години вони спільно з ОСОБА_12 вийшли з домоволодіння ОСОБА_14, прибули до вказаного  будинку. Коли підійшли до калитки домоволодіння, помітили, що вона зачинена на  металеву задвижку і в будинку не горить світло. Після цього ОСОБА_12, відчинив задвижку. Потім ОСОБА_12 дістав з кишені своїх штанів зв’язку ключів, відімкнув навісний замок і вони проникли в середину будинку. У будинку виявили телевізор, вирішили його забрати, оскільки крім телевізора більше нічого цінного не було. Потім ОСОБА_12 в цій же кімнаті, де стояв телевізор, з дивану зняв покривало з зображенням оленів та квітів. У дане покривало поставили телевізор. Потім, загорнувши телевізор в покривало, винесли його на вулицю. Після чого перенесли телевізор в домоволодіння ОСОБА_14 Про те, що даний телевізор викрали, вони ОСОБА_14 нічого не говорили, а вона у них нічого не питала. Наступного ранку, а саме 29 січня 2009 року, коли прокинулись, ОСОБА_14 та ОСОБА_12 поїхали в смт. Маньківка, Черкаської області в районний суд, так як ОСОБА_12 мали судити за порушення адміністративного нагляду. Після того, як вони поїхали в смт. Маньківка, ОСОБА_13 вийшов в центр с. Іваньки, Маньківського району , Черкаської області, де на той час був  виїзний ринок, який в с. Іваньки кожний четвер. Там, на ринку, зустрів невідомого чоловіка, якому продав зазначений телевізор за 500 гривень.

т. 3 а. с. 60-61, 96-96 зв.

-   аналогічними за змістом показами ОСОБА_13 в якості підсудного  в судових засіданнях при розгляді даної справи судом;

-   первинними показаннями ОСОБА_12 в якості підозрюваного і обвинуваченого, який пояснив, що проживав з ОСОБА_14 та її колишнім співмешканцем ОСОБА_13 . 28 січня 2009 року до нього підійшов ОСОБА_13, сказав, що в с. Іваньки, Маньківського району, Черкаської області по вулиці, назви якої не знає, знаходиться неподалік від приміщення Іваньківської лікарні, є домоволодіння, в якому можна вчинити крадіжку, так як там ніхто не проживає, однак будинок перебуває в доглянутому стані. На пропозицію ОСОБА_13 ОСОБА_12 погодився. У той же день приблизно в 22 години вони спільно з ОСОБА_13, прийшли до вказаного домоволодіння. ОСОБА_12 за допомогою зв’язки ключів відчинив навісний замок на вхідних дверях, зайшли всередину будинку, звідки викрали телевізор, який поклали у покривало, яке взяли в тій же кімнаті, де знаходився телевізор. Після чого перенесли зазначений телевізор додому до ОСОБА_14 Про те, що викрали даний телевізор, вони ОСОБА_14 не говорили. Наступного дня ранку 29 січня 2009 року ОСОБА_12 разом з ОСОБА_14 поїхали в смт. Маньківка, Черкаської області в районний суд, так як ОСОБА_12 мали судити за порушення адміністративного  нагляду, а ОСОБА_13 залишився вдома. ОСОБА_12 арештували. Кули потім ОСОБА_13 дів викрадений ним  телевізор, ОСОБА_12 невідомо. Після того, як ОСОБА_12 повернувся з місць позбавлення волі, ОСОБА_13 повідомив йому, що даний телевізор він продав невідомому чоловікові, за яку суму – не сказав.

т. 3 а. с. 72-72 зв., 88-88 зв.;

-   аналогічними за змістом показами ОСОБА_12 в якості підсудного в судових засіданнях при розгляді даної справи судом;

-   протоколом огляду місця події від 30.03.2009 року, де на території домоволодіння АДРЕСА_3, виявлено явні сліди злочину

т. 3 а. с. 16

-   речовими доказами по справі : інструкцією до телевізора, а також гарантійним сертифікатом та телевізором «JVC» та протоколом їх огляду

т. 3 а. с. 31-32

- протоколом відтворення обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_13 на місці показав та вказав на обставини скоєння крадіжки майна ОСОБА_17

                    т. 3 а. с. 62

- протоколом відтворення обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_12 на місці показав та вказав на обставини скоєння крадіжки майна ОСОБА_17

                        т. 3 а. с. 73

3.   4.  5.   По епізоду розбійного нападу, вбивства і підпалу

                домоволодіння ОСОБА_18 10 січня 2009 року

                          вина ОСОБА_12 підтверджується:    

          - показаннями потерпілої ОСОБА_23 в судовому засіданні 30.11.2009 року і на досудовому слідстві, яка пояснила, що ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_12, була її матір»ю, вона мешкала одна за  адресою АДРЕСА_4. ОСОБА_23 в неї одна дочка. На вихідні вона постійно приїжджала до матері додому за вказаною адресою та допомагала по господарству. Мама була пенсіонером, підробляла ворожінням на картах. До неї ходили багато людей, яким вона надавала послуги з гадання. В основному до неї ходили місцеві мешканці. Вона брала за такі послуги в основному по 5 гривень. В основному вона приймала людей в літній кухні, однак від сусідів ОСОБА_23 відомо, що вона водила людей до себе в будинок, приймала їх на кухні. В неї були хронічні хвороби – туберкульоз костей хребта, гіпертонія, в останні 5 років вона  дуже погано ходила, в неї сильно боліли ноги, однак по господарству вона себе обслуговувала. Вона майже не готувала в кухні. Тобто майже  газовою плитою, яка знаходилась в неї у кухні, вона не користувалась. Однак газова плита в кухні працювала нормально. Крім того. в кухні знаходився конвектор, який постійно взимку працював. Ніяких електричних приладів у неї не було. В неї ми робили ремонт 3 роки тому. В останній раз ОСОБА_23 в неї була 07.01.2009 року, на Різдво. Вони з ОСОБА_24 побули до 18.30 годин, після чого поїхали до себе додому. Під час останньої розмови вона не говорила і не скаржилась, щоб хтось їй погрожував. ОСОБА_23 з мамою кожного дня розмовляла по телефону, по  міському номеру, останній раз ОСОБА_23 розмовляла з нею 10.01.2009 року в 19 годин. З нею говорили про загальне, про стан її здоров»я, вона ні на що не скаржилась, ні на кого. Говорила, що до неї  має прийти її сусідка ОСОБА_25.

         11.01.2009 року, приблизно в 00.50 годин до ОСОБА_23 зателефонувала сусідка ОСОБА_26, повідомила, що в ОСОБА_18 горить хата. ОСОБА_23 з чоловіком  одразу по телефону наказала їй, щоб вона перекрила центральний кран доступу газу в будинок, який знаходився на вулиці. Вона повідомила, що вже перекрила кран газу. ОСОБА_23 з чоловіком приїхали на місце приблизно через 10 хвилин, ще не  було ні міліції, ні пожежників. Пробились до будинку однак там дуже горіло в спальній кімнаті мами та  в кухні. Сусіди і ОСОБА_23 почали лити воду, однак вогонь не втухав. Потім, коли приїхали пожежники і потушили вогонь, виявили в спальній кімнаті при вході з кухні сильно обгорілий труп її матері. Потім ОСОБА_23 разом з чоловіком зайшли в будинок, там 1 кімната була майже не порушена пожежею. В зазначеній кімнаті,  як їй було відомо від матері, знаходилась схованка в серванті. ОСОБА_23 знайшла там гроші в сумі 14 000 гривень і 2000 доларів США. Ці гроші мати показувала, говорила , що це її збереження на поховання. ОСОБА_23 виявила після пожежі зазначені гроші у схованці і забрала їх. Крім того, ОСОБА_23 було відомо, що в матері , крім зазначених вище грошей, вдома, де саме, мати не говорила, зберігались гроші в сумі до 5000 гривень, оскільки вона свою пенсію майже не витрачала, а постійно відкладала. Також у кімнаті ОСОБА_23 виявила, що обстановка була порушена, були відчинені настіж шафи, перевернуті шкатулки, дверцята серванта були відчинені, одяг та інші речі знаходились на землі на підлозі. Були скинуті на землю в цій кімнаті, не пошкодженій пожежею , - ваза, салатниці. ОСОБА_23 повідомляла про це співробітникам міліції, які виїжджали на місце. ОСОБА_23 відомо, що в її матері у власності були : брошка з металу жовтого кольору, з великими червоними камінцями, брошка у вигляді квітки, типу ромашки. Ця брошка зберігалась в матері в залі, в серванті, у тій кімнаті, яка не була пошкоджена пожежею. Брошка вартістю 35 гривень. Також в тій же кімнаті в матері зберігалось намисто, на трил’яжу блакитній шкатулці. Намисто з штучних бусинок бежевого кольору, вартістю 50 гривень. Крім того в ОСОБА_23 наявні фотокартки з зображенням зазначеної брошки на одягу її матері - ОСОБА_18 Також у матері був набір з 3 кухонних ножів, довге лезо, полімерне руків’я темно - вишневого кольору. Після пожежі ОСОБА_23 виявила, що зникли ця брошка та намисто. З приводу інших цінностей, які були в матері, в основному вони зберігались в її спальній кімнаті, яка повністю після пожежі згоріла, тому чи зникли інші речі, чи були знищені пожежею, сказати не може. Внаслідок пожежі повністю згоріли кухня та спальна кімната, також були пошкоджені кіптявою інші кімнати і коридор, а також скло вікон будинку. Знищені пожежею газові прилади, хатнє обладнання, домашні меблі.

- показаннями свідка ОСОБА_28 в суді 01.12.2009 року і на досудовому слідстві, яка пояснила , що її домоволодіння знаходиться неподалік від бару «Асоль» у с.Іваньки, Маньківського району. За вказаною адресою мешкає з чоловіком - ОСОБА_29. На початку березня 2009 року, більш точної дати не пам»ятає, за парканом на вулиці біля криниці свого домоволодіння вона виявила кухонний ніж заводського виробництва, руків’я з полімерного матеріалу червоного кольору. Ніж довжиною приблизно 30 см., лезо середнє. ОСОБА_28 сприйняла цей ніж за свій, оскільки в них вдома був аналогічний ніж. Потім через кілька днів вона знайшла власне свій домашній ніж, який був більше зношений. Зрозуміла, що забрала з вулиці чужий ніж, тому викинула його назад на дорогу.

-     показаннями свідка ОСОБА_29 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, який дав показання, аналогічні показанням ОСОБА_30.

-     показаннями свідка ОСОБА_31 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, який пояснив, що він працював на «Таксі», на автомобілі «ДЕО - Ланос» сріблястого кольору.04.03.2009 року, приблизно в 16 годин його викликали до бару «Асоль» в с.Іваньки, Маньківського району. По приїзду до нього в автомобіль сів чоловік на ім’я ОСОБА_21, якого він знав наглядно, оскільки його кілька разів обслуговував. Попросив, щоб ОСОБА_31 відвіз його в с. Мала Маньківка, до якогось приватного будинку, потім повіз його в с. Кривець, де він шукав якусь жінку. В с.Мала ОСОБА_33 зустрічався з чоловіком похилого віку. В с.Кривець Олег забрав двох жінок, одну з яких звали «Олена». Потім ОСОБА_31 відвіз їх у с.Іваньки, де ОСОБА_33, вийшовши з ОСОБА_18 з автомобіля, пояснив, що з ОСОБА_31 розрахується дівчина, яка залишалась в ОСОБА_31 підвіз її до магазину біля клубу в с.Іваньки, вона вийшла, повідомила, що повернеться, щоб розрахуватись, однак так і не повернулась. Таким чином, ОСОБА_33 за послуги таксі заборгував ОСОБА_31 180 гривень. ОСОБА_31 раніше працював у с.Іваньки і знав, де мешкає ОСОБА_33. Наступного дня 05.03.2009 року ОСОБА_31 приїхав вранці до цього ОСОБА_33 додому і нагадав про борг за послуги «таксі». ОСОБА_34 повернути борг найближчим часом, протягом кількох днів. Крім того, 10 січня 2009 року в нічний час ОСОБА_31 від бару «Асоль» також забирав цього ж чоловіка на ім’я ОСОБА_34, також з ним був чоловік на ім’я ОСОБА_31 (в нього руде волосся), худорлявої статури, розмовляв на російській мові. ОСОБА_31 підвіз їх у м.Маньківку, де висадив їх на вул.Котовського. Приблизно через годину по виклику оператора ОСОБА_31 забрав цих чоловіків від вул. Котовського, відвіз на вулицю Будьоного. А потім повіз їх в с.Іваньки, чи одного з них, чи двох, не пам’ятає. Вони розрахувались з ОСОБА_31 одразу ж , гривнями. В них при собі в обох була велика сума грошей , були пачки грошей по 20, 50 гривень. У ту ж ніч, коли ОСОБА_31 привозив їх у с.Іваньки, біля школи бачив пожежну машину. ОСОБА_35 та ОСОБА_31 висадив у центрі села.

