П О С Т А Н О В А

іменем України

Справа №377/798/21

Провадження №3/377/206/21

24 грудня 2021 року суддя Славутицького міського суду Київської області Бабич Н.С., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, що надійшла від відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 26 листопада 2021 року під час п`ятого уроку з 12 години 35 хвилин до 13 години 20 хвилин, під час освітнього процесу, висловлювався нецензурною лайкою.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечила. У поданих до суду письмових поясненнях зазначила, що не згодна з протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки він не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, у протоколі не зазначено норму спеціального закону, який порушено, суть адміністративного правопорушення, конкретних обставин, які б вказували на невиконання нею батьківських обов`язків щодо малолітнього сина та не вказано від яких саме передбачених законодавством обов`язків, з посиланням на норму закону, вона ухиляється, протокол складений на припущеннях, а не на конкретних фактах і доказах, у ньому не вказане слово нецензурної лайки та законодавчо не встановлено конкретного переліку слів, які необхідно вважати нецензурною лайкою чи ненормативною лексикою та не підтверджено, що використання таких слів малолітнім відповідає дійсності. З наведених підстав просить провадження у справі відносно неї за ч.1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, то вважає за можливе розглянути зазначену справу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю необхідним зробити наступний висновок.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, праві законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частина 1 статті 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суду надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, серії ВАБ № 553504 від 15 грудня 2021 року, з яким ОСОБА_1 погодилася частково, про що зазначила у протоколі;

- інформаційний лист директора Славутицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_5 на ім`я начальника Відділення поліції №2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, в якому він просить розглянути питання за фактом висловлювання 26 листопада 2021 року під час п`ятого уроку учнем 7-А класу Славутицького ЗЗСО № 3 ОСОБА_2 , грубою нецензурною лайкою;

- копія доповідної записки від 26 листопада 2021 року від учителя української мови та літератури ОСОБА_4 на ім`я директора Славутицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_5, згідно з якою 26.11.2021 під час п`ятого уроку української мови учень 7-А класу ОСОБА_2 вживав грубу нецензурну лексику, на зауваження учителя не реагував, на уроці не працював;

- письмові пояснення ОСОБА_4 від 26 листопада 2021 року, відповідно до яких 26.11.2021 під час п`ятого уроку української мови учень 7-А класу ОСОБА_2 вживав грубу нецензурну лексику, на її зауваження не реагував;

- характеристика ОСОБА_2 , учня 7-А класу Славутицького закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 3 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 навчається переважно на середньому та початковому рівнях, до навчання ставиться безвідповідально та потребує постійного контролю з боку батьків та вчителів, навчання занедбав через низьку вмотивованість до навчання, неорганізованість, неуважність, частим невиконанням домашніх завдань та відсутністю контролю з боку матері, яка мало приділяє уваги вихованню сина;

- копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07 жовтня 2008 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції Київської області, відповідно до якого ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з протоколу серії ВАБ № 553504 від 15 грудня 2021 року, ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 26 листопада 2021 року, під час п`ятого уроку, з 12 години 35 хвилин до 13 години 20 хвилин, під час освітнього процесу висловлювався нецензурною лайкою.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, серії ВАБ № 553504 від 15 грудня 2021 року відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки містить, зокрема, обставини правопорушення та його суть, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, в тому числі посилання на норму закону, яка передбачає обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а тому є належним і допустимим доказом.

Додані до протоколу докази, є достатніми для висновку, що малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 26 листопада 2021 року під час освітнього процесу, а саме під час п`ятого уроку, з 12 години 35 хвилин до 13 години 20 хвилин, висловлювався нецензурною лайкою.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частиною першою ст. 150 СК України встановлений обов`язок батьків виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Отже, законом визначено, що батьки мають виховувати свою дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, в разі ухилення від цього обов`язку настає відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.

При цьому, згідно із п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3, визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти».

Таким чином, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, може виражатися в ухиленні батьків від виконання своїх обов`язків у формі не сприяння засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі.

Слід зазначити, що випадок коли дитина виражається в присутності своїх однолітків та/або однокласників та вчителя нецензурною лайкою суперечить таким загальновизнаним нормам моралі і є неприйнятним. Така поведінка не відповідає духу поваги до прав та свобод інших людей і є наслідком недостатнього виховання з боку батьків.

З урахуванням наведеного, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у ньому не зазначено суть адміністративного правопорушення, а саме наявність конкретних обставин, які б вказували на невиконання нею, як матір`ю своїх батьківських обов`язків щодо малолітнього сина та не вказано від яких саме передбачених законодавством обов`язків, з посиланням на норму закону вона ухиляється, а також те, що протокол складений на припущеннях, до уваги не беру, оскільки вони спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідності до ст. 245 КУпАП суд має повно, всебічно і об`єктивно з`ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП є доведеною і сумніву не викликає, проте, враховуючи особу порушника, ступінь здійснення нею протиправних дій, відсутність тяжких наслідків, а також вчинення адміністративного правопорушення вперше, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю за можливим на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення і обмежитись усним зауваженням, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.184 КУпАП, за малозначністю правопорушення і обмежитись усним зауваженням та провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано ,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н. С. Бабич