Справа № 22 - 867 Головуючий в І інстанції
Гальцова А.Ф..
Категорія 10 Доповідач Вадзінський П.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого Прокопчук Л.П.,
Суддів: Вадзінського ПО.,
Воронцової Л.П.,
при секретарі Дибі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, до якої приєднався ОСОБА_4, на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_5 і ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання договору купівлі -продажу дійсним і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння, зобов'язання не чинити перешкод в користуванні та розпорядженні майном і виселення з будинку, -
ВСТАНОВИЛА:
05 липня 2005 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 звернулися до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що в жовтні 2003 року вони уклали з ОСОБА_1, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі доручення, договір, за умовами якого вони купили у ОСОБА_3 належний їй будинок розташований АДРЕСА_1 за суму еквівалентну трьом тисячам доларів США. Із зазначеної суми продавцю передані грошові кошти в сумі еквівалентній трьом сотням доларів США, а решту зобов'язалися сплатити до жовтня 2005 року. Вселившись в зазначений будинок в жовтні 2003 року, проживають в ньому до цього часу, проводять необхідні ремонтні роботи. В літній кухні встановили водяне опалення. Оскільки відповідачка від нотаріального . оформлення угоди ухиляється і прийняти решту коштів за будинок відмовляється, просили суд визнати укладений договір купівлі-продажу спірного будинку, дійсним.
19 липня 2005 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння зазначаючи, що відповідачі займають її будинок без належних на те підстав. Просила зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод в користуванні та розпорядженні майном з негайним виселенням їх з її будинку.
Ухвалою від 19 липня 2005 року суд прийняв зустрічний позов до сумісного розгляду з первісним позовом об'єднавши їх в одне провадження.
Ухвалою від 26 жовтня 2005 року, викладеною в протокольній формі, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1/а.с.75/.
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2005 року постановлено визнати угоду укладену між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та ОСОБА_1, який діяв за дорученням від імені ОСОБА_3 від 19 вересня 2003 року про продаж житлового будинку по АДРЕСА_1, дійсною. Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 солідарно, на користь ОСОБА_3 13635 гривень і стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті держмита в сумі 150 гривень.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про витребування майна із чужого незаконного володіння, зобов'язання не чинити перешкод в користуванні та розпорядженні майном і виселення з будинку - відмовлено.
У поданих апеляційних скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а норми матеріального права застосовані неправильно.
Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явились до суду, перевіривши законність та обгрунтованість рішення у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Задовольняючи первісний позов про визнання договору купівлі -продажу жилого будинку дійсним, суд правильно виходив з того, що у жовтні 2003 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6 уклали з ОСОБА_1, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі доручення, договір, за умовами якого вони купили у ОСОБА_3 належний їй будинок розташований АДРЕСА_1 за суму еквівалентну трьом тисячам доларів США.
Даний факт підтверджується нотаріально посвідченим дорученням від 19.09.2003 року, яким ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_1 продати належний їй на праві власності житловий будинок розташований АДРЕСА_1 та розпискою від 21.10.2003 року з якої вбачається, що ОСОБА_1, на підставі наданого йому доручення, одержав від ОСОБА_5 300 доларів США в рахунок вартості проданого спірного будинку.
З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 передав позивачам ключі від будинку в який вони вселилися, зробили за власні кошти поточний ремонт та опалення в літній кухні.
Оскільки за домовленістю сторін решту суми позивачі мали виплатити в жовтні 2005 року, то договір купівлі-продажу будинку не був нотаріально посвідчений як то вимагається законом.
У зв'язку з підвищенням цін на жилі будинки ОСОБА_3 у червні 2005 року відмовилася від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку за раніше оговорену суму в три тисячі доларів США.
Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК України (1963 р), якщо одна сторона повністю або частково виконала умови договору, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі, на вимогу сторони яка виконала взяті на себе зобов'язання, визнати угоду дійсною.
Судом також було встановлено, що спірний жилий будинок ОСОБА_3 купила 29.07.19992 року у колгоспі „Жовтневий" Великоолександрівського району, працюючи на той час водієм вказаного колгоспу. її чоловік ОСОБА_4, з яким вона уклала шлюб 05.11.1974 року в с. Воєгуржське, Балезинського району Удмуртської АРСР, у даному будинку не був прописаний. Він постійно проживає на території Росії в м. Іжевську.
У дорученні виданому ОСОБА_3 ОСОБА_1 зазначено, що вона доручає йому продати належний їй на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1. Це також стверджується її представником в судовому засіданні 26.10.2005 року.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні представник ОСОБА_3, ні третя особа не заявляли про те, що чоловік ОСОБА_3 не давав згоди на укладення зазначеної угоди, не зазначають вони про це і апеляційних скаргах, а тому колегія суддів не може прийняти до уваги доводи ОСОБА_4 про те, що він не давав згоди на продаж будинку нажитого на праві спільної сумісної власності. Крім того сам ОСОБА_4 не вступав у справу на стороні ОСОБА_3, відповідачки за первісним позовом, до ухвалення судом рішення та не оскаржував видане нею доручення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_3 діяла зі згоди ОСОБА_4 та що дійсною причиною ухилення ОСОБА_3 від нотаріального посвідчення договору купівлі -продажу жилого будинку, по якому сторонами було досягнуто всіх істотних його умов, стало підвищення ціни на жилий будинок, а не порушення прав її чоловіка на спірне майно.
Крім того, ОСОБА_4 не позбавлений права вимагати грошову компенсацію за належну йому частину у спільному майні від суми вирученої у зв'язку з відчуженням будинку.
Отже рішення судом першої інстанції поставлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи зазначені в апеляційних скаргах не спростовують його висновків.
За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 08 грудня 2005 року , залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з наступного дня може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий Судді: