Справа № 2-4204/10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі Крецу М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду, у подальшому уточнивши позовні вимоги з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.
Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 були укладені договори позики, за якими відповідач отримав:
- за договором № 1867 від 21 липня 2008 року 40000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на момент нотаріального посвідчення договору становило еквівалентно 193 600 (сто дев'яносто три тисячі шістсот) гривень, на реконструкцію та ввід в експлуатацію об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
- за договором № 2083 від 7 серпня 2008 року 10000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на момент нотаріального посвідчення договору становило еквівалентно 48400 ( сорок вісім тисяч чотириста) гривень на реконструкцію та ввід в експлуатацію об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Однак, в результаті невиконання умов зобов`язання за вказаними договорами у ОСОБА_2 виникла заборгованість в сумі 491750,00 (чотириста дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят ) гривень., яку позивач просив стягнути з відповідача.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки. При цьому відповідач надіслав до суду заперечення до позовних вимог ОСОБА_1 з проханням відхилити вимоги позивача щодо стягнення з нього відсотків за договорами позики та щодо компенсації моральної шкоди позивачу, а також просив суд змінити строк виплати позики - продовжити до трьох років.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тобто, через неявку відповідача за даною цивільною справою, враховуючи письмову заяву позивача з цього приводу, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, повно та всебічно з"ясувавши обставини, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 21 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 40000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на момент нотаріального посвідчення договору становило еквівалентно 193 600 ( сто дев'яносто три тисячі шістсот) гривень на реконструкцію та ввід в експлуатацію об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Договір був зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_3 в реєстрі за № 1867 (а.с.6).
07 серпня 2008 року між сторонами був укладений договір позики, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти в розмірі10000 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на момент нотаріального посвідчення договору становило еквівалентно 48400 ( сорок вісім тисяч чотириста) гривень на реконструкцію та ввід в експлуатацію об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Договір був зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_3 в реєстрі за №2083 (а. с. 5).
Згідно вищезазначених договорів відповідач зобов'язався повернути позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позивачем) після продажу вищезазначених об'єктів з нарахуванням 50% річних до 07 серпня 2009 року та 22 липня 2009 року відповідно.
07 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені доповнення до договорів, зареєстрованих приватним нотаріусом ОСОБА_3 в реєстрі за №1867 та №2083, згідно вказаного доповнення строк нарахування та виплати процентів було зменшено до півроку. Після підписання доповнення до вказаних договорів сторони домовились з відповідачем зустрітись наступного дня у нотаріуса для нотаріального засвідчення доповнень до вказаних договорів.
Рішенням Приморського районного суду №2-6758/09 від 27 серпня 2009 року було визнано дійсним те, що 07 серпня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були укладені доповнення до договорів, зареєстровані приватним нотаріусом ОСОБА_3 в реєстрі за № 1867 та №2083, згідно вказаного доповнення строк нарахування та виплати процентів було зменшено до півроку. Після підписання доповнення до вказаних договорів сторони домовились з відповідачем зустрітись наступного дня у нотаріуса для нотаріального засвідчення доповнення до вказаних договорів.
На підставі доповнень до договорів позики №1867 від 21 липня 2008 року та №2083 від 07 серпня 2008 року, у випадку, якщо об'єкти, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 не будуть реалізовані протягом півроку, позичальник(відповідач), зобов'язується виплатити нараховані відсотки за обома договорами.
Згідно з рішенням Приморського районного суду №2-6758/09 від 27 серпня 2009 року ОСОБА_2 після 08.02.2009 року повинен був нарахувати та виплатити ОСОБА_1 проценти за вказаними договорами на строк півроку, а саме:
- 40000*50%/100% =20000 доларів США - за договором №1867 від 21 липня 2008 р.
- 10000*50%/100%= 5000 доларів США - за договором №2083 від 07 серпня 2008 р., що разом становить 25000 доларів США за один рік позики. Таким чином проценти за півроку становлять 12500 доларів США, що в гривнях складає (за курсом НБУ, станом на 22.07.2009 1 долар США=7,7 гривень)=96250 (дев'яносто шість тисяч двісті п'ятдесят) гривень.
Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а відповідач не зробив оплату по нарахованим відсотках, в результаті чого за ним утворилася заборгованість 96250(дев'яносто шість тисяч двісті п'ятдесят) гривень за півроку.
Відповідач станом на 20 серпня 2009 року повинен був нарахувати та виплатити ОСОБА_1 проценти за договорами №1867 від 21 липня 2008 р. та №2083 від 07 серпня 2008 р., а саме:
- 40000*50%/100% =20000 доларів США - за договором №1867 від 21 липня 2008 р.
10000*50%/100%= 5000 доларів США - за договором №2083 від 07 серпня 2008 р., що разом становить 25000 доларів США за один рік позики., що за курсом НБУ станом на 27.08.2009 р. складало 196000 (сто дев'яносто шість тисяч )гривень
Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, а відповідач не зробив оплату по нарахованих відсотках, в результаті чого за ним утворилася заборгованість у розмірі 196000 (сто дев'яносто шість тисяч) гривень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов'язання.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Ч.1 ст. 220 ЦК України передбачено, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно зі ст. 1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій самій кількості, такого самого роду та такої самої кількості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
У судовому засіданні з'ясовано, що до цього часу позичальник не повернув позикодавцеві позику.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України встановлений обов'язок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором, за невиконання якого ст. 16 ЦК передбачено стягнення позивачем з відповідача боргу, що утворився внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позички.
У зв'язку з цим за правилами ч.1 ст.1050 ЦК України наступають наслідки порушення договору позичальником відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу з ОСОБА_2
У відповідача по справі - ОСОБА_2 виникла заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 щодо повернення позики та сплаті відсотків за користування позикою. Судом встановлено, що сумою загального боргу ОСОБА_2 є сума позики у розмірі 40000 доларів США за договором позики № 1867 від 27 липня 2008 року та 10000 доларів США за договором №2083 від 07 серпня 2008 року, а також суми по сплаті відсотків - з нарахуванням 50% річних, але без урахування тієї суми стягнення заборгованості ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, яка передбачена рішенням Приморського районного суду №2-6758/09 від 27 серпня 2009 року у розмірі 96250 грн., тобто сумою заборгованості є сума у розмірі 491750 /чотириста дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят/ грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь позивача суд вважає за необхідне відмовити, так як відшкодування моральної шкоди по даній категорії справ законом не передбачено.
Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При цьому, як регламентує ст.79 ЦПК України, до судових витрат відноситься судовий збір, а також, зокрема витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позивач по справі – ОСОБА_1 сплатив державне мито у розмірі 100 грн., що підтверджується квитанцією №2168528, а також на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 120 грн., про що свідчить квитанція №2168543.
Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №793 „Про державне мито”, сума державного мита по даній категорії справ має бути не більшою, ніж 1700 грн. Справляється державне мито з урахуванням тієї суми, яку отримують внаслідок вирахування 1% від загальної суми, що стягується з боржника. Загальною заборгованістю відповідача по справі – ОСОБА_2 є сума у розмірі 491750 /чотириста дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят/ грн. , 1% від якої – 4917,50 грн., яка є більшою за 1700 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму державного мита в розмірі 100 грн. і несплаченої суми у розмірі 1600,00 грн..- в дохід держави, а також суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн.- на користь ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15,16, 57, 60, 79, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-226, ЦПК України, ст.ст. 526, 529, 612 ,1046,1048,1049, 1050 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
В задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди,- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 загальний борг за договорами позички № 1867 від 21 липня 2008 року, № 2083 від 7 серпня 2008 року, укладених між позивачем та відповідачем у розмірі 491750 /чотириста дев'яносто одна тисяча сімсот п'ятдесят/ грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму державного мита в розмірі 100 грн. та несплаченого державного мита в дохід держави - 1600 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн. на користь позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю.Б.Свячена