-     показаннями свідка ОСОБА_36 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, яка пояснила, що її син ОСОБА_37 перед Новим 2009 роком у м. Києві придбав «DVD» - програвач, який коштував більше 1000 гривень. Приблизно в лютому 2009 року, більш точної дати ОСОБА_36 не пам’ятає, її син ОСОБА_38 продав зазначений програвач ОСОБА_12 за 750 гривень( зі слів сина ОСОБА_37 ).

-     показаннями свідка ОСОБА_39 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, яка пояснила, що в грудні 2008 року, більш точної дати не пам»ятає, ОСОБА_38 з заробітків з м.Києва привіз «ДВД» - програвач, корпус чорного кольору. А на початку січня 2009 року, приблизно 10 чи 11 січня 2009 року приблизно в оі годині ночі брат ОСОБА_39 - ОСОБА_12 приїхав до них додому на таксі «Ланос» сірого кольору. ОСОБА_12 передав ОСОБА_40 гроші в сумі 130 гривень купюрами дві по 50, одна - 10 і дві по 20 гривень. Звідки в нього гроші, не говорив. У той же вечір ОСОБА_12 купив «DVD» - програвач у ОСОБА_38. За яку суму придбав, ОСОБА_39 невідомо. Остання бачила, як ОСОБА_12 забирав зазначений програвач. А потім приблизно в 3-4 години приїхав знову до них додому і забрав документи і коробку до зазначеного програвача. Потім ОСОБА_12 забрав в ОСОБА_39 з тих грошей , які давав, 30 гривень, а ОСОБА_39 знову дав 150 гривень купюрами по 150 гривень. Звідки він взяв гроші, ОСОБА_39 не говорив.

- показаннями свідка ОСОБА_41 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, який пояснив, що ОСОБА_18 була його тещею. З нею підтримував дуже добрі відносини, неприязне них стосунків з нею не було. На вихідні постійно з своєю дружиною ОСОБА_23 приїжджали до ОСОБА_18 додому в с.Іваньки, допомагали їй по дому, оскільки вона погано пересувалась, була інвалідом. ОСОБА_18 жила сама. Була на пенсії. Підробляла тим, що гадала на картах різним людям. Які суми брала за ці послуги, не говорила. До неї ходили мешканці села, а також приїжджали люди з м.Маньківки, які користувались її послугами з гадання. Вона ходила по селу, сама ходила в магазин, знала всіх мешканців села в обличчя. В неї ні з ким неприязних стосунків ніколи не було, оскільки вона була комунікабельною людиною. Вона товаришувала з багатьма жінками - пенсіонерами, товаришувала з сусідкою на ім’я ОСОБА_27. Останній раз ОСОБА_41 з дружиною були в ОСОБА_18 06.01.2009 року. Приїхали до неї приблизно в 16 годин, були з дружиною, сином, возили ОСОБА_18 вечерю. 11.01.2009 року, приблизно в 00.20 годин до них додому зателефонувала сусідка ОСОБА_27, яка повідомила, що в тещі горить будинок. Після чого вони викликали пожежну службу і одразу виїхали в с.Іваньки. По приїзду виявили пожежу, горів будинок, в основному горіла спальня, де спала ОСОБА_18, а також кухня. ОСОБА_27 перекрила центральний газ з зовнішньої сторони будинку, запаху газу чути не було. Вони не могли зайти в будинок, так як всередині була сильна пожежа, була висока температура. Коли приїхали, вхідні двері в будинок були відчинені настіж. Вікна були цілі. До приїзду пожежників ОСОБА_41 не заходив у будинок. Потім приїхали пожежники, які почали тушити вогонь. Коли потушили вогонь, через деякий час ОСОБА_41 зайшов у будинок, в спальні виявив сильно обгорілий труп тещі, ногами до кухні, вона лежала ближче до дверей. Сильно обгорілі місця були в спальні і в кухні. Майже не займані пожежею були дальня кімната, де знаходились шафа, диван, буфет, трил’яж і стіл. Була відчинена шафа, і всі шухляди знаходились на землі. Також були відчинені буфет і трил’яж. Шухляди буфету та трил’яжу також були вивернуті.

В кухні до зазначеної події були : конвектор, який звичайно постійно горів, постійно горів фитиль конвектора, також в кухні була газова плита, якою бабуся майже не користувалась, однак плита була в робочому стані, підключена до центральної газової труби. В спальній кімнаті звичайно був увімкнений телевізор, який постійно ввечері працював.

-     показаннями свідка ОСОБА_25 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, яка пояснила, що 11 січня 2009 року 00.50 годин в складі комісії ППЧ №16 м. Маньківка вона здійснила виїзд за адресою АДРЕСА_4, де мала місце пожежа. Після того, як силами ППЧ №16 була потушена пожежа, був виявлений обгорілий труп власниці будинку в кімнаті, ближній від кухні. Там же було встановлено, знаходився осередок пожежі. Обстановка в будинку була порушена частково: була вирвана плита печі в кухні, також у дальній кімнаті, яка майже не постраждала від пожежі, були відчинені витягнуті шухляди з серванта та шафи.

-     показаннями свідка ОСОБА_42 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, який пояснив, що 11 січня 2009 року, згідно вказівки чергового ППЧ №16 м. Маньківки, ОСОБА_42 спільно з іншими співробітниками було здійснено виїзд на пожежу за адресою АДРЕСА_4. По приїзду на місце було виявлено, що горить житловий будинок, поряд на вулиці знаходились місцеві мешканці. Вхідні двері були відчинені, в домоволодінні по приїзду було багато диму. Пожежа була в кухні та в кімнаті, ближній від кухні. Після чого ОСОБА_42 та інші особи почали тушити пожежу. Після чого виявили обгорілий труп людини в кімнаті біля кухні, ногами в напрямку кухні. Осередок пожежі знаходився в спальній кімнаті, де було виявлено труп людини, оскільки там було багато обгорілих предметів - ліжка, шафи. В кухні була зірвана газова плита. Біля вікна кухні знаходився конвектор, який не був ушкоджений. Прохідна кімната та друга кімната були не ушкоджені пожежею. Тільки закопчені. У другій кімнаті була відчинена шафа, одяг вивернутий на підлогу. Також під вікном стояв комод, шухляди якого були вивернуті, на підлозі біля комоду лежали якісь речі.

- показаннями свідка ОСОБА_26 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, яка пояснила, що ОСОБА_18 була її сусідкою, з нею підтримувала добрі відносини, товаришувала. ОСОБА_18 мешкала сама. Раз на тиждень до неї приїжджала її дочка. ОСОБА_18займалась гаданням на картах. На Різдв’яні свята вона відмовлялась гадати, також відмовлялась гадати, коли до неї приходили пізно ввечері. Останній раз ОСОБА_26 бачила її 08.01.2009 року, ОСОБА_18 скаржилась, що в неї погані замки на вхідних дверях. 10.01.2009 року приблизно в 16 годин, ОСОБА_26 бачила через паркан, що в ОСОБА_18 вдома горіло світло. Також світло в ОСОБА_18 горіло ще в 22 години. В нічний час 11.01.2009 року її розбудили її діти, які ходили на дискотеку, повідомили, що в ОСОБА_18 щось горить. Коли ОСОБА_26 вибігла на вулицю, виявила, що в будинку ОСОБА_18 пожежа. Після чого ОСОБА_26 перекрила центральний газовий кран з вулиці на будинку ОСОБА_18 та зателефонувала родичам ОСОБА_18 Потім позбігались сусіди, приїхали пожежники, які почали тушити вогонь. Під час пожежі ОСОБА_26 в домоволодіння ОСОБА_18 не заходила, оскільки із - за вогню в домоволодіння зайти було неможливо. Зі слів ОСОБА_18, ОСОБА_26 було відомо, що до ОСОБА_18 ходили мешканці села, яких ОСОБА_18 називала наркоманами - ОСОБА_18 та ОСОБА_31, які жили в ОСОБА_14. ОСОБА_18 говорила, що боїться їх,тому брала з них за гадання символічну платню. Чи були в ОСОБА_18 з цими чоловіками конфлікти, вона ОСОБА_26 не повідомляла. Говорила, що в основному гадала їм, чи їх посадять у тюрму, чи ні.

-  показаннями свідка ОСОБА_43 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, яка пояснила, що 08 березня 2009 року вона знаходилась по місцю проживання свого співмешканця ОСОБА_44 за адресою с АДРЕСА_7. Приблизно в 17 годин до ОСОБА_44 додому прийшли ОСОБА_14 та ОСОБА_12, а також ОСОБА_45. Разом з ними прийшли також ОСОБА_46, ОСОБА_47, жінка на прізвисько «ОСОБА_53». Вони прийшли привітати ОСОБА_43 з святом 8 березня. ОСОБА_12 та ОСОБА_14 подарували ОСОБА_43 брошку з металу жовтого кольору з червоним камінням. Звідки вони взяли цю брошку, вони не говорили. Брошку ОСОБА_43 в руки особисто передавав ОСОБА_12. Після чого вони всі разом сіли за стіл , де хлопці і дівчата вживали спиртні напої. Через деякий час між «ОСОБА_53» та ОСОБА_12, а також ОСОБА_14 і ОСОБА_47 виникла сварка, з якої причини, ОСОБА_43 не пам’ятає. ОСОБА_44 всіх по виганяв на вулицю. Після чого всі розійшлись, а залишились лише ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_47. ОСОБА_12 попросив у ОСОБА_43 її мобільний телефон покористуватись. Однак остання йому відмовила. Тоді ОСОБА_12 попросив мобільний телефон у ОСОБА_44, сказав, що через годину повернеться і принесе мобільний телефон. Він пішов з дому від ОСОБА_44 приблизно в 20.30 годин. ОСОБА_43 телефонувала йому через годину, однак ОСОБА_12 не брав трубку. Він повернувся приблизно в 23 години, разом з ним прийшов ОСОБА_13. ОСОБА_13 , коли прийшов, був у стані сп’яніння, а також збентежений. А ОСОБА_12 був веселий, повернув ОСОБА_44 його мобільний телефон, також витягнув з своєї кишені і показав присутнім мобільний телефон «Нокіа», корпус сірого кольору, де він його взяв, не говорив, ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_43 та ОСОБА_44 помінятись телефонами, пропонував цей телефон, який їм показав. Однак останні відмовились мінятись. Також ОСОБА_13 з собою приніс пляшку полімерну двохлітрову самогону. Присутні почали розпивати цей самогон. Потім приблизно через годину ОСОБА_44 почав говорити їм, щоб вони розходились по домах. ОСОБА_13 забрав горілку і пішов, ОСОБА_12 та ОСОБА_14 пішли пізніше, ОСОБА_47 ночував у ОСОБА_44 Наступного дня ОСОБА_43 бачила ОСОБА_14 в сільраді . Брошку, яку ОСОБА_14 та ОСОБА_12 їй подарували 8 березня 2009 року, ОСОБА_43 зберігала в себе вдома, а 22 травня 2009 року зазначену брошку  добровільно видала співробітникам міліції, які склали з даного приводу відповідний протокол.

