СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року                                     м. Харків                        Справа № 922/2135/21  

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя  Медуниця О.Є.

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.

за участю представників:

позивача – Настусенка Д.Д. (довіреність № 08-21/89/2-21 від 05.01.2021)

відповідача – Соловйової О.В. (ордер серії АХ № 1076007 від 11.11.2021)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків», м. Харків  (вх. № 3520 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі № 922/2135/21 (суддя Буракова А.М.; повне рішення складено 11.10.2021),

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,     

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків», м. Харків,   

про стягнення 429655,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 Харківська міська рада (позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх.№ 2135/21) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків» (далі – ТОВ «Енергоресурс Харків»; відповідач) про стягнення на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 429655,84 грн за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова площею 0,6608 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 по пр. Льва Ландау, 149 у м. Харкові у період з 01.08.2020 по 31.03.2021. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у сумі 6444,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові,  належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на землю, не вносив плату за користування земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг грошові кошти у вигляді орендної плати за рахунок міської ради, як власника земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі № 922/2135/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 324032,11 грн за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 по пр. Льва Ландау, 149 у м. Харкові у період з 30.09.2020 по 31.03.2021. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Енергоресурс Харків» на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 4860,48 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

-в матеріалах справи відсутні відповідні докази, які б свідчили про те, що після придбання об`єктів нерухомості, відповідачем у встановленому порядку були подані вчасно до Харківської міської ради всі необхідні документи для викупу спірної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1» за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 149 (Слобідський район);

-у справі відсутнє відповідне рішення Харківської міської ради про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки та відсутні докази вчинення відповідачем дій по сплаті авансового внеску та придбання земельної ділянки;

-ТОВ «Енергоресурс Харків» не вжило всіх заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку, у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, а між сторонами виникли відносини, пов`язані з укладенням договору оренди, та виникли обставини безпідставного набуття права на майно;

-належні відповідачу на праві власності об`єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 0,6608 га із кадастровим номером 6310136900:04:001:0107, яка набута Харківської міською радою у комунальну власність 30.09.2020;

-позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 324032,11 грн за використання спірної земельної ділянки у період з 30.09.2020 по 31.03.2021.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі № 922/2135/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Також відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідач наголошує, що матеріалами справи достеменно підтверджується вжиття ТОВ «Енергоресурс Харків» всіх заходів для оформлення права власності на спірну земельну ділянку по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові шляхом її викупу, а між сторонами не виникли  відносини, пов`язані з укладенням договору оренди.

В спростування висновків суду першої інстанції  відповідач також зазначає, що: ТОВ «Енергоресурс Харків» своєчасно звернулося до позивача із заявою про викуп земельної ділянки; вживало всіх заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно; у справі відсутні докази в підтвердження факту зволікання або ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі або зловживання своїми правами протягом 2019-2020 років; своєю чергою  позивачем у період 2019-2020 років здійснені усі дії, які свідчать про те, що Харківська міська рада мала намір отримати дохід саме від продажу земельної ділянки, а не від надання її в оренду. Тому відповідач вважає, що місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку про наявність правових  підстав для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки користування земельною ділянкою ТОВ «Енергоресурс Харків» без укладеного договору оренди землі було зумовлене необхідністю породження між учасниками правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, тобто укладення договору купівлі-продажу цієї земельної ділянки, і не було спрямоване на оформлення орендних правовідносин.

Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду справи № 922/2135/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) – Барбашова С.В., суддя Пелипенко Н.М., суддя Істоміна О.А., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2021.

Ухвалою суду від 29.11.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі № 922/2135/21; відкрито апеляційне провадження у справі; позивачу  надано строк до 13.12.2021 для подачі до суду відзиву на апеляційну скаргу; справу № 922/2135/21 призначено до апеляційного розгляду на 21.12.2021 об 11:00 год.; зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі № 922/2135/21; явку представників сторін у судове засідання визнано необов`язковою.

Позивач в установлений апеляційним господарським судом строк відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1  призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/2135/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2021 для розгляду справи № 922/2135/21 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А.

У судове засідання 21.12.2021 з`явився уповноважений представник позивача – Настусенко Д.Д., який заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що у представника, який веде дану справу та повинен представляти інтереси Харківської міської ради при розгляді цієї справи у суді апеляційної інстанції і обізнаний з усіма її обставинами, закінчилися повноваження, а тому у нього, як нового представника, виникла необхідність в ознайомленні з матеріалами справи і надання часу для підготовки до судового засідання.

Розглянувши заявлене представником позивача усне клопотання про відкладення розгляду справи та порадившись з приводу подальшого провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки зазначені представником позивача доводи не можуть вважатися обставинами, на підставі яких спір не може бути вирішено у даному судовому засіданні, та не свідчать про існування об`єктивних перешкод для розгляду апеляційної скарги відповідача.

Разом із цим, колегія суддів приймає до уваги і те, що: (1) згідно із нормами ГПК України відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду; (2) учасник справи не обмежений кількістю представників, які можуть представляти його інтереси в суді, а строк, який був наданий позивачу ухвалою суду від 29.11.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу, був розумним та достатнім для того, щоб вчасно надати письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції по апеляційній скарзі відповідача, але таким правом позивач не скористався; (3) Харківська міська рада є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, тому зміна її представників не є тією поважною обставиною, що може обґрунтовувати невчинення стороною процесуальних дій, оскільки представник лише представляє учасника справи, діє від його імені та в його інтересах, а не самостійно вирішує питання щодо подання письмових пояснень на підтвердження доводів сторони, яку він представляє; (4) зміна представників та неподання письмових пояснень (заперечень) на апеляційну скаргу відповідача, є суто організаційним питанням позивача, як суб`єкта господарювання; (5) подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги; (6) згідно частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів  вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи, яких достатньо для повного та об`єктивного її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частини другої цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного  рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, зважаючи на таке.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин убачається, що:  відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.02.2021 № 244510226 (т. 1 а.с. 31-39) право власності на нежитлові будівлі по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові зареєстроване за ТОВ «Енергоресурс Харків» таким чином:

-з 30.07.2019 нежитлова будівля літ. «О-1» загальною площею 1002,5 кв.м на підставі свідоцтва про право власності від 10.11.2015 № 47267101 та розподільного балансу від 18.07.2019 №№ 573, 576, 579, 582;

-з 30.07.2019 нежитлова будівля літ. «З-1» загальною площею 378,8 кв.м на підставі свідоцтва про право власності від 10.11.2015 № 47289580 та розподільного балансу від 18.07.2019 №№ 573, 576, 579, 582;

-з 30.07.2019 нежитлова будівля літ. «М-1» загальною площею 170,2 кв.м на підставі свідоцтва про право власності від 10.11.2015 № 47269992 та розподільного балансу від 18.07.2019 №№ 573, 576, 579, 582;

-з 05.08.2019 нежитлова будівля літ. «К-1» загальною площею 447,7 кв.м на підставі розподільчого балансу від 18.07.2019 №№ 573,576,579,582;

-з 05.08.2019 нежитлова будівля літ. «Ж-1» загальною площею 52,3 кв.м на підставі розподільчого балансу від 18.07.2019 №№ 573, 576, 579, 582.

-з 06.08.2019 нежитлова будівля літ. «Н-1» загальною площею 107,3 кв.м на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 06.08.2019 № 662 та № 665; протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ЦЕНТР-ОФІС» від 31.07.2019 №№ 108, 110 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Енергоресурс Харків» від 06.08.2019 №№ 676, 678.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2020 № НВ-0005840132020 (т.1 а.с. 50) земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові сформована, її площа складає 0,6608 га; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1» (склад), літ. «Н-1» (вагова), літ. «М-1» (приміщення для зберігання резервуару рідкого двоокису вуглецю), літ. «К-1» (громадський будинок), літ. «З-1» (гаражі), літ. «Ж-1» (склад)»; форма власності – комунальна; дата державної реєстрації  земельної ділянки  - 12.07.2020.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 244511920 від 16.02.2021 (т.1 а.с. 30),  державна реєстрація права власності Харківської міської ради на сформовану земельну ділянку площею 0,6608 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 відбулась 30.09.2020.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 5887 від 20.10.2020 (т.1 а.с. 54), виданого Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, нормативна грошова оцінка земельної  ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові, площею 0,6608 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107, цільове призначення – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, становить – 16112093,00 грн.

Як зазначає Харківська міська рада, відповідач – ТОВ «Енергоресурс Харків», не сплачуючи в період з 01.08.2020 по 31.03.2021 оренду плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові  за відсутності укладеного договору оренди, зберіг за рахунок Харківської  міської ради, як власника земельної ділянки, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати, що є підставою для застосування до спірних правовідносин статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

В підтвердження своєї правової позиції позивач послався також і на те, що  16.02.2021 Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження спірної земельної ділянки та встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,6608 га (кадастровий номер 6310136900:04:001:0107)  по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові розташовані нежитлові будівлі літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1», право власності на які зареєстровано за ТОВ «Енергоресурс Харків».

За результатами вказаного обстеження Департаментом територіального контролю Харківської міської ради складено акт, в якому зафіксовано, що земельна ділянка площею 0,6608 га (кадастровий номер 6310136900:04:001:0107) використовується ТОВ «Енергоресурс Харків» без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав  у відповідності до статей 125, 126 Земельного кодексу України (т.1 а.с. 55-60).

До позовної заяви Харківської міською радою додано «Розрахунок суми  безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства» за період з 01.08.2020 по 31.03.2021, згідно з яким їх розмір для ТОВ «Енергоресурс Харків»  становить 429655,84 грн (т.1 а.с. 65).

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши про те, що після придбання нежитлових будівель літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1» по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові ним було реалізовано право та розпочато процедуру викупу земельної ділянки із кадастровим номером 6310136900:04:001:0107, на якій розташоване належне йому нерухоме майно. Відповідачем було здійснено все від нього можливе для того, аби як найскоріше здійснити і завершити оформлення викупу земельної ділянки, і сплатити до місцевого бюджету вартість земельної ділянки.

Крім того, відповідачем зазначено, що протягом всього часу з моменту отримання нерухомого майна у власність і до 01.01.2021 ним сплачувався земельний податок у складі єдиного податку відповідно до статті 291 Податкового кодексу України, оскільки відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування. Відповідач вважає, що після 01.01.2021 законодавчих підстав для сплати земельного податку у нього не було, а відповідач сподівався у найближчій час (оскільки повністю весь необхідний пакет документів був готовий), укласти договір купівлі-продажу та сплатити повну вартість за землю. Орендну плату відповідач не має сплачувати, адже підставою сплати оренди є зареєстрований договір оренди.

Перевіряючи вказані вище доводи сторін у справі наданими до справи доказами, колегією суддів під час апеляційного розгляду справи у відповідності з підпункту а) пункту 3 статті 282 ГПК України встановлені такі обставини і визначені відповідно до них правовідносини, які є наступними.

ТОВ «Енергоресурс Харків» листом № 4 від 16.08.2019 (т.1 а.с. 66) звернулося до Харківської міської ради із заявою про надання згоди на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1», з метою подальшого викупу цієї земельної ділянки.

Рішенням Харківської міської ради № 1759/19 від 16.10.2019 (т.1 а.с. 29) Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків», зокрема, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної  ділянки комунальної власності:

-площею, орієнтовно 0,6650 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1» (склад), літ. «Н-1» (вагова), літ. «М-1» (приміщення для зберігання резервуару рідкого двоокису вуглецю), літ. «К-1» (громадський будинок), літ. «З-1» (гаражі), літ. «Ж-1» (склад)» по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові (Слобідський район).

18.10.2019 між ТОВ «Енергоресурс Харків» та Фізичною особою - підприємцем Друзенок А.Г. було укладено договір № 10/18-19 на виконання землевпорядних робіт (т.1 а.с. 108-110).

ФОП Друзенок А.Г. було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності  для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1» (склад), літ. «Н-1» (вагова), літ. «М-1» (приміщення для зберігання резервуару рідкого двоокису вуглецю), літ. «К-1» (громадський будинок), літ. «З-1» (гаражі), літ. «Ж-1» (склад)» по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові (т.1 а.с. 111, 112).

11.06.2020 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради погоджено межі спірної земельної ділянки з ТОВ «Килими України», як суб`єктом суміжного користування (т.1 а.с. 113-114).

01.07.2020 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради було погоджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Енергоресурс Харків» земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові загальною площею 0,6608 га, що підтверджується Висновком № 3913/0/605-20 від 01.07.2020 (т.1 а.с. 117-118).

На підставі розробленого відповідачем проекту землеустрою, 30.09.2020 відбулася державна реєстрація спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, про що свідчить відповідний Витяг від 19.10.2020 № НВ-0005840132020 (т.1 а.с. 50).

20.10.2020 було сформовано витяг № 5887 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 (т.1 а.с. 54).

Колегія суддів враховує, що наступним етапом процедури викупу земельної ділянки згідно Порядку продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м. Харкові, затвердженого рішенням 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 № 362/08 (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно рішення Харківської міської ради 3 сесії 8 скликання від 24.02.2021 № 56/21) є укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, і, відповідно, сплата цього внеску, та затвердження проєктів землеустрою. Після сплати авансового внеску заява разом з пакетом документів подається на наступну сесію Харківської міської ради для вирішення питання щодо продажу земельної ділянки та укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки і укладання самого договору.

Дотримуючись встановленого порядку, з метою оформлення викупу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107, ТОВ «Енергоресурс Харків» листом № 19 від 07.08.2020 звернулося до Харківського міського голови з проханням надати згоду на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки та на внесення авансового платежу (3% від нормативної грошової оцінки) (т.1 а.с. 119).

Також ТОВ «Енергоресурс Харків» листом № 27 від 07.08.2020 звернулося до Харківського міського голови з листом, в якому просило затвердити проєкт землеустрою на земельну ділянку площею орієнтовно 0,6650 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1» (склад), літ. «Н-1» (вагова), літ. «М-1» (приміщення для зберігання резервуару рідкого двоокису вуглецю), літ. «К-1» (громадський будинок), літ. «З-1» (гаражі), літ. «Ж-1» (склад)» по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові (т.1 а.с. 120).

07.09.2020 Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом №7255/0/225-20 повідомив  відповідача про те, що для підготовки проєкту рішення на розгляд Харківської міської ради відповідно до Земельного кодексу України, «Порядку продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м.Харкові», затвердженого рішення 29 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.12.2008 № 362/08, Департаментом земельних відносин було направлено запити до Департаменту містобудування та архітектури для надання висновків щодо можливості продажу відповідачу земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107, а після отримання цих висновків буде продовжено розгляд питання продажу цієї земельної ділянки (т. 1 а.с. 124)

У відповідь на звернення відповідача б/н від 08.09.2020, Департамент земельних відносин Харківської міської ради листом № 8063/0/225-20 від 07.10.2020 повідомив ТОВ «Енергоресурс Харків» про те, що ним  підготовлено проєкт рішення Харківської міської ради про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 площею 0,6608 га по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові, з метою винесення на розгляд сесії Харківської міської ради згідно Регламенту міської ради (т.1 а.с. 125).

02.11.2020  відповідач звернувся до позивача із заявою №19, в якій зазначив про те, що всі необхідні документи знаходяться в Департаменті земельних відносин з питання отримання рішення сесії Харківської міської ради для затвердження проєкту, отримання згоди для експертної грошової оцінки та на внесення авансового внеску (3% від нормативної грошової оцінки) на спірну земельну ділянку (т.1 а.с. 126).

17.02.2021 до Департаменту територіального контролю земельних відносин Харківської міської ради відповідачем було подано заяву про проведення обстеження земельної ділянки з метою відведення земельної ділянки (т.1 а.с. 127).

12.04.2021 відповідач звернувся до позивача листом №10 з проханням надати інформацію щодо включення в порядок денний сесії чергової сесії Харківської міської ради 8 скликання, яка відбудеться 21 квітня 2021 року, розгляд питання щодо оформлення користування земельною ділянкою та зазначив про те, що ним ще у 2020 році подано пакет документів на розгляд (т.1 а.с. 128).

07.05.2021 позивач надав відповідь відповідачу за вих.№ 2967/0/553-21, що питання щодо затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 21.04.2021 не розглядалося. Для розгляду вказаного питання необхідно надати акт обстеження земельних ділянок, складений Департаментом територіального контролю та земельних відносин (т.1 а.с. 129).

У справі, що розглядається, Харківська міська рада звернулась з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 429655,84 грн за використання земельної ділянки комунальної власності м. Харкова з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 по пр. Льва Ландау, 149 у м. Харкові у період з 01.08.2020 по 31.03.2021 із посиланням на положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зі змісту статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статі 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладення договору оренди) та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Зазначена правова позиція є усталеною та викладена в численних постановах Верховного Суду, зокрема, постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2017 у справі №922/3412/17 та від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, постанові  Верховного Суду від 25.02.2020 у справі №922/748/19.

Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 244511920 від 16.02.2021 право власності Харківської міської ради на земельну ділянку площею 0,6608 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107 було зареєстроване 30.09.2020 за №38473929.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2020 у справі № 922/926/19 та від 09.03.2021 у справі № 922/1453/20 зазначено, що застосовуючи положення статті 79-1 Земельного кодексу України до правовідносин, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням земельної ділянки, помилковим буде врахування лише положень щодо сформованості земельної ділянки після реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Так, частина 1 цієї статті чітко зауважує, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Згідно з частиною 9 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Тобто під час розгляду спору про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати зазначені положення статті 79-1 Земельного кодексу України не можуть застосовуватися окремо, тільки в частині її формування із присвоєнням кадастрового номеру, оскільки лише після державної реєстрації права власності, така земельна ділянка набуває статусу об`єкта, щодо якого можуть виникнути будь-які цивільні права.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.03.2021 у справі № 367/2979/16-а, аналізуючи положення частин 1, 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України зауважив, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Отже, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, підтвердженням формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав є наявність таких складових, а саме: кадастровий номер земельної ділянки; реєстрація її у Державному земельному кадастрі; державна реєстрація права власності на земельну ділянку за відповідною юридичною чи фізичною особою.

Однак ураховуючи, що тільки з 30.09.2020 Харківська міська рада стала власником земельної ділянки площею 0,6608 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107, тому відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що у період з 30.09.2020 по 31.03.2021 без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мали заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно до   статті 206 Земельного кодексу України  використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З моменту набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1» по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові, у останнього виник обов`язок з внесення плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій знаходяться належні йому нежитлові будівлі.

Статтею 14 Податкового кодексу України    визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Харківській області №22384/9/20-40-04-03-17 від 10.11.2020 (т.1 а.с. 61), ТОВ «Енергоресурс Харків» не значиться платником плати за землю за використання земельної ділянки, що знаходиться за адресою: просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові.

Наведеним підтверджується, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки комунальної форми власності, на якій розташоване належне йому нерухоме майно,  не сплачував плату за землю.

Поряд із цим, згідно з частиною другою статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Під час апеляційного розгляду справи колегію суддів встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 16.08.2019 відповідач після придбання у липні-серпні 2019 року об`єктів нерухомого майна (будівель літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1») по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові звернувся до позивача із заявою №4 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки з метою викупу земельної ділянки, на якій розташоване належне йому нерухоме майно.

Наявні в матеріалах справи документи також свідчать і про те, що здійснені протягом 2019-2020 років дії уповноважених осіб Харківської міської ради, зокрема: 1) ухвалення рішення від 16.10.2019 №1759/19 про надання згоди на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 149 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1» по просп. Льва Ландау, 149 у м.Харкові з метою подальшого викупу земельної ділянки (т.1 а.с. 29); 2) погодження 01.07.2020 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради проекту землеустрою щодо відведення ТОВ «Енергоресурс Харків» земельної ділянки у м. Харкові загальною площею 0,6608 га (Висновок № 3913/0/605-20 від 01.07.2020; т.1 а.с. 117-118); 3) підготовка проекту рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,6608 га, - достеменно підтверджують, що у жовтні 2020 року Харківська міська рада, отримавши усі необхідні документи для викупу земельної ділянки площею 0,6608 га, вже мала намір отримати дохід саме від продажу цієї земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:04:001:0107, а не від надання її в орендне користування відповідачу.

