Номер провадження: 33/813/1530/21

Номер справи місцевого суду: 521/8813/20

Головуючий у першій інстанції Непорада О.М.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Судді Цюри Т.В.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2021 року про відмову у відкритті провадження та повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі №52/8813/20

В С Т А Н О В И В:

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси, від 11 березня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил за протоколами ПМП №0398/50000/20 від 16.03.2020 року, №0397/50000/20 від 16.03.2020 року, №0471/50000/20 від 08.04.2020 року, №0419/50000/20 від 24.03.2020 року, №0494/50000/20 від 16.04.2020 року, №0396/50000/20 від 16.03.2020 року, №0482/50000/20 від 10.04.2020 року, №0487/50000/20 від 13.04.2020 року, №0485/50000/20 від 13.04.2020 року, №0470/50000/20 від 08.04.2020 року, №0483/50000/20 від 10.04.2020 року, №0456/50000/20 від 06.04.2020 року, №0469/50000/20 від 08.04.2020 року, №0486/50000/20 від 13.04.2020 року, №0420/50000/20 від 24.03.2020 року, №0417/50000/20 від 24.03.2020 року, №0415/50000/20 від 23.03.2020 року, №0480/50000/20 від 10.04.2020 року, №0481/50000/20 від 10.04.2020 року, №0488/50000/20 від 13.04.2020 року, №0416/50000/20 від 23.03.2020 року, №0418/50000/20 від 24.03.2020 року, №0414/50000/20 від 23.03.2020 року, а саме: 27276385 (двадцять сім мільйонів двісті сімдесят шість тисяч триста вісімдесят пять) гривень 07 (сім) копійок.

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 521/8813/20, залишено без змін.

14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 52/8813/20.

       Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 21 вересня 2021 року У відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі T70; 52/8813/20 - відмовлено.

Заяву  ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 52/8813/20, - повернуто особі, яка її подала.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2021 року, скасувати її та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 .

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 21.12.2021 року апелянт ОСОБА_1 та представник Одеської митниці Держмитслужби до суду не з`явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі та клопотання про поновлення строку, апеляційний суд дійшов до таких висновків.

Так, статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновляється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, у якому повинні бути викладені обставини, що слугували поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 , а про наявність вищевказаної постанови суду від 21.09.2021 року, йому стало відомо лише 22.10.2021 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.

Отже, зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а тому заява про поновлення строку підлягає задоволенню.

Розглядаючи апеляційну скаргу по суті, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Так, судом першої інстанції встановлено, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 березня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил за протоколами ПМП №0398/50000/20 від 16.03.2020 року, №0397/50000/20 від 16.03.2020 року, №0471/50000/20 від 08.04.2020 року, №0419/50000/20 від 24.03.2020 року, №0494/50000/20 від 16.04.2020 року, №0396/50000/20 від 16.03.2020 року, №0482/50000/20 від 10.04.2020 року, №0487/50000/20 від 13.04.2020 року, №0485/50000/20 від 13.04.2020 року, №0470/50000/20 від 08.04.2020 року, №0483/50000/20 від 10.04.2020 року, №0456/50000/20 від 06.04.2020 року, №0469/50000/20 від 08.04.2020 року, №0486/50000/20 від 13.04.2020 року, №0420/50000/20 від 24.03.2020 року, №0417/50000/20 від 24.03.2020 року, №0415/50000/20 від 23.03.2020 року, №0480/50000/20 від 10.04.2020 року, №0481/50000/20 від 10.04.2020 року, №0488/50000/20 від 13.04.2020 року, №0416/50000/20 від 23.03.2020 року, №0418/50000/20 від 24.03.2020 року, №0414/50000/20 від 23.03.2020 року, а саме: 27276385 (двадцять сім мільйонів двісті сімдесят шість тисяч триста вісімдесят пять) гривень 07 (сім) копійок.

Разом з тим, постановлено товар - безпосередній предмет порушення митних правил за протоколами ПМП №0398/50000/20 від 16.03.2020 року, №0397/50000/20 від 16.03.2020 року, №0471/50000/20 від 08.04.2020 року, №0419/50000/20 від 24.03.2020 року, №0494/50000/20 від 16.04.2020 року, №0396/50000/20 від 16.03.2020 року, №0482/50000/20 від 10.04.2020 року, №0487/50000/20 від 13.04.2020 року, №0485/50000/20 від 13.04.2020 року, №0470/50000/20 від 08.04.2020 року, №0483/50000/20 від 10.04.2020 року, №0456/50000/20 від 06.04.2020 року, №0469/50000/20 від 08.04.2020 року, №0486/50000/20 від 13.04.2020 року, №0420/50000/20 від 24.03.2020 року, №0417/50000/20 від 24.03.2020 року, №0415/50000/20 від 23.03.2020 року, №0480/50000/20 від 10.04.2020 року, №0481/50000/20 від 10.04.2020 року, №0488/50000/20 від 13.04.2020 року, №0416/50000/20 від 23.03.2020 року, №0418/50000/20 від 24.03.2020 року, №0414/50000/20 від 23.03.2020 року, а саме: «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 13135 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 127321 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 3 478 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 37380 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 413 880 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 533160 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 269 500 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 103 460 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 234 012 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 544 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 188 610 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 6 610 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 3 767 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 79 500 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 444 020 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 53 000 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 84177 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 533 180 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 280 000 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 181 790 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 112 056 кг; «шрот соняшниковий», загальною вагою брутто/нетто 30490 кг; «олія соняшникова», загальною вагою брутто/нетто 51522 кг., конфіскувати на користь держави (а.с. 66-104).