-      показаннями свідка ОСОБА_44 в суді 01.12.2009 р. і на досудовому слідстві, який пояснив, що 10 січня 2009 року ввечері він приходив додому до ОСОБА_14. Там були ОСОБА_46, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ще інші невідомі особи. Вони вживали спиртні напої. Приблизно в 20 годин ОСОБА_44 повернувся до себе додому. Через кілька днів після цього від мешканців села ОСОБА_44 стало відомо, що по вул. Леніна в с Іваньки, Маньківського району, згоріла хата і жінка похилого віку.

08 березня 2009 року ОСОБА_44 знаходився у себе вдома, разом з ОСОБА_43.

Приблизно в 16 годин до нього додому прийшли ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_45. Перед ними до ОСОБА_44 прийшли ОСОБА_39 на прізвисько «ОСОБА_53», ОСОБА_46, ОСОБА_13 на прізвисько «ОСОБА_54», ОСОБА_47. Разом вони вживали спиртні напої, потім між присутніми виник конфлікт. ОСОБА_44 вигнав їх всіх з свого домоволодіння, залишились лише ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_47, ОСОБА_43. Коли тільки ОСОБА_14 та ОСОБА_12 прийшли до ОСОБА_44 додому, вони подарували ОСОБА_43 брошку з металу жовтого кольору, з червоними камінцями зверху. Звідки вони взяли цю брошку, вони не говорили. Під час подальшого відпочинку ОСОБА_12 попросив у ОСОБА_44 мобільний телефон «Нокіа 2300», сказав, що кудись відійде і через годину поверне телефон. ОСОБА_12 пішов у напрямку центра села, а ОСОБА_44 та ОСОБА_47 пішли в магазин біля їдальні Цукрового заводу, потім повернулись додому до ОСОБА_44 ОСОБА_12 повернувся до ОСОБА_44 додому на початку 23-ї години, разом з ОСОБА_13. З собою принесли двохлітрову пляшку самогону. Пляшка з -під «Пепси - Коли». Потім ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_44 обмінятись мобільними телефонами. При цьому показав мобільний телефон «Нокіа 1110 і» корпус сірого кольору, ОСОБА_44 відмовився обмінюватись телефонами. ОСОБА_12, одразу, коли прийшов, повернув ОСОБА_44 його мобільний телефон. Потім ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13 пішли від ОСОБА_44, в нього вдома залишився ночувати лише ОСОБА_47 Крім того, пізніше , точної дати не пам’ятає , в присутності ОСОБА_44 співробітниками міліції було вилучено в ОСОБА_43 брошку, яку їй 08 березня 2009 року подарували ОСОБА_14 та ОСОБА_12.

- показаннями свідка ОСОБА_48 на досудовому слідстві, дослідженими за її заявою в судовому засіданні, яка пояснила, що мешкає по АДРЕСА_8. її город межує з городом ОСОБА_14, яка мешкає по АДРЕСА_1. Наприкінці березня 2009 року, більш точної дати не пам’ятає, ОСОБА_48 скородила свій город граблями. На відстані приблизно 2,5 м. від межі з городом ОСОБА_14 з правої сторони вона знайшла в городі намисто з бусинок грязно - білого кольору, намисто було порване. ОСОБА_48 його забрала, зберігала в себе вдома. В травні 2009 року зазначене намисто було вилучено в ОСОБА_48 співробітниками міліції.

                    т. 2 а. с. 102

- первинними показаннями ОСОБА_12  в якості обвинуваченого, який пояснив, що 10 січня 2009 року він знаходився в себе вдома за адресою с.Іваньки, Маньківського району, АДРЕСА_1, разом з ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_44, ОСОБА_49, ОСОБА_50. Приблизно в 21 години між ОСОБА_12 та ОСОБА_13. відбулась розмова з приводу того, що необхідні гроші. ОСОБА_12 сказав, що знайде гроші, після чого пішов до бабусі, яка гадала, мешкала неподалік на відстані приблизно 100- 150 метрів від місця проживання ОСОБА_12, з метою крадіжки грошових коштів, оскільки знав, де в жінки зберігаються гроші, біля газової плити в кухні в шухляді. Коли ОСОБА_12 прийшов до домоволодіння, постукав у вікно, попросився у власниці погадати, вона впустила його в будинок, провела в кухню. Наказала її чекати, а сама пішла до кімнати, щоб взяти карти. А ОСОБА_12 відкрив шухляду, звідки забрав пачку грошей 5000 гривень. Власниця щось почула і вийшла в кухню. Коли ОСОБА_12 намагався вийти в двері, власниця домоволодіння схопила його за одяг, він обернувся і штовхнув її, вона впала в кімнату, де знаходився телевізор. Жінка впала і не вставала. ОСОБА_12 підійшов до неї, вона ще дихала. Після чого ОСОБА_12 пішов по іншим кімнатам, шукав цінності в шухлядах, полках. Забрав намисто по типу коралу і брошку з червоним камінням, а також кухонний ніж з червоною ручкою. Потім вирішив, що жінка померла, оскільки вона не рухалась, не дихала, відкрив газовий кран над плитою і газові конфорки на плиті, щоб подумали, що жінка задихнулась від газу, після чого вийшов з будинку.

                    т. 2 а. с. 39-52,

                        т. 2 а. с. 99,

                        т. 2 а. с. 181-182

- протоколом огляду місця події від 11.01.2009 року , де на території домоволодіння АДРЕСА_4, мала місце пожежа і виявлено труп
ОСОБА_18

                    т. 2 а. с. 109-116

- протоколом виїмки від 22.05.2009 року, під час якої в ОСОБА_43 було вилучено
брошку з металу жовтого кольору з червоним камінням.

                    т. 2 а. с. 104

-  протоколом виїмки від 22.05.2009 року , під час якої в ОСОБА_48 вилучено намисто.

                    т. 2 а. с. 101

- протоколом виїмки від 28.05.2009 року, під час якої в ОСОБА_23 вилучено
фотокартку з зображенням ОСОБА_18

                    т. 5 а. с. 39

- протоколом пред’явлення для впізнання, під час якого потерпіла ОСОБА_23 серед пред’явлених речей впізнала брошку, яка належала її матері ОСОБА_18

                    т. 5 а. с. 43

- протоколом пред’явлення для впізнання, під час якого потерпіла ОСОБА_23 серед пред’явлених речей впізнала намисто, яке належало її матері ОСОБА_18

                    т. 5 а. с. 44

- речовими доказами по справі: - брошкою з металу жовтого кольору з червоним
камінням, намистом, фотокарткою та протоколами їх огляду.

                    т. 5 а. с. 40, 46-47

-   висновком судово-медичної експертизи № 040/358 від 27.05.2009 року, згідно якого смерть гр. ОСОБА_18, 1937 року народження, настала внаслідок гострого отруєння оксидом вуглецю, про що свідчить яскраво-червоне забарвлення залишків внутрішніх органів та м’язів, дрібні крововиливи під залишками легеневої плеври, значна кількість кіптяви на слизовій оболонці трахеї бронхів.

Гр. ОСОБА_18 за життя знаходилась в середовищі пожежі. Цей висновок підтверджується наявністю кіптяви на слизовій оболонці дихальних шляхів та яскраво-червоним забарвленням залишків внутрішніх органів та м’язів.

При судово медичному дослідженні виявлено ознаки перебування тіла в осередку пожежі, про що вказують «поза боксера», обвуглення голови, тулуба, кінцівок – дані тілесні ушкодження утворились можливо посмертно від дії високої температури.

Будь-яких інших тілесних ушкоджень при судово-медичному дослідженні не виявлено.

Пошкоджень, які вказують на можливу боротьбу чи самозахист, при дослідженні трупа й одежі не виявлено.

Враховуючи характер розвитку ранніх трупних явищ та відсутність пізніх трупних явищ, й дані, що вказані  в постанові, можна припустити, що смерть гр. ОСОБА_18 могла настати за 2-3 доби до початку судово-медичного дослідження.

При судово-токсилогічному дослідженні в крові трупа етиловий, метиловий, пропілові, бутилові та амілові спирти не виявлено.

Смерть ОСОБА_18 могла настати в час та при обставинах, вказаних обвинуваченим ОСОБА_12 під час відтворення обстановки і обставин події.

                    т. 4 а. с. 155-157

-   висновком пожежно-технічної експертизи № 5/59 від 27.07.2009 року , згідно якого : осередок пожежі знаходився в спальній кімнаті, де знаходився труп ОСОБА_18, домоволодіння АДРЕСА_4. Найбільш імовірним джерелом запалювання під час зазначеної пожежі являвся відкритий вогонь. Причиною виникнення пожежі в домоволодінні АДРЕСА_4, являється внесення стороннього джерела запалювання із зовні.

                              т. 4 а. с. 143-147

-   протоколом відтворення обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_12 на місці показав та вказав на обставини скоєння розбійного нападу на ОСОБА_18, а також подальшого вбивства ОСОБА_18

т. 2 а. с. 55-96

-   висновком судової товарознавчої експертизи від 24.08.2009 року, згідно якого вартість нанесеного збитку внаслідок пошкодження від пожежі житлового будинку АДРЕСА_4, Черкаської області, становить 42469 гривень.

т. 4 а. с. 190-202

                           6. 7. 8. По епізоду розбійного нападу, вбивства і підпалу

                          домоволодіння  ОСОБА_15 8 березня 2009 року

                           вина ОСОБА_51 та ОСОБА_13 підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_52 в судовому засіданні 30.11.2009 року і на досудовому слідстві, яка  пояснила, що 08.03.2009 року, приблизно в 11.15 годин вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_53 та двома дочками ОСОБА_54 і ОСОБА_55 на власному автомобілі ВАЗ - 2104 їздили в гості до її матері ОСОБА_15, яка проживає в с Іваньки, Маньківського району, Черкаської області. Приїхавши до неї додому, а її домоволодіння знаходиться в АДРЕСА_5, вони зайшли до будинку ОСОБА_15, де привітали її із святом. Після цього сіли за стіл і відпочивали до 15.45 годин. Сестра ОСОБА_52 - ОСОБА_56 пішла додому приблизно в 15.15 годин. Після цього, приблизно в 15.50 годин, ОСОБА_52 з чоловіком та дочками поїхали до себе додому. Коли виходили з будинку, там всі речі були складені і все було прибрано, оскільки ОСОБА_15 завжди підтримувала в будинку чистоту та порядок. Також ОСОБА_15 у той день була одягнена в светр білого кольору, темного кольору спідницю та на голові в неї була хустинка з вишитими на ній різними візерунками, в вухах в неї були золоті сережки у вигляді троянди, в центрі якої камінчик червоного кольору, на даній сережці було приєднано петлю з допомогою якої застібалася дана сережка. Дані сережки ОСОБА_52 їй придбала ще в 1985 році. Після цього вони відвезли додому племінника ОСОБА_55 та поїхали до себе додому в с Молодецьке, Маньківського району. Приблизно в 20.55 годин ОСОБА_52 попросила свою дочку ОСОБА_55 з мобільного телефонну зателефонувати до ОСОБА_15 Зателефонувавши, дочка сказала, що ОСОБА_15 сказала їй по телефонові тільки «Привіт» і зв'язок перервався. Після цього ОСОБА_52 особисто кілька разів намагалась додзвонитись до своєї матері ОСОБА_15, але її телефон знаходився по за зоною досяжності. Додзвонилась ОСОБА_52 тільки близько 22.30 години, але, почувши один гудок вирішила перервати дзвінок, щоб не турбувати свою матір. Наступного дня - 09.03.2009 року, в 08.15 годин ОСОБА_52 зателефонувала на мобільний телефон своєї матері ОСОБА_15С, однак її телефон був поза зоною досяжності. Після цього, приблизно в 10.00 годин до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_57 і повідомила, що з будинку ОСОБА_15 йде дим. Приблизно через 10 хвилин зателефонувала двоюрідна сестра ОСОБА_32 , сказала щоб ОСОБА_52 їхала в с Іваньки, оскільки ОСОБА_15  загинула.

