Справа № 22-ц-148/2011р. Головуючий 1 інстанції
Жигилій С.П.
Категорія: стягнення заборгованості Доповідач: Овсяннікова А.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2011 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого – Овсяннікової А.І.,
суддів – Сащенко І.С., Коровіна С.Г.,
при секретарі –Щегельському Д.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Красноградського підприємства теплових мереж на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2010 року по справі за позовом Красноградського підприємства теплових мереж до ОСОБА_2 за участю третіх осіб – Красноградської міської ради, Краснорградського житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання та укладення договору, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2010 року Красноградське підприємство теплових мереж звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
В обґрунтування позову позивач вказав, що відповідачкає абонентом Красноградського ПТМ на її ім’я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, визначені договором або законом.
Відповідачка оплачує такі послуги нерегулярно і станом на 28.04.2010 року має заборгованість у сумі 4068 грн. 75 коп.
Цю суму вони просять стягнути з відповідачки, а також понесені витрати у сумі 30 грн.
У наступному позивач уточнив позовні вимоги та просив, окрім стягнення суми заборгованості, зобов’язати відповідачку у тижневий строк після набрання рішенням законної сили усунути порушення законодавства шляхом укладання з ними типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та водовідведення.
Відповідачка позов не визнала і пояснила, що квартира нею придбана 07.08.2006 року. При цьому батареї в квартирі вже були відрізані і залишились лише стояки опалення.
Ніхто з представників тепломереж не пропонував їй укласти договір на поставку тепла і вона вважала, що квартира від’єднана від системи теплопостачання і вона не повинна нічого оплачувати. За три роки контролер жодного разу не приходив в квартиру і не попереджав про наявність заборгованості.
Представник третьої особи – Красноградської міської ради позов підтримав і пояснив, що відповідачка самовільно відключила квартиру від теплопостачання, зобов’язана оплатити заборгованість та укласти договір.
Представник третьої особи Красноградського ЖРЕП пояснив, що попередня власниця квартири ОСОБА_3 не зверталась до них з заявою про відключення від теплопостачання.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2010 року Красноградському ПТМ у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Красноградське підприємство теплових мереж просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що судом безпідставно не прийнято до уваги їх доводи та заперечення. Рішення про відключення спірної квартири від теплопостачання не приймалося і не проводилось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з’явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 вона є абонентом Красноградського підприємства теплових мереж; на її ім’я відкрито особовий рахунок №НОМЕР_1
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст. 66-68 ЖК України споживач повинен оплачувати житлово-експлуатаційні послуги у строки, визначені договором або законом.
Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вноситься щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів України.
ОСОБА_2 з квітня 2007 року не вносила плату за послуги теплопостачання і станом на квітень 2010 року заборгованість становить 4068 грн. 75 коп. і ця сума підлягає стягненню з відповідачки.
Факт несплати коштів за цей час ОСОБА_2 не оспорюється.
Отже, рішення суду в частині відмови позивачу у стягнення з ОСОБА_2 цієї суми підлягає скасуванню з постановленням нового про задоволення позовних вимог в цій частині.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції виходив з тих обставин, що фактично такі послуги відповідачці не надавались, оскільки, ще до придбання ОСОБА_2 у 2006 році цієї квартири батареї опалення були зрізані, що підтверджується поясненнями свідків.
Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам по справі.
ОСОБА_2 придбала квартиру за договором купівлі-продажу 07.08.2006 року Будь-яких застережень щодо відсутності батарей в квартирі в договорі не зазначено. Навпаки, посвідчено, що квартира оглянута покупцем, тобто, відповідачкою і будь-яких недоліків або дефектів, які перешкоджали б її використанню за призначенням, не виявлено.
Крім того, ОСОБА_2 12.10.2006 року, тобто вже після придбання квартири, звертається з письмовою заявою до позивача з проханням відключити від теплових мереж квартиру у зв’язку з переходом на альтернативне опалення (а.с. 37).
Тоді ж у жовтні їй надана відповідь щодо процедури відключення (а.с. 38) з повторною аналогічною відповіддю у жовтні 2009 року (а.с. 55).
Що стосується пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то вони не конкретні; коли вони зрізали руби або прізвище власниці квартири не пам’ятають; чи мала намір власниця зрізати батареї та встановити нові чи встановлювати індивідуальне опалення – також не знають.
Свідок ОСОБА_6 – сестра колишньої власниці житла також не знає чи робила щось з цього приводу сестра чи ні.
З наданої відповіді Красноградського ЖРЕП вбачається, що з відповідними заявами про відключення спірної квартири від теплопостачання власники квартири не звертались і таке відключення не проводилось.
Відповідачка відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не надала суду жодних доказів відключення цієї квартири від теплопостачання у встановленому законом порядку з дотриманням певної процедури.
Що стосується рішення суду у частині відмови у задоволенні позову про зобов’язання відповідачку укласти відповідний договір про надання послуг з теплопостачання, то рішення в цій частині відповідає вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки відповідачка не воліє укладати договір, то і понудити її до цього, з урахування вище вказаних вимог закону, не можна.
Однак, сам факт відсутності письмового договору не є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за теплопостачання, оскільки такі послуги фактично надавались і в установленому законом порядку відповідачка від них не відмовилась.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Красноградського підприємства теплових мереж – задовольнити частково.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2010року у частині відмови Красноградському ПТМ у задоволені позову про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання – скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Красноградського підприємства теплових мереж заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 4068 чотири тисячі шістдесят вісім) гривень 75 коп. та 85 (вісімдесят п’ять) гривень 50 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. державного мита.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді