Справа № 628/1449/21

Провадження № 2/628/646/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Коваленко О.А.

при секретарі Кравцовій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Куп`янську цивільну справу за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , представник відповідача – адвокат Пухтаєвич Ольга Олегівна, про стягнення боргу кредитором спадкодавця ,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 19.07.2013 р. між позивачем та ОСОБА_2  був укладений договір кредиту б/н зі встановленим кредитним лімітом в розмірі 700 грн., який в подальшому збільшився до 8000,00 грн. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписавши заяву, між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить у собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме, надав ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. В процесі користування кредитним рахунком позивальник не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 21.12.2018 року.

Станом на дату смерті ОСОБА_2 , заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 19.07.2013 року становить 6016,46 грн., яка складається з наступного: 6016,46 грн. – заборгованість за тілом кредиту.

Банком 17.06.2020 р. до Куп`янської державної нотаріальної контори було направлено претензію до спадкоємців померлого ОСОБА_2 20.07.2020 р. банком отримано відповідь від Куп`янської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Позивачу відомо, що спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де зазначена адреса реєстрації: Харківська область, Куп`янський район, с. Синьківка. 09.10.2020 р. позивачем до спадкоємців позичальника направлено лист-претензію, згідно якого позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Також, позивач зазначає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме, 6 місяців від дня відкриття спадщини.

За таких обставин, посилаючись на ст. 1282 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 вищевказану заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.07.2013 року та судові витрати.

Ухвалою суду від 20.05.2021 р. провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

03.06.2021 р. від представника відповідача, адвоката Пухтаєвич О.О., до суду надійшов відзив, складений від ім`я відповідача, в якому вона просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не доведені та не підтверджені належними та допустимими доказами обставин, пов`язані з дотриманням позивачем строків пред`явлення вимог кредитором до спадкоємців, які прийняли спадщину, одержання у спадщину майна спадкоємцями, колом спадкоємців, які одержали спадщину після смерті боржника ОСОБА_2 , складом спадкового майна, одержаного у спадщину спадкоємцями, що, як вона вважає, унеможливлює визначити межі відповідальності спадкоємця, дотримання строків позивачем та підстави відповідальності відповідача за кредитом. Також, у справі немає доказів про звернення позивача про борг після смерті ОСОБА_2 в період з 22.12.2018 р. по 21.06.2019 р.

Крім того, у відзиві зазначено, що позивач всупереч вимог ст.ст. 1281, 1282 ЦК України просить стягнути з відповідача – спадкоємця заборгованість разовим платежем в сумі 6016,46 грн. без визначення та врахування вартості майна, одержаного у спадщину, та самих обставин одержання майна у спадщину. Прийняття спадщини регулюється положеннями ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, одержання майна у спадщину регулюється гл.86 ЦК України, а також нормами гл.7 ЗУ «Про нотаріат», тобто, прийняття спадщини та одержання майна у спадщину є різними поняттями за правовою природою, не співпадають одне з іншим та стадіям реалізації спадкових прав спадкоємців. Станом на день розгляду справи відповідачем не одержано свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, тому відсутні відомості про коло спадкоємців, склад спадщини та вартість спадкового майна, одержаного будь-ким з спадкоємців.

23.06.2021 р. від представника позивача до суду надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він посилається на те, що відповідач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача. У встановлений строк з 21.12.2018 р. по 21.06.2019 р. ОСОБА_1 не подала заяву про відмову від прийняття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, до складу якої входять, утому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором складає 6016,46 грн., і як вважає позивач, не викликає сумнівів, що і звичайні побутові речі, як спадок, вартують не менше вказаної суми, яку можна сплатити в якості одноразового платежу.

Крім того, у відповіді на відзив зазначено, що з метою виявлення спадкової маси, ними заявлено клопотання про витребування доказів. Відносно порушеного строку пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємців, представник позивача посилається на те, що 30.04.2019 р. у банку був доданий документ стосовно смерті позичальника, про що свідчить наданий суду знімок екрану із Банківського комплексу Єдина клієнтська База. Придержуючись вимог ст. 1281 ЦК України, банк заявив претензійні вимоги до спадкоємців боржника шляхом направлення 17.06.2020 р. претензії кредитора до Куп`янської державної нотаріальної контори, на підставі чого державним нотаріусом була заведена спадкова справа 20.07.2020 р. До спадкоємців позичальника ними 09.10.2020 р. було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. А тому, як вважає позивач, вимога про погашення заборгованості була пред`явлена до спадкоємців через нотаріуса без порушення строку пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємця померлого.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 02.07.2021р.  року було частково задоволено клопотання про витребування доказів по справі, а саме: витребувано з Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області відомості щодо осіб, які подали заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також, які вже прийняли спадщину; факт видачі свідоцтв про право на спадщину; наявне спадкове майно та його вартість; витребувано з Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області відомості про фізичних осіб, які були зареєстровані та проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Синьківка, на день відкриття спадщини після його смерті.

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений.

Відповідач та її представник у судове засідання також не з`явилися. Від відповідача надійшла письмова заява про розгляд справу без її участі, просить відмовити у задоволенні позову. Також, нею 29.09.2021 р. надавалась письмова заява, в якій ОСОБА_1 зазначила, що вона не являється спадкоємцем після смерті чоловіка, після якого не залишилось ніякого спадкового майна.

Суд, приймаючи до уваги позицію сторін, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 19.07.2013 р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2  був укладений договір кредиту б/н, згідно якого отримав кредит у розмірі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому збільшився до 8000 грн. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду власним підписом на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с.16-52)

21.12.2018 р. позичальник, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2018 року (а.с. 57).

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на дату смерті ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором б/н від 19.07.2013 року становить 6016,46 грн., яка складається з наступного: 6016,46 грн. – заборгованість за тілом кредиту (а.с. 10-11).

17.06.2020 року АТ КБ «Приватбанк» було направлено до Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України, на що було отримано відповідь від 02.07.2020 року, з якої вбачається, що претензія банку до спадкоємців померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 отримана і 23.06.2020 року заведена спадкова справа № 238/2020 р., спадкоємці померлого будуть повідомлені по наявність претензії банку з боку АТ КБ «Приватбанк», у разі звернення до нотаріальної контори (а.с. 58-60).

Згідно інформації по спадковій справі, наданої завідувачем Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовською С. 27.07.2021 р. за № 649/01-16, спадкоємці померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Інших документів, крім претензії кредитора та доданих до неї документів, спадкова справа не містить, а тому повідомити склад спадкового майна та його вартість вона не має можливості (а.с. 110).

09.10.2020 р. позивачем, АТ КБ «Приватбанк», було направлено лист-претензію ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , щодо сплати заборгованості в розмірі 6016,46 грн. за кредитним договором № б/н від 19.07.2013 року, як спадкоємця після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , хоча даних про отримання відповідачкою листа-претензії матеріали справи не містять (а.с. 61,63).

Як вбачається з копій паспортів на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , їхнє місце проживання було зареєстровано за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Синьківка (а.с. 53, 54-56).

Відповідно до повідомлення від 03.08.2021 р. за № 1052, наданого Петропавлівською сільською радою Куп`янського району, згідно погосподарської книги при виконкомі Петропавлівської сільської ради Куп`янського району Харківської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1 (а.с. 111).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог статей 608, 1218, 1219 Цивільного кодексу України у зв`язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно зв`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, в той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися унаслідок його смерті.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Статтею 1281 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За змістом статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

У ЦК України серед положень про порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця в імперативному порядку визначений справедливий баланс між законними інтересами та правомірними очікуваннями кредитора спадкодавця та відповідними, зустрічними їм, інтересами спадкоємців.

Дотримання цього балансу полягає в тому, щоб забезпечити задоволення вимог кредитора спадкодавця за рахунок спадкового майна, не порушивши майнових прав та інтересів спадкоємців такої особи.

Визначення цього балансу законодавцем сформульовано таким чином, що спадкоємці боржника повинні відповідати за його зобов`язаннями в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Спадкування є способом безоплатного набуття майна, а тому стягнення боргів спадкодавця з його спадкоємців в межах вартості отриманої спадщини є справедливим по відношенню до законних інтересів та правомірних очікувань кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

АТ КБ «ПриватБанк» не зазначив та не надав жодного належного та допустимого доказу про наявність у спадкодавця на праві власності за життя будь-якого рухомого/нерухомого майна та щодо його вартості.

Суд, дотримуючись принципу диспозитивності розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, що позбавляє його за власною ініціативою збирати докази. Обов`язок доведення обставин, на які особа посилається, як на підставу своїх вимог покладається саме на цю особу.

Позивач мав надати докази на підтвердження обсягу успадкованого майна та його вартості. Разом із тим, в матеріалах справи відсутні такі докази.

10.06.2021 р. позивачем було заявлене клопотання про витребування судом доказів, в тому числі інформації з Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з метою виявлення нерухомого майна, належного на праві приватної власності позичальнику ОСОБА_2 .

Вказане клопотання 02.07.2021 р. судом частково було задоволено. Щодо витребування інформації з Департаменту державної реєстрації прав на нерухоме майно та з органів державного земельного кадастру, суд в цій частині прийшов до висновку про відмову, так як, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, згідно з положенням ч. 1 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є відкритою, загальнодоступною та платною, тому позивач не позбавлений права отримати її самостійно.

Разом з цим, до цього часу позивачем не було надано доказів про самостійне звернення з запитом за вказаною інформацією.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Посилання банку лише на зареєстроване місце проживання відповідача зі спадкодавцем, що може свідчити про фактичне прийняття спадщини відповідачем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , без надання доказів щодо спадкової маси та вартості фактично успадкованого майна, не може бути підставою для визнання позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо успадкування відповідачем будь-якого майна позичальника, спадкової маси на підтвердження того, яке саме майно входило до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та вартості спадкового майна, яке прийнято спадкоємцем, в тому числі і на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 78, 79, 89, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 1216, 1218, 1231,1268, 1281, 1282 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову  АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , представник відповідача – адвокат Пухтаєвич Ольга Олегівна, про стягнення боргу кредитором спадкодавця - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23 грудня 2021 року.

Відповідно до пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України,під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Головуючий         Коваленко О.А.