Своїй матері ОСОБА_52 подарувала рік тому мобільний телефон «Нокіа 1110 і», зі стартовим пакетом «Діджус», номер телефону НОМЕР_1.

У матері при собі був гаманець з матеріалу коричневого кольору, з візерунком у вигляді лепестків, в неї при собі були гроші в сумі 8 гривень, оскільки напередодні вона віддала ОСОБА_52 всі свої збереження, які в неї були.

-     показаннями потерпілої ОСОБА_56 в судовому засіданні 30.11.2009 року і в якості свідка на досудовому слідстві, яка  дала показання, аналогічні
показанням потерпілої ОСОБА_52

                    т. 1 а. с. 66, 131

- показаннями свідка ОСОБА_31 в суді 1.12.2009 року і на досудовому слідстві, викладеними вище за попереднім епізодом;

- показаннями свідка ОСОБА_43 в суді 1.12.2009 року і на досудовому слідстві, викладеними вище за попереднім епізодом;

- показаннями свідка ОСОБА_44 в суді 1.12.2009 року і на досудовому слідстві, викладеними вище за попереднім епізодом;

- первинними показаннями  ОСОБА_12 в якості підозрюваного і обвинуваченого який пояснив, що 08.03.2009 року з ранку вони з ОСОБА_14 та ОСОБА_13 святкували свято "8 березня", з ними відпочивав ОСОБА_45. Він у той день приїхав до них в гості. ОСОБА_45 є чоловіком сестри ОСОБА_12 - ОСОБА_58. Вони відпочивали приблизно до 12 годин, після чого пішли до нашого спільного знайомого -ОСОБА_44, мешкає в с.Іваньки, мешкає в напрямку повороту на м.Тальне. До ОСОБА_44 пішли разом, окрім ОСОБА_13, який залишився вдома, бо був п’яний. У ОСОБА_44 вони вживали спиртні напої - горілку, відпочивали в нього приблизно до 19 годин - початку 20 години. Потім ОСОБА_12 сам пішов до себе додому, ОСОБА_14 залишилась в ОСОБА_44 вдома, так як була п’яна. Коли ОСОБА_12 прийшов до себе додому, розбудив ОСОБА_12, запропонував йому піти до ОСОБА_44 відпочивати. Він сказав, що горілки немає, запропонував піти взяти горілки. Він сказав, що підуть до баби, яку знав ОСОБА_13, він постійно раніше в неї брав горілку. По дорозі, коли ми підходили до домоволодіння бабки, ОСОБА_13 сказав, що пошукають в баби гроші. Коли зайшли в двір, ОСОБА_13 постукав у вікно, бабка вийшла з хати, відчинила двері, після чого ОСОБА_13 схопив її за горло і потягнув до хати, у кімнату першу при вході. Він сказав ОСОБА_12 зачинити двері і шукати гроші. ОСОБА_12 шукав гроші по всій хаті, під диванами, за картинами, в шафах, у баби було дві кімнати і кухня, ОСОБА_12 шукав в обох кімнатах і в кухні. ОСОБА_13 у цей час сидів у кімнаті, першій при вході, вони сиділи то на підлозі, то на ліжку, він тримав її, за що він її тримав, ОСОБА_12 не бачив, питався в неї, де гроші. Вона казала різні місця, ОСОБА_12 ходив туди , де вона казала, однак грошей не було. ОСОБА_12 не бачив, чи бив ОСОБА_13 бабку, чи не бив, бо він біля нього не стояв. Також вона сказала, що гроші у врем’янці, в банці під мішками. ОСОБА_12 зайшов у врем’янку, однак грошей не знайшов, повернувся і сказав, що там грошей немає. Тоді вона запропонувала показати. Вони всі втрьох зайшли у врем’янку, при вході наліво і одразу на право стояли два мішки, вона показала на мішки, сказала, що під мішками в отворі. ОСОБА_12 не знайшов там грошей, після чого ОСОБА_13 повів її назад до хати, ОСОБА_12 прикрив кухню і також зайшов до хати. ОСОБА_13 пішов з нею у кімнату, де вони сиділи - першу при вході, а ОСОБА_12 почав дивитись у веранді. З веранди зайшов у кімнату, побачив, що бабка лежала в кімнаті на підлозі, при вході біля дверей, ногами до вікна, головою до середини кімнати. ОСОБА_13 сказав, що задушив бабку. Вона лежала, не рухалась. Вони ще подивились гроші, однак ніде не було. ОСОБА_13 взяв горілку за шафою у другій кімнаті. ОСОБА_13 почав обливати бабку і всю хату горілкою, а ОСОБА_12 майже вийшов з будинку, також ОСОБА_13 кинув на бабку якесь рядно, після чого підпалив сірниками. Після чого вони пішли до ОСОБА_44 додому. По дорозі ОСОБА_13 показав ОСОБА_12 мобільний телефон «Нокіа» корпус сірого кольору. ОСОБА_12 подивився на рахунок, там було десять рублів, після чого ОСОБА_12 виключив мобільний телефон, там стояла картка «Діджус». Картка була разом з телефоном, з цього телефону вони нікуди не дзвонили. ОСОБА_12 забрав цей телефон. До ОСОБА_44 ми прийшли вночі, о котрій годині, не пам’ятає. ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_44 цей мобільний телефон, який вони взяли в бабки, запропонував поміняти на його телефон «Нокіа», ОСОБА_12 проказував ОСОБА_44 цей мобільний телефон, який вони взяли в баби, однак той відмовився його брати, звідки в ОСОБА_12 цей мобільний телефон, ОСОБА_44 не питав. Також з хати ОСОБА_13 забрав пляшку самогону - в капроновій пляшці, 1,5 чи 2 літрову. У ОСОБА_44 вони ще вживали горілку, пили ОСОБА_12, ОСОБА_44, хлопець на ім’я ОСОБА_45, а також ОСОБА_13. Також на стільці біля столу бабка сказала, що гроші в гаманці. У другій кімнаті настільці вони виявили гаманець жіночий, ОСОБА_12 відкрив, там були гроші 8 гривень, забрав гаманець разом з грішми. Потім гаманець ОСОБА_12 викинув на город, по дорозі до ОСОБА_44, точне місце знає наглядно. На гроші він у барі «Асоль» купив пляшку пива, а вранці купив
пачку цигарок "Бонд синій" в сільському магазині. В ОСОБА_44 вони відпочивали до котрої,    години, не пам’ятає, так як вжили горілку , і ОСОБА_12 сильно сп’янів, як добрався додому, не пам’ятає. Про те, що вони залізли в хату до бабки, сказав тільки ОСОБА_12, своїй співмешканці в цей же день, сказав, що «ОСОБА_13 (ОСОБА_13) убив бабку». Телефон , який  забрали з хати бабки, був постійно при ОСОБА_12 А вранці наступного дня ОСОБА_12 сховав його під килимом біля ліжка. Про те, що ОСОБА_13 має вбити бабку, він ОСОБА_12 про даний факт перед тим, як зайти до хати, не повідомляв, конкретно хто що буде робити з ОСОБА_13 перед тим, як зайти до бабки, не домовлялись. По дорозі до бабки з ОСОБА_13 практично не говорили, ОСОБА_13 був випивший, ОСОБА_12 також був п’яний

                    т. 1 а. с. 159, 244-246

-   протоколом явки з повинною ОСОБА_12, де останній дав показання, аналогічні вищевикладеним

т. 1 а. с. 136

- первинними показаннями ОСОБА_13  в якості підозрюваного  і обвинуваченого, який пояснив, що 6 березня 2009 року, коли він разом з ОСОБА_12 приблизно в 14 годин, повертались до себе додому, щоб вжити спиртне, зустріли ОСОБА_59, який почав говорити ОСОБА_12, що той заборгував 180 гривень таксисту, і якщо він не поверне даний борг на протязі 3 діб, в нього будуть проблеми. ОСОБА_12 дійсно заборгував таксисту таку суму, так як їздив на таксі в борг. Після вищевказаної розмови вони пішли додому, де почали розпивати спиртне. Під час розпиття спиртного ОСОБА_12 почав питати в ОСОБА_13, кого в с.Іваньки можна пограбувати, щоб отримати гроші і потім віддати борг, при цьому розмова йшла з такою умовою, що особу, яку вони мали пограбувати, потрібно було вбити, щоб вона їх не впізнала. ОСОБА_12 говорив, що можливо не потрібно буде когось вбивати. Проте ОСОБА_13 сказав, що якщо не будуть убивати людину, яку будуть грабувати, то ОСОБА_13 з ним не піде, так як дана особа на них повідомить в міліцію. Тоді ОСОБА_12 погодився і сказав, що дійсно, після того, як пограбують когось, його необхідно вбити. Тому ОСОБА_13 погодився піти разом з ОСОБА_12 Під час розмови ОСОБА_12 неодноразово питав у ОСОБА_13, кого можна пограбувати і вбити. ОСОБА_13 відповів, що не знає, кого можна таким чином пограбувати. Тоді ОСОБА_12 почав говорити, що потрібно пограбувати ОСОБА_60, в якого купували спирт. ОСОБА_13 відразу почав говорити, що до даного чоловіка не потрібно йти, так як в нього вдома є малі діти, внуки. Проте ОСОБА_12 мав намір сам йти, і ОСОБА_13 його відмовляв від даної пропозиції, точніше грабувати і вбити ОСОБА_60 Наступного дня, тобто 7 березня 2009 року ОСОБА_13 пішов до ОСОБА_15 додому по горілку. Знав, що дана жінка проживає одна і продає самогонку, якщо її хтось просить. В даної жінки він колись двічі купував самогонку. Зранку приблизно в 9 годин він прийшов що ОСОБА_15 і попросив її продати пляшку горілки. Вона погодилась і налила йому в скляну пляшку самогонки, за це ОСОБА_13 дав їй 5 гривень. Після чого ОСОБА_13 повернувся додому і запропонував ОСОБА_12 пограбувати саме ОСОБА_15, оскільки вона жила сама і торгуючи самогонкою, напевно мала гроші в своєму будинку. ОСОБА_12 погодився, проте коли вони мали іти грабувати ОСОБА_61, вони не обговорювали.

8   березня   2009   року   зранку   ОСОБА_13   разом   з   ОСОБА_12   здали металобрухт і отримали 21 гривню. На ці гроші знову купили 0.5 л. спирту і закуску, після чого повернулись додому і почали вживати спиртне. В той час, коли прийшли додому, в них в будинку був ОСОБА_62, який спиртне пив разом з ними. Від вжитого спиртного ОСОБА_13 сп'янів і ліг спати. А ОСОБА_12, ОСОБА_14. та ОСОБА_62 пішли до ОСОБА_44 святкувати 8 Березня. Приблизно в 19 годин, його розбудив ОСОБА_12 і сказав, щоб він збирався йти до ОСОБА_15  ОСОБА_13 розумів, що вони повинні піти пограбувати  останню, і після того, як викрадуть гроші, її потрібно і буде вбити. З дому вони взяли рукавиці, які одягнули перед тим, як зайти в будинок ОСОБА_15, щоб не залишити своїх відбитків пальців. Коли прийшли до будинку ОСОБА_15,   ОСОБА_13   постукав   у   вікно.   Через   хвилину   побачив,   як ОСОБА_15 виглянула на вулицю через вікно і побачивши його, відчинила двері. Коли вона відчинила двері , ОСОБА_13 відразу штовхнув її рукою в плече. Вона не втрималась на ногах і впала на підлогу. Тоді ОСОБА_13 разом з ОСОБА_12 за руки затягнули ОСОБА_15 всередину будинку. ОСОБА_13 почав говорити до останньої, щоб вона віддала гроші. ОСОБА_15 почала говорити, що в неї немає грошей.  Тоді  ОСОБА_12  почав ходити  по  кімнатах  і  шукати  гроші,  при  цьому перекидав різні речі. А ОСОБА_13 тримав ОСОБА_15, щоб вона не вставала. ОСОБА_12 не знайшовши грошей, підійшов до неї і ногою вдарив по тулубу. І почав вимагати, щоб вона сказала, де лежать гроші. Потім ОСОБА_15 сказала, що гроші лежать  в  літній  кухні.   Після  чого   ОСОБА_12   пішов  в  літню  кухню  і  відразу повернувся, так як вона була зачинена. ОСОБА_15 сказала, де лежать ключі від даного приміщення, і сама сказала, яким ключем потрібно відімкнути замок. Через кілька хвилин ОСОБА_12 знову повернувся і сказав, що він не знайшов там грошей. При цьому він був дуже розлючений і відразу ногою вдарив її ще раз по тулубу і сказав, що вона зараз все розповість. Після чого присів біля ОСОБА_15, яка весь час лежала на підлозі і яку  тримав ОСОБА_13, взяв її ліву руку і, запаливши запальничку, почав палити її вказівний палець. ОСОБА_15 почала кричати і благати, щоб вони перестали її мучити , при   цьому сказала, що під мішком в літній кухні потрібно підкопати землю, і там лежать гроші. Після чого ОСОБА_12 пішов знову в літню кухню шукати гроші. Через кілька хвилин повернувся і знову сказав, що грошей він не знайшов, знову вдарив ОСОБА_15 по тулубу. Остання почала говорити, що вона сама покаже, де лежать гроші. Після чого  вони вдвох,  тримаючи  ОСОБА_15  під руки,  завели її в літню кухню. ОСОБА_15 вказала на землю і сказала, що там потрібно копати. ОСОБА_12 почав копати, але земля була дуже твердою і копати її було неможливо. Зрозумівши, що  ОСОБА_15 їх обманює, вони її завели в будинок і кинули на підлогу. Остання  опору не чинила, тому вони вдвох почали шукати гроші в будинку. ОСОБА_12 в одній з кімнат знайшов чорний гаманець і сказав, що в ньому лише 7 гривень. Більше грошей в будинку не знайшли. Тоді вирішили йти додому і так, як раніше домовились не залишати особу, яку пограбують, в живих, ОСОБА_13 підійшов до ОСОБА_15 і руками почав її душити. Він приблизно 1-2 хв. руками стискав шию ОСОБА_15, остання взагалі не чинила ніякого опору. ОСОБА_12 в цей час стояв неподалік від ОСОБА_13 і бачив, як той душив потерпілу. Коли ОСОБА_13 перестав душити, ОСОБА_12 почав говорити, щоб ОСОБА_13 зняв з вух ОСОБА_15 золоті сережки. ОСОБА_13, взявши рукою сережку, яка була у вусі ОСОБА_15 вирвав її і таким чином,  зірвав з вух вищевказані сережки, які потім поклав собі в кишеню. Після чого він почав з шафи діставати одяг, який висів на плечиках, кидав на тіло ОСОБА_15, так як вирішив спалити тіло і знищити всі сліди пограбування. Коли ОСОБА_13 викидав одяг, ОСОБА_12 продовжував шукати гроші. Коли ми шукали гроші, знайшли горілку, самогонку, яка стояла в шафі в пластикових пляшках  місткістю по 2л. кожна, а також в одній трьохлітровій банці. Пляшок було приблизно 5. Одну пляшку вони вирішили взяти для себе, щоб потім випити дане спиртне, а решту вилили на тіло ОСОБА_15 і на підлогу, де вона лежала, щоб вона повністю згоріла.   Після того, як вилили горілку, ОСОБА_13 сказав ОСОБА_12, щоб той підпалив одяг, так як в ОСОБА_13 не було сірників. ОСОБА_12 запальничкою, якою палив пальці ОСОБА_15, підпалив одяг, під яким лежало тіло ОСОБА_15 Коли вогонь почав розгоратись, вони вийшли з будинку і пішли до ОСОБА_44, де була ОСОБА_14 продовжувати святкувати 8 Березня. Також ОСОБА_12 в будинку знайшов мобільний телефон з корпусом сірого кольору, який на той час працював. Даний телефон він забрав собі, де він потім його дів , ОСОБА_13 невідомо. Сережки вони вирішили продати. Прийшовши до ОСОБА_44, знову почали вживати спиртне. Від вжитого спиртного ОСОБА_13 сильно сп'янів. Приблизно в 23 години 30 хвилин ОСОБА_12 і ОСОБА_14 пішли додому. ОСОБА_13 пішов слідом. Зранку наступного дня, приблизно в 9 годин, 9 березня 2009 року до них приїхали працівники міліції і сказали, щоб вони одягались, так як хочуть з ними поговорити. Коли ОСОБА_13 одягався, сережки сховав під килимом біля свого ліжка.

         т.1 а. с. 165-166,252-253

- протоколом явки з повинною ОСОБА_13, де останній дав показання, аналогічні вищевикладеним

т.1 а с.135

-     протоколом огляду місця події від 09.03.2009 року , де на території домоволодіння АДРЕСА_5, мала місце пожежа і виявлено труп ОСОБА_15 з ознаками насильницької смерті

т.1 а. с.7-57

- актом про пожежу за адресою АДРЕСА_5, згідно якого причиною пожежі є підпал

т.1 а. с.59

- протоколом огляду трупа ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_14

  т.1 а.с.64

-     протоколом обшуку по місцю проживання ОСОБА_13., за адресою АДРЕСА_1

- протоколом виїмки від 14.03.2009 року, під час якої в ОСОБА_14 по місцю проживання за адресою с.Іваньки, Маньківського району, АДРЕСА_1, було вилучено мобільний телефон «Нокіа 1110 і»  з корпусом сірого кольору з чіп-карткою стартового пакету «Діджус»    

т.1 а.с.116-118

- протоколом виїмки від 13.03.2009 року, під час якої в ОСОБА_14 по місцю проживання за адресою с.Іваньки, Маньківського району, АДРЕСА_1, було вилучено сережки з металу жовтого кольору з червоними камінцями

                    т. 1 а. с. 121-123

- протоколом виїмки від 22.05.2009 року, під час якого в ОСОБА_63 вилучено жіночий гаманець

                    т. 1 а. с. 196

- протоколом пред’явлення для впізнання, під час якого потерпіла ОСОБА_52 серед пред’явлених  речей впізнала сережки, які належали її матері ОСОБА_15

                    т. 1 а. с. 124-126

- протоколом пред’явлення для впізнання, під час якого свідок ОСОБА_56 серед пред’явлених речей впізнала сережки, які належали її матері ОСОБА_15

                    т. 1 а. с. 127-129

- протоколом пред’явлення для впізнання, під час його потерпіла ОСОБА_52 серед пред’явлених речей впізнала гаманець, який належав її матері ОСОБА_15

                    т. 5 а. с. 45

-     речовими доказами по справі : 3 полімерними пляшками, одна з яких наповнена
рідиною з запахом алкогольних напоїв, килимовою доріжкою, штанами спортивними,
олімпійкою, кофтою спортивною, джинсами, склокою волосся, 2 фотокартками, парою
кросівок «Адідас», пакетом з пожежним сміттям, парою кросівок чорного кольору,
джинсовими штанами чорного кольору, упаковкою до мобільного телефону «Нокіа 1110 і», курткою спортивною чорного кольору, мобільним телефоном «Нокіа1110і» з чіп-
карткою «Діджус», парою сережок жіночих, гаманцем та протоколами їх огляду

т. 1 а. с.132-134, т.5а.с.23,46

-     висновком судово - медичної експертизи № 144/340 від 25.05.2009 року, згідно якої:
смерть гр-ки ОСОБА_15, 1941 року
народження, наступила внаслідок механічної асфіксії від стиснення шиї, що
супроводжувалась переломами під'язикової кістки та щитовидного хряща, на що
вказують повнокрів’я внутрішніх органів, рідка кров в порожнинах серця, підплевральні
крововиливи - плями Тард’є.

  Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від стиснення шиї рукою і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Встановити час настання смерті в зв'язку з обгоранням ти гниттям трупа неможливо.

Також на трупі виявлено перелом грудини та ребер справа і зліва, що утворились від дії тупих твердих предметів, цілком можливо від нанесення ударів руками чи ногами, відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Всі тілесні ушкодження є прижиттєвими.

Тілесних ушкоджень характерних для боротьби чи самооборони не виявлено.

 В крові трупа виявлено 0,71 проміле етилового спирта, що на момент смерті могло відповідати легкому алкогольному сп'янінню

          т.4 а.с.118-122

-     висновком пожежно - технічної експертизи № 5/28 від 21.04.2009 року, згідно якої осередок пожежі знаходився в кімнаті домоволодіння АДРЕСА_5 в місці розташування трупа ОСОБА_15

Найбільш імовірним джерелом запалювання під час зазначеної пожежі являвся
відкритий вогонь.    

Причиною виникнення пожежі в домоволодінні АДРЕСА_5 - внесення стороннього джерела запалювання із зовні

 т.4 а.с.21-25

-     висновком судово - хімічної експертизи № 2/351 від 30.03.2009 року, згідно якого надана на експертизу рідина в пляшці з полімерного матеріалу є водно - спиртовою сумішшю,вміст етилового спирту в якій складає 42,44%

т.4а.с.34-39    

-     висновком трасологічної експертизи №1/155 від 25.03.2009 року, згідно якого :  Наповерхні однієї з двох фотокарток, виявлених при проведенні ОМП 09.03.2009 року за
адресою АДРЕСА_5, виявлено два сліди низу
взуття, придатні для визначення групової належності взуття, яким їх залишено. Вирішити
питання про придатність даних слідів для ідентифікації можливо лише при наявності
взуття, яким залишено дані сліди.

Слід низу взуття розміром 32x50 мм., міг бути залишений як підошвою кросівок, вилучених 13.03.2009 року в ході проведення обшуку домоволодіння гр. ОСОБА_14, так і іншим взуттям з подібним рельєфним малюнком підошви та розмірними характеристиками елементів. Слід низу взуття – розміром - 21х50 мм залишений не кросівками, наданими на експертизу, а іншим взуттям.

т.4 а.с.7-12

-     висновком судово - цитологічної експертизи №72 від 05.05.2009 року, згідно якого: згідно судово-імунологічного дослідження кров потерпілої ОСОБА_15 відноситься до групи 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В системи АВО.

Кров     обвинуваченого     ОСОБА_13     відноситься     до     групи     В(Ш)     з ізогемаглютиніном анти-А із супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО. Кров обвинуваченого ОСОБА_12 відноситься до групи А(П) з ізогемаглютиніном анти-В із супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВО.

При судово-медичній експертизі в змивах з коробки вхідних дверей врем'янки (об. 1,2) знайдена кров, визначити видову приналежність якої не являється можливим із-за невиявлення видової властивості (із сироватками людини, свині, куриці, кішки, кроля та великої рогатої худоби отриманий негативний результат). Клітинних елементів не знайдено.

При судово-медичній експертизі в слідах на вирізі з килимової доріжки (об.З) знайдена кров та поодинокі епітеліальні клітини людини, статева приналежність яких не встановлена із-за малої кількості клітинних елементів та обільної мікробної флори. При серологічному дослідженні даного об'єкту, за допомогою реакції абсорбції-елюції (РАЕ), виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, за допомогою методу покривного скла по Ляттесу виявлений ізогемаглютинін анти-В.

