ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2021 р.    м.Львів                                  Справа №914/3048/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                                                І.Б. Малех

суддів                                                                                                    В.М.Гриців,

          О.В.Зварич,

секретар судового засідання          Кришталь М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансгазпром”, б/н та б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/3881/21 від 22.11.2021)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2021 року (суддя Запотічняк О.Д., м. Львів) про відмову ТОВ “Трансгазпром” у задоволенні заяви від 27.10.2021 (вх. №4336/21) про вжиття заходів забезпечення позову

у справі №914/3048/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансгазпром””, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор”, с.Павлів, Радехівський район, Львівська область

про розірвання договору постачання природного газу

за участю представників учасників справи:

від позивача в режимі відеоконференції: Ігнатьєв О.Р. адвокат;

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2021 року на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансгазпром” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехівський цукор” про розірвання договору №86-GAS-2021 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 18.05.2021 (а.с.1-5, матеріалів оскарження).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою за правилами загального позовного провадження.

27.10.2021 позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, згідно якої просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Трансгазпром» виконувати договір №86-GAS-2021 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 18.05.2021 з 01 жовтня 2021 року (а.с.37-38, матеріалів оскарження).

Дана заява мотивована тим, що додатковою угодою № 1 до договору, сторони погодили, що обсяг природного газу, який передається постачальником та приймається споживачем, протягом жовтня 2021 року становить 10 000 тис.куб.м. (десять мільйонів кубічних метрів), а ціна на природний газ, який буде постачатись з 01.10.2021 становить 10 350,00 з урахуванням ПДВ за 1 000 куб.м. Разом з цим, у зв`язку зі зміною кон`юнктури ринку природного газу, починаючи з червня 2021 року, відбулось суттєве збільшення цін на природний газ, про що детально описано в позовній заяві з долученням відповідних довідок та додаткового інформаційно-аналітичного матеріалу. Станом на жовтень 2021 року ціна на ринку природного газу досягла відмітки близько 35 000,00 грн. за 1000 куб.м. природного газу. Зокрема, з інформації на офіційному сайті Української енергетичної біржі, середньозважена ціна з ПДВ (по всіх умовах оплати) за 1000 куб.м. природного газу ресурсу жовтня 2021 становить 33 587,37 грн, а ціна природного газу, що запропонована компанією ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг» станом на 20.10.2021 становить 35 502,00 грн. за 1000 куб.м. Відтак, на думку позивача, забезпечення позову, шляхом встановлення заборони позивачу виконувати договір до дати набрання рішенням суду законної сили, забезпечить ефективне виконання судового рішення у разі його прийняття на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2021 у справі №914/3048/21 відмовлено ТОВ «Трансгазпром» у задоволенні заяви від 27.10.2021(вх. №4336/21) про вжиття заходів забезпечення позову.

Дана ухвала мотивована тим, що позов забезпечується в разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для  ефективного захисту або для поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Забезпечення здійснюється коли інші особи можуть вчиняти дії, які утруднюють виконання рішення, а із заяви позивача не вбачається порушення прав позивача іншими особами.

Позивач – ТОВ «Трансгазпром» не погодившись з винесеною ухвалою подав апеляційну скаргу в якій вказує, що місцевий господарський суд не дослідив належним чином фактичні обставини справи, не надав належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що додатковою угодою до договору сторони погодили , що обсяг природного газу , який передається постачальником та приймається споживачем, протягом жовтня 2021 року становить 10  000тис. куб. м., а ціна на природний газ, який буде постачатися з 01.10.2021 становить 10350,00, з урахування ПДВ за 1000 куб. м. Однак, станом на жовтень 2021 року ціна на ринку природного газу досягла відмітки близько 35  000,00 грн. за 1000 куб. м. природного газу. Проте, відповідно до умов договору та додаткової угоди, постачальник зобов`язаний постачати природний газ споживачу у погоджених договором обсягах та за встановленою ціною, протягом жовтня 2021 року, доки договір не буде розірваний в судовому порядку.

Відповідно до цього, вважає, судом не дано належної оцінки тому, що з урахуванням тривалості судового процесу, а також, враховуючи приписи ч.3 ст. 653 ЦК України , у разі прийняття судом рішення в даній справі на користь позивача , зобов`язання за договором припиняться лише з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

А отже, вказує, що навіть у разі визнання договору розірваним , відповідач буде мати право та підстави звернутись до позивача з вимогами про стягнення штрафу та пені, що передбачені п.8.3.7 договору, за період, протягом якого оспорюваний договір не був припиненим. Дане унеможливить здійснити ефективний захист інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до цього просить, ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.10.2021 у справі №914/3048/21 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати.

Відповідач – ТОВ «Радехівський цукор» у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи такої, вказуючи на те, що позивач є особою, котра не виконала власних зобов`язань за договором, і той захід , який він просить застосувати , аж ніяк не є способом забезпечення позову , а є спробою позивача , у такий спосіб уникнути застосування до нього , як до особи, котра не виконала власних зобов`язань, негативних наслідків розірвання договору при вирішенні спору. Вказує, що станом на 28.10.2021 із визначених договором 10  000  000 куб. м. газу фактично поставленими мали б бути 9 999475 куб. м. газу, а це 99,99% від загального обсягу газу, який на той момент вже мав бути поставлений позивачем відповідачу А тому, вважає прохання позивача заборонити йому виконувати ним же взяті на себе зобов`язання, які він, на момент такого звернення, вже мав виконати (період з 01.10.по 28.10.2021), але не виконав – вважає неадекватними, абсолютно неприйнятними і по відношенню до відповідача протиправними. Відповідно до цього, просить суд апеляційної інстанції залишити ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.10.2021 у справі №914/3048/21 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Трансгазпром» без задоволення.  

