Справа № 263/17237/21

Провадження № 6/263/272/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   

29 грудня 2021 року м. Маріуполь

       Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Федоренко Т.І., за участю секретаря судового засідання Ясир А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,

                ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області Присяжний В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області знаходиться виконавче провадження № 66689742, з примусового виконання виконавчого листа №265/3896/19-ц від 26.08.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди, заподіяної у зв`язку з пошкодженням в сумі 164950 грн, матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок з витратами на евакуацію пошкодженого автомобіля до стояночного майданчика у сумі 800 грн., та належне зберігання автомобіля у сумі 4010 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 200000 грн. Станом на теперішній час рішення суду боржником не виконане, будь-яких дій спрямованих на виконання рішення боржником не здійснено, за місцем реєестрації при перевірці державним виконавцем відсутній. 29.11.2021 року на прийомі у державного виконавця Любімов пояснив, що він планує виїхати за межі України на роботу до Польщі, про що було складено відповідни акт виконавця, про що також було повідомлено стягувача. 17.12.2021 року від стягувача надішла заява з вимогою зверутись до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України з метою виконання усіх зобов`язань встановлених рішенням суду.

Враховуючи викладене, оскільки рішення суду до теперішнього часу не виконані, а боржник ухиляється від його виконання, тому державний виконавець просить задовольнити подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Державний виконавець в судове засідання не прибув, у поданні просив провести розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи стислі строки розгляду вказаної категорії справ, передбачених ст. 441 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути подання за відсутності державного виконавця та сторін виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали, додані до подання, слід дійти таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Тривале невиконання рішень, постановлених національними судами є системною проблемою України, яка констатована у декількох рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення ЄСПЛ у справі «Піалопулос та інші проти Греції»).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з вимогамист. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Стаття 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань.

Для цього державні (приватні) виконавці мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що на виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Маріуполі Маріупольського району Донецької області знаходиться виконавче провадження № 66689742, з примусового виконання виконавчого листа №265/3896/19-ц від 26.08.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди, заподіяної у зв`язку з пошкодженням в сумі 164950 грн, матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок з витратами на евакуацію пошкодженого автомобіля до стояночного майданчика у сумі 800 грн., та належне зберігання автомобіля у сумі 4010 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 200000 грн.

У відповідності до вимогЗакону України «Про виконавче провадження» розпочато примусове виконання рішення, про що 05.11.2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 66689742 .

Відповідно до п. 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження боржника зобов`язано податидекларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, проте боржником дану вимогу виконавця не виконано, запитуваної інформації не надано.

Відповідно до відповіді з Департаменту адміністративних послуг (відділу аналітичного забезпечення) №100-99.07-04543 від 14.12.2021 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 26.01.2010 року по теперішній час.

У ході виконання державним виконавцем встановлено, що адресою: АДРЕСА_1 боржник  ОСОБА_1 не з`являється. При виході за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що боржник час мешкає за цією адресою, але знаходиться дома дуже рідко .

Відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Ітопек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , відомості відсутні.

Відповідно відповіді на запит від 01.06.2021 до Міністерства внутрішніх справ України відсутні дані про зареєстровані транспортні засоби за боржником ОСОБА_1 .

Відповідно до відповідей на запити з Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформації не знайдено.

Відповідно до відповідей на запити з Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсію інформації не знайдено.

Відповідно до відповідей на запити з Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.

       Відповідно до відповідей на запити з Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками юридичними особами підприємцями: юридичну особу ліквідовано (припинено)/фізичну особу підприємця припинено.

Дослідивши в сукупності надані на обґрунтування подання докази, суд приходить до висновку, що подання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимогстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, з встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичні особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконань зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями із стягненням періодичних платежів. З наданих суду матеріалів виконавчого провадження вбачається, шо державним виконавцем вжито усіх можливих заходів щодо виконання виконавчого документу.

Відповідно достатті 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України»- особи, які звертаються за отриманням паспорта, для виїзду за кордон сповіщають дані про себе, відомості про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цьогоЗаконуправо на виїзд за кордон.

Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини 1статті 6 зазначеного Закону.

Згідно пункту 5 частини 1статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України»громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

На підставі пункту 2 частини 1статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України»передбачено як підставу тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов`язань, але лише до моменту виконання зобов`язань, або розв`язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов`язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором з Україною.

Крім того, слід зазначити, що тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон є превентивним заходом до боржника, який добровільно не виконує рішення суду по стягненню заборгованості, і у той же час менш обтяжливим заходом примусового виконання рішення суду, ніж примусове входження до житла боржника чи примусову реалізацію арештованого майна боржника на прилюдних торгах.

Суд приймає до уваги те, що за змістом частини 4статті 441 ЦПК Українимова йде про вирішення питання, пов`язаного з обмеженням боржника конституційного права, передбаченогостаттею 33 Конституції України, але виходить із того, що такий захід є тимчасовим і він пов`язаний із ухиленням ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, що набрало законної сили.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити подання та тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючисьстаттею 33 Конституції України,статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»,Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», статтями258-260,441 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Маріупольського району Донецької області , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, - задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язання у виконавчому провадженні № 66689742, яке складається з примусового виконання виконавчого листа №265/3896/19-ц від 26.08.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнової шкоди, заподіяної у зв`язку з пошкодженням в сумі 164950 грн, матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок з витратами на евакуацію пошкодженого автомобіля до стояночного майданчика у сумі 800 грн., та належне зберігання автомобіля у сумі 4010 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 200000 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали суду, шляхом подачі її до суду апеляційної інстанції .

Суддя                                                         Т.І.Федоренко