При судово-медичній експертизі в слідах на вирізі з килимової доріжки (об.4) знайдена кров людини, статева приналежність якої не встановлена із-за відсутності клітинних елементів крові. При серологічному дослідженні даного об’єкту, за допомогою реакції абсорбції-елюції (РАЕ), виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, за допомогою методу покривного скла по Ляттесу виявлений ізогемаглютинін анти-В.

При судово-медичній експертизі в слідах на вирізі з полімерного мішка (об.5а) знайдена кров людини, статева приналежність якої не встановлена із-за відсутності клітинних елементів крові, та епітеліальні клітини людини припустимо жіночої генетичної статі. При серологічному дослідженні даного об’єкту, за допомогою реакції абсорбції-елюції (РАЕ), виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі в слідах на вирізі з полімерного мішка (об.5в) знайдена кров людини, статева приналежність якої не встановлена із-за відсутності клітинних елементів.

При серологічному дослідженні даного об’єкту, за допомогою реакції абсорбції-елюції АЕ), виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, за допомогою методу покривного кла по Ляттесу виявлений ізогемаглютинін анти-В.

При судово-медичній експертизі в слідах на вирізі з полімерного мішка (об.6) знайдена кров людини, статева приналежність якої не встановлена із-за відсутності клітинних елементів щ крові. При серологічному дослідженні даного об’єкту, за допомогою реакції абсорбції-елюції, виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВО, за допомогою методу покривного скла по Ляттесу виявлений ізогемаглютинін анти-В.

Таким чином, враховуючи результати серологічного дослідження речових доказів і групову належність крові осіб, що проходять у справі, можна передбачити, що: 3.6.1. Антиген Н та ізогемаглютинін анти-В, виявлені в слідах крові людини, (об.З-5а,5в,6), могли походити від особи(осіб) з групою крові 0(1) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, але категорично стверджувати це неможливо, так як антиген Н мається і в інших групах крові як супутній, ізогемаглютинін анти-В мається в крові групи А(ІІ). Походження крові від потерпілої ОСОБА_15 не виключається

т.4 а.с.47-52

- висновком судово - імунологічної експертизи № 64 від 15.04.2009 року, ( по одягу, вилученому   під час обшуку в ОСОБА_14 ) згідно якого : кров потерпілої ОСОБА_15 відноситься до групи крові Оав (І).

В слідах на штанах спортивного типу (об'єкти №№5,6) знайдена кров людини і виявлений

антиген Н.

В слідах на куртці (об'єкти №№11-16,18) знайдена кров людини і виявлений антиген Н.

В слідах на олімпійці (об'єкт №20) знайдена кров людини і виявлений антиген Н.

В слідах на кофті спортивного типу (об'єкт №24) знайдена кров людини і виявлений * антиген Н..

  В слідах на джинсах (об'єкти №№30,31) знайдена кров людини і виявлений антиген Н.

Таким   чином,   враховуючи   результати   серологічного   дослідження   речових   доказів   і

групову    належність    крові    особи,    що    проходить    у    справі,    можна    передбачити,    що:

Антиген Н,  виявлений  в  слідах крові людини  на штанах  спортивного типу (об'єкти №№5,6), куртці (об'єкти №№11-16,18), олімпійці (об'єкт №20), кофті спортивного типу (об'єкт №24),  міг походити за рахунок крові особи (осіб) з групою крові ОАВ(І), але категорично стверджувати про це неможливо, так як антиген Н є  і  в  інших групах крові як супутній. Походження крові від потерпілої ОСОБА_15 не виключається

т. 4 а. с. 107-110

-     протоколом відтворення обстановки і обставин події , під час якого ОСОБА_12 на місті показав та вказав на обставини скоєння розбійного нападу на ОСОБА_15, а також подальшого вбивства ОСОБА_15

т.1 а.с.167-193

-     протоколом відтворення обстановки і обставин події, під час якого ОСОБА_13 на місті показав та вказав на обставини скоєння розбійного нападу на ОСОБА_15 , а також подальшого вбивства ОСОБА_15

т.1 а. с. 197-225

- висновком судової товарознавчої експертизи від 24 серпня 2009 року, згідно якої вартість нанесеного збитку внаслідок пошкодження від пожежі житлового будинку АДРЕСА_5, Черкаської області, становить 18888 гривень

т.4 а.с.171-182

9. По епізоду заздалегідь необіцяного приховування

        особливо тяжкого злочину від 8 березня 2009 року

вина ОСОБА_14 підтверджується :

- показаннями свідка ОСОБА_64 в суді 1.12.2009 року і на досудовому слідстві , який пояснив, що під час проведення заходів  по факту умисного вбивства ОСОБА_15, що мало місце 08.03.2009 року  в АДРЕСА_5, було встановлено, що до вчинення зазначеного злочину причетні ОСОБА_12 та ОСОБА_13. При цього ОСОБА_12  пояснив, що викрадене в ОСОБА_15 майно знаходиться по місцю їх проживання за адресою АДРЕСА_1, власницею і  зазначеного домоволодіння була ОСОБА_14. Під час обшуків та оглядів зазначеного домоволодіння нічого виявлено та вилучено не було. ОСОБА_14 заперечила факт того, що по місцю її проживання можуть знаходитись речі, здобуті злочинним шляхом. Згідно пояснень ОСОБА_12, мобільний телефон, який він зібрав у ОСОБА_15, він сховав під килимом у спальній кімнаті АДРЕСА_1. У місці, вказаному ОСОБА_12, зазначеного телефону виявлено не було. ОСОБА_14 наполягала, що в її домоволодінні ні мобільного телефону, ні сережок немає. Однак в подальшому ОСОБА_14 пояснила, що мобільний телефон «Нокіа» сірого кольору вона забрала з-під килиму і переховала. На питання, навіщо вона це зробила, пояснила, що не хотіла, щоб ОСОБА_12 та ОСОБА_13 притягували до кримінальної відповідальності за вбивство. Після чого ОСОБА_14 повела співробітників міліції в сарай, де під дровами в ямі в поліетиленовому пакеті було виявлено зазначений мобільний телефон. Крім того, сережки в місці, на яке вказав ОСОБА_13, під ОСОБА_57 у спальній кімнаті АДРЕСА_1, під час попередніх обшуків та оглядів, виявлено не було. А 13.03.2009 року ОСОБА_14 сама відкрила килиму спальній кімнаті і показала, де находяться сережки, які в той же день були вилучені, хоча раніше в зазначеному місці сережки були відсутні.

- первинними показаннями ОСОБА_12 в якості підозрюваного і обвинуваченого, викладеними вище

                    т. 1 а. с. 159, 244-246

- протоколом явки з повинною ОСОБА_12, де останній дав показання, аналогічні вищевикладеним

                    т. 1 а. с. 136

- первинними показаннями ОСОБА_13 в якості підозрюваного і обвинуваченого, викладеними вище

                    т. 1 а. с. 165-166, 252-253

-   протоколом явки з повинною ОСОБА_13, де останній дав показання, аналогічні вищевикладеним

т. 1 а. с. 135

-   протоколом обшуку по місцю проживання ОСОБА_13, за адресою АДРЕСА_1

т. 1 а. с. 87

-     протоколом виїмки від 14.03.2009 року , під час якої в ОСОБА_14 по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1, було вилучено мобільний телефон «Нокіа 1110 і»  з корпусом сірого кольору з чіп-карткою стартового пакету «Діджус»

                    т. 1 а. с. 116-118

   -     протоколом виїмки від 13.03.2009 року , під час якої в ОСОБА_14 по місцю проживання за адресою АДРЕСА_1, було вилучено сережки з металу жовтого кольору з червоними камінцями

т.1 а.с.121-123

-     протоколом виїмки від 22.05.2009 року, під час якої в ОСОБА_65 вилучено жіночий гаманець

т.1 а.с.196

- протоколом предъявления для впізнання, під час якого потерпіла ОСОБА_52 серед пред’явлених речей впізнала сережки, які належали її матері ОСОБА_15

т.1 а.с.124-126

- протоколом пред’явлення для впізнання, під час якого потерпіла ОСОБА_56 серед пред’явлених речей впізнала сережки, які належали її матері ОСОБА_15

т.1 а.с.127-129

- речовими доказами по справі : мобільним телефоном «Нокіа 1110 і»  з чіп-карткою стартового пакету «Діджус», парою сережок жіночих

                    т. 5 а. с. 46

    Винуватість  один  одного у вчиненні зазначених вище злочинів підсудні підтвердили також своїми власними показами на початковій стадії досудового слідства, частково -  на його завершенні і в суді. В судових дебатах і  останньому слові підсудні ОСОБА_12 і ОСОБА_13 під тиском здобутих судом доказів почали знову визнавати себе винними у пред’явленому обвинуваченні повністю, викриваючи один одного і звертаючись до суду з проханням суворо їх  за це не карати.

             При відтворенні обстановки і обставин події із застосуванням відеозапису 16.03.2009 року, тобто в день свого з’явлення до правоохоронних органів із зізнанням, та 22.05.2009 року, який разом із протоколами відповідних  слідчих дій був переглянутий і досліджений в судовому засіданні 21.12.2010 року, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 безпосередньо на місці, детально і послідовно  розказали про спосіб проникнення до помешкання ОСОБА_15 та ОСОБА_18, з якою метою і під яким приводом вони це зробили, розказали і показали розташування кімнат і підсобних приміщень у домоволодінні, домашніх речей, а також хто і що з них робив при нападі на потерпілих, відшуканні і заволодінні майном, позбавленні життя і у який спосіб, знищенні слідів злочину і підпалі (т. 1 а.с. 167-185, 186-193; 197-219, 220-225; т. 2 а.с. 55-96).

           Робили це вони обоє у присутності своїх захисників – професійних адвокатів, добровільно, самостійно, без будь-якого примусу чи підказок, стороннього впливу у іншій формі, перебуваючи у нормальному психо-фізиологічному стані.

           Результати відтворення обстановки  та обставин подій цими підсудними об’єктивно співпадають з даними огляду місця події, вилученими речовими доказами, результатами проведених у справі судових експертиз, відповідність показам ОСОБА_12 і ОСОБА_13 в якості підозрюваних, які вони давали відразу  ж в день свого з’явлення із зізнанням в присутності представників захисту (т.1 а.с. 135, 136;  159- 159 зв.; 165-166), а також в якості обвинувачених тоді ще за ч.1 ст.115 КК України ( т.1 а.с. 242, 244-246; 250, 252-253). По завершенні судового слідства головні учасники події по суті повернулися до своїх первинних показань, про що заявили у своїй захисній промові в останньому слові. У своїй сукупності всі вони створюють єдину систему доказів  винності підсудних. Органом досудового слідства і судом дотримано  процесуальних умов  зібрання, дослідження і закріплення цих доказів відповідно до вимог чинного законодавства.

          При цьому судом були перевірені доводи  підсудних ОСОБА_12 і ОСОБА_13, зроблені в їх заяві в судовому засіданні 30.11.2009 року, щодо застосування до них працівниками міліції недозволених методів впливу для отримання тих самих первинних пояснень і показів, де ОСОБА_12 і ОСОБА_13 визнали свою причетність в інкримінованих їм злочинах. Вони не знайшли свого підтвердження.

          Допитані в судовому засіданні 24.02.2010 року в якості свідків на розсуд суду слідчий СВ Маньківського РВ  УМВС України в Черкаській області ОСОБА_67. та старший ДІМ Маньківського РВ ОСОБА_68. (так як ніяких конкретних прізвищ або ознак цих працівників підсудні не називали), - категорично заперечували проти заяв підсудних. Стверджували про те, що всі процесуальні дії за участі  ОСОБА_12 і ОСОБА_13, включаючи і первинні, проводилися з дотриманням вимог закону, ніякого психологічного або фізичного тиску для отримання із затриманих визнавальних показів застосовано не було. Не було навіть необхідності у вчиненні насильницьких заходів, так як під тиском знайдених у їх помешканні речових доказів і викриваючих пояснень ОСОБА_14, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 тоді добровільно і за власним бажанням спочатку розказали, власноручно написали, а потім самі показали на місці, де, ким і за яких обставин було вчинено напад на гр.. ОСОБА_15 та ОСОБА_18 і вбивство останніх. Покази вони давали обдумано і послідовно, викладаючи факти і обставини, які на той час були ще невідомі слідству і знайшли своє підтвердження тільки в результаті проведення подальших слідчих дій. Даючи такі пояснення і показання окремо і не спілкуючись один з одним, викладені ними факти і обставини співпадали в деталях і об’єктивно  доповнювали картину події злочину.

