Справа № 490/8286/17

нп 1-кп/490/217/2018

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8286/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2021 року місто Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

Головуючого судді – Лагода К.О.,

суддів: Тішко Д.А., Медюк С.О.,

секретаря судового засідання – Грищенко В.М.,

за участю прокурора – Батченка І.В.,

представника потерпілого – Чебанова В.П.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника – Монець С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора та захисника у кримінальному провадженні № 12017150020002795, відомості про яке внесено 24.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цюрупінськ, Херсонської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, із повною загальною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Катеринопіль Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого повну загальну середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017150020002795, відомості про яке 24.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

20 грудня 2021 року на адресу Центрального районного суду міста Миколаєва надійшли клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Батченка І.В. про продовження ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 22.12.2021р., та продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_2 . У судовому засіданні, в обґрунтування поданих клопотань прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися, а обрання інших, менш суворих запобіжних заходів, не забезпечить належної поведінки обвинувачених щодо виконання ними своїх процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні та не дасть можливості запобігти ризикам. Зокрема, запобігання спробам з боку обвинувачених переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Представник потерпілого Чебанов В.П. підтримав клопотання прокурора та просив суд їх задовольнити.

Захисник Монець С.М. підтримав думку прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_2 та просив суд його задовольнити.

З приводу задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, адвокат Монець С.М. заперечував, просив суд обрати відносно його підзахисного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, за адресою проживання його матері: АДРЕСА_4 , про що 12.11.2021 року надав суду клопотання, згідно якого зазначив, що мати ОСОБА_1 – ОСОБА_3 хворіє та потребує піклування його підзахисного, на підтвердження чого надав суду довідку ЛКК №1018, видану КНП «Олешківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Олешківської міської ради від 11.12.2021 року, медичну довідку ЛКК терапевта ОСОБА_4 від 11.11.2021 року та розписку-акт від сусідів.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував з приводу задоволення клопотання прокурора, підтримав думку свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід на нічний домашній арешт, оскільки його мати дуже хворіє, потребує його піклування, а її доглядом наразі займаються сусіди.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника Монець С.М.

Суд, вислухавши думку прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинувачених, приходить до наступних висновків по заявленим клопотанням.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.

При цьому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 194 КПК України, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання доцільності продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та подальшому продовженні останнім запобіжного заходу, зокрема, можливість переховуватися від суду і вчинення спроби незаконного впливу на потерпілого та свідків. Станом на теперішній час обставини, враховані судом при вирішенні питання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою раніше, не зникли.

Крім того, колегія суддів враховує підвищену суспільну небезпеку інкримінованих обвинувачуваному ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, два з яких є вчинення розбою, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, враховуючи позицію, викладену у рішенні "Геращенко проти України", суди повинні, належним чином ураховуючи принцип презумпції невинності, розглянути всі факти, які свідчать "за" і "проти" існування публічного інтересу, який виправдовує відступ від норми статті 5 Конвенції.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стороною захисту жодних документів на підтвердження родинних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано не було.

Крім того, суд не може не звернути увагу на агресивні висловлювання ОСОБА_1 в бік потерпілого у вказаному судовому засідані.

Зокрема, обвинувачний не зміг пояснити яким чином та за рахунок яких коштів він буде мати змогу прибувати в судові засадання до Центрального районного суду м. Миклаєва із Херсонської області, де має на меті мешкати у разі зміни обраного відносно нього запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, у зв`язку із чим колегія суддів вважає, що на теперішній час доводи сторони захисту та обвинуваченого не дають суду підстав для зміни запобіжного заходу на інший, не пов`язаний із триманням під вартою.

Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 176, 177, 178, 331 КПК України, ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи наявність наведених вище ризиків та обставин, які свідчать про те, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки ОСОБА_1 під час судового розгляду, та зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до 16.02.2022 року, включно, у зв`язку із чим клопотання сторони захисту, на теперішній час, задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , колегія суддів приходить до висновку, що на час здійснення судового провадження продовжують мати місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні останньому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, зокрема, можливість переховуватися від суду і вчинення спроби незаконного впливу на потерпілого та свідків.

Так, ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 26.10.2021 року обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 01.07.2017 року у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , було змінено на цілодобовий домашній арешт із використанням електронного засобу контролю,  строком на два місяці та забороною обвинуваченому залишати місце свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , із покладенням на ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не залишати цілодобово місце свого проживання; утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) з потерпілими та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду; носити електронний засіб контролю.

Згідно з вимогами ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Відповідно до ч.6 цієї ж статті строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю відносно останнього колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із використанням електронного засобу контролю та забороною обвинуваченому ОСОБА_2 залишати місце свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 та надасть йому змогу виконувати свої процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 177, 178, 181, 182, 194, 199, 331, 201, 350, 370, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Батченко Ігоря В`ячеславовича про продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017150020002795, відомості про яке внесено 24.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16.02.2022 року, включно.

Клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва Батченко Ігоря В`ячеславовича про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у кримінальному провадженні № 12017150020002795, відомості про яке внесено 24.06.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань – задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із використанням електронного засобу контролю,  строком на два місяці, а саме до 16.02.2022 року, включно, з забороною обвинуваченому ОСОБА_2 залишати місце свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_5 та покладенням обов`язків, визначених ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 26.10.2021 року.

В задоволенні клопотання захисника Монець Сергія Михайловича про зміну обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на нічний домашній арешт відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення.

Головуючий суддя : К.О. Лагода

Судді:

Д.А.Тішко

С.О. Медюк