Вказаним спростовуються висновки суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи доказів своєчасного подання відповідачем до Харківської міської ради всіх необхідних документів для викупу земельної ділянки площею 0,6608 га (кадастровий номер 6310136900:04:001:0107) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель  літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1» за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 149 (Слобідський район).

Колегія суддів також приймає доводи відповідача про те, що з серпня 2020 року по липень 2021 року відбулося всього 6 чергових сесій та 2 позачергові сесії депутатів Харківської міської ради, проте питання щодо укладання договору купівлі-продажу землі з відповідачем не вирішувалося та не розглядалося.

Тобто, укладення договору про оплату авансового внеску з метою викупу спірної земельної ділянки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки восени 2020 року не відбулось, з незалежних від відповідача причин, а відповіді позивача містять формальні причини щодо отримання висновків та погоджень стосовно розгляду питання продажу спірної земельної ділянки.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що між сторонами у справі склалися правовідносини, пов`язані як з користуванням спірною земельною ділянкою, так і пов`язані з її відчуженням, які врегульовано нормами Цивільного та Земельного кодексів України, а тому висновки суду першої інстанції про виникнення між сторонами відносин, пов`язаних із укладенням договору оренди, та виникненням обставин безпідставного набуття права на майно, є передчасними.

Виходячи з аналізу норм Цивільного, Земельного та Податкового кодексів України, у випадку укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки міська рада втрачає своє право на отримання плати за землю у розмірі орендної плати, а отримує право на отримання земельного податку. Натомість дзеркально трансформуються обов`язки іншої сторони правовідносин, яка замість обов`язку щодо сплати орендної плати набуває обов`язку щодо сплати земельного податку.

З огляду на викладене вище, колегія суддів враховує, що для правильного вирішення спору, предметом якого є стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, у разі виникнення між сторонами правовідносин, пов`язаних з оформленням та подальшим відчуженням вказаної земельної ділянки, важливе значення має надання оцінки поведінці учасників таких правовідносин.

Так, право на стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі саме орендної плати на підставі норм статті 1212 Цивільного кодексу України виникає у власника земельної ділянки (зокрема відповідної ради) лише у випадку, коли неукладення договору щодо її відчуження є наслідком дій покупця - фактичного користувача, який, в такому разі, не може розраховувати на набуття такої ділянки у власність, а відтак і на виникнення підстав для сплати земельного податку.

При цьому, якщо буде встановлено, що покупець в межах правовідносин, пов`язаних з відчуженням земельної ділянки комунальної форми власності,  діяв належним чином відповідно до встановлених актами цивільного законодавства та договором правил поведінки, які відповідають критеріям розумності, добросовісності, справедливості, а натомість дії продавця таким критеріям не відповідали, то така особа (продавець) мала право розраховувати на стягнення з покупця на свою користь суму безпідставно збережених коштів за фактичне користування вказаною ділянкою не в розмірі орендної плати, а в розмірі земельного податку, право на отримання якого було би нею отримано за результатами реалізації сторонами договору своєї правомірної поведінки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №922/3507/20.

Колегія суддів з`ясовуючи обставини цієї конкретної справи і перевіряючи їх наявними у справі доказами, на відміну від суду першої інстанції, дійшла висновку, що ТОВ «Енергоресурс Харків» своєчасно звернулося до позивача із заявою про викуп земельної ділянки та вживало всіх необхідних заходів щодо оформлення права власності на земельну ділянку у зв`язку із набуттям права власності на нерухоме майно, а тому висновки суду про відсутність своєчасного звернення відповідача до позивача після придбання об`єктів нерухомості із необхідними документами для викупу спірної земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «О-1», літ. «Н-1», літ. «М-1», літ. «К-1», літ. «З-1», літ. «Ж-1» за адресою: м. Харків, просп. Льва Ландау, 149 (Слобідський район), є необґрунтованими.

Також судом апеляційної інстанції не встановлено жодного факту зволікання та ухилення відповідача щодо укладення договору купівлі-продажу землі або зловживання своїми правами протягом 2019-2020 років.

Натомість, позивач, після того як у жовтні 2020 повідомив відповідача про те, що Департаментом земельних відносин підготовлено проект рішення Харківської міської ради про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, з метою винесення на розгляд сесії ради, протягом тривалого часу не вчиняв жодних активних дій з виконання своїх обов`язків щодо подальшого оформлення відчуження спірної земельної ділянки.

Цим самим і пояснюється відсутність відповідного рішення Харківської міської ради про надання відповідачу дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки та відсутність доказів вчинення відповідачем дій по сплаті авансового внеску та придбання земельної ділянки. Проте суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, вказаних обставин не врахував, дійшовши протилежного висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обґрунтованого зволікання уповноважених осіб Харківської міської ради щодо вирішення питання про можливість продажу спірної земельної ділянки, зокрема, доказів винесення на розгляд сесії Харківської міської ради проекту рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або обґрунтованої відмови від укладення договору про внесення авансового внеску, тощо.

Колегія суддів бере до уваги те, що в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) до змісту поняття «майно» до об`єктів права власності можуть належати «правомірні очікування»/»законні сподівання» вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу. При цьому «правомірні очікування»/»законні сподівання», у разі, коли вони дійсно мають місце, підлягають захисту навіть тоді, коли не порушено принцип юридичної визначеності.

У справі «ПайнВеліДевелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

З матеріалів цієї справи вбачається, що подавши відповідні документи, відповідач правомірно очікував на укладення в майбутньому договору купівлі-продажу земельної ділянки та пов`язану з цим трансформацію прав і обов`язків сторін, зокрема, виникнення в міської ради права на отримання плати за землю у вигляді земельного податку, а у ТОВ «Енергоресурс Харків» - відповідного обов`язку його сплачувати.

Розмір безпідставно збережених коштів відповідача розраховано Харківською міською радою, як розмір плати за земельні ділянки комунальної власності у формі орендної плати за землю, а не земельного податку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість розміру заявленої до стягнення суми безпідставно збережених грошових коштів з огляду на поведінку сторін в межах правовідносин, пов`язаних з подальшим відчуженням земельної ділянки, а саме, ініціювання процесу купівлі-продажу спірної земельної ділянки та пов`язані з цим активні дії сторін.

Аналогічні висновки щодо застосування статті 1212 Цивільного кодексу України викладено в постановах Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №922/3507/20 та від 15.10.2019 у справі №922/1379/18.

Враховуючи наведене, висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позову є невмотивованими.

Відповідно до статей 73,  74,  77 Господарського процесуального кодексу України  доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а тому скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно абз. 1 частини другої статті 277 Господарського процесуального кодексу України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Підсумовуючи вказане, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі № 922/2135/21 підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям у справі  нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 Господарського процесуального кодексу України, згідно з пунктом 4 частини 1 якої, у резолютивній частині постанови зазначається, зокрема: -новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; -розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, скасуванням рішення суду першої інстанції і ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів апеляційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат таким чином: судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 7290,73 грн підлягає стягненню з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків». Витрати по сплаті судового збору за подачу позову відшкодуванню Харківській міській раді не підлягають.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1, 4 ч. 1 ст. 277, ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків», м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі № 922/2135/21 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2021 у справі                     № 922/2135/21 скасувати та ухвалити нове рішення.

3.У позові відмовити.

4.Витрати відповідача по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на позивача.

5.Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс Харків» (61128, м. Харків, просп. Льва Ландау, 149; код ЄДРПОУ 43124744) 7290,73 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

6.Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.  286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено  28.12.2021

Головуючий суддя                                                                     С.В. Барбашова

Суддя                                                                                           О.А. Істоміна  

Суддя                                                                                           О.Є. Медуниця