справа № 3-44/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011   року                                                 Суддя Знам’янського міськрайонного суду

                                                                                    Кіровоградської  області Проценко О.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від територіальної державної інспекції праці у Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Харків, українка, громадянка України, проживає  АДРЕСА_1 працює головним бухгалтером Знам’янській дистанції сигналізаії та зв’язку Одеської залізниці,-

за вчинення правопорушення передбаченого  ч.1 ст. 41 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Проведеною 15.10.2010 року перевіркою окремих питань додержання законодавства про працю за зверненням заявника у Знам’янській дистанції сигналізаії та зв’язку Одеської залізниці встановлено наступне:

При розрахунку середньої заробітної плати у випадкахїї збереження порушується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 (надалі Порядок). Так, наприклад: звільненому з 07.09.2010 року ОСОБА_3 при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку розріхунок проведено за березень-сереень 2010 року, сумарний заробіток за цей період склав 10604,47 грн. Кількість календарних днів за вийнятком святкових і неробочих днів 161 (10604,47:161=65,87) середньоденний заробіток обчислено у суммі 65,87 грн. При цьому невірно визначено кількість календарних днів за вийнятком святкових і неробочих днів.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що нарахування компенсації за невикористані відпустки провадиться діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за вийнятком святкових і неробочих днів установлених законодавством (ст. 73 КЗпП України).

Пунктом 2 Порядку визначено, що час упродовж якого працівник згідно з чинним законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково вилучається з розрахункового періоду. Ця норма стосується випадків, якщо працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня, якщо був оформлений простій не з вини працівника, якщо працівникам  надавалися відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки».

Наказом від 24.11.2008 року №532 з 25 січня 2009 року для працівників цехів з п’ятиденним робочим тижнем встановлено чотириденний робочий тиждень з вихідним днем – п’ятниця.

Наказом від  30.08.2010 року №48 ОСОБА_3 з 30.08.2010 по 03.09.2010 року була надана відпустка без збереження заробітної плати.

При розрахунку середньоденного заробітку вищезазначене не враховано, кількість календарних днів для розрахунку, наприклад, за травень 2010 взято 25, правильно 23 (к.д. – 4 п’ятниці – 4 святкові = 23), за серпень 2010 взято 27, правильно 24 (31 к.д – 4 п’ятниці – 1 святковий – 2 відпустка без збереження заробітної плати = 25), чим порушуються вимоги п.2 Порядку, що призводить до зменшення розміру середньоденного для нарахування середньої зарплати у випадках її  збереження. При обчисленні заробітку працівникам не правильно  визначається сума виплат, що включається в розрахунок  середньої заробітньої плати. Так, при розрахунку середнього заробітку для нарахування вихідної допомоги ОСОБА_3 до розрахунку не була включена премія, індексація. Наприклад, розрахунковий листок за серпень 2010, що йому нараховано: оплата за 16 год. 160,96 грн., премія 72,43 грн., індексація 8,64 грн. (160,96 + 72,43 + 8,64 = 242,03) до розрахунку середнього заробітку включено 176,54 грн., чим порушуються вимоги п.3 Порядку.

3 Порядку визначено перелік виплат, що включається у розрахунок середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження: основна заробітна плата, доплата і надбавки, які мають постійний характер, виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумаками річної роботи тавислугу років, індексація.

Таким чином, ОСОБА_2 не виконує вимоги чинного законодавства, чим порушила вимоги ч.1 ст.41 КУпАП

    На  неодноразові виклики до суду ОСОБА_2 не являлась, причини неявки суду невідомі. В справі немає даних про те, що вона у встановленому порядку повідомлена про час, дату і місце розгляду адміністративної справи відносно неї.

    Відповідно до ст.268 КУпАП адміністративна справа розглядається в присутності особи, яка притягається до відповідальності, або без неї в разі, якщо  про це є клопотання особи або особа у встановленому законом порядку повідомлена про час, місце і дату розгляду адміністративної справи.

    Враховуючи вищевикладене, а також те, що строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, закінчилися, провадження по справі необхідно закрити.

    На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 38, 247 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

    Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП – закрити  в  зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.

Постанова судді може бути  оскаржена  або  на  неї  може  бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення  постанови.

Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам’янський міськрайонний суд.

Суддя Знам'янського  міськрайонного суду          

Кіровоградської області                                                                          Проценко О.М.