Справа № 657/291/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2021 Каланчацький районний суд Херсонської області

в складі :

головуючого судді                        Максимович І.В.,

при секретарі                                Боровинській С.В.,

за участю:

прокурора                                        Філіппова О.Ю.,

обвинуваченого                                 ОСОБА_1

захисника – адвоката                        Кушнеренко І.В.,                

розглянувши матеріали кримінального провадження № 12021230180000009 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Каланчацького районного суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Під час проведення підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, зазначивши, що жоден з із більш м*яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Ризики, які раніше враховувалися слідчим суддею при обранні обвинуваченому цієї міри запобіжного заходу продовжують існувати надалі.

  Під час проведення судового розгляду зазначеного кримінального провадження за клопотанням прокурора строк дії запобіжного заходу у вигляді "тримання під вартою" обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було продовжено на 60 (шістьдесят) днів по 08.01.2022 року включно.

Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває, а тому прокурор звернувся до Каланчацького районного суду Херсонської області з відповідним клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» обвинуваченому ОСОБА_1 та зазначив, що жоден з із більш м*яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України..

Потерпіла в судове засідання не з*явилась, звернулась до суду з клопотанням про подальший розгляд зазначеного кримінального провадження без її особистої участі.

       Захисник обвинуваченого заперечив проти задоволення клопотання прокурора, у задоволенні клопотання просив відмовити, зазначивши, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, відпали. Вважає, що продовження обвинуваченому строку тримання під вартою під час проведення судового засідання не може ґрунтуватися на припущеннях прокурора, що суперечить вимогам кримінально - процесуального законодавства, просив обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов*язаний з триманням під вартою.        

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

До спливу строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою оцінюється судом в даному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв"язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Стан здоров*я обвинуваченого дозволяє йому брати участь в судових засіданнях.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд розглянув можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги склад вчиненого правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, враховує тяжкість пред`явленого обвинувачення і дані про особу обвинуваченого, який вважається раніше не судимий, але раніше умисно спричинив тілесні ушкодження інший особі, не одружений, не маючий дітей, не працюючий, маючий задовільний стан здоров*я, не перебуває на «Д» - обліку лікаря-психіатра та нарколога, але на військовому обліку також не перебуває. Характер вчинених діянь з боку обвинуваченого свідчить, що він не має соціальних зв*язків серед родичів, друзів або знайомих.

Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, а тому клопотання захисника з цього приводу, підтримане обвинуваченим, не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою.

Строк, на який слід продовжити тримання під вартою необхідно рахувати з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. 331 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням позицій учасників судового процесу, враховуючи, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою не відпали, керуючись ст. ст. 27, 314, 315, 177, 183, 194, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді "тримання під вартою" обвинуваченому ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  продовжити на 60 (шістьдесят) днів з 29 грудня  2021 року по 26 лютого 2022 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у данному кримінальному провадженні.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Херсонського апеляційного суду протягом п*яти днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                Максимович І. В.