          З 16.03.2009 року обоє підозрюваних-затриманих були  забезпечені захистом в особі  професійних адвокатів ( т.1 а.с. 156-158; 161-163), від яких, як і від самих підозрюваних (обвинувачених) ОСОБА_68 і ОСОБА_13 ніяких заяв чи клопотань впродовж всього досудового  слідства з приводу застосування незаконних методів слідства - не надходило.

       Нічого протизаконного в діях міліції і органу слідства не знайшла  і перевірка, проведена прокурором за судовим дорученням від  1.12.2009 р. №1-47/09, матеріали якої є невід’ємною частиною даної справи. Суд погоджується з її результатами і вважає такі твердження підсудних в суді надуманими, безпідставними, зробленими з метою  затягнути процес встановлення істини у справі і їхньої винуватості, по можливості зменшити свою відповідальність за скоєне або ж взагалі її уникнути.

Аналізуючи зібрані по справі і досліджені судом докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у повному обсязі пред’явленого їм у зміненій прокурором в порядку ст. 277 КПК України редакції  обвинувачення.

Згідно із висновками судово-психіатричних експертиз №№ 225, 227 від 8.04.2009 року, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 не виявляли ознак будь-якого психічного захворювання; в період вчинення зазначених діянь в психічному розладі не знаходилися, могли усвідомлювати свої дії та керувати ними. На стан їхньої психіки, який в цілому є задовільним, та поведінки в зазначених обставинах не вплинули  певні емоційно-вольові розлади, викликані як наслідок пияцтва у ОСОБА_12 та вживання опіоідів із синдромом залежності у ОСОБА_13 ( т. 4 а. с. 94-98; 82-86).

Всі троє підсудних на обліку у лікаря-психіатра не перебували і не перебувають ( т. 5 а. с. 145; 160; 173 ).

За таких умов по відношенню до скоєного колегія суддів вважає ОСОБА_12, ОСОБА_13  та ОСОБА_14 осудними і вони повинні відповідати за вчинене перед Законом. Застосування будь-яких примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 94 КК України, вони не потребують.

ОСОБА_13 з 19.03.1999 року ( т. 5 а. с. 159 ), а ОСОБА_14 з ІУ кв. 2007 року ( т.5 а. с. 174 ) перебувають на диспансерному обліку в лікаря-нарколога з діагнозом «опіумна наркоманія», при цьому перший – із синдромом активної залежності. Але підстав для застосування до них положень ст. 96 КК України суд в даний час не вбачає, оскільки у справі не встановлено і у вину підсудним не ставилося, що якийсь із вчинених ними зараз злочинів був пов'язаний  із наркотиками чи ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знаходились при цьому в стані наркотичного сп’яніння.

Виходячи із доведеного в суді обвинувачення, колегія суддів дії винних кваліфікує наступним чином.

Оскільки ОСОБА_12 в період не погашеної та не знятої  в установленому законом порядку судимості на початку травня м-ця 2008 року сам та 28 січня 2009 року разом із ОСОБА_13  вчинив два епізоди крадіжок чужого майна, його дії належить кваліфікувати  за ч. 3  ст. 185 КК України – як таємне викрадення чужого майна, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням в житло і інше приміщення.

Оскільки ОСОБА_12 сам 10 січня 2009 року вчинив умисне вбивство гр. ОСОБА_18 з метою приховати розбійницький напад на неї в домоволодінні останньої, його дії належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України, як :

-   напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у житло;

-   умисне вбивство, з метою приховати інший (попередній) злочин, тобто при обтяжуючих обставинах.

Оскільки ОСОБА_12 після цього вчинив підпал домоволодіння гр. ОСОБА_18 і внаслідок пожежі частково його знищив – його дії за цим епізодом суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Оскільки ОСОБА_12 як особа, яка раніше вже вчинила розбій і умисне вбивство, 8 березня 2009 року разом із ОСОБА_13  знову вчинив умисне вбивство гр. ОСОБА_15, на цей раз у групі осіб і з корисливих мотивів під час розбійного нападу на неї в домоволодіння останньої, його дії належить кваліфікувати  за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187; п. п. 6,12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як :

-   напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб; особою, яка раніше вчинила розбій; поєднаний з проникненням у житло; із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

-   умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб і особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, - тобто при обтяжуючих обставинах.

Оскільки ОСОБА_12 після цього разом із ОСОБА_13 вчинили підпал домоволодіння гр. ОСОБА_15 і внаслідок пожежі частково його знищили разом із майном – його дії за цим епізодом  суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Дії ОСОБА_13, який в період іспитового строку за попереднім вироком  суду вчинив 28 січня 2009 року разом із ОСОБА_12 крадіжку майна з домоволодіння гр. ОСОБА_17, а 8 березня 2009 року в тому ж складі вчинив умисне вбивство гр. ОСОБА_15 з корисливих мотивів під час розбійного нападу на неї в домоволодінні останньої, колегія суддів кваліфікує :

-   за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло;

-   за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

-   за п. п. 6,12, ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, - тобто при обтяжуючих обставинах.

Оскільки після цього, тоді ж і там же, ОСОБА_13  разом із ОСОБА_12 вчинили підпал домоволодіння гр. ОСОБА_15 і внаслідок пожежі частково його знищили разом із майном – його дії за цим епізодом суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України, як умисне знищення та пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

Дії ОСОБА_14, яка в період іспитового строку за попереднім вироком суду за місцем свого проживання вчинила переховування речей, здобутих ОСОБА_12 та ОСОБА_13  після розбійного нападу і вбивства ними 8.03.2009 року гр. ОСОБА_15, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 396 КК України – як заздалегідь не обіцяне приховування у такий спосіб особливо тяжкого злочину.

Дану кваліфікацію (юридичну оцінку) дій підсудних підтримує представник державного обвинувачення , окрім підсудних ОСОБА_13  та ОСОБА_14 її не оспорюють і інші учасники процесу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених умисних, в переважній своїй більшості корисливих злочинів, особливо тяжких у ОСОБА_12 та ОСОБА_13, їхню кількість, особливо у ОСОБА_12, а також значну кількість кваліфікуючих ознак  в діях кожного із співучасників, мотиви, які спонукали їх на це; активність ОСОБА_12 в його злочинних проявах та зростаючу зорганізованість протиправної злочинної діяльності  всіх цих співмешканців по відшуканню і заволодінню  майном односельців, тяжкість наслідків, які від цього настали і відношення кожного з винних до вчиненого ними.

Суд наголошує також на тому, що в переважній своїй більшості здобуте злочинним шляхом майно потерпілим, які є особами похилого віку і жінками, чи їх нащадкам не повернуте, збитки не відшкодовані, хоча в суді підсудні позовні вимоги до них визнали у повному обсязі; наявність у ОСОБА_12 двох судимостей за крадіжки  ще у неповнолітньому віці, а у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - вчинення нових умисних злочинів в період випробування за попереднім вироком суду , яке вони витримати не змогли, згубних звичок, наркотичної залежності, пристрасті до вживання алкоголю та антигромадського способу життя вони не позбулися, що у сукупності з іншим вказує на підвищену суспільну небезпечність  їх і як осіб. При цьому очевидно, що всі ці  злочини  вчинені на грунті складних соціально-побутових умов проживання за сучасних реалій у сільській місцевості, особливо для молоді і осіб похилого віку.

Як особи, всі підсудні молоді за віком люди ( т. 5 а. с. 153, 171), але ніде не працюють, ніякого майна, в т. ч. підлягаючого опису, в них немає ( т. 5 а. с. 185, 187, 189, 192 ), належним чином себе не забезпечують і не утримують, живуть всі разом в одному житловому приміщенні в с. Іваньки, де за місцем проживання характеризуються негативно    ( т. 5 а. с. 146, 152; 161, 169; 180 ). ОСОБА_14 позбавлена батьківських прав. Ухилялася від суду, за що ухвалою від 25.11.2010 року була взята під варту.

Незадовільні матеріально-побутові умови проживання, які є однією з причин вчинення цих корисливих злочинів, «з’явлення із зізнанням» ( як зазначено це в позиції прокурора ), до якого фактично повернувся підсудний ОСОБА_12 та частково підсудні ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ( хоча і на стадії судових дебатів та останнього слова ), у сукупності із наявністю тяжкого захворювання ОСОБА_12 на туберкульоз легень в активній і прогресуючий стадії свого розвитку ( див. довідки з медчастини СІЗО вх. № № 1-9700 від 18.10.10р.; 1-11440 від 1.12.10 р. ) дають суду підстави не застосовувати до підсудних максимально можливий за розміром термін їх ув’язнення, враховуючи це в даному конкретному випадку в якості обставин, що його пом’якшує. Хоча суд і погоджується з прокурором в тому, що всі троє повинні бути ізольовані від суспільства в місцях позбавлення їх волі на доволі тривалий строк, необхідний і достатній для їх виправлення та попередження нових злочинів, згідно до ч. 2 ст. 65 КК України; не застосовувати на цей раз принцип повного складання призначених відповідно до вимог ст. ст. 70, 71 КК України покарань кожному з них.

Одночасно в якості обтяжуючих покарання обставин колегія суддів враховує :

-   ОСОБА_12 та ОСОБА_13 «вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп’яніння», «рецидив злочинів», «вчинення злочинів щодо осіб похилого віку»;

-   ОСОБА_14 – «рецидив злочинів».

ОСОБА_13 в період іспитового строку за попереднім вироком Маньківського райсуду Черкаської області від 17.04.2007 року, а ОСОБА_14, відповідно, за вироком цього ж суду від 7.11.2007 року, були вчинені нові умисні злочини. Тому, визначивши першому покарання за сукупністю злочинів, згідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, як просив про це прокурор, остаточне покарання як ОСОБА_13 так і ОСОБА_14 по даній справі повинно бути призначено за правилами ст. 71 КК України, п. п. 15, 19, 25-26 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання». Тобто за сукупністю вироків, шляхом  приєднання частково раніше не відбутого ними покарання, як і просив про це прокурор. Враховуючи при цьому, що серед сукупності вчинених ОСОБА_13 злочинів є і особливо тяжкі.

Відносно ж підсудного ОСОБА_12, який частину епізодів злочинів вчинив до , а інші – після постановлення щодо нього вироку Маньківського райсуду Черкаської області від 29.01.2009 року, то покарання йому за останнім за часом вироком колегії суддів має бути  призначене за досить непростою процедурою, із застосуванням положень як і ст. 70 КК України, так і ст. 71 КК України, а також п. п. 15, 20-22, 25-26, 28 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання». Враховуючи при цьому, що серед сукупності вчинених ОСОБА_69 злочинів є і особливо тяжкі.

До ОСОБА_12 і ОСОБА_13  суд застосовує також повну конфіскацію майна, яке є їх особистою власністю, як обов’язкове додаткове покарання за вчинені ними корисливі злочини.

У відповідності до вимог  ст. ст. 28, 324, 328 КПК України колегія суддів вирішує  цивільно-правові вимоги потерпілих по даній кримінальній справі.

Заявлений потерпілою – цивільним позивачем ОСОБА_23 ( т. 5 а. с. 18, 33 ) – дочкою і спадкоємцем загиблої ОСОБА_18  під час досудового  слідства ( т. 5 а. с. 31 ) цивільний позов до підсудного ОСОБА_12  про відшкодування завданої злочином моральної шкоди на 100000 грн. та матеріальної шкоди на 52085 грн. підлягає повному задоволенню, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1201 ЦК України за рахунок ОСОБА_12 в загальній сумі 152085 грн.

