ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

       24 грудня 2021 року                                                                     Справа 215/4724/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Костянтина Віталійовича про визнання бездіяльності протиправною, -

                                                        ВСТАНОВИВ:

22 липня 2021 року до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Костянтина Віталійовича, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність начальника управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Костянтина Віталійовича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатами розгляду заяви від 25.11.2020 вх. С-673, яка виявилась у відмові вирішувати питання  місцевого значення  в межах ст.1, ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 29, 49, 140 Конституції України, у незабезпеченні ОСОБА_2 , як онко хворої людини, безкоштовними медикаментами для лікувально-профілактичних заходів до правового порядку постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.98р. № 1303, у використанні бюджетних коштів за не призначенням та зобов`язати прийняти рішення в розумінні ст. 144 Конституції України, дія якого вичерпується його виконанням;

- визнати протиправною бездіяльність начальника управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Костянтина Віталійовича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатом розгляду заяви від 25.11.2020 вх. С-673, яка виявилась у відмові вирішувати питання місцевого значення в межах ст.ст.3,  21,  22,  68 Конституції України, у відмові зобов`язати ОСОБА_3 надати дублікат листа непрацездатності позивача №520964 з 03.06.10 по 18.06.2010, у відмові зазначити причини відсутності наказу, відповідно до якого закрито надземний перехід між закладом і КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 КМР та зобов`язати діяти відповідно до зазначеного в розумінні п.19 ч.1  ст.4 КАС України;

- визнати протиправною бездіяльність начальника управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Костянтина Віталійовича у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, за результатами розгляду заяви від 25.11.2020 вх. С-673, яка виявилась у відмові вирішувати питання місцевого значення в межах ст.ст.3,  19,  144 Конституції України, у згоді з відмовою забезпечення права онко хворої на безоплатний відпуск ОСОБА_2 лікарських засобів, зазначених за поданими рецептами від 09.11.2020 №590, №591, №592, №593, №594 від 20.11.2020 №478, №479, №480 (разом 8 рецептів), у згоді з не фінансуванням КНП Криворізька міська лікарня №7 КМР з приводу відновлення обладнання фізіотерапевтичного відділення, підрозділів кімнати кліматичного контролю (соляної кімнати), парафінонагрівача, системи вентиляції, УЗІ кабінету, підземного переходу між будівлями терапевтичного і хірургічного відділеннями та у відмові подати клопотання Криворізькому міському голові із зазначеного.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Костянтина Віталійовича про визнання бездіяльності протиправною передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

20 грудня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли за підсудністю матеріали справи № 215/4724/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 відповідно до ухвали суду від 08.10.2021 року.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2021 року дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Так, частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень  статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені пов`язані вимоги немайнового характеру, що витікають з незгоди позивача з бездіяльністю відповідача щодо неналежного розгляду заяви від 25.11.2020 р. вх. С-673, відтак судовий збір становить 908,00грн.

Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.

Разом з цим, до позовної зави ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач посилається на тяжкий майновий стан, вказуючи, що розмір його доходу у сумі 2026,49 грн., який не відповідає рівню прожиткового мінімуму 2379 грн., долучивши до цієї заяви довідку Тернівського УПСЗН м. Кривий Ріг від 10.06.2021 р. №5324 про компенсаційні виплати працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом 1 групи на загальну суму 410,00грн. (за період січень 2020 – грудень 2020, довідку про компенсацію за надання соціальних послуг особам з інвалідністю 1 групи  на загальну суму 24324,00 грн. за період січень - грудень 2020, і Відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік на суму 24324,00 грн.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, ураховуючи наведені у ній підстави, а також дослідивши долучені до неї документи на підтвердження майнового стану у 2020 році, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ «Про судовий збір».

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому, судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України №3674-VІ «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

У розумінні приписів статті 8 Закону України №3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Долучені до позовних матеріалів Відомості з реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків про те, що протягом періоду з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року ОСОБА_1 отримав дохід у загальному розмірі 24324,00грн., не можуть бути враховані судом в якості належного доказу скрутного матеріального становища позивача, оскільки не містять доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан, в т.ч. і з урахуванням доходів, перешкоджає сплаті судового збору за подання цього адміністративного позову у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що розмір судового збору за подання до суду цього позову (908,00грн.) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік з урахуванням таких Відомостей.

Довідка про розмір щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за інвалідом І групи та компенсація за надання соціальних послуг особам з інвалідністю, містить лише відомості про розмір компенсаційної виплати позивачеві за догляд за інвалідом І групи.

Крім того, надані позивачем документи (довідка Тернівської УПСЗН м. Кривий Ріг, Відомості з реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків) не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема, для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно, з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо), та не відображають відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу.

До того ж, позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.

Таким чином, надані документи не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача. Жодних відомостей про те, що позивач не має будь-яких інших доходів у вказаних документах не зазначено.

За таких обставин, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним цієї позовної заяви у встановленому законом порядку та розмірі.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними.

Аналогічна правова позиція щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору наведена в ухвалах Верховного Суду: від 27.01.2020 року справа №215/4776/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87205012), від 27.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170887), від 27.01.2020 року справа №215/2630/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170877), від 02.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86754852), від 27.12.2019 року справа №212/1558/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86717736), від 27.12.2019 року справа №215/3553/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84134173), від 28.04.2020 року справа №215/4776/18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/88986884), які, в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов`язковим наданням необхідних доказів.

За таких обставин, ОСОБА_1 слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 908,00грн., сплаченого в установленому порядку, або надати належні докази на обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору та заявивши таке клопотання.

Також, відповідно до частин 1, 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , проте документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв`язку із чим, у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з`ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі - Закон №5492) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1)документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

За наведених обставин, позивачеві слід подати завірену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (документ, що посвідчує особу позивача) та його копії відповідно до кількості учасників справи, оскільки відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Також, в порушення ч.1 ст.161 КАС України позивачем до примірника адміністративного позову відповідачу не долучено додатків, доданих до адміністративного позову суду.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цей адміністративний позов без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43,160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника управління охорони здоров`я Виконавчого комітету Криворізької міської ради Мурашка Костянтина Віталійовича про визнання бездіяльності протиправною – залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 908,00грн. (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або належних доказів на підтвердження обставини для зменшення, відстрочення сплати судового збору; або належних доказів на обґрунтування наявності підстав для звільнення від сплати судового збору та заявивши таке клопотання;

- завіреної належним чином копії документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача);

- засвідчених належним чином копій документів, долучених до адміністративного позову суду, для примірника адміністративного позову відповідачу.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                 М.М. Бухтіярова