Справа № 2-57/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

04 січня 2011 року Покровський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

головуючого Лукінова К.  С

при секретарі Приходько  Н.  В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до спілки громадян-співвласників колишніх членів КСП «Зоря»в особі уповноваженого спілки ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Гаврилівське», КП «Синельниківське МБТІ»про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до  спілки громадян-співвласників колишніх членів КСП «Зоря»в особі уповноваженого спілки ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Гаврилівське», КП «Синельниківське МБТІ»про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що 03.03.2008 року на зборах уповноважених СГСКЧ КСП «Зоря»йому було передано майновий пай –корпус приміщення свинарника АДРЕСА_1 а 26.03.2008 року ним фактично особисто отримано вказане майно. На даний час бажає оформити за собою право власності на вказане майно, оскільки його відсутність позбавляє позивача права розпоряджатись даним майном.  Просив визнати за ним право власності на вищевказане майно на підставі ст. 328 ЦК України, вважаючи себе власником вказаного майна.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав на підставі доводів, викладених в поданому позові, а також зазначивши, що він не звертався до компетентних органів та до відповідачів і третіх осіб з питань оформлення за ним права власності на вказане майно.

          Відповідач та треті особи в судове засідання не з’явились, направивши заяви про розгляд справи в їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

          Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як видно з копії акту прийому-передачі майна від 26.03.2008 року, ОСОБА_1 отримав від уповноваженого СГС ОСОБА_2 свинарник АДРЕСА_1 залишковою вартістю 52317 грн. в рахунок майнового паю (а.с. 7).

Однак, з даного акту не вбачається, що дане майно було передано позивачу у власність.

Як видно з копії технічного паспорту, замовником якого був ОСОБА_1, нежитлова будівля (свинарник) не має власника та під неї не виділено земельної ділянки (а.с. 8-9).

Як видно з копії виписки з рішення комітету спілки ГС Гаврилівської с/ради від 03.03.2008 року, вирішено виділити виділити ОСОБА_1 приміщення свинарника АДРЕСА_1 частини сило сховища, огорожі і дороги,  водокачки 1950 р. згідно поданої заяви (а.с.12).

Однак, судом не може бути прийнятий документ в якості доказу, оскільки його дійсність та справжність ніким не засвідчена у встановленому законом порядку, а також в зв’язку з тим, що з нього не можна встановити, чи передано дане майно позивачеві у власність, чи у тимчасове користування.

Згідно ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не надано суду доказів наявності права власності відповідачів, або інших осіб на спірний свинарник, яким може бути свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Натомість, згідно листа КП «Синельтниківське МБТІ»№ 34 від 03.12.2010 року, згідно архівних документів право власності на нерухоме майно –будівлю свинарника АДРЕСА_1 –не зареєстроване (а.с. 102).

До того ж, як видно з довідок відділу Держкомзему у Покровському районі № 23-1720 від 08.10.2010 року (а.с. 58), та Гаврилівської сільської ради № 605 від 15.10.2010 року (а.с. 59), земельна ділянка під забудову свинарника АДРЕСА_1 не виділялася, що також перешкоджає визнанню права власності на вказане майно.

Слід зазначити, що відповідачами не порушені права позивача щодо права власності та його переходу від них до позивача, оскільки в судовому засіданні сам позивач зазначив, що не звертався до компетентних органів та відповідачів для оформлення у встановленому законом порядку права власності. В зв’язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність в даному випадку предмету спору, оскільки самі відповідачі та треті особи визнали позов позивача, який не ґрунтується на Законі.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що діями та бездіяльністю відповідачів ніяким чином не порушено права, інтереси та свободи позивача.

Згідно статті 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його права власності.

Таким чином право позивача не потребує судового захисту, оскільки всіма відповідачами та третіми особами визнані позовні вимоги, натомість визнання такого права власності за позивачем може суперечити інтересам держави, оскільки з наданих суду документів видно, що нерухоме нежитлове приміщення знаходиться на земельній ділянці, яка не виділялася під забудову вищевказаного приміщення.

Слід зазначити, що жодним учасником процесу суду не було надано належних доказів правомірності забудови земельної ділянки, що розташована під вказаним майном, судом самостійно таких документів не виявлено, а тому за вимогами ч. 1 ст. 376 ЦК України, вказане майно фактично є самочинним будівництвом. На момент розгляду справи позивач не набув права користування та/або власності даною земельною ділянкою.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 392, 658 ЦК України, ст.ст. 3, 209- 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до спілки громадян-співвласників колишніх членів КСП «Зоря»в особі уповноваженого спілки ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Гаврилівське», КП «Синельниківське МБТІ»про визнання права власності на нерухоме майно –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:К. С. Лукінова