Постановою Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 521/8813/20, залишено без змін (а.с. 163-202).

14 вересня 2021 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі № 52/8813/20, в якій ОСОБА_1 просить прийняти заяву до свого провадження, заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20 – задовольнити, постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20 - повністю скасувати та прийняти нове рішення яким провадження у справі № 521/8813/20 про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбаченого ч.І ст. 483 МК України, закрити (а.с. 205-219).

Виносячи постанову по справі про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року справі, районний суд виходив з того, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20, не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами, так як перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами - нормами  Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений і місцевий загальний суд не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили у справах про адміністративні правопорушення.

Апеляційний суд погоджується із таким висновоком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначаються відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Конституційний суд України у рішенні № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п.4.1).

Відповідно до  ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із положеннями ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.

Однак, на даний час КУпАП надає стороні можливість оскаржити в апеляційному порядку постанову у справі про адміністративне правопорушення, що є справедливим і повністю відповідає ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції щодо права кожного, кого суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, на перегляд судом вищої інстанції факту визнання його винним.

При цьому, статтею 459 КПК України, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Разом з тим, судом враховано, що ЄСПЛ зробив висновки, що провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції з метою поширення її гарантій на заявників. Саме такі висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ у справах: «Надточій проти України» (п.п.17,22,29); «Лучанінова проти України» (п.п.38,39,40); «Гурепка проти України» (п.п.53,55).

Однак, у наведених справах відсутні висновки про можливість застосування процедури перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення за привилами кримінального процесуального закону, а зазначається лише про поширення встановлених Конвенцією загальних гарантій щодо осіб під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Також у справі «Гурепка проти України» ЄСПЛ прийшов до висновку про порушення ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції з огляду на те, що КУпАП (в редакції станом на 1998 рік) передбачав, що процедура перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення могла бути ініційована лише прокурором або головою вищестоячого суду. Така процедура на той час не була доступна стороні та не залежала від його волі і аргументів, а тому не була достатньо ефктивним засобом захисту для цілей Конвенції (п.60 рішення ЄСПЛ).

Як встановлено судовим розглядом справи, ОСОБА_1 скористався своїм правом на перегляд апеляційним судом постанови суду першої інстанції від 11.03.2021р., якою він визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, і така процедура дотримана, а тому, висновок суду про те, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 11.03.2021 року по справі № 521/8813/20, не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами, так як перегляд судових рішень у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами нормами Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачений і місцевий загальний суд не наділений повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили у справах про адміністративні правопорушення - є вірним.

Слід зазначити, що фактично лише єдиним доводом апеляційної скарги ОСОБА_1  щодо підстав його звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є посилання на: КУпАП, Закон України №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основополодних свобод 1950 року, Перший протокол та протоколи №2,4,7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 року, згідно з якими Україна визнає на своїй території дію ст. 25 Конвенції про визнання компетенції Європейської комісії з прав людини та ст.46 Конвенції про визнання обовязковою без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду  з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застоусвання Конвенції. Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і відповідно до ч.1 ст. 17 цього Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію 1950 року і практику ЄСПЛ як джерело права.

Разом з тим такі посилання апелянта є необгрнутованими та безпідставними, оскільки містять лише перелік (назву) конкретних нормативно – правових актів та міжнародних договорів та не містять жодну норму, яку було порушено судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного постанови від 21.09.2021 року.

Жодних інших доводів щодо незаконності постанови суду першої інстанції та підстав для її скасування, апелянтом не наведено.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Крім того, слід зазначити, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень,який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року № 3262-IV вбачається, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м.Одсеи від 11.03.2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06.07.2021 року. Однак, ухвалою Верховного суду від 06.08.2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказані судові рішення у вказаній справі - повернуто та саме після цього ОСОБА_1 вирішив звернутися 08.09.2021 року до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, що підтверджується конвертом поштового відправлення (а.с. 205-222).

На підставі викладеного, керуючись ст. 483 МК України, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2021 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 21 вересня 2021 року про відмову у відкритті провадження та повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 11.03.2021 року у справі №52/8813/20 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Т.В. Цюра