Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

               Справа № 469/16/20

Провадження № 2/483/53/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2021 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Березанського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відшкодування збитків, –

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2020 року з Березанського районного суду Миколаївської області до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла вказана цивільна справа в порядку ст.ст. 31, 32 ЦПК України, в якій позивач просив стягнути з Березанського відділу державної виконавчої служби на свою користь 11 554 грн 75 коп. в рахунок незаконно вилучених коштів з його пенсії, а також 485 000 грн– в рахунок моральної шкоди, завданої протиправними діями посадових осіб державної виконавчої служби.

Позивач в судовому засіданні повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, правом надати відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ЦПК України, не скористався.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

Як вбачається з копії виконавчого листа, виданого 11 липня 2003 року місцевим Березанським судом Миколаївської області, з позивача ОСОБА_1 на користь Коблівської сільської ради було стягнуто 10 900 грн в рахунок незаконно виплаченої заробітної плати (т. 1 а. с. 19).

Постановою голови Верховного Суду України Бойка В.Ф. від 29 березня 2000 року було скасовано постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 07 жовтня 1998 року про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі пункту «а» статті 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією». Вказаною постановою Верховного Суду України встановлено, що висновки суду першої інстанції на матеріалах справи та вимогах закону не ґрунтуються (т. 1 а. с. 10).

Рішенням Коблевської сільської ради 5 сесії 24 скликання від 29 серпня 2002 року № 22 було постановлено відновити повноваження позивача ОСОБА_2 як Коблівського сільського голови з 07 серпня 1999 року по 09 квітня 2002 року та виплатити йому заборгованість із заробітної плати в розмірі 10 900 грн 71 коп., а також виконавчий збір в сумі 545 грн. 03 коп. та судовий збір в сумі 109 грн. 01 коп. із бюджетного фонду Коблівської сільської ради (т. 1 а. с. 11-13).

Разом із тим, в подальшому з пенсії позивача було стягнуто 11 554 грн 75 коп. (т. 2 а. с. 16), незважаючи на те, що листом Міністерства юстиції України підтверджується той факт, що виконавчі документи, в яких стороною виконавчого провадження є позивач ОСОБА_1 у територіальних органах державної виконавчої служби зареєстрованими не значаться (т. 1 а. с. 16).

Згідно зі ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз ст. 1212 ЦК України цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) – це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Оскільки наявність будь-якого судового рішення про стягнення з позивача 11 554 грн 75 коп. в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження, стягнуті відділом ДВС грошові кошти є безпідставно набутим майном і підлягають поверненню позивачеві на підставі ст. 1212 ЦК України.

Вирішуючи позов в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд виходить з такого.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї. Протиправна поведінка – це різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Частинами 2, 3 ст. 13 ЦК України визначено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Під зловживанням правом у аспекті п. 3 ст. 35 Конвенції Європейський суд з прав людини розуміє у звичайному значенні, прийнятому загальною теорією права, зокрема, факт, що володілець права здійснює його поза призначенням упереджено (рішення у справі «Mirolubovs and Others v. Latvia» від 15 вересня 2009 року (заява № 798/05), § 62).

Згідно з ч. 6 ст. 13 ЦК України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою-п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п. 3.6. Рішення Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р (ІІ)/2021 у справі за конституційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 16 ЦК України, на думку Конституційного Суду України, учасник цивільних відносин у разі потреби за допомогою відповідної консультації зможе розумно передбачити, які його дії можуть бути в подальшому кваліфіковано як недобросовісні та такі, що порушують межі здійснення цивільних прав, зокрема у формі зловживання правом, та якими можуть бути юридичні наслідки таких дій.

Статтею 41 Конституції України встановлено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (частина перша), а також припис щодо неможливості протиправного позбавлення права власності та непорушності права приватної власності (частина четверта).

У даному випадку, відповідач без наявності достатніх правових підстав здійснював відрахування коштів з пенсії позивача, через що були порушені права останнього.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України суд враховує, що внаслідок недоотримання пенсії позивач відчував душевні страждання та був поставлений в скрутне матеріальне становище,також був змушений вдаватись додаткових зусиль для організації свого життя та поновлення своїх порушених прав, що потягло вимушені зміни у його життєвих зв`язках.

Разом з тим, суд враховує вимоги розумності, справедливості і поміркованості та виходить з того, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, а тому вважає достатнім для відшкодування моральної шкоди позивачеві стягнути з відповідача на його користь 100 000 грн.

Проаналізувавши викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Також у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1 154 грн, від сплати якого при зверненні до суду позивач звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, –

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов  ОСОБА_1 до начальника Березанського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відшкодування збитків – задовольнити частково.

Стягнути з Березанського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 11 554 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 75 копійок в рахунок незаконно утриманих коштів з пенсії позивача за розпорядженням № 5654 від 15 жовтня 2003 року начальника Березанського відділу державної виконавчої служби Миколаївської області, а також 100 000 (сто тисяч) гривень – в рахунок моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Березанського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в дохід держави – 1154 (одну тисячу сто п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 грудня 2021 року.

Головуючий: