Справа №265/9929/21

Провадження №1-кп/265/681/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Міхєєвої І.М.,

за участю секретаря судового засідання - Аргунової М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021052790000773 від 07.10.2021 року за обвинуваченням

        ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, непрацюючого, маючого на утриманні неповнолітню дитину:  ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимого:

1) 03.02.2021 Жовтневим  районним  судом  м. Маріуполя Донецької  області,  за  ч. 1 ст. 190 КК України до 200 часів громадських робіт;

2) 24.06.2021 Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області, за ч. 2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

3) 01.07.2021 Жовтневим  районним  судом  м. Маріуполя  Донецької області, за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч.1, 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Ламшиної О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Володарського О.В.

В С Т А Н О В И В:

07.10.2021 приблизно о 08 годині 00 хвилини (точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим), ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у закладі «Шайба», який розташований за адресою: м. Маріуполь, Лівобережний район, бульвар Меотиди, 22/А, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка, попросив у потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мобільний телефон, на що останній погодився та передав ОСОБА_1 свій мобільний телефон Хіаоmі Мі Міх 2 (ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ), вартістю 2523 гривень 10 копійок. Отримавши мобільний телефон потерпілого та не маючи намір його повертати, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що суть обвинувачення йому зрозумла, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнає повністю. Зазначив, що всі обставини щодо заволодіння мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_3 в обвинувальному акті викладені вірно, з вартістю викраденого згоден. Додатково пояснив, що 07.10.2021, приблизно о 08 год., знаходився в кафе «Шайба», що на перехресті вул. Азовстальської та бульвару Меотиди. В кафе познайомився з потерпілим ОСОБА_4 , у якого, під приводом здійснення телефонного дзвінку, попросив мобільний телефон. Після того, як потерпілий передав йому свій телефон марки Хіаоmі в корпусі чорного кольору, він пішов із кафе, не повернувши його. Наступного дня намагався здати мобільний телефон потерпілого у ломбард, але в нього не вийшло. В подальшому розпорядився телефоном на власний розсуд. В скоєному щиро покаєвся.

Потерпілій ОСОБА_3 , неодноразово належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, до судового засіданні не з`явився. В матеріалах кримінального провадження наявна заява потерпілого, де він зазначив, що претензій до обвинуваченого він не має, просить проводити судові засідання за його відсутності.

З урахуванням відсутності цивільного позову потерпілого, думки учасників кримінального провадження, які вважали можливим за відсутності потерпілого з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, відповідно до ст. 325 КПК України суд провів судовий розгляд без його участі.

Окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , на підтвердження встановлених судом обставин вчинення ним кримінального правопорушення свідчать також інші докази, надані стороною обвинувачення, які дослідженні судом та оцінені в порядку ст. 94 КПК України.        

На підставі заяви ОСОБА_3 , 07.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені вдомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 08.10.2021, потерпілий ОСОБА_3 , серед чотирьох пред`явлених йому фотознімків, на фотознімку під №2, за зачіскою, кольором волосся, формою губ, носа та брів, впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 07.10.2021 заволоділа його мобільним телефоном шляхом обману.

Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 11.10.2021 та фото таблиці до нього, слідчим органу досудового розслідування, за участю потерпілого ОСОБА_3 оглянуто добровільно виданий ОСОБА_1 мобільний телефон Хіаоmі Мі Міх 2 в корпусі чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 .

Постановою слідчого від 11.0.2021 вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом, переданий та відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3 .

Згідно із висновком судової-товарознавчої експертизи від 22.10.2021, ринкова вартість бувшого у використанні мобільного телефону торгової марки Хіаоmі Мі Міх 2 в корпусі чорного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме станом на 07.10.2021, могла становити 2523,10 грн.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 19.10.2021 та фото таблиці до нього, слідчим оглянуті, добровільно видані потерпілим ОСОБА_3 коробка із під мобільного телефону Хіаоmі Мі Міх 2 та фіскальний чек з магазину «Алло».

Постановою слідчого від 19.10.2021, коробка з під мобільного телефону Хіаоmі Мі Міх 2 та фіскальний чек з магазину «Алло», визнано речовими доказами та передано на зберігання потерпілому ОСОБА_3 .

Згідно із даними, які містяться у протоколі огляду відеозапису від 30.11.2021, слідчим, за участю підозрюваного ОСОБА_1 оглянуто відеозапис файлу з камер відео спостереження, наданий ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс і компанія». Під час перегляду відеозапису, підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував, що на відео зображений він, під час коли 08.10.2021 намагався здати у ПТ «Ломбард Перший» мобільний телефон Хіаоmі Мі Міх 2, яким напередодні шляхом обману заволодів у потерпілого ОСОБА_3 .

На перегляді вказаного відео файлу у судовому засіданні сторони не наполягали.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 25.10.2021, свідок ОСОБА_5 серед чотирьох пред`явлених йому фотознімків, на фотознімку під №4, за рисами обличчя, губ, носа, очей, впізнав ОСОБА_1 як особу, яка 08.10.2021 намагалася здати в ПТ «Ломбард Перший» мобільний телефон Хіаоmі Мі Міх 2.

Згідно із висновком судово-психіатричної експертизи №583 від 29.112021, проведеної КНП «ОКПЛ м. Словянськ», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу, який відповідає періоду інкримінованого діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, недоумством не страждав. На час скоєння даного правопорушення знаходився в стані гострої алкогольної інтоксикації. Виявляв синдром поєднаної залежності від алкоголю та наркотичних речовин. За своїм психічним станом в період часу, якій відповідає інкримінованому правопорушенню, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.

На момент нинішнього огляду ОСОБА_1 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом душевної діяльності, недоумством не страждає. Виявляє синдром поєднаної залежності від алкоголю та наркотичних речовин. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

За своїм психічним станом ОСОБА_1 застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує, потребує нагляду лікаря-наркологу за місцем перебування.

Вищезазначені докази у кримінальному провадженні суд вважає належними, достатніми та допустимими, які підтверджують існування обставин щодо вчинення обвинуваченим злочину при встановлених судом фактичних обставинах справи.

На дослідженні інших доказів сторони не наполягали.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, висунуте проти нього обвинувачення він розуміє та не оспорює, суд, розцінюючи досліджені докази як об`єктивні та такі, що відповідають фактичним обставинам справи, вважає їх достатніми для винесення вироку.

Таким чином, аналізуючи пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом, а дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України вчинив нетяжкий злочин, працює не офіційно, має на утриманні неповнолітню доньку, проживає з батьком, за містом проживання характеризується негативно, раніше судимий. На обліку в міському наркологічному диспансері, міському протитуберкульозному диспансері не перебуває. Перебуває в консультативній групі нагляду у лікаря-психіатра КНП «Психіатрична лікарня м. Маріуполь» з діагнозом: легка розумова відсталість із значними порушеннями поведінки.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

З врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи винного, який є особою молодого віку, працює, хоча і не офіційно, його ставлення до вчиненого, який щиро покаявся в скоєному та, враховуючи, що обвинувачений є особою раніше судимою за корисливі злочини, покарання за останнім вироком суду не відбув та знов скоїв корисливий злочин, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, а тому суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, дійшов висновку, що його виправлення слід здійснювати в умовах ізоляції від суспільства, визначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах встановленої санкції статті кримінального закону, за яким визнав його винуватим, і не знаходить підстав для застосування вимог ст. 75, 76 КК України. При цьому, вважає таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що ОСОБА_1  був засуджений вироком Жовтневого районного суду Донецької області від 01 липня 2021 року за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч.1, 4 ст. 70 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, покарання не відбув, та знову скоїв нетяжкий злочин. У зв`язку з чим суд, при призначенні остаточного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків застосовує вимоги ч. 1 ст. 71 КК України та приєднує до покарання, призначеного за цим вироком, частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 тримається в Маріупольському слідчому ізоляторі по іншому кримінальному провадженню, яке перебуває на розгляді в Жовтневому районному суді м. Маріуполя, в межах якого до нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню не обирався, підстав для його застосування не має.

Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У кримінальному проваджені наявні процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 686, 48 гривні. На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, вказану суму суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до новопризначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду Донецької області від 01 липня 2021 року, і остаточно визначити  ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяця, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк покарання рахувати з дня постановлення вироку, тобто з 28 грудня 2021 року.

Речові докази: мобільний телефон Хіаоmі Мі Міх 2 в корпусі чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , коробка із під мобільний телефон Хіаоmі Мі Міх 2, фіскальний чек, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 залишити останньому, як належне майно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави  судові витрати на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи в сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя І. Міхєєва