Справа № 310/7279/21

2/310/2400/21

РІШЕННЯ

Іменем України

28 грудня 2021 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Мариніна О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Висоцькому С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Свої вимоги мотивував тим, що він є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також зареєстровані відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є знайомими позивача, за місцем реєстрації з квітня 2016 року не проживають, оскільки виїхали на проживання до Росії. Відповідачі витрат на утримання будинку не несуть, комунальні послуги не сплачують та реєстрація відповідачів у належному йому домоволодінні створює перешкоди у здійсненні прав власника. Позивач зазначає, що ця обставина порушує його право власності на свій розсуд володіти, користуватись та розпоряджатися належним йому майном. У зв`язку з вище наведеним у позивача виникла необхідність звернення до суду з позовною заявою. Просив визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, надав суду заяви про розгляд справи у його відсутності та підтримання позовних вимог, викладених в позовній заяві.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

На підставі свідоцтва про право на власності на нерухоме майно від 11.04.2013 року, індексний номер НОМЕР_3, ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 07.12.2021 року, виданої головою вуличного комітету № 33 м. Бердянськ Якимук Н.В. , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , але за даною адресою ніколи не проживали.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квітня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , не мешкають, що підтверджується довідкою вуличного комітету № 33 від 07.12.2021.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 72 ЖК України визначено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з відмітки в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано з 05.04.2016 р. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано з 05.04.2016 р. за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі мали об`єктивну можливість користуватися спірним житловим приміщенням, перешкод їм позивач не чинив.

Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Статтею 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є всі підстави для визнання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки в ході судового розгляду було достовірно встановлено, що в спірному будинку останні не проживають з квітня 2016 року.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки засновані на законі, є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бердянського міськрайонного суду

Запорізької області О. В. Маринін