копія
Справа №33-488, 2010 Головуючий в 1-й інстанції Леванчук А.О.
Категорія ч.2 ст.130 КУпАП
П О С Т А Н О В А
27 грудня 2010 року м. Хмельницький
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є. з участю секретаря Купельської Н.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 вересня 2010 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), і накладено на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
За постановою суду „16 листопада 2010 року близько 10 години водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки ДЕО д/н НОМЕР_1 в м. Хмельницькому з ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах з рота, почервоніння обличчя), медичне обстеження встановлено на стан сп’яніння приладом Аrаm 3549 в присутності свідків. Даними діями вчинено правопорушення передбачене ч.2 ст.130 КУпАП України та п.2.9. Правил дорожнього руху України”.
В апеляції ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і накласти на нього стягнення у виді громадських робіт. При цьому вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення, на його думку, складений з порушенням чинного законодавства, прилад, яким проводився огляд на стан сп’яніння - „Арам 3549”, не зазначений у переліку дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом України, тому його результати не можуть вважатись за доказ. Зазначає, що не був повідомлений про час і місце розгляду справи, у справі відсутній протокол судового засідання, чим порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП. Просить суд зважити на те, що він не працює, має малолітню доньку і для того, щоб забезпечувати свою сім’ю має намір влаштуватись на посаду торгового агента, виконання обов’язків якого прямо пов’язане з інтенсивним використанням автомобіля.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак відомості про належне повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи про адміністративне правопорушення в суді 30 вересня 2010 року у ній відсутні, а ОСОБА_2 стверджує, що в суд на розгляд справи цього дня його ніхто не викликав.
Немає у справі і протоколу судового засідання, який, не дивлячись на відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення норми про обов’язкове ведення протоколу судового засідання при розгляді цієї категорії справ, повинен вестися за аналогією з вимогами ст.87 КПК України, відповідно до якої основним засобом фіксування перебігу судового розгляду справи є протокол судового засідання; у ході кожного судового засідання суду першої інстанції, а також при кожній окремій процесуальній дії, вчиненій поза постійним місцем засіданням суду першої інстанції, складається протокол.
Застосування такої аналогії щодо обов’язкового ведення протоколу судового засідання при розгляді справ про адміністративні правопорушення, узгоджується і з положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є складовою частиною законодавства України.
Необхідність застосування зазначеної аналогії обумовлена і практикою Європейського суду з прав людини, який приймає до свого провадження і скарги на рішення судів про накладення на осіб таких адміністративних стягнень як адміністративний арешт, штраф у значних розмірах, конфіскація майна тощо, оскільки вважає, що в силу суворості санкцій такі справи носять кримінальний характер (справи „ Гурепко проти України”, „Надточій проти України”).
Таким чином при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді було порушено право ОСОБА_2 на захист, що за аналогією ч.2 пунктів 3, 10 ст.370 КПК України та відповідно до ч.8 п.3 ст.294 КУпАП є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
При апеляційному розгляді справи було встановлено, що ОСОБА_2, будучи раніше - 28.05.2010 року притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, 16 липня цього ж року керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.
Так, притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КПпАП 28.05.2010 року підтверджується даними довідки ВДАІ м. Хмельницького та поясненнями самого апелянта.
Керування ж ОСОБА_2 16 липня 2010 року у стані алкогольного сп’яніння підтверджується даними роздруківки результатів його огляду на стан сп’яніння з використанням спеціального технічного засобу ARAM 3549 (він же - ALKOTEST 6810, він же – DRAGER), з якої видно, що цифровий показник у видихуваному ним повітрі становить 0,51% проміле в його крові, що значно перевищує норму, встановлену у п.2.7. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженій наказом МВС України та МОЗ України від 9 вересня 2009 року №400/666.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 цих показників не заперечив. Як тоді, так і при апеляційному розгляді, він пояснив, що напередодні із своїм колегою ОСОБА_3 до 23 години вжив біля 200 грамів горілки, а вранці керував транспортним засобом.
ОСОБА_3 цей факт вживання спиртного не заперечив.
А допитаний в якості свідка працівник ДАІ ОСОБА_4 в апеляційному суді повідомив, що підставою для огляду ОСОБА_2 послужив різкий запах алкоголю від нього, виявленого в той час, коли він зупинив його з метою залучення у якості понятого в іншій справі.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що огляд проводився у його присутності та присутності ще одного свідка. Показання цього свідка узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення.
Що ж стосується АЛКОТЕСТУ 6810, то він допущений до використання МОЗ та Держспоживстандарту України.
Таким чином вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, доведена сукупністю наведених доказів, допустимість та достовірність яких сумнівів не викликає.
Проте, враховуючи, що передбачений ст.38 КУпАП строк накладення стягнення закінчився, то відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 п.3 ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 вересня 2010 року щодо нього скасувати.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
На підставі п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі закрити у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко