РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року січня місяця 17 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Бондарева Р.В.
суддів Синельщікової О.В.
Руснак А.П.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про неналежне виконання договору підряду будівельних робіт, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що договір будівельного підряду повинен укладатися в письмовій формі, необґрунтований, суперечить вимогам статті 208 Цивільного кодексу України, якою передбачені види правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі. Вважає, що до правовідносин, які склалися між сторонами суд повинен був застосувати норми статей 837–864 Цивільного кодексу. Також, посилається на те, що судом самостійно був змінений предмет позову, оскільки з позовними вимогами про неналежне виконання договору підряду будівельних робіт він до суду не звертався. Крім того, вказує, що в мотивувальній частині рішення не зазначено, що при розгляді справи відповідач ОСОБА_6 визнав, що шкода завдана позивачу з його вини.
За розпорядженням секретаря судової палати здійснено заміну судді Яковенко Л.Г. у складі колегії суддів для розгляду справи на суддю Руснак А.П.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, його представника, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір будівельного підряду є неукладеним, оскільки сторонами не була дотримана його письмова форма, отже не має правових підстав для відшкодуванні матеріальної та моральної шкоди, завданої відповідачами за неукладеним договором.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням спору, вважає, що є підстави для скасування судового рішення за пунктами 1, 2, 4 частини 309 Цивільного процесуального кодексу України.
При розгляді справи судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Красноперекопської міської ради № 27 від 24 лютого 1995 року позивачу ОСОБА_5 була надана у приватну власність земельна ділянка площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового індивідуального будинку по АДРЕСА_1, з 4 кімнат, житловою площею 84,2 кв.м., загальною площею 166,0 кв.м., господарських побудов і ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1. Будівництво житлового будинку було погоджено з головним архітектором міста з наданням будівельного паспорту (а.с.47).
Отримавши документацію на будівництво житлового будинку та придбавши за свої кошти необхідний будівельний матеріал, у травні 2009 року позивач ОСОБА_5 уклав в усній формі з відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 договір будівельного підряду на проведення нового будівництва – індивідуального житлового будинку.
Укладаючи зазначений договір сторони домовилися про обсяг робіт, їх ціну та строк виконання. Відносно виконаних відповідачами робіт з монтажу житлового будинку претензій у сторін не має. Після виконання монтажу житлового будинку підрядники – відповідачі у справі почали будувати крівлю будинку згідно з проектом та з матеріалів, наданих замовником – позивачем у справі, ціна роботи і її оплата між ними була узгоджена, що сторонами у справі не оспорюється.
За виконання робіт по монтажу крівлі позивач сплатив відповідачам 9330 грн., що підтверджується розпискою (а.с.49), і також не оспорюється сторонами у справі.
Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договір будівельного підряду сторонами у справі є неукладеним, тому що недодержано письмову форму, оскільки загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, сторонами додержано, і недодержання письмової форми при укладенні договору будівельного підряду не є підставою недійсності правочину.
Зазначене відповідає положенням частини 1 статті 218 Цивільного кодексу України, згідно якої недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Також, при розгляді справи було встановлено, що у січні 2010 року після помірного вітру в результаті неякісного монтажу крівлю було пошкоджено.
Згідно висновку експертного дослідження (будівельно-технічного дослідження) № 12/01 від 12 січня 2010 року площа крівлі складає 238,6 кв.м., будівельні роботи з її монтажу виконані на 85%. У зв’язку з неякісним монтажем крівлі, а саме: деформацією крівлі, не монтуванням лобової дошки, коника, стропильної дошки по периметру франктону, пошкоджено покриття металочерепиці площею 48,72 кв.м., плівка гідроізоляції, пароізоляції, утеплювач, обрешітка із дошки необрізної хвойних порід об’ємом 0,36 куб.м.
Вартість відновлюваного ремонту крівлі житлового будинку в результаті неякісного монтажу складає 38361 грн. (а.с.8-41).
Відповідно до частин 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач ОСОБА_5 має право на відшкодування збитків, спричинених йому відповідачами неналежним виконанням обов’язків за договором будівельного підряду, які згідно висновку експертного дослідження складають 38361 грн. і підлягають стягненню солідарно відповідно до вимог частини 1 статті 541 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність, оскільки відшкодування моральної шкоди не може бути наслідком порушення зобов’язання у випадках не передбачених договором або законом, що відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України.
Також, відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати на проведення експертизи 800 грн., сплату судового збору 383,61 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 240 грн., всього 1423,61 грн. по 474,50 грн. з кожного з відповідачів.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 13 жовтня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 на відшкодування майнової шкоди суму в розмірі 38361 грн.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 на відшкодування судових витрат по 474,50 грн. з кожного.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Синельщікова О.В. Бондарев Р.В. Руснак А.П.