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №914/3048/21 (головуючий суддя Малех І.Б., судді – Гриців В.М., Зварич О.В.) поновлено ТОВ «Трансгазпром» строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 28.10.2021 у справі №914/3048/21 та відкрито апеляційне провадження за такою. Витребувано матеріали справи №914/3048/21 для розгляду вищевказаної апеляційної скарги.

09.12.2021 в канцелярію апеляційного суду поступили матеріали справи №914/3048/21.

Ухвалою суду від 09.12.2021 розгляд справи №914/3048/21 призначено в судове засідання на 22.12.2012.  

В судове засідання 22.12.2021 в режимі відеоконференцзв`язку з`явився представник позивача (скаржника), який підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в такій.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 22.12.2021 не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, докази чого містяться в матеріалах справи.

Станом на 22.12.2021 додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справ не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу у справі №914/3048/21 по наявним матеріалам справи.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу та відзив на неї, матеріали оскарження у даній справі і вважає, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Трансгазпром» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2021 у справі №914/3048/21 належить відмовити з таких підстав.

За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам, зокрема, вчиняти дії, щодо предмета спору.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки, щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів, щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Отже, заходи, щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом, лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Таким чином, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись на самих лише припущеннях позивача. Позивач повинен довести наявність обставин для забезпечення позову та необхідності забезпечення судом збалансованості інтересів усіх учасників процесу.

З метою мінімізації можливих зловживань із забезпеченням позову, процесуальним законодавством визначено наступне: по-перше, суду має бути надане підтвердження існування реальної загрози невиконання чи ускладення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; по-друге, забезпечення позову має бути обґрунтованим, тобто заявник повинен обґрунтувати, чому невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, та як саме; по-третє, вид забезпечення позову повинен відповідати позовним вимогам та їхньому обсягу.

При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність.

Під час вирішення питання, щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Предметом позову у цій справі є вимога позивача про розірвання договору №86-GAS-2021 постачання природного газу для потреб не побутових споживачів від 18.05.2021 (матеріали оскарження, а.с.1-5).

Отже, предметом позову є вимога немайнового характеру, тому у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги, щодо ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника, щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник вважає, що забезпечення позову, шляхом заборони виконання договору, що є предметом розгляду в даній справі саме з 01 жовтня 2021 року, тобто датою, що минула не суперечитиме чинному процесуальному законодавству, а також правовій природі в цілому. Досягти ефективного захисту, направленого на можливість реального виконання рішення суду, можна буде лише заборонивши виконувати оспорюваний договір саме з 01.10.2021, тобто з першого для постачання природного газу до договором.

Позивачем, як зазначало вище подано позов в даній справі про розірвання договору постачання природнього газу, відтак у разі задоволення позовних вимог договір буде розірвано за рішенням суду, після набрання останнім законної сили, припиняться зобов`язання ТОВ «Трансгазпром» перед ТОВ «Радехівський цукор», щодо виконання договору постачання природнього газу.

Як вірно вказано місцевим господарським судом, позивач, просить застосувати захід забезпечення позову у вигляді заборони самому собі виконувати договір № 86- GAS -2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 18.05.2021 з 01 жовтня 2021 року, і при цьому належними і допустимими доказами не доведено, ні суду першої, ні апеляційної інстанцій, що хтось вчиняє дії які утруднять виконання рішення в майбутньому.

Слід зазначити, що згідно наведених вище положень законодавства, суд забезпечує позов, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Забезпечення здійснюється коли інші особи можуть чи вчиняють дії, які утруднюють виконання рішення, а із даної заяви та апеляційної скарги не вбачається порушення прав позивача іншими особами.

Положеннями ч. 11 ст. 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, враховуючи наведене, місцевим господарським судом вірно вказано, що з аналізу наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Трансгазпром» виконувати договір № 86- GAS -2021 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 18.05.2021 з 01 жовтня 2021 року, не дає підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову.

При цьому, місцевим господарським судом вірно відмічено, що вжиття заходів забезпечення позову в даній справі шляхом, який просить заявник, фактично буде вирішенням спору по суті, а відтак обґрунтовано зроблено висновок про те, що заява ТОВ «Трансгазпром» від 27.10.2021 (вх. № 4336/21) про вжиття заходів забезпечення позову у справі є такою, що не підлягає задоволенню.

Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4    ст. 13 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 ГПК України, суд апеляційної інстанції вважає підставним висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення поданої ТОВ «Трансгазпром» заяви про забезпечення позову, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З огляду на описані вище встановлені обставини, Західний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 28.10.2021 у справі № 914/3048/21 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України,Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2021 у справі №914/3048/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансгазпром”, б/н та б/д (вх. № апеляційного суду 01-05/3881/21 від 22.11.2021) - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

3. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 28 жовтня 2021 року у справі №914/3048/21 повернути Господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови складено та підписано 29.12.2021.

Головуючий суддя                                                                      І.Б. Малех

Суддя                                                                                          В.М. Гриців

Суддя                                                                                О.В. Зварич