З них :

- в повному обсягу підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в сумі 52085 грн., яка заподіяна діями ОСОБА_12 10.01.2009 р. за епізодом розбійного нападу, вбивства, заволодіння і знищення через підпал майна гр. ОСОБА_18, включаючи 17000 грн. витрат на поховання покійної;

- в повному обсягу в сумі 100000 грн. – моральна шкода, яка заподіяна ним вбивством при обтяжуючих обставинах матері потерпілої.

Заявлені потерпілою – цивільним позивачем ОСОБА_56 в суді 30.11.2009 р., а також потерпілою – цивільним позивачем ОСОБА_52 ( т. 1 а. с. 68, т. 5 а. с. 37 ) – дочками і спадкоємцями загиблої ОСОБА_15 під час досудового слідства (т. 5 а. с. 36) цивільні позови до підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про відшкодування завданої злочином моральної шкоди  по 100000 грн. кожній та матеріальної шкоди на 20733 грн. підлягають частковому задоволенню, на підставі ст. ст. 1166, 1167, 1201 ЦК України в солідарному порядку за рахунок підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_13, так як цю шкоду вони заподіяли спільними, взаємопов’язаними  і сукупними діями проти особи та її майна.

З них :

- в повному обсягу підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_52 заявлена нею матеріальна шкода в сумі 20733 грн., яка заподіяна діями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 8.03.2009 р. за епізодом розбійного нападу, вбивства, заволодіння і знищення ними через підпал майна гр. ОСОБА_15, включаючи 10000 грн. витрат на поховання покійної;

- частково в сумі по 50 тис. грн. на користь кожної із дочок підлягає відшкодуванню моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вбивством при обтяжуючих обставинах матері цих потерпілих.

Всі ці потерпілі є дочками загиблих, як видно з їх показань, страждали і страждають  в даний час з приводу втрати рідної та близької їм людини – матері, які були позбавлені життя у такий страшний протиправний спосіб, зазнали свавільного втручання у своє особисте і сімейне життя з вини підсудних, сильного нервового потрясіння.

У зв’язку із тривалою процедурою розслідування даної справи та розгляду її в суді, потерпілі, будучи активними учасниками цього процесу, вимушені були нераціонально для себе використовувати свій особистий час, неодноразово з’являючись  на виклики в органи міліції та прокуратури, ведучи листування з апеляційним судом області. Ці негативні зміни в житті потерпілих явно очевидні, суб’єктивно правильно усвідомлюються  самими позивачами; їх позовні вимоги базуються на законі, відповідають матеріалам справи і достатньо конкретні.

Щодо розміру відшкодування моральної шкоди, то з урахуванням віку відповідачів, їхнього майнового стану і призначеного їм покарання, а значить  і реальної можливості  проведення стягнень, а також кількості стягувачів, вона вдвічі була зменшена судом в порівнянні із заявленою потерпілими ОСОБА_56 і ОСОБА_52 Оскільки саме у такій сумі ( по 50 тис. грн. відшкодувань кожній з них ) вона у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань та іншим негативним наслідкам, що настали, суттєво не відрізнятиметься  від середньо-статистичної по справах даної категорії, а тому не призведе до безпідставного збагачення, а тільки компенсує завдану цим потерпілим моральну шкоду.

Факт заподіяння потерпілим ОСОБА_23, ОСОБА_56 та ОСОБА_52 шкоди та її розмір підтверджується доказами, які наведені в обґрунтування висновків про доведеність вини ОСОБА_12 та ОСОБА_13  у вчиненні цих епізодів злочинної діяльності, а також у повному їх обсягу були визнані в суді самими підсудними.

Потерпілі за епізодами крадіжок ОСОБА_17 та ОСОБА_16 заявляти позови відмовилися ( т. 3 а. с. 53, 118) ; в суд просили їх не викликати, а на виклики не з’явилися з поважних причин, надавши суду відповідні заяви.

 У відповідності до вимог ст. ст. 81, 330 КПК України колегія суддів вирішує питання про долю речових доказів по справі, з яких найбільш цінні викрадені речі передані на зберігання спадкоємцям потерпілих ( т. 5 а. с. 47, 48, 49 ) і в них повинні залишатися після проголошення вироку; пошкоджені речі загиблих, інструкції до викрадених предметів побутового призначення, пляшки з-під спиртовмісної рідини та об’єкти експертного дослідження, які зараз вже не мають ніякої цінності ( т. 3 а. с. 32; т. 5 а. с. 24 ), - підлягають знищенню; 2 DVD носія із записом слідчих дій, паспорти ОСОБА_13 , ОСОБА_14, сімейне фото потерпілих ( т. 5 а. с. 41 ) слід залишити при справі в якості невід’ємної її частини.

Судові витрати по справі , згідно до ст. ст. 91, 93 КПК України :

-   300 грн. 48 коп. за проведення судової трасологічної експертизи № 1/155 від 25.03.09 р. ( т. 4 а. с. 6, 7-12 ) за епізодом 8.03.2009 р. у ОСОБА_15;

-   375 грн. 36 коп. за проведення судової пожежно-технічної експертизи № 5/28 від 21.04.09 р. ( т. 4 а. с. 21, 22-25 ) за епізодом 8.03.2009 р. у ОСОБА_15;

-   234 грн. 60 коп. за проведення судово-хімічної експертизи № 2/351 від 30.03.09 р. ( т. 4 а. с. 34, 35-39 ) за епізодом 8.03.2009 р. у ОСОБА_15;

-   225 грн. 36 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 70 від 26.05.09 р. ( т. 4 а. с. 130, 131-134 ) за епізодом 8.03.2009 р. у ОСОБА_15, -

а всього на 1135 грн. 80 коп. стягнути в доход держави з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в рівних долях, по 567 грн. 90 коп. з кожного;

а судові витрати за проведення судової пожежно-технічної експертизи № 5/59 від 27.07.09 р.  в сумі 375 грн. 36 коп.  ( т. 4 а. с. 142, 143-147 ) за епізодом від 10.01.09 р. у ОСОБА_18, пов'язаний із протиправною діяльністю одного ОСОБА_12, стягнути в доход держави з нього в повному розмірі.

Тому, на підставі наведеного і  керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, колегія суддів,-

з а с у д и л а :

ОСОБА_12   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 9, 12, 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання :

-   за ч. 3 ст. 185 КК України – чотири роки позбавлення волі;

-   за ч. 3 ст. 187 КК України – вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-   за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України – 13-ть (тринадцять) років позбавлення волі;

-   за ч. 2 ст. 194 КК України – три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України , за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного цьому підсудному майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України , шляхом поглинення  покарання за вироком Маньківського райсуду Черкаської області від 29.01.2009 року у виді одного місяця арешту, призначити ОСОБА_12 покарання – 13 (тринадцять) років позбавлення його волі, з конфіскацією всього майна цього підсудного;

-   за ч. 4 ст. 187 КК України – 10-ть (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-   за п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України – 15–ть (п'ятнадцять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна;

-   за ч. 2 ст. 194 КК України – три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 15-ти (п'ятнадцять)  років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного цьому підсудному майна.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання покарань у виді позбавлення волі, остаточно до відбуття визначити ОСОБА_12 покарання – 25 (двадцять п’ять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, яке є його особистою власністю.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_12 рахувати з 30 грудня 2010 року. На підставі ст. 72 КК України  зарахувати в термін відбутого ним покарання  строк попереднього ув’язнення ОСОБА_12 з 16 березня 2009 року по 29 грудня 2010 року включно.

ОСОБА_13   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187; п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 194 КК України, та призначити йому покарання :

-   за ч. 3 ст. 185 КК України – три роки позбавлення волі;

-    за ч. 4 ст. 187 КК України – десять років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна;

-   за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - 15-ть (п’ятнадцять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна;

-   за ч. 2 ст. 194 КК України – три роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 15-ти (п'ятнадцять)  років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного цьому підсудному майна.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Маньківського райсуду Черкаської області від 17.04.2007 року у вигляді трьох років  позбавлення волі та  остаточно призначити до відбуття ОСОБА_13  покарання у виді 18-ти (вісімнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_13 рахувати з 30 грудня 2010 року. На підставі ст. 72 КК України  зарахувати в термін відбутого ним покарання  строк попереднього ув’язнення ОСОБА_13 з 16 березня 2009 року по 29 грудня 2010 року включно.

ОСОБА_14   визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, і призначити їй покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднати частково невідбуте покарання за вироком Маньківського райсуду Черкаської області від 7.11.2007 року у вигляді трьох років  шести місяців позбавлення волі та  остаточно призначити до відбуття ОСОБА_14  покарання у виді п’яти  років шести місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання засудженій ОСОБА_14 рахувати з 30 грудня 2010 року. На підставі ст. 72 КК України  зарахувати в термін відбутого нею покарання  строк попереднього ув’язнення ОСОБА_14 з 14 грудня 2010 року (з моменту її затримання за ухвалою суду від 25.11.2010 року) по 29 грудня 2010 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 залишити попередній – тримання їх під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_23 задовольнити повністю. Стягнути із засудженого ОСОБА_12 на користь ОСОБА_23  у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 52085 грн. ( п’ятдесят дві тисячі вісімдесят п’ять гривень ) та моральної шкоди 100000 грн. ( сто тисяч гривень ), а всього 152085 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_52 задовольнити частково. Стягнути із засуджених ОСОБА_12 та  ОСОБА_13 в солідарному порядку на користь ОСОБА_52  у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 20733 грн.               ( двадцять тисяч сімсот тридцять три гривень ) та моральної шкоди 50000 грн. ( п’ятдесят  тисяч гривень ), а всього 70733 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_56 задовольнити частково. Стягнути із засуджених ОСОБА_12 та  ОСОБА_13 в солідарному порядку на користь ОСОБА_56 у відшкодування завданої злочином моральної шкоди 50000 грн. ( п’ятдесят  тисяч гривень ).

Речові докази по справі, які зберігаються в камері схову речових доказів Маньківського РВ УМВС в Черкаській області :

-   3-и полімерні пляшки з-під спиртовмісної рідини, килимову доріжку, спортивні штани, олімпійку, кофту спортивну, джинси, клок волосся, 2 фотокартки, пару кросівок «Адідас», пакет з пожежним сміттям, пару кросівок чорного кольору, джинси чорні, упаковку до мобільного телефону «Nokia – 1110i», куртку  спортивну чорну, інструкцію до телевізора «JVC» із гарантійним талоном ( т. 3 а. с. 32; т. 5 а. с. 24 ) – знищити; цінні речі залишити у потерпілих за належністю ( т. 5 а. с. 47, 48, 49 );

-   2 DVD носія із записом слідчих дій за участі підсудних ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , паспорта ОСОБА_13 та ОСОБА_14, сімейні фото потерпілих (т. 5 а. с. 41)  залишити при справі.

Судові витрати стягнути в доход держави :

-   по 567 грн. 90 коп. із кожного з засуджених ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в рівних долях за проведення у справі судових експертиз, згідно списку, наведеному в мотивувальній частині вироку, за епізодом 8.03.2009 року у ОСОБА_15;

-   375 грн. 36 коп. із засудженого ОСОБА_12 за проведення судової пожежно-технічної експертизи за епізодом 10.01.2009 року у ОСОБА_18

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання прокурора в порядку касаційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних справ через апеляційний суд Черкаської області протягом одного місяця : учасниками процесу – з моменту проголошення вироку, а засудженими в цей же строк, але з моменту вручення їм копій даного вироку.

Копія вироку підлягає направленню також потерпілим, які були відсутні в момент його проголошення.

Головуючий         /підпис/    

Суддя             /підпис/    

Народні засідателі     /підписи/

Згідно з оригіналом

Суддя                                         В.М.Літвінцев